800 дронів за день: Росія відновила удари — Закарпаття під вогнем, Словаччина закрила кордон

Київ, Дніпро, Рівне — 14 травня 2026. Триденне перемир’я 9-11 травня закінчилося пізно у понеділок ввечері — і вже у вівторок-середу війна повернулася у формі, яку Україна не бачила місяцями. За одну добу Росія випустила 800 ударних дронів за 14 областями України. Шість загиблих за середу, дев’ять загиблих за вівторок. Україна у відповідь — 286 дронів, що вразили промислові об’єкти у 14 регіонах РФ та газопереробний завод в Астрахані. Що сталося з паузою на Перший травня, чому Словаччина закрила кордон і що це означає для діаспори в Європі — нижче.

Хроніка перших 48 годин після завершення перемир’я

Триденне перемир’я, погоджене через посередництво США (про деталі ми писали окремо — «Тридобове перемир’я 9-11 травня: Трамп оголосив паузу під парад Путіна»), офіційно закінчилося пізно ввечері 11 травня. Обидві сторони повідомляли про численні порушення переважно вздовж лінії фронту під час самого перемир’я, але великих повітряних атак не було.

Уже у вівторок 12 травня — день після завершення паузи — почалися удари. За даними обласної адміністрації Дніпропетровщини (голова Олександр Ганжа, повідомлення у Телеграм), за вівторок було понад 30 російських атак на три райони області. Загиблих — 8, поранених — 11, десятки будинків пошкоджено. У Донецькій області за вівторок: 1 загиблий, 4 поранених. На Харківщині — 5 поранених, кілька житлових будинків пошкоджені.

Президент Володимир Зеленський у Телеграм-зверненні у середу зранку повідомив, що 14 регіонів України було під ударами протягом вівторка. Він звинуватив Росію у «навмисному» націлюванні на залізничну інфраструктуру України та інші цивільні об’єкти. Як завжди, ми зазначаємо: офіційні заяви Києва потребують незалежного підтвердження — частина даних про результати ударів і збиту техніку походять виключно від української сторони.

Середа 13 травня: 753 дрони за 10 годин

День 13 травня перетворився на один з найінтенсивніших днів повітряних атак з початку року. За даними ВПС України, за період з 08:00 до 18:30 у середу (тобто менш ніж за 11 годин денного часу) Росія випустила 753 ударних дронів. Плюс 139 дронів — у попередню ніч. Загалом — 892 апарати за добу, з яких більшість Shahed-136 / Geran-2 (про повну хроніку війни «Шахедів» 2022-2026 ми писали окремо).

Зеленський назвав загальну цифру вище — 800 дронів за день та попередив, що далі можуть бути ракетні удари. Розбіжність даних між президентом і ВПС типова: Зеленський рахує «весь день», ВПС — конкретні години моніторингу.

Результати, за повідомленням ВПС:

• 27 дронів вразили цілі
• Уламки ще 26 дронів впали на території
• Більшість було перехоплено системами ППО та електронної боротьби (про різні системи ППО — Patriot, NASAMS, IRIS-T та інші — у нашому окремому матеріалі)

Конкретні наслідки за середу:

• Рівненська область: 3 загиблих, 4 поранених — внаслідок прямого попадання у житловий будинок
• Запорізька область: 1 літня людина загинула від вибуху російської керованої бомби поряд
• Херсонщина: щонайменше 20 поранених в результаті атак по області
• Закарпаття (західна Україна, кордон зі Словаччиною) — російські удари вперше за багато місяців. Це принципово новий розвиток
• Атаки також зафіксовано в Одеській, Полтавській, Запорізькій, Херсонській областях

Тактика: «перевантаження ППО + ракети»

Головне розвідувальне управління (ГУР) Міністерства оборони України у заяві 13 травня попередило, що нинішні атаки можуть бути «протяжними». ГУР пояснило тактику Росії таким чином: у першій хвилі застосовується «значна кількість ударних дронів для перевантаження системи протиповітряної оборони України та удар по цивільних об’єктах». За цим, за оцінкою ГУР, можуть піти «масовані ракетні удари».

Ця тактика — стандартна для Росії з кінця 2022 року: спочатку дешеві Shahed-136 (вартість, за нашими даними, близько $20-50 тисяч за одиницю) виснажують ракети ППО (Patriot — від $4 млн за пускову, IRIS-T SLM — близько $2 млн), а потім балістичні «Іскандер-М» та крилаті «Калібр» вражають вже відкриті цілі. Якщо у найближчі 72 години не буде масованого ракетного удару — це означатиме, що Росія зберігає потенціал для подальшої ескалації.

Закарпаття та Словаччина: чому це сигнал для Європи

Найбільш дивний геополітичний момент середи — удари по Закарпаттю, далекій західній області України на кордоні зі Словаччиною. До цього західні області страждали переважно від ударів по логістиці (склади, залізниці), але прямі удари по Закарпаттю — рідкість.

Словацький уряд відреагував жорстко: оголосив про закриття сухопутного прикордонного переходу «на невизначений термін» з міркувань безпеки. Це удар по логістиці українських біженців, торгівлі і навіть військових поставок — частина зброї до України надходить через Словаччину.

Чому це важливо для нашої аудиторії в Польщі та Німеччині: західна Україна досі вважалась «безпечнішою» зоною. Якщо удари по Закарпаттю будуть систематичними — змінюється картина потенційних маршрутів евакуації, поставок і навіть страхування. Польща вже має власні «передвоєнні» сигнали — мобілізація, посилення кордонів, НАТО. Тепер Словаччина приєднується.

Удари України у відповідь: що сталося в Росії

Війна не одностороння — і чесний журналіст це визнає. У відповідь на російські удари Україна провела свою хвилю атак на російську територію.

За даними Міністерства оборони РФ (потребує перевірки, як і всі офіційні російські цифри), з вечора вівторка 12 травня збито 286 українських дронів над 14 регіонами Росії та анексованим у 2014 році Кримом. Конкретні наслідки за російськими джерелами:

• Бєлгородська область: губернатор повідомив про 1 загиблого від наслідків удару дрона
• Астраханська область: губернатор Ігор Бабушкін заявив, що уламки збитого дрона спричинили пожежу на газопереробному заводі у обласному центрі. «Загрози забруднення повітря немає», — додав він
• Краснодарський край: пошкоджено 2 промислові об’єкти
• Ярославль (на північний схід від Москви): пошкоджено промислові об’єкти

Київ заявляє про легітимність цих ударів — мовляв, вони «дозволяють Росії продовжувати війну». Це правда лише частково: енергетичні об’єкти РФ дійсно фінансують війну (нафта, газ — основа бюджету), але удари по житлових кварталах Бєлгорода (де у середу загинула цивільна особа) — це не «легітимні цілі».

За останні місяці Україна суттєво інтенсифікувала удари по російській енергетичній інфраструктурі. Морські дрони (про Magura V5/V7 і Sea Baby ми писали окремо) вразили російські танкери. Тепер додалися і повітряні удари по нафтопереробних і газоперобних заводах.

Чому перемир’я взагалі сталося — і чому воно закінчилося

Триденне перемир’я 9-11 травня з’явилося не як наслідок реальних мирних переговорів — а як політична угода Дональда Трампа і Володимира Путіна, яку оголосили незадовго до Дня Перемоги. Путіну треба було провести 9 травня без серйозних ударів по Москві (де парад показав, що армія РФ виснажена — без танків, з 6000 дронами). Трампу — продемонструвати власній базі, що його дипломатія працює.

Зеленського у переговори не включали — рішення приймалось у телефонних розмовах Трамп-Путін. Київ був поставлений перед фактом і змушений був прийняти. Це другий випадок такого типу за два місяці — раніше Путін заявив, що вперше готовий до зустрічі із Зеленським «у третій країні», але до неї так і не дійшло.

Чому перемир’я не продовжили? Тому що жодна сторона не отримала від нього того, чого хотіла:

• Росія розраховувала, що пауза дозволить «зберегти обличчя» парадного 9 травня і потім перейти до «переговорів про статус» (тобто визнання захоплених територій). Цього не сталося
• Україна хотіла використати паузу для перегрупування та посилення оборони. Технічно це частково вдалося, але стратегічно нічого не змінилося
• США сподівалися, що пауза стане першим кроком до «довшого перемир’я» — на 30 чи 60 днів. Сторони на це не пішли

«Війна йде до кінця» — Путін

Парадокс: за тиждень до завершення перемир’я Путін заявив у Москві, що «справа йде до кінця». Що саме мав на увазі російський президент — чи кінець війни, чи кінець України — він не уточнив. Але наразі факт у тому, що замість мирних переговорів сторони обмінюються ударами в інтенсивності, не баченій з осені 2024 року.

З українського боку, очевидно, мобілізаційний тиск зростатиме. Про примусову мобілізацію через ТЦК — насильницькі дії, забирання людей з вулиць, лікарень, церков — ми писали окремо. У контексті відновлення повномасштабних ударів влада обов’язково посилюватиме мобілізаційні зусилля. Українцям за кордоном (у Польщі, Німеччині, Чехії, Словаччині) варто стежити за можливими змінами консульських процедур та документів.

Що говорить Захід

Реакція Заходу на відновлення ударів у середу 13 травня — стримана. Білий дім (Трамп у цей час летів до Пекіна на саміт із Сі Цзіньпіном — ми написали про це у окремому матеріалі) офіційного коментаря не зробив. Брюссель і Берлін обмежились ритуальними засудженнями.

Це показове: фокус США перемістився на Іран і Китай. Українська війна перетворилася на «другорядний фронт» — і це треба чесно констатувати. Військова допомога продовжує надходити, але інтенсивність дипломатичних зусиль явно зменшилася. Європа відчуває це і починає, нарешті, готуватися сама — звідси і польські сигнали, і німецький запас гасу, і французькі контракти на Caesar 8×8.

Що далі: 3 сценарії на травень-червень

Сценарій 1 (найімовірніший, ~50%): війна продовжується у поточному режимі високої інтенсивності. 500-1000 дронів на тиждень з обох сторін, періодичні масовані ракетні удари, поступова деградація енергетичної інфраструктури України та переробних потужностей Росії. Жодних серйозних територіальних змін.

Сценарій 2 (~30%): після саміту Трамп-Сі у Пекіні з’являється новий формат «китайської ініціативи» з мирними переговорами. Сі позиціонує себе як справжнього посередника (на відміну від Трампа). Перемир’я на 30-60 днів стає реальним, але не вирішує жодне з принципових питань.

Сценарій 3 (~20%): ескалація. Удар по Москві або по великому об’єкту в Україні (наприклад, попадання у великий цивільний центр), що змусить одну зі сторін піти на драматичний крок. Можливе залучення нових учасників (Польща у режимі «передвоєнних сигналів», Білорусь у відповідь на тиск з Заходу).

Висновок

Триденне перемир’я виявилось паузою, потрібною Путіну для проведення параду і Трампу для політичного PR. Зеленського залишили поза переговорним столом. Сторони розійшлися без жодної реальної домовленості і повернулися до війни ще інтенсивніше, ніж до неї.

800 дронів за день, удар по Закарпаттю, закриття словацького кордону, відповідні удари по російських газопереробних заводах — усе це показує, що війна 2026 року стала «дроновою», з мінімальним порогом ескалації, але максимальною інтенсивністю. У такій війні немає швидкого вирішення — і кожна нова «пауза» буде такою ж короткою і безрезультатною, як ця.

Українцям у діаспорі важливо розуміти три речі: 1) удари по західних областях України стають реальністю; 2) мобілізаційний тиск з Києва зростатиме; 3) розраховувати на швидкий мир чи рішучу «переможну» розв’язку — наївно. Війна перейшла у фазу виснаження, і це, на жаль, надовго.

• Share on Bluesky
• Share on Facebook
• Share on LinkedIn
• Email this Page
• Print this Page
• Share on Reddit
• Share on Tumblr
• Share on WhatsApp
• Share on Viber
• Share on Threads
• Share on Telegram
• Share on X

Незалежні новини від News Group – Дякує Вам за підтримку та активність, ми цінуємо кожного, та хвилюємось за Вас, якщо ви бажаєте підтримати наш проєкт або додати пропозицію.

Для звʼязку переходьте за посиланнями:

• Mastodon
• Bluesky
• LinkedIn
• X

VIR.GROUP is available on Google Play VIR.GROUP is available on the App Store

Наша захищена Мережа Mastadon