Джуліан Ассанж заявив Парламентській асамблеї Ради Європи 1 жовтня 2024 року, що він «визнав провину у журналістиці» – обравши свободу замість недосяжного правосуддя після 14 років переслідування. Перша публічна поява засновника WikiLeaks відбулась у Страсбурзі: Ассанж описав 62 місяці в британській в’язниці Бельмарш, плани ЦРУ щодо його викрадення і вбивства, підготовлені під керівництвом директора Майка Помпео у 2017 році, та стверджував, що «ізоляція залишила свій слід».
- Сайпан, 25 червня 2024-го: умови угоди
- ЦРУ при Помпео: ліквідація як варіант
- П'ять років Бельмаршу
- WikiLeaks після 2021-го і резолюція ПАРЄ
- Більше матеріалів
- Трамп помилував засновника Silk Road Ульбрiхта в перший тиждень
- Chat Control в ЄС: 314 MEP проти — і закон все одно ухвалено
- Хусити захопили Мокху і наближаються до Баб-ель-Мандебу
- Нетаньяху подає до суду на Haaretz за звіт про ОАЕ і 7 жовтня
- Сем Бенкман-Фрід програв апеляцію: вирок 25 років остаточний
- Cum-Ex: €55 млрд з платників податків ЄС і мовчання Шольца
Сайпан, 25 червня 2024-го: умови угоди
25 червня 2024 року Ассанж прилетів до Сайпана – острова в складі Північних Маріанських островів – де федеральний окружний суд США прийняв його визнання провини за одним пунктом: «змова з метою незаконного отримання і розповсюдження секретної інформації, що стосується національної оборони Сполучених Штатів» відповідно до Закону про шпигунство 1917 року. Сайпан обрали через відмову Ассанжа їхати на континентальну частину США – і через географічну близькість до Австралії.
Суд зарахував 62 місяці, відбуті у Великій Британії, як повний строк покарання. Решту 17 пунктів обвинувачення – зокрема змову з метою злому комп’ютерних систем – прокурори зняли. Запит про екстрадицію було відкликано. Цього ж дня Ассанж на борту приватного чартерного літака, організованого дружиною Стеллою, вилетів до Канберри. В Австралії він не був 14 років.
«Я вийшов на волю не тому, що система спрацювала. Я вийшов на волю, бо після багатьох років ув’язнення визнав свою провину у журналістиці.»
Джуліан Ассанж, Парламентська асамблея Ради Європи, Страсбург, 1 жовтня 2024 року
ЦРУ при Помпео: ліквідація як варіант
У березні 2017 року WikiLeaks опублікував «Vault 7» – масив внутрішніх документів ЦРУ з інструментами для кібершпигунства: 8 761 файл, який агентство назвало «найбільшою втратою даних в його історії». Майк Помпео, що два місяці тому обійняв посаду директора ЦРУ за призначенням Трампа, охарактеризував WikiLeaks «ворожою спецслужбою» і санкціонував операцію проти Ассанжа.
За даними понад 30 чинних і колишніх офіцерів американської розвідки, яких у вересні 2021 року опитала Yahoo News, ЦРУ розробило кілька сценаріїв: захоплення Ассанжа на території посольства Еквадору в Лондоні з подальшим таємним переміщенням до США через третю країну (т.зв. rendition), передача британській поліції без офіційного запиту, а також отруєння. Окремий оперативник ЦРУ отримав постійне завдання стежити за переміщеннями Стелли Ассанж. Агентству було дано вказівку отримати ДНК з підгузка шестимісячного сина засновника WikiLeaks.
ЦРУ також вело незаконне стеження за британськими адвокатами Ассанжа – цей факт США визнали під час розгляду у Європейському суді з прав людини. Жоден зі сценаріїв не реалізували – зокрема через юридичні розбіжності всередині самого агентства. Відповідаючи на публікацію Yahoo News, Помпео заявив, що «не вибачається» за свою позицію щодо WikiLeaks.
П’ять років Бельмаршу
11 квітня 2019 року еквадорський посол відкрив двері посольства в Лондоні – і Ассанжа негайно затримала британська поліція. Того ж дня Міністерство юстиції США оприлюднило офіційний запит про екстрадицію. Ассанжа перевезли до Бельмаршу – в’язниці суворого режиму на сході Лондона, яку правозахисники порівнювали з Гуантанамо.
У травні 2019 року Нільс Мельцер, Спеціальний доповідач ООН з питань тортур, провів інспекцію і написав урядам Великобританії, США та Австралії: Ассанж «демонструє всі симптоми, характерні для тривалого впливу психологічних тортур, включаючи екстремальний стрес, хронічну тривогу і важку психологічну травму». Психіатр Королівського коледжу Лондона, професор Майкл Копельман, надав суду свідчення про «високий ризик самогубства».
«Ізоляція залишила свій слід.»
Джуліан Ассанж, ПАРЄ, Страсбург, 1 жовтня 2024 року
П’ять з половиною років тривали слухання у британських судах. Суддя Вануні відмовила США у видачі у січні 2021-го, мотивувавши рішенням стан здоров’я і ризик суїциду. США оскаржили – Апеляційний суд 2021 року скасував рішення. Верховний суд відмовив Ассанжу в апеляційному слуханні у 2022-му. Коли у 2024-му останній суд погодився на екстрадицію – Ассанж обрав угоду в Сайпані.
WikiLeaks після 2021-го і резолюція ПАРЄ
Кристінн Храффнссон, що обіймає посаду головного редактора WikiLeaks з 2018 року, після звільнення засновника не оголошував про жодну нову публікацію. Сайт WikiLeaks востаннє публікував нові матеріали у 2021 році. Серед найвагоміших попередніх витоків організації – Afghan War Diaries і Iraq War Logs у 2010 році (разом понад 490 тисяч секретних документів Пентагону), відео Collateral Murder і Cablegate того ж 2010-го, і Vault 7 у 2017-му. Матеріали цих масштабних журналістських розслідувань досі використовуються у правових і парламентських провадженнях по всьому світу.
1 жовтня 2024 року у Страсбурзі Ассанж виступав перед Комітетом з правових питань ПАРЄ і застеріг: «Свобода вираження поглядів і все, що з неї випливає, перебуває на темному перехресті. Я боюся, що якщо такі нормотворчі інституції, як ПАРЄ, не усвідомлять серйозності ситуації – буде надто пізно». ПАРЄ у своїй резолюції зафіксувала, що «неправомірне застосування США Закону про шпигунство 1917 року для переслідування Ассанжа мало небезпечний відлякуючий ефект, стримуючи видавців, журналістів і викривачів від звітування про урядові зловживання».
Стелла Ассанж у травні 2025 року повідомила в інтерв’ю швейцарському SWI swissinfo.ch, що Джуліан «майже відновився і надолужує пропущене за останні 15 років».
Ассанж – перший видавець, якого притягнули до відповідальності за Законом про шпигунство 1917 року за публікацію правдивих документів, а не за їх передачу іноземній державі. Угода 2024 року запобігла американському ув’язненню, залишивши без відповіді питання: на якій правовій підставі ЦРУ розробляло операції з вбивства на британській землі і чому жоден з причетних не підпав під кримінальне переслідування.
Помпео після відставки з ЦРУ балотувався на президентські праймеріз Республіканської партії у 2024 році – жодних звинувачень у зв’язку з операцією проти Ассанжа йому не висувалось. WikiLeaks востаннє оновлювався у 2021-му. Нових публікацій не надходило.
Джерела: Council of Europe, “Julian Assange at Parliamentary Assembly hearing” · Yahoo News, “Kidnapping, assassination and a London shoot-out: Inside the CIA’s secret war plans against WikiLeaks” · Al Jazeera, “WikiLeaks’s Assange arrives in Australia following release on US plea deal”
