Франція звинуватила HSBC у відмиванні грошей Банку Лівану

Швейцарський підрозділ HSBC Private Bank Suisse отримав на початку червня 2026 року у Парижі статус обвинуваченого в організованому відмиванні коштів і злочинній змові у справі про виведення понад $330 млн з центрального банку Лівану, після чого вніс €80 млн застави в рахунок можливих відшкодувань. Слідство, яке французька прокуратура веде з 2021 року, стосується рахунків, через які тринадцять років проходили комісійні Банку Лівану.

Про висунення обвинувачення банку 4 червня повідомив ліванський Naharnet, наступного дня деталі підтвердили Le Monde і The National. Сам HSBC заявив, що «продовжує співпрацювати зі слідчими», і відмовився коментувати провадження по суті. Це перший випадок за майже п’ять років розслідувань у семи юрисдикціях, коли обвинувачення отримала не фізична особа з оточення колишнього губернатора, а фінансова установа, через яку проходили гроші.

Тридцять років на посаді

Ріад Саламе очолював Banque du Liban з 1993 по липень 2023 року — тридцять років, протягом яких у Лівані змінилися вісім прем’єр-міністрів, тривала окупація частини країни, відбулася війна 2006 року і два періоди паралічу влади без президента. До призначення він працював у Merrill Lynch, де вів рахунки ліванської бізнес-еліти, зокрема родини Рафіка Харірі, який і привів його до центробанку після завершення громадянської війни.

Протягом двох десятиліть Саламе мав репутацію людини, яка тримає ліванську фінансову систему на плаву попри політичний хаос. Профільні фінансові видання роками включали його до переліків найкращих керівників центральних банків світу. Прив’язка ліванського фунта до долара за курсом 1507,5 за $1, яку він утримував з 1997 року, вважалася головним доказом його компетентності — доти, доки восени 2019 року вона не розсипалася за кілька тижнів.

Механізм утримання цього курсу і став предметом усіх подальших розслідувань. Центральний банк залучав доларові депозити комерційних банків під відсоткові ставки, що суттєво перевищували ринкові, і використовував ці кошти для підтримки фунта та фінансування державного дефіциту. Комерційні банки, своєю чергою, залучали долари від вкладників під високі відсотки і передавали їх до BdL. Схема працювала доти, доки притік нових доларів перевищував виплати за старими зобов’язаннями.

Окремим інструментом стали операції, які в ліванській термінології отримали назву «фінансова інженерія». Найбільший їх пакет центральний банк провів у 2016 році: комерційним банкам запропонували обміняти доларову ліквідність на інструменти BdL за умов, що давали негайний бухгалтерський прибуток. Банки записали цей прибуток у капітал, показники достатності покращилися, а зобов’язання центробанку зросли. Формально система виглядала капіталізованою. Фактично борг було перенесено на майбутнє під дедалі вищий відсоток.

Матеріали про механіку подібних схем та про те, чим закінчувалися аналогічні провадження у Європі, зібрані в розділі з нашими розслідуваннями фінансових схем.

Forry Associates і рахунок у Женеві

У 2002 році Банк Лівану уклав брокерський договір із компанією Forry Associates Ltd, зареєстрованою на Британських Віргінських островах. За договором Forry мала виступати посередником у продажі казначейських облігацій, які випускав центробанк, і отримувати за це комісію. Бенефіціарним власником Forry був Раджа Саламе — рідний брат губернатора.

З квітня 2002 по березень 2015 року Банк Лівану перерахував на рахунок Forry у HSBC Private Bank Switzerland у Женеві щонайменше $330 млн. Компанію ліквідували у 2016 році. Слідчі документи, на які посилаються французька і швейцарська прокуратури, стверджують, що жодних реальних брокерських послуг Forry не надавала і функціонувала як проміжна структура для переміщення коштів з Лівану до Європи.

Далі гроші розходилися складнішими маршрутами. Частину коштів, за версією слідства, вкладали в нерухомість у Франції, Німеччині, Великій Британії та Люксембурзі через ланцюжки компаній. Люксембурзьке провадження, відкрите у 2021 році за статтями про незаконне збагачення, відмивання коштів і ухилення від податків, зосереджене саме на структурах, які купували об’єкти в Німеччині та Британії.

Швейцарія відкрила провадження про кваліфіковане відмивання коштів у жовтні 2020 року. Наглядовий орган FINMA за підсумками перевірок наклав санкції на дві установи: Bank Audi зобов’язали конфіскувати близько $4 млн прибутку, а HSBC заборонили встановлювати нові ділові відносини з політично значущими особами. У лютому 2025 року вже сама ліванська держава подала до швейцарського суду позов проти HSBC у зв’язку зі справою Саламе.

Схема з офшорною компанією-посередником, зареєстрованою в юрисдикції з непрозорим реєстром, і рахунком у швейцарському приватному банку повторює конструкцію, яку європейські прокуратури розбирали у справах попереднього десятиліття. Найдетальніше вона задокументована в історії банку, що не пережив власного комплаєнсу, — Credit Suisse від 1856 до 2023 року.

Що показав аудит Alvarez & Marsal

Уряд Лівану найняв американську фірму Alvarez & Marsal для криміналістичного аудиту центробанку у вересні 2020 року. Попередній звіт, оприлюднений у серпні 2023-го, складався з 332 сторінок у 14 розділах і охоплював період з 2015 року до початку 2020-го.

Головна цифра звіту стосувалася саме Forry: аудитори зафіксували «нелегітимні комісії на загальну суму $111 млн», сплачені компанії брата губернатора протягом досліджуваного періоду. Друга ключова цифра — вартість так званої фінансової інженерії: 115 трильйонів ліванських фунтів, або приблизно $7,7 млрд, за п’ять років з 2015 по 2020-й.

Окремо аудитори зафіксували, що центральний банк надав їм лише 42% запитаних даних. Саме тому звіт лишився попереднім: повних висновків фірма зробити не змогла. У документі описані нерегулярні облікові практики, відсутність прозорості та слабкі механізми контролю, а Саламе охарактеризований як особа, що ухвалювала рішення практично без стримувань.

У квітні 2025 року парламент Лівану зняв банківську таємницю для цілей аудиту з ретроактивною дією на десять років. Чинний губернатор Карім Суайд публічно пообіцяв надати Alvarez & Marsal повний доступ до даних. Станом на липень 2026 року повний звіт не оприлюднений.

Сорок п’ять угод, які нічого не виробили

Паралельно з історією Forry слідчі розбирають операції центробанку з брокерською компанією Optimum Invest SA. За період з 2015 по 2018 рік між BdL і Optimum пройшли 45 транзакцій, які сумарно згенерували близько $8 млрд паперового прибутку.

Механізм описують як round-tripping. Центральний банк позичав Optimum кошти на купівлю казначейських облігацій, після чого викуповував ці ж облігації назад за завищеною ціною. Різниця, що фактично дорівнювала майбутнім відсотковим виплатам, поверталася брокеру у вигляді комісії. Реального економічного змісту операції не мали — вони створювали прибуток у звітності центробанку там, де насправді накопичувалися збитки. Брокерські збори за всі 45 угод перевищили $570 тис.

«Операції такого типу за будь-якими міжнародними стандартами кваліфікувалися б як фіктивні.»

Анрі Шауль, фінансовий експерт, колишній радник ліванського уряду на переговорах з МВФ, коментар The National, квітень 2024

Сама Optimum Invest заперечує порушення. У відповіді виданню компанія заявила, що «лише допомагала центральному банку реалізовувати його широко оприлюднену стратегію фінансової інженерії», і послалася на аудит Kroll, який, за її словами, «не виявив жодних доказів протиправності чи незаконності». Слідство в Лівані щодо Optimum відкрила суддя Гада Аун. Після арешту Саламе з $8 млрд операцій предметом перевірки стали $42 млн.

Приховування реальних збитків держави через складні фінансові конструкції за участю міжнародних банків — сценарій, який уже проходив судову перевірку в іншій країні. У справі про приховані борги Мозамбіку американський суд засудив колишнього міністра фінансів на 8,5 року.

Депозити, до яких не можна доторкнутися

Восени 2019 року притік доларів припинився. Банки в односторонньому порядку — без жодного закону про контроль над капіталом — обмежили зняття валюти, а згодом фактично заморозили доларові рахунки, дозволяючи знімати кошти лише у фунтах за курсом, що не мав нічого спільного з ринковим.

Ліванський фунт з того часу втратив понад 98% вартості. Сукупні активи банківської системи скоротилися з $217 млрд у 2019 році до $104 млрд у 2024-му. Вкладники, чиї заощадження формально лишаються на рахунках, можуть знімати приблизно $400 на місяць.

За підрахунками Tahrir Institute for Middle East Policy, до 2019 року комерційні банки передали центробанку близько $90 млрд — приблизно три чверті всіх валютних депозитів країни. Втрати BdL за цими коштами оцінюють у $60 млрд, тобто майже дві третини отриманого. Приблизно стільки ж, за тими самими підрахунками, банкіри отримали прибутку від операцій фінансової інженерії. Окрема оцінка, оприлюднена у ліванській пресі, визначає накопичені збитки центробанку в $49 млрд.

Один епізод у цій хронології стоїть окремо. На початку 2020 року, коли вкладникам уже обмежили зняття коштів чотирма сотнями доларів на місяць, центральний банк надав п’ятнадцяти ліванським банкам кредитів на $8 млрд.

Світовий банк у своїх оглядах по Лівану назвав те, що сталося, «навмисною депресією», організованою правлячою елітою, і поставив ліванський колапс до трійки найважчих економічних обвалів у світі з середини XIX століття.

«Навмисна депресія» — те, що сталося з ліванською економікою, організувала правляча еліта; за глибиною падіння криза входить до трійки найважчих у світі з середини XIX століття.

Оцінка Світового банку в оглядах по Лівану, 2021-2024

Механіка тут проста і не потребує складних пояснень. Гроші, які вкладники вважали своїми депозитами, були фактично витрачені на утримання валютного курсу і фінансування бюджету. Рахунок лишився записом у банківській системі, за яким немає доларів.

У побутовій ліванській мові для цього залишку з’явилася окрема назва — «лоллар»: долар, що існує лише як запис на рахунку і не може бути знятий за реальним курсом. Банки виплачують його у фунтах за спеціальними курсами, які встановлює центральний банк і які роками були в рази нижчими за ринковий. Різниця між номіналом рахунку і тим, що людина отримує на руки, і є фактичною втратою вкладника — вона ніколи не оформлювалася як офіційне списання, ухвалене парламентом чи судом.

Юридично це означає, що жодного рішення про списання депозитів у Лівані не існує. Немає закону, який визначив би, яку частку заощаджень вкладник втратив і на якій підставі. Формально гроші на рахунках, фактично — доступу до них немає, а строк позовної давності за зобов’язаннями банків тим часом спливає.

Нерухомість у Гамбурзі та Мюнхені під арештом

28 березня 2022 року агентство ЄС з питань кримінального правосуддя Eurojust повідомило про скоординовану операцію: у Франції, Німеччині, Люксембурзі, Монако та Бельгії заморожено активи на €120 млн (близько $132 млн за курсом на той момент). Заходи стосувалися п’яти осіб, яких підозрювали у виведенні близько $330 млн з Банку Лівану.

Розподіл за країнами Eurojust навів окремо. У Німеччині заарештовано активів приблизно на €35 млн, зокрема об’єкти нерухомості в Гамбурзі та Мюнхені. У Парижі — два житлові комплекси вартістю €16 млн. У Монако — банківські рахунки на €46 млн.

Це та частина справи, яка безпосередньо стосується європейських юрисдикцій, а не ліванських судів: гроші ліванських вкладників матеріалізувалися у вигляді житлових будинків у двох великих німецьких містах, і саме німецька прокуратура тепер вирішує їхню долю. Арешт на німецькі активи зберігається досі, попри те, що сам ордер на затримання Саламе, виданий у Німеччині у травні 2023 року, скасували у червні 2024-го — слідство визнало, що після відставки він більше не становить ризику для збереження доказів.

У квітні 2025 року Касаційний суд Франції частково скасував арешти — щодо кількох невеликих рахунків за кордоном, пославшись на межі територіальної юрисдикції. Справу повернули до суду нижчої інстанції. Основний масив заморожених активів це рішення не зачепило.

Ордери, санкції і те, що з них вийшло

Французьке слідство почалося у 2021 році — Naharnet вказує липень, хронологія Tahrir Institute називає травень. Обвинувачення у Франції висунуто щонайменше семи особам з оточення губернатора, і список розширювався щороку.

• Анна Косакова, колишня партнерка Саламе — 2022 рік, злочинна змова та організоване відмивання коштів у зв’язку з інвестиціями у французьку нерухомість
• Маріанн Хоайек, колишня асистентка губернатора — 2023 рік, відмивання коштів і змова, застава €1,5 млн
• Марван Хейреддін, колишній державний міністр — 2023 рік, фальсифікація банківських документів
• Раджа Саламе, брат — 2024 рік, злочинна змова і привласнення публічних коштів
• Еміль Саламе, племінник — 2024 рік, злочинна асоціація та відмивання коштів
• Наді Саламе, син — 2025 рік, корупція і привласнення коштів
• Марван Ісса ель-Хурі, адвокат і родич — 2025 рік

Самому Ріаду Саламе французький суддя видав міжнародний ордер на арешт у травні 2023 року після того, як той не з’явився на допит. Через кілька днів Інтерпол розіслав червоне повідомлення. Німеччина видала свій ордер того ж місяця.

10 серпня 2023 року США, Велика Британія та Канада синхронно запровадили санкції. Вашингтон вніс до списку п’ятьох: Ріада і Раджу Саламе, сина Наді, Маріанн Хоайек та Анну Косакову. Лондон санкціонував чотирьох, Оттава — трьох. Провадження також ведуть Ліхтенштейн, де з 2021 року перевіряють дві компанії, ймовірно пов’язані з губернатором, і Бельгія, яка бере участь у відстеженні активів.

Жодного вироку по суті за майже шість років у жодній з цих країн не ухвалено. Ліван не видає власних громадян, тож ані французький, ані німецький ордер виконати неможливо, доки Саламе перебуває на території країни. Розрив між масштабом розслідування і кількістю вироків — постійна риса великих транскордонних фінансових справ: у європейській історії з дивідендними схемами, описаній у матеріалі про Cum-Ex, бюджети недорахувалися €150 млрд, а до реальних термінів дійшли одиниці.

Що відбувається у бейрутському суді

У вересні 2024 року Саламе затримали в Лівані. Він провів під вартою близько тринадцяти місяців — це максимальний строк досудового тримання, передбачений ліванським законодавством.

У серпні 2025-го обвинувальна палата погодилася звільнити його під заставу у $20 млн і 5 млрд ліванських фунтів із забороною виїзду на рік. 25 вересня палата задовольнила клопотання захисту і знизила суму до $14 млн. Наступного дня, 26 вересня 2025 року, Саламе вийшов на свободу, внісши $14 млн і 5 млрд фунтів — приблизно $55 866 за курсом на той момент. Це найбільша застава в історії ліванського судочинства.

Частина ліванських юристів публічно звертала увагу на те, що строк досудового тримання вичерпувався у вересні 2025-го незалежно від застави, і Саламе вийшов би на свободу в будь-якому разі.

13 січня 2026 року обвинувальна палата Бейрута висунула нове обвинувачення. Саламе разом з двома адвокатами — Марваном Ісса ель-Хурі та Мішелем Джоном Туені — інкримінують привласнення $44,8 млн з так званого консультаційного рахунку центрального банку. Статті: привласнення публічних коштів, підробка документів і незаконне збагачення. Справу передали до вищої кримінальної інстанції. Одночасно палата задовольнила клопотання фінансового прокурора про розширення слідства — на питання про те, як кошти рухалися до банків і з банків без повідомлення Спеціальної слідчої комісії центробанку.

Через два місяці після виходу під заставу, у листопаді 2025 року, Саламе дав серію телевізійних інтерв’ю ліванським і арабським каналам. Він заперечив відповідальність за втрату коштів вкладників і будь-які порушення в Лівані та Європі, назвав крах банківського сектору політично вмотивованим, поклав частину провини на урядові сили та Вільний патріотичний рух і оцінив вартість сирійської війни для ліванської економіки у $25-30 млрд.

«Я не несу відповідальності за втрату коштів ліванців і не вчинив жодного правопорушення ані в Лівані, ані в Європі. Крах банківського сектору має політичні мотиви.»

Ріад Саламе, губернатор Банку Лівану у 1993-2023 роках, телеінтерв’ю ліванським та арабським каналам, листопад 2025

Окремо зафіксовано, що Саламе володів акціями Bank Audi спільно з колишнім прем’єр-міністром Наджибом Мікаті — що прямо суперечить ліванському Кодексу грошей і кредиту, який забороняє губернатору мати частки в піднаглядних установах.

Скільки коштів вдалося відстежити

Заморожування активів і їх повернення державі-потерпілій — дві різні процедури, між якими у транскордонних справах зазвичай проходять роки. Арешт накладає слідчий суддя на час провадження. Конфіскація можлива лише за вироком. Повернення коштів до країни походження потребує окремої угоди між юрисдикціями і доказу, що активи належали саме державному бюджету, а не приватній особі.

У справі Саламе жоден з цих трьох етапів далі першого не просунувся. €120 млн, заморожених у березні 2022 року, лишаються замороженими. Рішення Касаційного суду Франції від квітня 2025-го показало і зворотний напрямок руху: частину арештів зняли з процесуальних підстав, не розглядаючи справу по суті.

Профіль справи з переліком проваджень у кожній юрисдикції веде консорціум OCCRP, детальний розбір іноземних справ опублікував Tahrir Institute for Middle East Policy у листопаді 2025 року.

Розрив між сумою штрафів і кількістю осіб, які реально понесли покарання, характерний для всіх великих банківських справ останніх п’ятнадцяти років. У справі про маніпуляції з міжбанківською ставкою банки виплатили близько $9 млрд, тоді як вироки трейдерам, які фізично вводили ці ставки, згодом були скасовані судами.

Закони, ухвалені після колапсу

31 липня 2025 року парламент ухвалив закон №23/2025 про врегулювання банківського сектору. Він наділив Комісію банківського контролю повноваженнями перевіряти операції за останні десять років, рекомендувати звільнення менеджменту, ініціювати переслідування керівників і повертати отриманий прибуток. У жовтні 2025-го уряд вніс поправки, покликані забезпечити реальне виконання норм.

Другий документ — законопроєкт про фінансове врегулювання і повернення депозитів, який у ліванській дискусії називають законом про «розрив». Він має визначити поетапний механізм повернення коштів вкладникам і, головне, розподіл тягаря між банками, центробанком і державою, а також передбачає повернення коштів, виведених за кордон, і надлишкових прибутків акціонерів. Кабінет схвалив проєкт, парламент станом на липень 2026 року його не розглянув.

Прем’єр-міністр Наваф Салам публічно підтвердив намір поширити криміналістичний аудит на всі державні інституції. Аудити чотирнадцяти найбільших банків, яких МВФ вимагає з 2022 року, не завершені.

Хронологію інших справ, де регулятори роками фіксували порушення до того, як банк припинив існувати, ми розбирали на прикладі естонської філії Danske Bank, через яку пройшло €200 млрд.

Червневе обвинувачення проти HSBC Private Bank Suisse змінює конфігурацію справи не тому, що додає нового фігуранта, а тому, що вперше переносить відповідальність з ліванської юрисдикції, яка не видає своїх громадян, до європейської, де установа має активи, ліцензію і репутаційні зобов’язання. Ордер на Саламе виконати не можна, а €80 млн застави з банку стягнути можна.

З €120 млн, заморожених у п’яти європейських країнах у березні 2022 року, до Лівану не повернуто нічого. Закон, який має визначити, хто саме компенсує вкладникам втрачені десятки мільярдів, парламент не розглядав. Ріад Саламе перебуває в Лівані під забороною виїзду і заперечує провину.

Джерела: Naharnet, «France charges HSBC in Riad Salameh case» · L’Orient Today, «HSBC Private Bank Suisse indicted in Salameh affair, according to Le Monde» · Al-Monitor, «Lebanon charges ex-central bank governor Salameh over alleged $44.8 million embezzlement» · TIMEP, «Years into the Financial Collapse, Lebanon Still Awaits Justice»

• Share on Bluesky
• Share on Facebook
• Share on LinkedIn
• Email this Page
• Print this Page
• Share on Reddit
• Share on Tumblr
• Share on WhatsApp
• Share on Viber
• Share on Threads
• Share on Telegram
• Share on X

Незалежні новини від News Group – Дякує Вам за підтримку та активність, ми цінуємо кожного, та хвилюємось за Вас, якщо ви бажаєте підтримати наш проєкт або додати пропозицію.

Для звʼязку переходьте за посиланнями:

• Mastodon
• Bluesky
• LinkedIn
• X

Приєднуйтесь до соціальної мережі для інвесторів та підприємців VIR.GROUP — live-стрічка проектів, ескроу-угоди, VIR AI аналітика і Matrix-чат.

VIR.GROUP is available on Google Play VIR.GROUP is available on the App Store

Наша захищена Мережа Mastodon