Трамп прибув до Сі: «кращі, ніж будь-коли» — але саміт відбувається з позиції слабкого

Пекін, 14 травня 2026. Дональд Трамп прибув до Пекіна пізно ввечері 13 травня на борту Air Force One. У аеропорту його зустрів віцепрезидент КНР Хань Чжен — це перший візит чинного президента США до Китаю з 2017 року, коли Трамп востаннє був тут у свій перший термін. На ранок 14 травня дві сторони зайшли у двогодинні переговори у Великому народному залі. Сі Цзіньпін у відкритті заявив, що «спільні інтереси переважають розбіжності» між країнами та висловив надію на співпрацю «у час історичної турбулентності». Трамп відповів, що відносини США і Китаю будуть «кращими, ніж будь-коли».

На цьому красива публічна частина закінчується. Усе інше — торгове, технологічне і геополітичне — складно і кожна сторона приходить з власними жорсткими позиціями. Що насправді обговорюється у Пекіні і чому цей саміт став одним з найбільш заплутаних дипломатичних епізодів десятиліття — нижче.

Що передувало: саміт переносили з березня

Зустріч Трамп-Сі мала відбутися ще у березні 2026 року. Її відклали після того як США та Ізраїль завдали ударів по Ірану і розпочали те, що зараз називається «війною США-Іран», яка триває вже понад 75 днів (ми ведемо детальну хроніку війни США-Іран). Іранський фактор кардинально змінив фон саміту: тепер це вже не «нормальна» зустріч двох лідерів, а спроба Трампа отримати від Сі допомогу у зупинці війни, яку він сам почав і не може завершити.

Останній раз Трамп і Сі бачилися у Південній Кореї у жовтні 2025 року. Тоді сторони уклали так зване «торгове перемир’я» — заморозили подальшу ескалацію тарифів. У грудні-січні США і Китай знову вийшли на межу торгової війни, але до прямого зіткнення не дійшло. Поточний саміт Сі бачить як можливість продовжити це перемир’я, а Трамп — як шанс продати США як надійного партнера для китайських покупців американських товарів.

Делегація з 17 СЕО: Маск, Кук, Хуанг, Фінк

Найдивніше у цьому саміті — склад американської делегації. Трамп прилетів не з державним секретарем у центрі уваги, а з 17 керівниками найбільших корпорацій США. Серед них:

• Дженсен Хуанг — CEO Nvidia, виробник ШІ-чипів, навколо яких будується китайсько-американська технологічна війна
• Тім Кук — CEO Apple, для якої Китай залишається другим найбільшим ринком та головним виробничим центром
• Ілон Маск — CEO Tesla і SpaceX. Tesla має гігафабрику у Шанхаї і саме від Китаю залежить її маржа
• Ларрі Фінк — CEO BlackRock, найбільшого керуючого активами у світі ($11+ трлн під управлінням)
• Топ-менеджери Meta, Visa, JP Morgan, Boeing, Cargill та інших

Особливо показове додання Хуанга. За даними BBC, він не був у початковому списку — Трамп особисто запросив його, і CEO Nvidia сів на Air Force One під час дозаправки в Алясці. Це сигнал: китайська тема рідкісноземельних елементів та чипів ШІ — на першому місці. Ми писали про перетворення Silicon Valley у військового підрядника Пентагону — у Пекіні ці самі CEO виступають уже як комерційні переговорники з Сі.

Що хоче Трамп

За власною заявою, Трамп має кілька конкретних цілей у Пекіні:

• «Відкрити» китайську економіку для американських техкомпаній. Apple, Meta, Google і Amazon роками натикаються на регуляторні бар’єри Великого фаєрволу — Трамп хоче поступок
• Збільшити китайські закупівлі американської продукції — насамперед сої, авіазапчастин, енергоносіїв. Це класична «угода Трампа»: ти знижуєш дефіцит торгівлі — я зменшую тарифи
• «Довга розмова» про Іран. Трамп публічно сказав, що «не потребує допомоги Китаю» для завершення війни, але додав що Сі «був відносно хорошим» з Іраном. Переклад: Пекіну дають натяк, що краще тиснути на Тегеран самостійно
• Підняти питання експорту фентанілу-прекурсорів — стандартна вимога адміністрації Трампа з 2018 року

Foreign Policy у своєму аналізі від 13 травня визначає головний фокус коротко: «Trump Has One Major Focus While in China: Trade». На думку аналітиків FP, президент готовий приглушити інші питання заради нових торгових угод, які він зможе показати власній базі як «перемоги».

Що хоче Сі

Позиція Пекіна формально стриманіша, але по суті жорсткіша. Що Сі озвучуватиме за зачиненими дверима:

• Припинити продаж зброї Тайваню. У середу 13 травня офіційний Пекін ще раз заявив, що це «червона лінія». Держсекретар США Марко Рубіо минулого тижня визнав, що Тайвань буде на порядку денному — Сі вимагатиме конкретних кроків
• Продовжити торгове перемир’я жовтня 2025 — без нових тарифів і без розслідувань щодо «несправедливих практик»
• Скасувати нещодавно оголошене розслідування США щодо китайського бізнесу — Сі готовий запропонувати альтернативні поступки
• Доступ до високотехнологічних чипів для китайської робототехніки. За даними кореспондента BBC у Північній Америці Ентоні Зурхера, обмінною валютою можуть бути рідкісноземельні метали, у яких Китай контролює близько 70% світового видобутку та переробки

Китайські державні видання у попередні дні писали про «краще майбутнє» з США та про відносини, що «додадуть стабільності і впевненості турбулентному світу». Це дипломатичний код: Пекін бачить себе у позиції сильнішого партнера і готовий «дозволити» Трампу мати свою «велику угоду», але за конкретні поступки — насамперед щодо Тайваню та технологічних обмежень.

Чому Сі може мати перевагу

Al Jazeera у власному аналізі від 13 травня формулює ситуацію жорстко: «Trump-Xi summit: Why Beijing might have the advantage». Експерти AJ кажуть, що Трамп «у відчаї шукає перемоги» — політично йому потрібно повернутися до США з конкретним результатом, тоді як Сі може дозволити собі почекати.

Аргументи на користь Сі:

• Експорт КНР рекордний — попри тарифи Трампа, китайські виробники знайшли обхідні шляхи через Мексику, В’єтнам та інші країни
• США відчувають інфляцію від власних тарифів — споживчі товари подорожчали, виборці незадоволені
• Війна США-Іран забирає ресурси Пентагону. Тільки що з’явилися дані: блокада Ормузу коштує США $30 млн на добу, флот MQ-9 Reaper зменшився до 135 одиниць після іранських втрат
• Демократи готують перевибори 2026 — Трампу потрібен зовнішньополітичний успіх до листопада

Незалежне видання Foreign Policy у статті «Both Trump and Xi Overestimate Themselves» (13 травня) додає скепсис: обидва лідери переоцінюють свої можливості. Сі вірить, що китайська економіка достатньо стійка, щоб витримати тиск США без поступок. Трамп вірить, що його «угоди» вирішать структурні проблеми американо-китайських відносин. За FP, реальність складніша — і саміт може закінчитися ритуальними деклараціями без жодного конкретного прориву.

Графік візиту: два дні з пишністю та банкетами

Програма візиту, за даними BBC та AJ:

• 13 травня (вечір): приліт Трампа, зустріч з віцепрезидентом Хань Чженом
• 14 травня (ранок): церемонія прибуття у Великому народному залі, двосторонні переговори, державний банкет
• 15 травня: візит до Чжуннаньхай — закритого комплексу де живуть і працюють керівники КНР. Трамп стане одним з небагатьох іноземних лідерів, кого приймають у цьому символічному місці. «Дружнє фото» і рукостискання, ще одна зустріч з Сі та робочий обід. Потім — церемонія від’їзду і повернення до США

Безпекові заходи у Пекіні безпрецедентні. The Guardian (13 травня) описує «скепсис і жорстку безпеку» в столиці: вулиці перекриті, метро у центрі частково зупинене, журналістам акредитація надавалася жорстко обмежено. Пекін явно демонструє, що візит Трампа — особлива подія, але одночасно і потенційно ризикова в умовах напруження навколо Тайваню та Ірану.

Іран: чому Трамп каже «не потребую допомоги»

Ситуація з Іраном — головна політична проблема Трампа. Війна, яку він обіцяв «короткою» у березні, триває вже понад 75 днів. На 74-й день Трамп сам сказав, що перемир’я «на масивному life support», а Тегеран вимагає прийняти його 14 пунктів.

Чому Трамп публічно говорить «не потребую допомоги Китаю», але привіз з собою команду CEO для торгових угод? Тому що визнати залежність від Сі у іранському питанні — політично неприйнятно перед його базою. Але реальність інакша: Іран — основний нафтовий партнер Китаю, і саме китайські закупівлі іранської нафти дозволяють Тегерану фінансувати оборону. Без тиску Пекіна санкції США та удари не призведуть до капітуляції Ірану.

За даними BBC China correspondent Лори Бікер, Пекін «активно намагається стати посередником у припиненні війни» — конфлікт шкодить китайській економіці, що залежить від експорту нафти і морської торгівлі через Перську затоку. Іранська війна спровокувала ріст цін на енергоносії та кризу мінеральних добрив, що б’є по китайських фермерах.

ШІ та чипи: «гонка озброєнь нового типу»

Ще один ключовий вузол переговорів — штучний інтелект. BBC цитує North America correspondent Зурхера: рівність США і Китаю у ШІ «порівнюють з ядерною гонкою озброєнь», і обидві сторони шукають канали комунікації, щоб уникнути прямого конфлікту.

Конкретна потенційна угода: Китай постачає рідкісноземельні метали (необхідні для усього — від смартфонів до винищувачів), США знімають частину обмежень на експорт високотехнологічних чипів — насамперед від Nvidia. Саме тому Хуанг тут особисто. Ця домовленість, якщо буде, означатиме фактичне визнання Вашингтоном, що китайська залежність від американських чипів менша, ніж американська залежність від китайських рідкісноземельних. Йдеться про геоекономічний паритет, якого США боялися всі ці роки.

Тайвань: червона лінія, яку обходять

Тайваньське питання у саміті — найскладніше. США юридично не мають дипломатичних відносин з Тайбеєм, але продають йому зброю на десятки мільярдів доларів. Останній великий пакет включав, за повідомленнями, нові ПЗРК Stinger, кілька систем HIMARS, а також компоненти для протикорабельних ракет.

Сі публічно вимагатиме припинити ці поставки. Трамп, вочевидь, на це не піде — це означатиме автоматичну втрату підтримки в Конгресі та обвал довіри союзників в Азії (Японія, Південна Корея, Філіппіни). Найімовірніший сценарій — туманне формулювання у спільній заяві, яке кожна сторона потім розшифрує по-своєму. Класична дипломатична нічия.

Чому це важливо для українця у Берліні чи Варшаві

Поки що результат саміту виглядає як ще один акт у геополітичному театрі: гучні слова, помпезні церемонії, мало конкретики. Але читачам нашого видання в Німеччині, Польщі чи США важливо розуміти три речі:

• Перенос центру світової політики до Пекіна. Те, що Трамп летить до Сі, а не навпаки — символічна зміна. У 2017 році це було подорож «нового президента» — у 2026 це візит «лідера, який потребує допомоги»
• Тиша щодо України. Питання війни Росії проти України офіційно НЕ у порядку денному саміту. Це показує, де насправді пріоритети Вашингтона: Іран та Китай — так, війна в Україні — другорядне питання. Це треба враховувати тим, хто розраховує на американську підтримку
• Корпоративна дипломатія. Коли президент летить з 17 СЕО, але без міністра оборони у центрі уваги — це сигнал, що головний інструмент влади тепер не армія, а корпорації. Це новий тип геополітики, і ми поступово напишемо про нього окремий аналітичний матеріал

Що дивитися наступні 48 годин

Конкретні маркери, за якими можна зрозуміти, чи саміт був успіхом:

• Спільна заява після переговорів 14 травня. Чи буде названа конкретна сума китайських закупівель американської продукції?
• Заяви щодо Ірану. Чи з’явиться формулювання про «спільні зусилля з деескалації»? Це буде сигнал, що Пекін погодився тиснути на Тегеран
• Тайваньський пункт. Якщо у заяві з’явиться «один Китай» без застережень — це програш США
• Реакція ринків. Якщо Brent впаде нижче $95, а індекс S&P 500 виросте — інвестори побачили реальний прорив
• Доля Хуанга. Чи буде окрема зустріч CEO Nvidia з керівництвом КНР — і чи з’явиться угода про експорт чипів?

Висновок

Саміт у Пекіні — лакмусовий тест для нового світового порядку 2026 року. Трамп, який починав другий термін як «найсильніший президент за десятиліття», прибув до Китаю у позиції слабшого. Війна з Іраном, що затягнулась, інфляція через тарифи, тиск Конгресу — усе це робить його залежним від поступок Сі. Сі ж, навпаки, грає від оборони, але контролює ключові карти: ринок збуту американських товарів, рідкісноземельні елементи, можливість тиснути на Тегеран.

Найімовірніший результат — обмежена торгова угода (продовження жовтневого перемир’я плюс кілька символічних поступок), туманні формулювання щодо Тайваню та Ірану, і пишний банкет, який потім кожна сторона назве «історичною перемогою». Конкретні зміни на міжнародній арені — у наступні 6-12 місяців, коли стане зрозуміло, чи Сі дійсно почав тиснути на Іран і чи Трамп виконав свої обіцянки щодо чипів.

Ми у NewsGroup.site продовжуємо стежити за подіями і оновлюватимемо матеріал у міру надходження конкретики з Пекіна. Поки що — дочекаймося 15 травня та реальних заяв.

• Share on Bluesky
• Share on Facebook
• Share on LinkedIn
• Email this Page
• Print this Page
• Share on Reddit
• Share on Tumblr
• Share on WhatsApp
• Share on Viber
• Share on Threads
• Share on Telegram
• Share on X

Незалежні новини від News Group – Дякує Вам за підтримку та активність, ми цінуємо кожного, та хвилюємось за Вас, якщо ви бажаєте підтримати наш проєкт або додати пропозицію.

Для звʼязку переходьте за посиланнями:

• Mastodon
• Bluesky
• LinkedIn
• X

VIR.GROUP is available on Google Play VIR.GROUP is available on the App Store

Наша захищена Мережа Mastadon