Яку зброю має Іран та чим це загрожує світу
- На тлі загострення військових конфліктів ми вирішили систематизувати всю інформацію про наступальний потенціал Ісламської Республіки
- Балістичні ракети великої та середньої дальності (БРСД): Фізика невідворотності
- Чому балістична ракета — це найстрашніша зброя сучасності?
- Технологічна еволюція: Від «сліпих» болванок до високоточної зброї
- 1. Сіимейство «Shahab-3» (Шахаб-3) та її модифікації (Ghadr, Emad)
- 2. Sejjil (Седжіл)
- 3. Khorramshahr (Хорремшехр)
- 4. Kheibar Shekan (Хайбар Шекан)
- 5. Гіперзвукові системи: Fattah-1 та Fattah-2 (Фаттах)
- Крилаті ракети (Зброя, що крадеться)
- Сімейство Hoveyzeh / Soumar / Paveh (Ховейзе / Сумар)
- Ударні безпілотники (UAV / БПЛА)
- Shahed-136 / 131 (Шахед)
- 2. Arash-2 (Араш-2)
- 3. Shahed-129 та Mohajer-6
- Зброя масового ураження: Міфи та Факти
- 1. Ядерна зброя
- 2. Хімічна та біологічна зброя
- ВИСНОВОК ЩОДО АРСЕНАЛУ: Чого боятися найбільше?
- Інструкція з виживання: Як бути готовими до можливих викликів
- 1. Правило «Двох стін»
- 2. Як відрізнити загрозу та що робити:
- 3. Екстрена валізка («Тривожний рюкзак»)
- 4. Поведінка на вулиці
- Пам'ятайте
- Більше матеріалів
- Трамп помилував засновника Silk Road Ульбрiхта в перший тиждень
- Chat Control в ЄС: 314 MEP проти — і закон все одно ухвалено
- Хусити захопили Мокху і наближаються до Баб-ель-Мандебу
- Нетаньяху подає до суду на Haaretz за звіт про ОАЕ і 7 жовтня
- Сем Бенкман-Фрід програв апеляцію: вирок 25 років остаточний
- Cum-Ex: €55 млрд з платників податків ЄС і мовчання Шольца
На тлі загострення військових конфліктів ми вирішили систематизувати всю інформацію про наступальний потенціал Ісламської Республіки
Коли мова заходить про військову міць Ірану, західні аналітики часто впадають у дві крайнощі: або недооцінюють її, називаючи «застарілою радянською спадщиною», або переоцінюють, малюючи образ непереможної машини. Реальність, як завжди, посередині. Іран десятиліттями перебував під жорсткими санкціями. Це змусило його відмовитися від спроб побудувати сучасні військово-повітряні сили (їхня авіація переважно складається зі старих, але тим не менш небезпечних F-14 та МіГ-29) і натомість зосередитися на асиметричній зброї: балістичних ракетах, крилатих ракетах та безпілотниках.


Цей матеріал створено як енциклопедичний довідник. Ми розберемо кожну ключову одиницю зброї великої дальності, її реальні можливості та те, чого варто боятися найбільше.
Балістичні ракети великої та середньої дальності (БРСД): Фізика невідворотності
Ракетна програма Ірану — найбільша та найрізноманітніша на Близькому Сході. Вона створювалася не від хорошого життя: через десятиліття жорстких міжнародних збройних ембарго Тегеран не зміг оновити свій парк військової авіації. Усвідомлюючи, що їхні застарілі F-14 та F-4 «Фантом» не зможуть протистояти сучасним ВПС США, Великої Британії чи Ізраїлю, іранські генерали зробили ставку на концепцію асиметричного стримування.
Її суть проста: якщо ми не можемо патрулювати небо і захищати свої кордони в повітрі, ми зробимо так, щоб будь-який удар по нас гарантував невідворотне знищення військових баз та інфраструктури агресора ракетами, які надзвичайно важко зупинити.

Чому балістична ракета — це найстрашніша зброя сучасності?
Головна загроза балістичних ракет полягає в законах фізики та колосальній швидкості. На відміну від крилатих ракет чи безпілотників, які летять паралельно землі і можуть бути збиті звичайними винищувачами, балістична ракета працює за принципом кинутого каменя, але в космічних масштабах.
Її політ ділиться на три фази, кожна з яких становить окремий, надскладний виклик для систем протиракетної оборони (ПРО):
- Розгінний етап (Boost Phase): Потужні двигуни ракети працюють на максимум, виводячи її за межі щільних шарів атмосфери. Це найвразливіша фаза для ракети, оскільки вона повільна і має величезний тепловий слід (який миттєво фіксують супутники раннього попередження). Але цей етап триває лише від 1 до 5 хвилин і відбувається глибоко над територією Ірану, куди просто не дістають перехоплювачі супротивника.
- Космічний етап (Midcourse Phase): Двигуни відключаються. Ракета (або бойовий блок, що відокремився від носія) летить за інерцією у космічному вакуумі на висоті від 100 до 300 км, досягаючи найвищої точки траєкторії (апогею). На цьому етапі сучасні іранські ракети можуть випускати хибні цілі — хмари металевої фольги або надувні кулі-обманки, щоб «засліпити» космічні радари систем ПРО (таких як американські THAAD або ізраїльські Arrow-3).
- Термінальний етап (Terminal Phase): Боєголовка входить назад у щільні шари атмосфери під крутим кутом. Це найсмертоносніша фаза. Під впливом гравітації швидкість вільного падіння сягає від 5 до 15 Махів (приблизно від 6000 до понад 18000 км/год). Через шалене тертя об повітря навколо боєголовки утворюється хмара розпеченої плазми. Для того, щоб наземна система ПРО (наприклад, MIM-104 Patriot) перехопила таку ціль, у комп’ютера є всього від 10 до 30 секунд на розрахунок траєкторії зустрічі та пуск антиракети. Якщо розрахунок хибний на долю секунди — ціль буде знищена.
Технологічна еволюція: Від «сліпих» болванок до високоточної зброї
Західні військові планувальники довго недооцінювали Іран, вважаючи їхні ракети просто модернізованими радянськими «Скадами». Якщо в 1990-х роках іранські ракети дійсно були неточною зброєю терору, здатною просто влучити кудись у межах великого міста, то сьогодні ситуація кардинально змінилася.
- Тверде паливо замість рідкого: Це найважливіший зсув в іранській програмі. Рідкопаливні ракети потребували заправки високотоксичним пальним безпосередньо перед пуском. Це займало години, і супутники розвідки встигали зафіксувати підготовку, даючи час на евакуацію. Нові іранські ракети використовують тверде паливо (хімічну суміш, яка вже залита у двигун на заводі). Вони можуть зберігатися роками у стані повної бойової готовності. Час від отримання наказу вищим керівництвом до пуску скоротився до лічених хвилин.
- Маневрені боєголовки (MaRV): Сучасні іранські ракети середньої дальності оснащені бойовими блоками, які відокремлюються від основного корпусу і можуть маневрувати вже під час падіння на ціль. Вони використовують крихітні аеродинамічні рулі, щоб коригувати курс за допомогою інерційних систем. Це знизило кругове імовірне відхилення (КІВ — показник точності) з кількох кілометрів до 10–30 метрів. Ракета тепер може знищити не просто базу, а конкретний командний бункер або злітну смугу.
- Підземні «ракетні міста»: Щоб захистити свій арсенал від превентивних авіаударів коаліції, Іран збудував розгалужену мережу підземних баз, прорубаних у гірських масивах Загросу. Мобільні пускові установки під’їжджають до замаскованих отворів, здійснюють пуск і ховаються назад під землю ще до того, як ракета вразить свою ціль на іншому кінці Близького Сходу.
Цей арсенал робить Іран державою, здатною завдати критичної шкоди будь-якому супротивнику в радіусі 2000–2500 кілометрів, перетворюючи балістичні ракети з інструменту оборони на важіль агресивного геополітичного тиску.
1. Сіимейство «Shahab-3» (Шахаб-3) та її модифікації (Ghadr, Emad)
Це історична основа іранських ракетних військ стратегічного призначення. Створена на базі північнокорейської ракети «Нодон».
- Дальність: 1000 – 2000 км.
- Бойова частина: 760 – 1200 кг вибухівки.
- Переваги: Висока надійність, велика кількість вироблених одиниць. Версія Emad має керовану боєголовку (MaRV), яка може коригувати траєкторію на етапі падіння.
- Недоліки: Рідинний двигун. Це означає, що ракету потрібно заправляти токсичним паливом безпосередньо перед пуском. Процес займає години, що робить пускові установки вразливими для превентивних авіаударів супротивника. Точність ранніх версій досить низька (кругове імовірне відхилення до 2 км).
- Для кого становить небезпеку: Ізраїль, американські бази в Перській затоці, Саудівська Аравія, Туреччина.

2. Sejjil (Седжіл)
Це ракета, яка змінила правила гри для Ірану. Це двоступенева балістична ракета на твердому паливі.
- Дальність: 2000 – 2500 км.
- Бойова частина: 500 – 1000 кг.
- Переваги: Тверде паливо означає, що ракета може роками зберігатися в шахті або на мобільній установці в повністю готовому до пуску стані. Час підготовки до запуску — лічені хвилини. Її надзвичайно важко знищити на землі. Висока швидкість на входженні в атмосферу ускладнює перехоплення.
- Недоліки: Висока вартість та технологічна складність виробництва порівняно з рідинними ракетами.
- Для кого становить небезпеку: Досягає південно-східної Європи (включно з Грецією, Румунією, півднем України), всього Близького Сходу та частини Індії.

3. Khorramshahr (Хорремшехр)
Найважча балістична ракета в арсеналі Ірану, створена, ймовірно, на базі північнокорейської Hwasong-10.
- Дальність: 2000 км.
- Бойова частина: 1500 – 1800 кг.
- Переваги: Масивна бойова частина. Іран заявляє, що ця ракета може нести кілька боєголовок індивідуального наведення (MIRV) або касетні боєприпаси, що робить її ідеальним інструментом для прориву систем ПРО (таких як Patriot або «Залізний купол»).
- Недоліки: Рідке паливо (хоча іранці стверджують про використання ампулізованого палива, що скорочує час підготовки).
- Для кого становить небезпеку: Увесь регіон. Це зброя для завдання максимально руйнівних ударів по великих військових базах або мегаполісах.

4. Kheibar Shekan (Хайбар Шекан)
Новітня твердопаливна ракета тактичного та оперативного рівня.
- Дальність: 1450 км.
- Бойова частина: Близько 500 кг.
- Переваги: Вкрай висока маневреність боєголовки на термінальній (кінцевій) стадії польоту. Вона створена спеціально для того, щоб обходити системи протиракетної оборони Ізраїлю (Arrow-2, Arrow-3). Ракета компактна, базується на звичайних вантажівках, що робить її невловимою.
- Недоліки: Менша бойова частина порівняно зі стратегічними ракетами.

5. Гіперзвукові системи: Fattah-1 та Fattah-2 (Фаттах)
У 2023-2024 роках Іран представив те, що він називає гіперзвуковою зброєю.
- Дальність: 1400 – 1500 км.
- Переваги: Fattah має керований бойовий блок із власним твердопаливним двигуном, який дозволяє боєголовці здійснювати складні маневри в атмосфері на швидкостях до 13-15 Махів. Класичні системи ПРО математично не можуть розрахувати траєкторію перехоплення такої цілі.
- Недоліки: Технологія є дуже новою. Аналітики сумніваються, наскільки ці ракети є серійними та чи дійсно вони здатні зберігати керованість у плазмовій хмарі, яка утворюється на гіперзвукових швидкостях.
- Найбільша загроза: Здатність знищити радари раннього попередження систем ПРО єдиним точним ударом, відкриваючи небо для старіших, дешевших ракет.


Крилаті ракети (Зброя, що крадеться)
На відміну від балістичних ракет, крилаті ракети летять повільно (на дозвуковій швидкості), але дуже низько над землею, огинаючи рельєф. Це робить їх непомітними для радарів до останнього моменту.
Сімейство Hoveyzeh / Soumar / Paveh (Ховейзе / Сумар)
- Дальність: 1350 – 2000 км.
- Бойова частина: 300 – 400 кг.
- Переваги: Вони можуть летіти складними маршрутами (наприклад, не по прямій з Ірану, а зробити гак і вдарити по цілі з боку моря або з півдня). Скопійовані з радянської ракети Х-55.
- Недоліки: Дозвукова швидкість робить їх легкою здобиччю для винищувальної авіації (наприклад, F-35 або Typhoon), якщо ракета виявлена візуально або радаром повітряного базування (AWACS).
- Для кого становить небезпеку: Об’єкти критичної інфраструктури (нафтопереробні заводи, електростанції). Саме зброєю такого типу у 2019 році було завдано нищівного удару по нафтових об’єктах Saudi Aramco.



Ударні безпілотники (UAV / БПЛА)
Безпілотники стали символом іранської асиметричної війни. Вони повільні, але дешеві. Їхня мета — не так знищити захищені бункери, як виснажити протиповітряну оборону противника, змусивши витрачати ракети вартістю 2-3 мільйони доларів на дрон, що коштує 20 тисяч.
Shahed-136 / 131 (Шахед)
Відомий у світі також під назвою «Герань-2» (використовується РФ проти України). Це баражуючий боєприпас (дрон-камікадзе).
- Дальність: до 2500 км.
- Бойова частина: 40 – 50 кг вибухівки.
- Переваги: Вкрай низька вартість. Запускаються роями по 5, 10, 20 штук. Навіть якщо ППО зіб’є 90%, ті 10%, що прорвуться, завдадуть значної шкоди. Навігація захищена від засобів РЕБ.
- Недоліки: Низька швидкість (180-200 км/год) та гучний звук двигуна («мопед»). Їх легко збити навіть із великокаліберних кулеметів та мобільних вогневих груп.

2. Arash-2 (Араш-2)
Важкий дрон-камікадзе, спеціально розроблений для ударів по Ізраїлю.
- Дальність: до 2000 км.
- Бойова частина: Значно більша за Shahed-136, близько 200-260 кг.
- Переваги: Окрім руйнівної сили, Arash-2 має системи наведення на випромінювання радарів. Тобто, якщо система ППО вмикає радар, дрон автоматично наводиться на цей сигнал.
- Недоліки: Великі розміри роблять його більш помітною ціллю.

3. Shahed-129 та Mohajer-6
Це класичні розвідувально-ударні дрони (аналоги американського Predator або турецького Bayraktar). Вони не камікадзе: вони несуть керовані бомби (Sadid) і повертаються на базу.
- Дальність дії: 1700 км (Shahed-129).
- Переваги: Здатність патрулювати 24 години, шукати цілі і знищувати їх із високою точністю.
- Недоліки: Потребують супутникового або радіозв’язку з оператором. Абсолютно беззахисні проти сучасної ППО дальньої дії та винищувачів.


Зброя масового ураження: Міфи та Факти
Найбільший страх вільного світу — це можливість застосування Іраном зброї масового ураження (ЗМУ). Потрібно чітко відділяти факти від політичних заяв.
1. Ядерна зброя
Факт станом на сьогодні: Іран офіційно НЕ володіє випробуваною ядерною бомбою, готовою до застосування. Але ситуація є критичною. Після виходу США з ядерної угоди Іран різко збільшив рівень збагачення урану. За даними МАГАТЕ, Іран вже має уран, збагачений до 60%. Для створення зброї потрібно 90%. Проте це данні тільки з відкритих данних, ситуація може вже бути зовсім іншою.
- Час прориву (Breakout time): Це час, необхідний для збагачення матеріалу на одну бомбу. Аналітики оцінюють цей час у 1-2 тижні. Створення самого вибухового пристрою (боєголовки) займе від кількох місяців до півроку.
- Загроза: Якщо Іран ухвалить політичне рішення, він може створити ядерну зброю дуже швидко. Носії для неї (ракети Khorramshahr та Sejjil) вже повністю готові.
2. Хімічна та біологічна зброя
Іран є підписантом Конвенцій про заборону хімічної та біологічної зброї. Історично Іран сам сильно постраждав від хімічної зброї під час ірано-іракської війни у 1980-х роках. Західні розвідки підозрюють, що Іран має технологічні можливості («подвійного призначення» на базі фармацевтичних компаній) для швидкого синтезу бойових отруйних речовин (наприклад, зарину або іприту), але підтверджених запасів такої зброї у військовому масштабі зараз немає.

ВИСНОВОК ЩОДО АРСЕНАЛУ: Чого боятися найбільше?
Найбільша небезпека іранської зброї полягає в її комбінованому застосуванні. Іран не буде воювати класично. Їхня доктрина — це створення «вогняного шторму». Одночасний запуск сотень дронів-камікадзе для перевантаження радарів, слідом за якими йдуть низьколітаючі крилаті ракети, а фінальним акордом — масований удар гіперзвуковими та балістичними ракетами по беззахисних базах. Саме цієї тактики перенасичення ППО найбільше бояться західні військові планувальники.
Інструкція з виживання: Як бути готовими до можливих викликів
Попри те, що основні удари спрямовані на військові бази, цивільне населення завжди перебуває під загрозою падіння уламків або неточних ударів. Ось правила цивільної оборони, які рятують життя в реальних умовах ракетної війни.
1. Правило «Двох стін»
Якщо під час сирени ви не можете спуститися в укриття (або ракета балістична і часу лише 1-2 хвилини), дотримуйтесь правила двох стін від вулиці:
- Перша стіна бере на себе силу вибухової хвилі та осколки від снаряда або скла.
- Друга стіна бере на себе уламки першої стіни. Найбезпечніші місця у квартирі — коридор, ванна кімната (якщо там немає газового котла) або тамбур. Заборонено ховатися біля вікон.
2. Як відрізнити загрозу та що робити:
- Балістична ракета: Дає мінімум часу (від секунд до кількох хвилин). Часто сирена лунає одночасно з вибухами. Діяти треба миттєво: падайте на підлогу, прикривайте голову руками, відповзайте від вікон.
- Дрони-камікадзе (Шахеди): Ви почуєте гучний звук двигуна, схожий на бензопилу. У вас є час (15-30 хвилин) спуститися в підвал, паркінг або станцію метро. Не залишайтеся на верхніх поверхах — дрони зазвичай влучають у дахи або верхні частини будівель.
- Крилата ракета: Звук нагадує реактивний літак. Летять низько, можуть змінювати напрямок. Не ігноруйте тривогу, негайно прямуйте в укриття.
3. Екстрена валізка («Тривожний рюкзак»)
Якщо конфлікт загострюється, ваші документи і базові речі мають бути зібрані в одному місці біля виходу. Що там має бути:
- Копії всіх документів у водонепроникному пакеті.
- Запас води (мінімум 2-3 літри на особу) та їжі швидкого приготування (батончики, консерви) на 48 годин.
- Радіоприймач на батарейках (якщо зникне зв’язок та інтернет, FM-радіо буде єдиним джерелом інформації уряду).
- Ліхтарик, запасні батарейки, заряджений Powerbank.
- Аптечка (турнікет, бинти, антисептики, ліки, які ви приймаєте щодня).
4. Поведінка на вулиці
Якщо вибухи або сирена застали вас просто неба:
- Негайно лягайте на землю, обличчям донизу, закрийте голову руками. Злегка відкрийте рот, щоб уберегти барабанні перетинки від баротравми під час вибухової хвилі.
- Шукайте будь-яке заглиблення: канаву, бетонний паркан, підземний перехід.
- Уникайте транспортних засобів, заправних станцій та скляних фасадів будинків.
Пам’ятайте
Зброя створюється для залякування так само сильно, як і для руйнування. Ворог хоче посіяти хаос. Ваша організованість, знання укриттів та холодний розум — це найкращий щит для вас і вашої родини. Будьте пильними, довіряйте лише офіційним джерелам і не нехтуйте сигналами тривоги.
Незалежні новини від News Group – Дякує Вам за підтримку та активність, ми цінуємо кожного, та хвилюємось за Вас, якщо ви бажаєте підтримати наш проєкт або додати пропозицію.
Для звʼязку переходьте за посиланнями:
Приєднуйтесь до соціальної мережі для інвесторів та підприємців VIR.GROUP — live-стрічка проектів, ескроу-угоди, VIR AI аналітика і Matrix-чат.
VIR.GROUP is available on Google Play VIR.GROUP is available on the App Store
Наша захищена Мережа Mastodon







