38 днів без Ормузу: наслідки блокади для України та Європи

38 днів — саме стільки минуло з моменту, коли Ормузька протока фактично перетворилась на зону підвищеного ризику для комерційного судноплавства. За цей час глобальна економіка відчула не лише стрибок нафтових цін, а й глибшу реструктуризацію торгових маршрутів. Для України ця зміна має конкретні наслідки — від вартості паливних субсидій до вартості імпортованої техніки та добрив.

Table of Contents

Що заблоковано і в яких масштабах
Нові маршрути: хто виграє від перебудови
Наслідки для України: три головні ризики
Скільки коштує один день блокади
Чи повернеться Ормуз до норми
Більше матеріалів
Трамп помилував засновника Silk Road Ульбрiхта в перший тиждень
Chat Control в ЄС: 314 MEP проти — і закон все одно ухвалено
Хусити захопили Мокху і наближаються до Баб-ель-Мандебу
Нетаньяху подає до суду на Haaretz за звіт про ОАЕ і 7 жовтня
Сем Бенкман-Фрід програв апеляцію: вирок 25 років остаточний
Cum-Ex: €55 млрд з платників податків ЄС і мовчання Шольца

Що заблоковано і в яких масштабах

Через Ормузьку протоку щодня проходить близько 20% світового морського нафтового трафіку і до 30% зрідженого природного газу (LNG). З початку конфлікту реальний обсяг транзиту скоротився приблизно на 40%: частина танкерів пішла обхідними маршрутами, частина стоїть на якорі в очікуванні стабілізації. Ті, що наважуються йти через протоку, сплачують «воєнну надбавку» у розмірі 1,5–3% від вартості вантажу за страховку — це збільшує кінцеву вартість барелю нафти для кінцевого споживача ще на $2–4.

Ключові країни-постачальники, чий експорт прив’язаний до протоки: Саудівська Аравія, ОАЕ, Кувейт, Ірак та власне Іран. Разом вони забезпечують близько 25% глобального нафтового видобутку. Іракський нафтовий порт Басра також зазнав часткової блокади через тиск на логістику в Перській затоці.

Нові маршрути: хто виграє від перебудови

Обхідний маршрут навколо мису Доброї Надії замість Ормузу та Суецу додає від 18 до 25 додаткових днів до часу доставки з Перської затоки до Європи. Це підштовхнуло фрахтові ставки на маршрутах Азія–Європа до рівнів, які востаннє спостерігались у пік ковідних перебоїв 2021 року. Ставки Supramax на Балтійській біржі зросли на 38% за місяць.

Великий бенефіціар — Саудівська Аравія, яка ще у 2021 році добудувала трубопровід East-West Pipeline (потужністю 5 млн барелів на день) до порту Янбу на Червоному морі. Цей маршрут повністю обходить Ормуз і зараз завантажений на 90% проти 60% до кризи. ОАЕ аналогічно збільшили прокачку через трубопровід Абу-Дабі–Фуджейра (ADCOP).

Детальніше про позицію Ірану щодо закриття протоки читайте у статті «Іран готує “новий порядок” у Перській затоці».

Наслідки для України: три головні ризики

1. Вартість дизельного палива та добрив. Україна імпортує значну частину дизелю переважно з Польщі та Балтики — що, здавалося б, не пов’язано з Ормузом. Але ці країни частково залежать від нафти з Близького Сходу через середземноморські НПЗ. Зростання сирої нафти Brent на $12–15 за барель (з ~$74 до $87–89 з початку конфлікту) вже відображається у вартості палива. Дорожчий природний газ, у свою чергу, піднімає виробничі витрати на азотні добрива — а це стратегічно важливо для українського аграрного сектору.

2. Поставки техніки та електроніки. Більшість українського імпорту споживчої і промислової електроніки йде через порти Одеси і Чорноморська з Азії. Азійські виробники отримують комплектуючі через власні логістичні ланцюги, що зазнають навантаження від кризи в Перській затоці. Зростання вартості фрахту збільшує вартість імпортної техніки орієнтовно на 5–12% залежно від ваги і класу товару.

3. Зернові конкуренти. Це може звучати парадоксально, але криза в Ормузі потенційно вигідна для українського зернового експорту. Єгипет, Саудівська Аравія та інші великі імпортери зерна з Близького Сходу, зіткнувшись з вищими витратами на нафту та нестабільністю у регіоні, активніше шукають альтернативних постачальників пшениці та ячменю. Україна, незважаючи на власні логістичні виклики, має можливість закріпити ці контракти.

Скільки коштує один день блокади

За оцінками JP Morgan Research, кожен день часткового обмеження транзиту через Ормуз коштує глобальній економіці близько $2–3 млрд у вигляді прямих втрат виручки від недопоставок, зростання фрахту та страхових надбавок. За 38 днів — це $76–114 млрд сукупних втрат у торгівлі. Ці цифри не враховують вторинних ефектів: уповільнення виробництва в країнах, що залежать від близькосхідної нафти, і зростання ціни на LNG для Японії та Південної Кореї.

Поточний статус переговорів і останні військові події конфлікту — в матеріалі «Trump попередив про удари по ключовій іранській інфраструктурі». Про розвиток 38-го дня бойових дій читайте тут.

Чи повернеться Ормуз до норми

Навіть після завершення активної фази конфлікту страхові компанії збережуть підвищені ставки на маршрути через Перську затоку щонайменше 6–12 місяців. Це означає, що нова вартість морського транспортування з регіону залишиться вищою за довоєнну навіть при відновленні судноплавства. Бізнес по всьому світу вже адаптується: заключаються довгострокові контракти на обхідні маршрути, інвестується в трубопровідну альтернативу. Частина змін у глобальній логістиці виявиться незворотною.

Незалежні новини від News Group – Дякує Вам за підтримку та активність, ми цінуємо кожного, та хвилюємось за Вас, якщо ви бажаєте підтримати наш проєкт або додати пропозицію.

Для звʼязку переходьте за посиланнями:

Приєднуйтесь до соціальної мережі для інвесторів та підприємців VIR.GROUP — live-стрічка проектів, ескроу-угоди, VIR AI аналітика і Matrix-чат.

VIR.GROUP is available on Google Play VIR.GROUP is available on the App Store

Наша захищена Мережа Mastodon