Парламентська слідча комісія ландтагу Мекленбурга-Передньої Померанії 19 червня 2026 року передала депутатам підсумковий звіт обсягом близько тисячі сторінок про фонд, який земельний уряд заснував у січні 2021-го під назвою «Фонд захисту клімату та збереження природи» і який упродовж наступних півтора року уклав із приблизно вісімдесятьма підрядниками контракти на суму близько 165 мільйонів євро на добудову газопроводу Nord Stream 2. Понад 99% коштів фонду надійшли від Nord Stream 2 AG — дочірньої структури «Газпрому».
Комісія працювала чотири роки і провела 94 засідання. Правляча коаліція СДПН і Лівої партії проголосувала за звіт, у якому не встановлено порушень з боку земельного уряду. ХДС і «Зелені» голосували проти й додали окремі особливі думки.
- Сім днів між рішенням ландтагу і першим переказом
- Закон, ухвалений у Вашингтоні 20 грудня 2019 року
- Відділ із чотирьох людей і десять відсотків комісії
- Ліквідація, оголошена 28 лютого 2022 року і не завершена досі
- Податкова декларація, яку спалили в каміні
- Правовий висновок за 300 євро на годину
- Що показали 94 засідання
- Більше матеріалів
- Chat Control в ЄС: 314 MEP проти — і закон все одно ухвалено
- Хусити захопили Мокху і наближаються до Баб-ель-Мандебу
- Нетаньяху подає до суду на Haaretz за звіт про ОАЕ і 7 жовтня
- Сем Бенкман-Фрід програв апеляцію: вирок 25 років остаточний
- Cum-Ex: €55 млрд з платників податків ЄС і мовчання Шольца
- МАГАТЕ: КНДР збудувала другий завод збагачення урану в Йонбені
Сім днів між рішенням ландтагу і першим переказом
Ландтаг Мекленбурга-Передньої Померанії ухвалив рішення про створення фонду 7 січня 2021 року. Наглядовий орган визнав установу наступного дня, 8 січня. За створення голосували три фракції — СДПН, ХДС і Ліва партія; «Альтернатива для Німеччини» частково утрималася. Тобто структуру, яка згодом стала предметом чотирирічного парламентського розслідування, у момент заснування підтримали і уряд, і головна опозиційна партія землі.
Земля внесла до статутного капіталу 200 тисяч євро. За даними, які наводить німецька довідкова база на підставі фінансової звітності фонду, загальний внесок землі становив 250 тисяч євро — 200 тисяч базового капіталу плюс додаткові 50 тисяч. Nord Stream 2 AG переказала 20 мільйонів євро. Домовленість передбачала збільшення внеску компанії до 60 мільйонів, однак решта 40 мільйонів так і не надійшли: до моменту, коли транш мав бути виконаний, Росія вже вторглася в Україну.
Співвідношення внесків — приблизно один до ста. Установа, яка юридично була фондом федеральної землі й підпорядковувалася земельному наглядові, фактично існувала на гроші компанії, підконтрольної російській державній корпорації. Головою правління став Ервін Селлерінг, попередник Мануели Швезіг на посаді премʼєр-міністра землі, який очолював уряд Мекленбурга-Передньої Померанії з 2008 по 2017 рік.
Про справжню послідовність подій уряд землі говорив не одразу. Спершу у Шверині стверджували, що концепцію фонду розробили самостійно. Причетність Nord Stream 2 AG до вироблення самої конструкції земельний уряд визнав уже після журналістських публікацій.
Закон, ухвалений у Вашингтоні 20 грудня 2019 року
Щоб зрозуміти, навіщо газопроводу знадобився фонд захисту клімату, треба повернутися на рік раніше. 20 грудня 2019 року в США набув чинності Protecting Europe’s Energy Security Act — PEESA, ухвалений як частина оборонного бюджету на 2020 фінансовий рік. Закон зобовʼязував адміністрацію запроваджувати санкції проти будь-яких іноземних осіб, які продають, здають в оренду або надають судна для укладання підводних трубопроводів для Nord Stream 2.
Ефект настав протягом доби. Швейцарська Allseas Group, яка виконувала понад 95% робіт з укладання труб, оголосила про призупинення діяльності на проєкті 21 грудня 2019 року. Її судна пішли з Балтики. Газопровід, у який на той момент вклали близько 11 мільярдів доларів, залишився недобудованим на останніх десятках кілометрів у данських і німецьких водах.
PEESA бʼє по контрагентах — компаніях, банках, судновласниках, страховиках. Санкції передбачають блокування активів і візові обмеження для фізичних осіб. Приватна німецька фірма, яка погодилася б постачати матеріали чи послуги для добудови, ризикувала втратити доступ до американського фінансового ринку. Публічна установа федеральної землі — ні: державні органи країни-члена НАТО не є типовою мішенню такого режиму, і жоден американський банк не став би заморожувати рахунки земельного фонду захисту природи.
Саме цю логіку описав перед комісією Райнгард Маєр, колишній міністр економіки землі. За його свідченнями, захист клімату в початкових планах фонду не відігравав жодної ролі й був доданий наприкінці, щоб приховати справжню мету — завершення Nord Stream 2.
«Кліматичний фонд був не безневинним захисним щитом для місцевих підприємств, а генеральним підрядником Nord Stream 2 AG.»
Себастьян Елерс, голова фракції ХДС у ландтазі Мекленбурга-Передньої Померанії, заява 2 липня 2026 року
Елерс стверджує, що ідея походила зі сфери самої компанії-оператора, а у Шверині погодилися взяти на себе цю роль «за вигідною ціною». За його словами, російська сторона просила уникати письмової фіксації домовленостей — через побоювання щодо американських спецслужб.
Для України ставки в цій конструкції були прямі й обчислювані. Nord Stream 2 обходив українську газотранспортну систему; за оцінками, які тоді наводили Київ і МВФ, повноцінний запуск газопроводу коштував би Україні від двох до трьох мільярдів доларів транзитних надходжень щороку — близько 3% ВВП. Про те, як цей газопровід закінчив своє існування на дні Балтійського моря і чому за підрив труб судять українця, ми писали в окремому розборі справи «Андромеди».
Відділ із чотирьох людей і десять відсотків комісії
Формально фонд мав два контури. Перший — статутна діяльність із захисту клімату. Другий — те, що в німецькому праві називається wirtschaftlicher Geschäftsbetrieb, господарська діяльність. У фонді цим займався відділ із чотирьох осіб.
Цей відділ вів переговори і укладав договори на роботи й постачання для газопроводу. Обсяг — близько 165 мільйонів євро контрактів, розподілених приблизно між вісімдесятьма фірмами. Фонд утримував комісію в розмірі 10% від вартості законтрактованих робіт. Тобто установа, створена для захисту природи Балтики, працювала як посередник із фіксованою маржею на будівельному підряді.
Окремий епізод — судно. 1 липня 2021 року фонд придбав Blue Ship, багатоцільове судно постачання з палубним вантажним майданчиком і протипожежним обладнанням. Судно було зареєстроване в Лімасолі, Кіпр. Його призначення полягало в тому, щоб забезпечити допуск до робіт у данських водах, де укладання труб потребувало відповідного дозволу. Тобто земельний фонд ФРН став власником судна під кіпрським прапором, яке працювало на добудові російського газопроводу.
У серпні 2022 року, вже після початку повномасштабного вторгнення, фонд продав Blue Ship турецькій компанії. Судно змінило прапор на Палау і назву — на Blue Sky. Кіпрська реєстрація і подальша зміна прапора на юрисдикцію відкритого реєстру — стандартний набір інструментів, який ми детально розбирали на прикладі кіпрської інфраструктури обходу санкцій та підсанкційного судна, що доставило бронетехніку до Малі.
30 серпня 2022 року фонд і Nord Stream 2 AG підписали підсумкову угоду про розрахунки. Компанія заявила вимоги на 12 мільйонів євро як дебіторську заборгованість, ще 6,5 мільйона становила виручка від продажу судна. Разом — близько 18,5 мільйона євро, які повернулися до структури «Газпрому». Після всіх розрахунків, продажу залишків матеріалів і судна фонд, за наявними підрахунками, залишився з прибутком у 5–7 мільйонів євро, які формально стали доступними для кліматичних проєктів.
Управління цими грошима теж стало предметом претензій. У квітні 2023 року зʼясувалося, що керуючий фондом Штеффен Петерсен розмістив замовлення на 749 тисяч євро в консалтинговій фірмі, партнером якої був сам, і надав контракт на 6,2 мільйона євро компанії свого брата.
Ліквідація, оголошена 28 лютого 2022 року і не завершена досі
Через чотири дні після початку повномасштабного вторгнення, 28 лютого 2022 року, Мануела Швезіг оголосила про намір ліквідувати фонд. 1 березня 2022 року ландтаг ухвалив відповідне рішення. 14 квітня 2022-го парламент ухвалив рішення про створення слідчої комісії; сама комісія конституювалася 17 червня 2022 року. Публічні слухання почалися 20 січня 2023-го.
Ліквідація не відбулася. 17 травня 2022 року Селлерінг заявив про намір скласти повноваження голови правління, щоб уможливити закриття установи. У листопаді того ж року він змінив позицію і оголосив, що фонд продовжить роботу. До червня 2023-го спроби ліквідації офіційно визнали невдалими.
Юридична конструкція виявилася міцнішою за політичну волю тих, хто її створив. Фонд — самостійна юридична особа з власними органами управління; земля не може розпустити його простим рішенням парламенту, а правління відмовилося саморозпускатися. 22 листопада 2022 року Федеральний конституційний суд не прийняв до розгляду конституційну скаргу самого фонду. Паралельно суди зобовʼязали установу розкрити назви компаній-підрядників на позови видань Die Welt і Bild.
Керівництво змінювалося. 24 травня 2024 року головою правління став Вернер Кун, 16 грудня 2024-го його змінив Крістоф Морген. Земельний уряд урешті вийшов зі складу засновників установи: премʼєр-міністерка більше не призначає членів правління і наглядової ради. Селлерінг публічно трактував це як завершення завдання, поставленого рішенням ландтагу від 1 березня 2022 року — і водночас як власну перемогу в багаторічному конфлікті зі Швезіг.
5 травня 2026 року в приміщеннях фонду провели обшук — за клопотанням опозиції. Навіть після поліцейського вилучення та судового припису установа, за свідченнями членів комісії, надала протоколи засідань правління не в повному обсязі.
Податкова декларація, яку спалили в каміні
Пожертви від Nord Stream 2 AG порушували питання податку на дарування. За розрахунками, які фігурували в матеріалах, фонд мав сплатити близько 10 мільйонів євро Schenkungsteuer із внесків «Газпрому». Фонд подав клопотання про звільнення від податку.
Навесні 2022 року документи зникли. Співробітниця податкової інспекції Рібніц-Дамгартена, яка працювала у відділі спадщини та дарувань, згодом визнала перед слідчою комісією, що спалила податкові декларації фонду в каміні будинку своєї матері. Свій вчинок вона описала як акт паніки, спричинений страхом і перевантаженням. Комісія окремо допитувала керівника відділу спадкового й дарчого податку та начальника самої інспекції — щоб зʼясувати, як були розподілені технічні повноваження і хто які документи бачив.
У січні 2024 року податкову справу фонду засекретили, надавши їй статус Verschlusssache. Ганнес Дамм, представник «Зелених», заявив тоді, що після такого рішення закиди про політичний вплив на оподаткування фонду «навряд чи можуть бути перевірені».
Історія про спалену декларацію — це найбільш переказуваний епізод усієї справи, і саме тому його варто тримати в масштабі. Йдеться не про центральний доказ змови, а про стан документообігу, у якому опинилася земельна адміністрація: критичні папери зникали, поштові скриньки видалялися, а частина матеріалів надходила до комісії із затемненнями.
Правовий висновок за 300 євро на годину
Коли постало питання, чи можна ліквідувати фонд, земельний уряд замовив зовнішній правовий висновок. Його авторка — професорка Біргіт Вайтемаєр із Bucerius Law School у Гамбурзі, фахівчиня з права фондів. Умови договору: 300 євро за годину, максимальна сума гонорару — 10 тисяч євро. Висновок представили публічно 4 травня 2022 року.
За матеріалами розслідування журналу Cicero, чернетка висновку суттєво відрізнялася від оприлюдненої версії, а Швезіг ознайомилася з проєктом до публічної презентації. З тексту зникли щонайменше три фрагменти.
- Пасаж про те, що Nord Stream 2 символізував «хитке становище» Німеччини через залежність від російського газу — попри те, що територіальні амбіції Москви були очевидні вже з 2014 року.
- Аргумент, що фонд можна ліквідувати через Sittenwidrigkeit — аморальність самого заснування — з огляду на війну в Україні.
- Посилання на прецедент 2006 року, коли у створенні фонду Маркусу Ґефґену відмовили з мотивів «пристойності й добрих звичаїв».
Вайтемаєр пояснила скорочення «ретельним повторним обмірковуванням». Речник Швезіг заявив, що зміни були власним рішенням професорки. За версією Cicero, сама Швезіг у розмові назвала вилучені пасажі політично неприйнятними для себе. Уряд згодом оголосив, що рекомендацій висновку недостатньо для ліквідації установи.
Що показали 94 засідання
Офіційне доручення, яке ландтаг дав третій слідчій комісії восьмого скликання, складалося з кількох блоків. Депутати мали встановити цілі та дії земельного уряду щодо фонду; можливі звʼязки установи з газопроводом Nord Stream 2 і водневими проєктами; чи слугував фонд приватним підприємницьким інтересам; який реальний внесок він зробив у захист клімату й довкілля; і наскільки щирою була заявлена суспільно-корисна спрямованість.
Комісія працювала у складі семи основних членів і девʼяти заступників, представлених пʼятьма фракціями. Головував Себастьян Елерс від ХДС, заступником був Філіпп да Кунья від СДПН. Конструкція, за якої розслідування діяльності уряду очолює опозиція, а більшість голосів у комісії належить правлячій коаліції, і визначила фінал: факти встановлювала опозиція, а підсумкове формулювання ухвалювала більшість.
Перед комісією свідчили Матіас Варніг — виконавчий директор Nord Stream 2 AG, знайомий з Володимиром Путіним ще з початку 1990-х; Ґергард Шредер — колишній федеральний канцлер і голова ради директорів Nord Stream 2 AG; Олаф Шольц — федеральний канцлер; а також Швезіг, Селлерінг, колишній міністр енергетики Крістіан Пеґель і колишній міністр економіки Райнгард Маєр.
Шредер назвав створення фонду «надзвичайно розумним рішенням» і відкинув польські заперечення проти газопроводу, зазначивши, що вони його не цікавили. Позиція Шредера в російській газовій архітектурі Європи — окрема тема, яку ми розбирали в реєстрі європейських політиків на службі «Газпрому».
Швезіг свідчила 5 грудня 2025 року. Її вступна заява тривала дві години, все засідання — близько чотирнадцяти. Вона визнала участь землі в проєкті Nord Stream 2 помилкою і водночас відмовилася погодитися з тими, хто критикував газопровід і фонд ще до початку війни.
«Ми підтримували будівництво газопроводу з переконання. Я стою за рішеннями, які ухвалила.»
Мануела Швезіг, премʼєр-міністерка Мекленбурга-Передньої Померанії, свідчення перед слідчою комісією ландтагу, 5 грудня 2025 року
Депутатам, які ставили запитання про конкретні зустрічі й рішення, вона відповіла коротко: «У вас нічого немає». Одну зі згаданих зустрічей Швезіг охарактеризувала як таку, що «мала радше приватний характер». Вона наголошувала, що уряд передав комісії десятки тисяч сторінок документів.
«Ця заява премʼєр-міністерки позбавляє мови. Саме Мекленбург-Передня Померанія своєю підтримкою Nord Stream 2 завела країну глибше в залежність від Росії. Перекладати провину виключно на федеральний уряд — це вже межує з перекрученням історії.»
Ганнес Дамм, представник фракції «Союз 90 / Зелені» у слідчій комісії, заява 5 грудня 2025 року
Про повноту переданих матеріалів у комісії погодитися не вдалося. Констанце Елріх, членкиня комісії від «Зелених», вказала на численні видалені поштові скриньки, а також на SMS і повідомлення месенджерів премʼєр-міністерки, які не були передані комісії, попри те, що доказово стосувалися предмета розслідування. 29 травня 2026 року Елріх вимагала від фонду надати «всі релевантні документи негайно, у повному обсязі й без затемнень». Обшук за судовим приписом дозволив вилучити документи за період із січня 2021-го по травень 2022 року.
Проєкт підсумкового звіту більшості Елріх оцінила 24 квітня 2026 року так: «на понад ста сторінках жодного слова самокритики».
«Підприємства й інші держави ніколи більше не повинні отримувати такий великий вплив на земельний уряд.»
Констанце Елріх, депутатка фракції «Союз 90 / Зелені» у ландтазі Мекленбурга-Передньої Померанії, 19 червня 2026 року
Підсумковий звіт ухвалили голосами СДПН і Лівої партії. Обидві фракції не побачили в матеріалах доказів російського впливу на земельний уряд. ХДС і «Зелені» голосували проти, закидаючи уряду брак прозорості й надмірну близькість до Москви. 2 липня 2026 року ландтаг обговорив звіт на пленарному засіданні; Елерс тоді заявив, що землі «нарешті потрібне чесне опрацювання багаторічної тіньової зовнішньої політики».
Аргументація коаліції зводилася до розмежування політичної оцінки й правового висновку. СДПН і Ліва партія не заперечують, що підтримка Nord Stream 2 була помилкою — це визнала й сама Швезіг. Але слідча комісія, за їхньою логікою, мала встановити не помилковість енергетичної стратегії, а конкретні протиправні дії посадовців: приховані вигоди, підкуп, виконання вказівок іноземної держави. Таких доказів у матеріалах комісії не виявили, і саме це зафіксовано у звіті більшості. Опозиція відповідає на це, що відсутність доказів значною мірою є наслідком того, як зникали документи.
Transparency International Deutschland, яка супроводжувала роботу комісії, кваліфікує описану конструкцію як «стратегічну корупцію» — довготривалу скоординовану операцію впливу, спрямовану на німецьку політику й енергетичну політику зокрема. Це оцінка організації, а не висновок комісії: у самому звіті більшості таких формулювань немає.
Юридичних наслідків для політиків справа не мала й, найімовірніше, не матиме. Модель тут та сама, що й у німецьких справах, які ми описували раніше — від Cum-Ex і провалів памʼяті на слуханнях щодо Warburg до «ікорної дипломатії» Баку в німецькому парламенті: парламентський формат встановлює факти, але не встановлює відповідальності. Ширший контекст цих механізмів — у нашому архіві розслідувань.
Редакція вважає ключовим у цій справі не питання, чи були у Шверині російські агенти, а те, що уряд демократичної землі ФРН свідомо сконструював юридичний інструмент для нейтралізації санкцій союзника — і зробив це легально, публічним рішенням парламенту, за підтримки трьох фракцій, включно з опозиційною ХДС, яка сьогодні виступає головним обвинувачем. Механізм, який спрацював у січні 2021 року, не був зламом системи; він був її передбаченим застосуванням, і жодна з ухвалених відтоді норм цю можливість не закрила.
Фонд захисту клімату та збереження природи Мекленбурга-Передньої Померанії станом на серпень 2026 року продовжує існувати як самостійна юридична особа. Вибори до ландтагу землі призначені на 20 вересня 2026 року. За опитуванням Infratest dimap, проведеним 2–6 липня 2026 року, «Альтернатива для Німеччини» має 36%, СДПН Швезіг — 29%, Ліва партія — 12%, ХДС — 9%, «Зелені» — 5%.
Джерела: Correctiv, «Nord-Stream-Untersuchung endet im Streit: Regierung spricht von Entlastung, Opposition von Täuschung» · Landtag Mecklenburg-Vorpommern, «3. Parlamentarischer Untersuchungsausschuss — Klimaschutzstiftung» · Transparency International Deutschland, «Gas, Gerd und ganz viel Detailarbeit» · Cicero, «Wie Manuela Schwesig ein „unabhängiges“ Gutachten manipulierte»
Незалежні новини від News Group – Дякує Вам за підтримку та активність, ми цінуємо кожного, та хвилюємось за Вас, якщо ви бажаєте підтримати наш проєкт або додати пропозицію.
Для звʼязку переходьте за посиланнями:
Приєднуйтесь до соціальної мережі для інвесторів та підприємців VIR.GROUP — live-стрічка проектів, ескроу-угоди, VIR AI аналітика і Matrix-чат.
VIR.GROUP is available on Google Play VIR.GROUP is available on the App Store
Наша захищена Мережа Mastodon
