Колумбія обирає президента 31.05: Еквадор втручається, FARC вбиває

31 травня о 8 ранку за місцевим часом Колумбія відкрила виборчі дільниці — і одночасно стала ареною відкритого втручання сусідньої держави. За день до голосування президент Еквадору Даніель Нобоа зателефонував кандидату-фавориту правих Абелардо де ла Еспрієллі. Тема дзвінка — скасування тарифів. Дата виконання — 1 червня. Тобто наступний день після виборів.

Богота назвала це «кричущим порушенням принципу невтручання у внутрішні справи». Кіто заперечує. Поки Колумбія голосує під дулами автоматів, регіон фіксує новий тип тиску: не танки, не санкції, не дрони — тарифи. Розраховані з точністю до доби.

Дзвінок, який МЗС Колумбії назвало втручанням

У п’ятницю, 29 травня, Даніель Нобоа провів телефонну розмову з Абелардо де ла Еспрієллою — кандидатом-юристом ультраправої коаліції «Defensores de la Patria». За кілька годин еквадорський лідер опублікував повідомлення про результати розмови: «Ми досягли домовленості» — щодо торгівлі та безпеки. Конкретики дві. Перша — Еквадор скасовує тарифи на колумбійські товари з 1 червня. Друга — сторони «домовилися про передачу еквадорських злочинців, що перебувають на колумбійській території».

Жодна з цих домовленостей юридично не існує. Де ла Еспрієлла не президент Колумбії. Він кандидат, який за останнім опитуванням CNC від 24 травня має 30,9% підтримки — другий результат, з відставанням від лівого Івана Сепеди в 2,5 пункти. Полінг Invamer за 13-20 травня дає схожу картину: Сепеда 31,6%, Еспрієлла 14,0%, Валенсія — нижче.

Реакція Богота прийшла у суботу 30 травня — за лічені години до відкриття виборчих дільниць. МЗС Колумбії випустило офіційну заяву.

«Це втручання іноземного лідера в демократичний процес іншої держави є кричущим порушенням принципу невтручання у внутрішні справи, загрозою національному суверенітету і атакою на демократичну систему».

Заява МЗС Колумбії, 30 травня 2026, у відповідь на дзвінок Нобоа

МЗС окремо засудило «оманливу подачу рішення про скасування тарифів як жесту доброї волі еквадорського лідера». Контекст: тарифи Еквадор почав вводити поетапно з січня 2026 року. Офіційна причина — нездатність Боготи закрити спільний 586-кілометровий кордон, через який проходить кокаїн з Колумбії на узбережжя Тихого океану. Реальна причина — Еквадор, затиснутий між двома найбільшими виробниками кокаїну у світі (Колумбія і Перу), став ключовим транзитним вузлом і платить за це власною кров’ю.

Хто такий Нобоа? Союзник Дональда Трампа, син мільярдера-банановоза, президент, який у березні 2026 розгорнув 75 тисяч поліцейських у чотирьох найбільш насильницьких провінціях країни. Результат — рівень убивств зріс. Він входить до американської антинаркотичної коаліції. Він підтримує жорстку лінію. І він публічно говорить з кандидатом колумбійських виборів так, ніби той вже керує сусідньою державою. Це не дипломатія. Це програмування результату.

Чотирнадцять імен у бюлетені, троє фаворитів і один убитий сенатор

У першому турі — 14 кандидатів. Список затвердив Виборчий трибунал 20 березня 2026. Реальну боротьбу ведуть троє.

Іван Сепеда, 63 роки, сенатор з 2014-го. Лідер коаліції «Історичний пакт» — та сама структура, яка привела Густаво Петро до влади у 2022. Сепеда отримав партійну номінацію у жовтні 2025, обігнавши Кароліну Корчо і колишнього мера Меделіну Даніеля Кінтеро. Кандидат у віцепрезиденти — Аїда Кільуе, сенаторка з 2022 року. Сепеда — син сенатора, якого, як вважається, вбили парамілітарі, пов’язані з державою. Роки судових процесів проти ексголови Альваро Урібе Велеса, якого Сепеда звинувачував у зв’язках з ультраправими ескадронами смерті. Тепер — фаворит лівих.

Абелардо де ла Еспрієлла, 47 років. Кримінальний адвокат, бізнесмен, мільйонер, ніколи не обіймав державних посад. Власник винних і ромових брендів, інвестицій у тваринництво й нерухомість. Кандидат від «Defensores de la Patria» — створеної під нього партії. Прихильник Дональда Трампа. Будує образ за лекалами Найіба Букеле та Хав’єра Мілея. Імітує бороду останнього і риторику «iron fist». Обіцяє побудувати 10 максимально-секретних «мега-в’язниць». Закриває переговори з усіма повстанськими групами в перший день. Відновлює аерофумігацію кокових плантацій. У радіоінтерв’ю заявив, що жінки голосують за нього через розмір геніталій. У Меделіні на закриття кампанії 24 травня виступав за куленепробивним склом.

Палома Валенсія, 48 років. Сенаторка з 2014-го. Внучка колишнього президента Гільєрмо Леона Валенсії і вірна послідовниця Альваро Урібе. Кандидатка від «Демократичного центру», переможниця партійної праймеризу 8 березня з результатом 3 236 286 голосів. Її ВП-кандидат Хуан Даніель Овієдо отримав 1 255 510 голосів — другий результат серед усіх праймериз. Платформа: розширити поліцію та ЗС, скоротити податки, повернути жорстку модель Урібе. Замість «Тотального миру» Петро — «Тотальна безпека».

І ще одне ім’я. Те, якого у бюлетені вже немає.

Міґель Урібе Турбай, сенатор «Демократичного центру», 39 років. У червні 2025 року під час передвиборчого мітингу його розстріляли. Через два місяці він помер у лікарні. Це було перше вбивство кандидата у президенти Колумбії за понад 30 років. Після його смерті батько — Міґель Урібе Лондоньо — запустив власну кампанію, щоб захищати «політичний спадок сина». Кампанія не злетіла. Але потрясіння на правому фланзі залишилось.

За даними міжнародних спостерігачів, між 1 січня 2025 і 30 квітня 2026 у Колумбії зафіксовано 565 актів насильства проти політичних, соціальних і громадських лідерів у виборчому контексті. Понад половина — прямо проти політичних суб’єктів. На початку травня двох волонтерів передвиборчого штабу де ла Еспрієлли застрелили з мотоциклів. Наш сайт писав про це 17 травня — деталі є у матеріалі про вбивство волонтерів у департаменті Мета.

Усі троє фаворитів подорожують з посиленою охороною. Двоє з трьох виступають за куленепробивним склом. Якщо жоден кандидат не отримає 50% — другий тур призначено на 21 червня. Полінги показують: у другому турі Сепеда втрачає перевагу. Де ла Еспрієлла обходить його приблизно на 3 пункти. Валенсія — у межах одного пункту. А 28% виборців досі не визначилися.

Адвокат Алекса Сааба: чому Трамп мовчить про де ла Еспрієллу

Найдивніше у цій кампанії — мовчанка Білого дому. Дональд Трамп публічно підтримав ультраправих у виборах в Аргентині, Угорщині, Гондурасі. У Колумбії — тиша. Де ла Еспрієлла відкрито проголошує себе шанувальником Трампа. Він має риторику Букеле, естетику Мілея, обіцяє «mano dura». І жодного офіційного твіту з Вашингтона.

Причина — у клієнтській базі кандидата. Сандра Борда Гусман, асоційована професорка політології в Університеті Анд, пояснює це прямо.

«Як кримінальний адвокат, Еспрієлла довгий час був пов’язаний з людьми, переслідуваними або екстрадованими США, і ці тісні зв’язки залишаються занепокоєнням для Вашингтона. Тож він не зовсім ідеальний кандидат для Білого дому».

Сандра Борда Гусман, професорка політології Universidad de los Andes, інтерв’ю The Guardian 30 травня 2026

Серед клієнтів Еспрієлли — колумбійський бізнесмен Алекс Сааб, якого широко вважали головним фінансовим фронтом режиму Ніколаса Мадуро у Венесуелі. Сааба нещодавно депортувала до США виконувачка обов’язків президентки Венесуели Дельсі Родрігес. Захоплення Мадуро американськими силами в січні 2026 року стало однією з найбільших спецоперацій Трампа у регіоні. Адвокат Сааба тепер балотується в президенти сусідньої з Венесуелою країни. Для Вашингтона це конфлікт інтересів, який не зашиєш агітроликом.

Друга причина мовчанки — простіша. Атаки Трампа на Петро (він публічно називав колумбійського президента «хворою людіную» і «лідером наркоторгівлі») мали зворотний ефект. Рейтинг Петро не впав. Він зріс. Гусман зазначає: американські інтервенції «зрештою дають протилежний бажаному результат». Це урок, який Білий дім, схоже, нарешті засвоїв.

Третя причина — географія тиску. Трамп зараз концентрується на Кубі, яку публічно описав як «готову впасти». Поки Колумбія голосує, ЦРУ зустрічається з онуками Кастро у Гавані — про це писали у нашому матеріалі 15 травня. Колумбія — наступна у списку, але не зараз.

Mateo Pérez Rueda, 24 роки: журналіст, якого катував 36-й Фронт FARC

Він був за один стажування від закінчення політології. 24 роки. Працював велокур’єром у вільний час. Продавав фруктові салати і соки, щоб фінансувати своє справжнє: незалежний цифровий журнал El Confidente. 4 травня 2026 року Матео Перес Руеда поїхав до Бричено, в західну провінцію Антіокія, щоб написати репортаж про триваючий конфлікт між армією, парамілітарями і дисидентами Революційних збройних сил Колумбії — тобто FARC.

5 травня він перестав відповідати на повідомлення батькам. Три дні агонії родини. Тиск на владу. Гуманітарна місія підтвердила те, чого боялися: Матео викрали, катували і вбили. Виконавець — одна з найкривавіших груп серед дисидентів FARC, відома як 36-й Фронт.

Хорхе Руеда — двоюрідний брат і хрещений батько Матео — живе за кілька кварталів від убитого, у місті Ярумаль, лише за 53 кілометри від місця вбивства. У розмові з The Guardian він сказав одну фразу, яка тепер цитується в Колумбії як підпис всієї кампанії.

«Тут, в Антіокії, війна ніколи не закінчувалася. Тут одна війна за мікроторгівлю наркотиками. Інша — за золоті копальні».

Хорхе Руеда, двоюрідний брат Матео Переса Руеди, The Guardian, 30 травня 2026

Цифри потверджують. У 2025 році, за даними Міжнародного комітету Червоного Хреста, понад 235 619 людей у Колумбії були змушені покинути свої домівки через конфлікт. Ще 87 069 потрапили у події масового переміщення. Рівень убивств — 26 на 100 000 жителів. Це менше, ніж пік 1990-х (близько 80), але вище, ніж будь-коли за останнє десятиліття.

26 травня — за п’ять днів до виборів — у південному департаменті Гуавьяре сутички між двома дисидентськими групами FARC забрали понад 50 життів. Серед загиблих — діти і підлітки, насильно мобілізовані обома кримінальними фракціями. Це не виняток. Це норма того, що залишилося від мирної угоди 2016 року.

У регіоні Кататумбо журналістка Al Jazeera Тереза Бо отримала ексклюзивний доступ до FARC-дисидентів. Бійці сказали їй прямо: вони повернулися до війни, бо історична мирна угода «не принесла безпеки і соціальних змін». Вони контролюють наркотранзит, золотовидобуток і логістику кокаїну до Тихого океану. Колумбія залишається найбільшим виробником кокаїну у світі. Ця цифра не змінилася за всі чотири роки лівого уряду.

Алехандро Чала, дослідник Fundación Paz y Reconciliación, додає важливий нюанс. За його словами, насильство «зараз набагато більш територіально концентроване, в основному укорінене в головних районах, де працюють незаконні економічні маршрути». Іншими словами: вбивають не скрізь — вбивають там, де є кокаїн, золото, нелегальна деревина і відсутність держави.

«Тотальний мир» проти «Тотальної безпеки»: дві версії того, як знищити Колумбію

Густаво Петро — перший лівий президент в історії Колумбії за 200 років незалежності. Його ключова політика — «Тотальний мир». Ідея: підписати угоди про роззброєння з усіма збройними групами. Не лише FARC. Усіма. ELN, дисиденти FARC, парамілітарі, наркокартелі — кожен має сісти за стіл переговорів. Альтернатива — ще одне десятиліття війни, від якої країна вмирає повільно.

Експерти безпеки вважають план провальним. Не тому, що ідея погана. А тому, що збройні групи використали кожне тимчасове перемир’я для розширення своєї території і нарощування озброєнь. Угоди підписували — і ламали. Сепеда обіцяє продовжити стратегію. Але навіть він визнає: модель потребує корекції.

Еспрієлла обіцяє протилежне. «Тотальна безпека». Закриття переговорів. Бомбардування таборів повстанців. Відновлення аерофумігації кокових плантацій — тобто розпилювання токсичного гліфосату над тисячами гектарів. Будівництво 10 мегав’язниць за моделлю Букеле в Сальвадорі. Він заявляє, що його місія — «врятувати Колумбію». Чого вартує ця «порятункова» риторика, добре відомо з історії Latinо-Америки.

Валенсія йде «м’якшим» правим шляхом. Розширення поліції. Більше військових. Зниження податків для бізнесу. Жодного діалогу з озброєними групами. Її програма — це Урібе 2.0 без скандалів. Принаймні так вона хоче, щоб це виглядало. Урібе-першого досі переслідують за зв’язки з ескадронами смерті і за скандал «false positives» — коли армія вбивала невинних цивільних і записувала їх як повстанців. Тільки за період 2002–2008 років так загинуло щонайменше 6 402 людини. Цифра підтверджена Спеціальною юрисдикцією для миру у 2021 році.

Експертка Gimena Sanchez з Washington Office on Latin America (WOLA) сформулювала вибір з академічною холодністю.

«Лідерські кандидати поділяються на два табори: продовження лівого уряду Петро з підходом до безпеки через переговори, і праві кандидати, які дуже хочуть повернутися до жорсткої моделі минулого. Ви маєте полярно протилежні бачення країни».

Gimena Sanchez, експертка Washington Office on Latin America, Al Jazeera, 30 травня 2026

Вибір тут не між «правильним» і «неправильним». Вибір — між двома формами провалу. Одна обіцяє переговори, які не працюють. Інша обіцяє війну, яка вже намагалася і не виграла. Колумбія за 60 років конфлікту втратила майже пів мільйона людей. Жодна з пропонованих стратегій не дає переконливої відповіді на питання, чому ця цифра не зростатиме далі.

Латиноамериканська геометрія: Куба, Венесуела, Болівія — і Колумбія як точка опори

За останній рік ліві уряди впали в Болівії, Чилі та Гондурасі. Це частина регіонального тренду — повернення правих, який триває з 2022 року. Колумбія — особлива, бо лівий уряд тут перший в історії. Петро — не реставрація, а перший досвід. І від результату цих виборів залежить, чи стане лівий поворот частиною колумбійської політичної реальності, чи виявиться разовою аномалією.

Регіональна картина одночасно жорсткіша. Трамп воскресив доктрину Монро — заявивши, що США мають бути єдиним арбітром у Західній півкулі. Колумбія, за словами самого Петро, бачить «реальну загрозу» американської військової інтервенції. У січні США захопили екс-президента Венесуели Ніколаса Мадуро. Це фактично знищило один з останніх лівих режимів регіону, не аналогічних трампістам. Тепер у Південній Америці Петро — один з небагатьох, хто ще не вкладається у трампівську вертикаль.

Куба, тим часом, перебуває під посиленим тиском. Трамп заявив, що комуністичний режим «готовий упасти». ЦРУ працює з онуками Кастро. Гондурас отримав правого президента. Аргентина — Мілея, з його бензопилою і шоковою терапією, про які ми писали детально. Бразилія — у напівреставрації Болсонару, син якого нещодавно отримав 26,8 мільйона доларів від банкіра найбільшої афери. Болівія після кризи 2019-2026 років — у правому таборі. Тиск Карибами проти лівих режимів був добре показаний у нашому матеріалі про 194 убитих рибалок у американських ударах.

У цій картині Колумбія — точка опори. Якщо переможе Сепеда, лівий блок зберігає континентальну присутність. Якщо переможе хтось з правих — Латинська Америка фактично повністю переходить під «трампівський пасок», і Куба з Венесуелою стають останніми лівими аномаліями, оточеними з усіх боків.

Тому дзвінок Нобоа — не вияв грубого етикету. Це обчислений хід. Скасування тарифів — це обіцянка для виборця де ла Еспрієлли: «голосуй за нього, і відносини з Еквадором (а через нього зі США) відновляться завтра». Це не дипломатія. Це передвиборча реклама, оплачена іноземною державою. У будь-якій країні з нормальною системою це назвали б іноземним фінансуванням кампанії.

Petro: рейтинг 49%, скандали, син-у-наручниках і «кращий, ніж очікували»

Президент, який не може балотуватись, тримає рейтинг 49% (Datexco, лютий 2026). Це аномально високо для лідера, що завершує термін. Особливо враховуючи скандали.

«Нянігейт» 2023 року — оприлюднені записи розмов посла у Венесуелі Армандо Бенедетті з начальницею штабу Петро Лаурою Сарабією. Тема — нелегальне фінансування і компромати на конкурентів. Обоє пішли. У 2025 році Петро звільнив весь кабінет — і потім знову призначив Бенедетті начальником штабу, а 30-річну Сарабію — міністеркою закордонних справ. Обоє і досі під слідством. Син президента, Ніколас Петро, арештований у справі про відмивання грошей через фінансування виборчої кампанії. Реформи трудового законодавства і охорони здоров’я застрягли в конгресі.

Чому ж тоді рейтинг тримається? Аналітики називають три причини. Перша — розширення соціальних програм. Друга — підвищення мінімальної зарплати. Третя — падіння рівня бідності. Опоненти контратакують: державний борг росте, інфляція — теж. Але цифри виборчого настрою показують: для частини колумбійців ці соціальні зміни є реальнішими за скандали кабінету.

Хорхе Руеда, який втратив свого хрещеника Матео, говорить про це найкраще.

«Я міг би сказати щось інше зі злості. Але серцем я вірю, що Колумбія неймовірно покращилась за останні роки… наприклад, надаючи молодим людям кращі можливості, щоб вони не приєднувалися до збройного конфлікту. Однак є регіони, які так і не покращились».

Хорхе Руеда, родич убитого журналіста, The Guardian, 30 травня 2026

У тих регіонах, додає він, відсутність держави дозволяє кримінальним групам брати контроль і відлякувати будь-які приватні інвестиції. Це не аргумент за Петро. І не аргумент проти. Це опис того, що залишається після всіх передвиборчих обіцянок: дві Колумбії, одна з яких ніколи не входила в електоральну реальність.

Що це означає для української діаспори і чому це важливо тут і зараз

Українському читачу-емігранту у Дортмунді, Кракові чи Чикаго може здатися: «Колумбія далеко». Це помилка. Сценарій, який розгортається у Боготі, має чотири аспекти, які торкаються прямо тебе.

Перший — виборний прецедент під час триваючого конфлікту. Колумбія, де війна йде 60+ років, де у 2025 переселено 235 619 людей, де за останні півтора року вбито 565 політичних активістів і кандидата в президенти — все одно проводить вибори. Не скасовує. Не переносить. Не вводить «надзвичайний стан з обмеженням політичних прав». Голосує. У той самий час, коли в Україні скасовані президентські вибори 2024 року з посиланням на воєнний стан. Питання, чи можливо взагалі провести демократичну процедуру під час війни, отримує тут конкретну відповідь. Так, можливо. Це складно, дорого і небезпечно. Але це можливо.

Другий — економічний шантаж як інструмент геополітики. Тарифи замість танків. Дзвінок президента сусідньої країни замість військового вторгнення. Це новий формат тиску, який ми бачимо повсюди: ЄС-Угорщина, США-Канада, США-Мексика. Тарифи стають передвиборчою валютою. У світі, де переможців визначають не виборці, а тарифні графіки, голос будь-якого виборця знецінюється системно.

Третій — лекало популізму. Еспрієлла свідомо копіює Букеле і Мілея. Якщо Колумбія його обере, ми отримуємо ще один експортний продукт «mano dura» популізму, який тепер впевнено перетікає з Сальвадору в Аргентину, з Аргентини в Колумбію, далі — куди завгодно. Європейські ультраправі (AfD, RN, FdI) уважно дивляться на цей сценарій. Як і українські політтехнологи, що готують поствоенні кампанії.

Четвертий — рахунок між миром і безпекою. «Тотальний мир» і «Тотальна безпека» — це не лише колумбійська дилема. Це наша дилема. Будь-якої постконфліктної країни. Україна, коли війна нарешті закінчиться (а вона закінчиться), стане перед тим самим вибором. Дозволити учасникам бойових дій сісти за стіл — чи вести з ними війну ще десять років. Колумбія цей вибір робить публічно. Україна — ще ні.

Що приховують від нашого читача

Західні великі видання подають колумбійський вибір як «лівий проти правих». Це не зовсім чесно. Реальна картина — три рівні впливу, і виборця у бюлетені нема на першому з них.

Перший рівень — наркотрафік. Колумбія залишається найбільшим виробником кокаїну у світі. За оцінками ООН, обсяг тіньової економіки навколо коки становить $19-22 мільярди на рік — це понад 6% ВВП країни. Жоден кандидат не пропонує реалістичної моделі скорочення цього сектора. Усі обіцяють «викорінити» — але викорінити вирощування коки означає відібрати засоби існування у понад 200 000 родин фермерів. Останній раз США з Колумбією це робили через гліфосат — і отримали екологічну катастрофу та зростання насильства, а не зменшення виробництва.

Другий рівень — золото. У провінції Антіокія, де вбили Матео Переса Руеду, війна йде «за золоті копальні». Це нелегальне видобуток. Він прибутковіший за наркотрафік. Виробники не платять податків і не дотримуються екологічних норм. За даними Defensoría del Pueblo, у Колумбії на сьогодні діють понад 5 000 нелегальних золотовидобувних точок. Жоден кандидат не говорить про це системно. Бо щоб боротися з нелегальним золотом, треба боротися з місцевими еліту, яка отримує з нього частку.

Третій рівень — США. Якби фон не був так залитий тарифами і доктриною Монро, Вашингтон давно б розгорнув військову інтервенцію. Те, що цього не сталося — заслуга не Петро, а нової американської політики «тиснути через економіку». Проте у разі перемоги правих формат співпраці зміниться драматично. Спільні бази, нові розміщення Iron Dome (моделі, яку США вже розгорнули в ОАЕ), розширене розвідувальне співробітництво. Колумбія може стати другим Ізраїлем Південної Америки.

І, нарешті, четвертий шар — питання, яке ніхто не задає вголос. Скільки голосів виборців з районів, де реально контролюють FARC-дисиденти і парамілітарі, насправді буде вільним? Кампанія Сепеди не може провести мітинги у Кататумбо. Кампанія Валенсії — у Гуавьяре. Простір вільного волевиявлення у Колумбії географічно обмежений. Це не змінює офіційного результату виборів. Але змінює його легітимність.

Для порівняння того, як популізм поєднується з війною і парламентським тиском, варто перечитати наші матеріали про імпічмент Сари Дутерте на Філіппінах та про сьомий термін Мусевені в Уганді. Колумбія йде іншим шляхом — там вибори ще можливі. Питання у тому, чи будуть вони вільними після того, як іноземні держави почали озвучувати свої побажання через тарифи.

31 травня, 18:00 — закінчення голосування

Виборчі дільниці у Колумбії закриваються о 16:00 за місцевим часом — 22:00 за київським і 23:00 за центральноєвропейським. Попередні дані з’являться через 3-4 години. Якщо Сепеда не пройде 50% — другий тур через три тижні, 21 червня. Якщо хтось з правих несподівано закриє у першому турі — це буде сигналом про неточність опитувань на 10+ пунктів. Якщо ж переможе хтось з не-фаворитів (Sergio Fajardo, Claudia López, Vicky Dávila) — це буде політичне землетрус регіонального масштабу.

Колумбійці голосують з тіньовим лідерством за плечима. У бюлетені — 14 імен. На передвиборчих плакатах — куленепробивне скло. На дорогах до виборчих дільниць у багатьох регіонах — патрулі армії. У Гуавьяре, де п’ять днів тому загинули понад 50 людей, дільниці працюють під військовою охороною.

87 069 переселенців. 565 атак на політиків. Один убитий кандидат. Один катований і вбитий журналіст у віці 24 років. 14 імен у бюлетені. І дзвінок з-за кордону, який обіцяє тарифи в обмін на потрібний результат.

Колумбійці голосуватимуть під кулями. Це, можливо, остання повноцінна демократична процедура, яку Латинська Америка ще зберігає у такому обсязі. Як довго — питання, на яке Богота відповідає сьогодні. А Кіто, Вашингтон і Каракас — слухають.

• Share on Bluesky
• Share on Facebook
• Share on LinkedIn
• Email this Page
• Print this Page
• Share on Reddit
• Share on Tumblr
• Share on WhatsApp
• Share on Viber
• Share on Threads
• Share on Telegram
• Share on X

Незалежні новини від News Group – Дякує Вам за підтримку та активність, ми цінуємо кожного, та хвилюємось за Вас, якщо ви бажаєте підтримати наш проєкт або додати пропозицію.

Для звʼязку переходьте за посиланнями:

• Mastodon
• Bluesky
• LinkedIn
• X

Приєднуйтесь до соціальної мережі для інвесторів та підприємців VIR.GROUP — live-стрічка проектів, ескроу-угоди, VIR AI аналітика і Matrix-чат.

VIR.GROUP is available on Google Play VIR.GROUP is available on the App Store

Наша захищена Мережа Mastodon