Поліція Лондона назвала 57 підозрюваних у справі Ґренфелла

Скотленд-Ярд визначив 57 фізичних осіб і 20 компаній як підозрюваних у справі пожежі в лондонській багатоповерхівці Ґренфелл-Тауер і має передати Королівській прокурорській службі останні матеріали до кінця вересня 2026 року — про це заступник помічника комісара столичної поліції Кевін Саутворт повідомив у травневій заяві Метрополітен-поліс. Прокуратура ухвалюватиме рішення про обвинувачення не раніше кінця 2026-го, тобто через дев’ять із половиною років після ночі, у якій загинули 72 особи.

Слідство має назву «Операція Нортлі» (Operation Northleigh) і коштувало британському платнику податків приблизно £150 млн. За даними Метрополітен-поліс, у ньому працювали 220 слідчих, які перевірили дії 15 000 людей і 700 організацій. Обвинувачення розглядаються за пʼятьма складами: корпоративне ненавмисне вбивство, ненавмисне вбивство через грубу недбалість, зловживання службовим становищем, шахрайство та порушення норм охорони праці й безпеки.

Ніч 14 червня 2017 року і холодильник у квартирі 16

Пожежа почалася близько 00:50 у квартирі 16 на четвертому поверсі. Джерелом став несправний холодильник-морозильник Hotpoint FF175B. Перший виклик на 999 надійшов о 00:54. Через кілька хвилин вогонь вийшов крізь вікно на зовнішню оболонку будівлі — і далі поводився не так, як передбачали всі розрахунки.

Ґренфелл-Тауер збудували 1974 року: 24 поверхи, 129 квартир, залізобетонний каркас. Такі будинки проєктували за принципом «відсічності» — кожна квартира є окремим протипожежним відсіком, тому мешканцям інших квартир радять залишатися вдома і чекати на пожежників. Ця настанова називається stay put. Вона працює рівно доти, доки вогонь не має шляху назовні. У 2015–2016 роках такий шлях зʼявився: під час ремонту вартістю £8,7 млн будівлю обшили вентильованим фасадом.

Стратегію stay put лондонська пожежна бригада скасувала о 02:47. Експерти, які давали свідчення розслідуванню, дійшли висновку, що це слід було зробити на годину і двадцять хвилин раніше. Тієї ночі в будівлі перебували 293 мешканці. Загинули 72, ще 74 дістали травми, з них 20 — тяжкі. Із 37 мешканців з інвалідністю або обмеженою мобільністю не вижили 15.

Індивідуальних планів евакуації для них не існувало. Директорка Організації управління орендарями Кенсінгтона і Челсі (KCTMO) Тереза Браун підтвердила розслідуванню, що організація повністю покладалася на stay put і персональних планів не складала — попри те, що двома роками раніше в сусідніх будинках Adair Tower і Shepherds Court уже довелося проводити повну евакуацію.

165 мільйонів електронних файлів і 2,2 млн слів підсумкового рапорту

Обсяг доказової бази пояснює, чому кримінальна справа рухається повільніше за публічне розслідування. Слідчі зібрали 165 млн електронних файлів, узяли 14 400 свідчень і зберігають понад 27 000 речових доказів. Підсумковий узагальнювальний рапорт для прокуратури налічує понад 2,2 млн слів. Станом на травень 2026 року поліція передала прокурорам 15 із 20 запланованих справ і завершила 10 із 14 наскрізних доказових файлів.

«Пожежа в Ґренфелл-Тауер залишається одним із найскладніших розслідувань, які будь-коли проводив будь-який правоохоронний орган Великої Британії».

Кевін Саутворт, заступник помічника комісара Метрополітен-поліс, заява поліції, травень 2026

Окремо слідство планує звести повнорозмірну репліку фрагментів фасаду — для демонстрації присяжним, якщо справа дійде до суду. Голова відділу спеціальних злочинів і контртероризму Королівської прокурорської служби Френк Фергюсон заявив, що прокурори не будуть у змозі ухвалити рішення про обвинувачення раніше кінця 2026 року. Профільне видання Inside Housing з посиланням на джерела в слідстві повідомляло, що сам судовий процес навряд чи розпочнеться раніше 2029 року.

Публічне розслідування під головуванням відставного судді сера Мартіна Мур-Біка завершилося раніше. Звіт першої фази вийшов 30 жовтня 2019 року, звіт другої фази — 4 вересня 2024-го: 1 700 сторінок у семи томах, 58 рекомендацій. Формально розслідування закрилося 10 лютого 2025 року, витративши £178 млн за період з 1 серпня 2017 до 31 січня 2025 року.

Що саме встановив звіт другої фази

Мур-Бік описав «ланцюг провалів у державі та приватному секторі» і «непристойну каруселю перекладання відповідальності» між учасниками ремонту. Але центральна теза звіту стосувалася не карусельки, а виробників.

«Одна дуже суттєва причина, чому Ґренфелл-Тауер зрештою обшили горючими матеріалами, — це систематична нечесність з боку тих, хто виготовляв і продавав дощозахисні облицювальні панелі та утеплювальні матеріали».

Сер Мартін Мур-Бік, голова розслідування, звіт другої фази, 4 вересня 2024

За висновком звіту, компанії «вдавалися до навмисних і послідовних стратегій маніпулювання процесами випробувань, спотворення результатів тестів і введення ринку в оману». Названі поіменно: Arconic, Kingspan і Celotex.

Reynobond PE: панель, про яку в компанії знали з 2007 року

Фасад Ґренфелла зробили з панелей Reynobond PE — алюмінієвих композитних касет із поліетиленовим осердям. Поліетилен горить. Компанія Arconic випускала і вогнетривку версію тієї самої панелі, але типовою пропозицією за замовчуванням залишалася дешевша PE. Монтаж виконала фірма Harley Facades, вартість фасадних робіт — £2,6 млн.

Хронологія обізнаності, реконструйована розслідуванням, виглядає так. 2004 рік: випробування касетної версії панелі показало приблизно всемеро вищу тепловіддачу, ніж заклепкової версії; результат списали як «випадковий викид». 2007 рік: працівник Arconic Жерар Сонтаґ був присутній на галузевому семінарі, де прозвучав прогноз, що пожежа на фасаді з поліетиленовими панелями здатна забрати «від 60 до 70 осіб». 2011 рік: внутрішнє листування зафіксувало падіння протипожежного класу панелі з B до E — тобто до рівня, непридатного для фасадів. 2012 рік: у Дубаї горить Tamweel Tower, вогонь стікає по фасаду до землі; конкурентний виробник Alucobond вилучає поліетиленові панелі з продажу, Arconic продовжує продавати їх без попереджень клієнтам. 2015 рік: внутрішня оцінка визначає PE-панелі як горючі та придатні лише для будівель до 12 метрів заввишки.

Технічний керівник компанії Клод Верле, за матеріалами розслідування, отримував повідомлення щонайменше про десять пожеж на висотних будинках із подібними панелями по всьому світу. Сертифікат Британської ради з агреманів (BBA), на який спиралися британські проєктувальники, Arconic отримала, подавши звіти про випробування вогнетривкішої версії продукту — розслідування назвало це «хибною передумовою». Про розбіжність між касетною і заклепковою конфігураціями раду не поінформували.

Троє французьких керівників Arconic — Клод Верле, Петер Фрьоліх і Ґвенаель Деррендінжер — відмовилися давати свідчення, пославшись на французький «блокувальний статут» 1968 року, який забороняє передавати іноземним судам певні комерційні документи. Розслідування не мало інструментів, щоб їх примусити.

K15, RS5000 і магнезитові вставки у випробувальному стенді

Утеплення під панелями складалося переважно з поліізоціануратної плити Celotex RS5000, частково — з фенольної плити Kingspan Kooltherm K15. Обидва продукти — горючі полімери. Обидва потрапили на фасад 24-поверхового будинку.

Kingspan змінила рецептуру K15 після 2005 року на більш горючу, але продовжувала продавати матеріал, спираючись на сертифікат, отриманий для старої формули. Випробування у грудні 2007 року показало, що новий склад горить, за формулюванням внутрішніх документів, «дуже люто». Усередині компанії в листопаді 2016-го визнавали, що K15 продається як менш горючий, ніж є насправді. Директор Kingspan Філіп Гіт у 2008 році, за матеріалами розслідування, порадив пожежним консультантам, які ставили незручні запитання, «піти під три чорти» — у грубішому формулюванні. Технік Айвор Мередіт, відповідальний за випробування, мав серйозну наркотичну залежність і засинав на робочому місці; компанія роками не реагувала і звільнила його лише 2015 року.

Історія Celotex ще прямолінійніша. У 2014 році перше велике випробування системи з RS5000 провалилося. Компанія повторила тест, додавши у конструкцію вогнетривкі магнезитові панелі, яких у реальному продукті не було. Тест пройшли. У маркетингових матеріалах, на які спиралися архітектори, ці вставки не згадали. Керівниця напрямку Дебора Френч, побачивши документи про модифікацію стенда, залишила на полях рукописну ремарку «WTF». Колишній менеджер компанії визнав у свідченнях, що Celotex поводилася «абсолютно неетично». Внутрішнє дослідження материнської групи Saint-Gobain прямо фіксувало, що вогнетривкі елементи додавали, «щоб пройти нереалістичні випробування на пожежну безпеку».

Уже після пожежі, у грудні 2020 року, Kingspan організувала випробування продукції конкурентів на нестандартних стендах і через лобістів передала отримані результати парламентському житловому комітету та депутатам. Приблизно в той самий період — упродовж вересня і жовтня 2020 року — троє директорів компанії продали акції: Джин Мерта на £3,1 млн, Ґілберт Маккарті на £1,8 млн, Пітер Вілсон на £1,6 млн.

Схема «виробник знав раніше за регулятора» повторюється в матеріалах, які ми розбирали раніше: так само розвивалася історія внутрішніх досліджень DuPont щодо перфторованих сполук, і так само працювали фальсифіковані демонстрації в справі Theranos. Різниця Ґренфелла — у тому, що між результатом випробування і смертю пролягло дев’ять поверхів вертикального фасаду.

£454 000 економії і зустріч, яку не занесли до протоколу

Первісний проєкт передбачав цинкове облицювання. Генеральний підрядник Rydon замінив його на алюмінієві панелі з поліетиленовим осердям. Замовникові подали економію в £293 368; фактична економія становила £419 627, і різницю не розкрили. Вибір саме цього типу фасаду дав KCTMO економію £454 000. Rydon при цьому недооцінила вартість робіт на £212 000 у власному кошторисі.

Тендерна процедура Королівського боро Кенсінгтон і Челсі була орієнтована на скорочення витрат приблизно на £800 000. У березні 2014 року директор KCTMO Пітер Меддісон і представник Rydon Стівен Блейк провели зустріч без протоколу — ще до офіційного призначення підрядника — і домовилися про додаткове зменшення суми ще на £800 000. Розслідування кваліфікувало це як порушення європейських правил державних закупівель. Окремо KCTMO відхилила замовлення зовнішньої технічної перевірки вартістю £30 000.

Керівник проєкту від Rydon Саймон Лоуренс, за свідченнями майданчикового менеджера Кріса Голта, повідомив підлеглим, що пожежна безпека не входить до їхніх обовʼязків і «вже опрацьована». На зустрічах у квітні, червні, липні, вересні та жовтні 2014 року представники Rydon запевняли раду боро, що до проєкту залучено фахівців із пожежної безпеки. Це не відповідало дійсності. У внутрішньому листуванні той самий обʼєкт описували як «катастрофу» з «дешевими некомпетентними субпідрядниками», а мешканців, які скаржилися, — як «бунтівників».

Архітектурне бюро Studio E, яке відповідало за проєкт, не мало досвіду роботи з висотними фасадами і композитними панелями. Провідний архітектор Брюс Саунс, за матеріалами розслідування, не знав про механізм швидкого поширення вогню фасадом, не читав вимог до протипожежних відсічок у вентильованому зазорі, не чув про пожежу в Lakanal House і не припускав, що алюмінієве облицювання здатне горіти. Бюро вважало, що перевірка відповідності — справа служби будівельного контролю.

Один інспектор на 130 обʼєктів

Служба будівельного контролю боро в цей момент була вже зруйнована власною економією. Інспектор Джон Гобан, якому доручили Ґренфелл, вів одночасно близько 130 проєктів і жодного разу до того не працював із зовнішнім обшиванням висотної будівлі. Він не проходив профільного навчання, не отримував технічних інструкцій і не читав документ BR 135, у якому описано механізм пожежі на фасаді житлової вежі Garnock Court 1999 року. Читання галузевих журналів у боро зараховували як підвищення кваліфікації. Між 2013 і 2017 роками в результаті скорочень десятьох досвідчених інспекторів замінив один випускник-стажист. Рукописні нотатки Гобана в системі Acolaid після пожежі не знайшли.

Пожежні аудити будинку робив зовнішній підрядник Карл Стоукс, який використовував у документах неіснуючі професійні звання. Фрагменти шести його звітів за 2009–2016 роки виявилися скопійованими зі звітів про інші будівлі.

Система димовидалення в загальних коридорах, спроєктована так, щоб тримати шляхи евакуації чистими, не відповідала будівельним нормам і не мала бути прийнята в експлуатацію взагалі. За кілька днів до пожежі Rydon зафіксувала, що клапани не працюють; кошторис на ремонт залишили без відповіді. Основною причиною смерті більшості загиблих стало отруєння продуктами горіння в задимлених спільних коридорах.

Попередження, які надходили вісім років поспіль

Мешканці попереджали письмово. Ініціативна група Grenfell Action Group вела блог, у якому 20 листопада 2016 року опублікувала запис, що згодом цитували всі британські видання.

«Це справді жахлива думка, але Grenfell Action Group твердо переконана: тільки катастрофічна подія викриє некомпетентність і безпорадність нашого орендодавця, KCTMO».

Grenfell Action Group, запис у блозі, 20 листопада 2016

Генеральний директор KCTMO Роберт Блек доручив колезі Барбарі Метьюз залишити цей запис без реакції. Петиції мешканців з питань пожежної безпеки надходили у 2010, 2013, 2015 і 2017 роках. Радниця боро Джудіт Блейкман зверталася до керівництва у 2012, 2013, 2015 і в березні 2017 року. Заступниця комісара Лондонської пожежної бригади Ріта Декстер у 2015-му письмово попередила лідера боро Ніколаса Пейджет-Брауна про «серйозний ризик для безпеки мешканців» — той переслав листа до відділу планування, а не до житлового директора чи KCTMO. Про повідомлення про недоліки, яке пожежна бригада надіслала в листопаді 2016 року, Пейджет-Браун, за його власними свідченнями, не знав.

Заступник лідера боро Рок Філдінґ-Меллен отримав інформацію про заміну цинку на алюміній у додатку до документів проєкту. Після пожежі він заявив, що не розумів різниці між алюмінієм і цинком.

Lakanal House: вісім років між двома пожежами

3 липня 2009 року у 14-поверховому будинку Lakanal House у південному Лондоні загинули шестеро: Кетрін Гікман, 31 рік; Даяна Франсіскіні, 26 років, із дітьми Тайс (6 років) і Феліпе (3 роки); Гелен Удоака, 34 роки, і її тримісячна донька Мішель. Вогонь поширювався зовнішніми композитними панелями.

Дізнання під головуванням коронерки, судді Френсіс Кіркгем, тривало з 14 січня до 28 березня 2013 року; присяжні заслухали понад сотню свідків. У листах за правилом 43 Кіркгем рекомендувала Департаменту у справах громад і місцевого самоврядування переглянути Approved Document B — статутну настанову з пожежної безпеки — «щоб забезпечити чіткі вказівки щодо Регламенту B4, зокрема стосовно поширення вогню по зовнішній оболонці будівлі». Вона також радила заохочувати встановлення спринклерів у наявних висотках і монтувати інформаційні бокси для пожежників біля входів.

Тодішній міністр у справах громад Ерік Піклз відповів у травні 2013 року. Рекомендацію про інформаційні бокси він назвав «непотрібною і непропорційною». Щодо Approved Document B міністр повідомив, що плановий перегляд відбудеться у 2016–2017 роках, і жодних додаткових зобовʼязань не взяв. Перегляд буксував — розслідування зафіксувало, що частково через складність вносити зміни в межах дерегуляційної політики уряду, запровадженої після 2010 року за принципом «одне нове правило — два скасовані». Норми змінили лише в грудні 2018 року, майже через десять років після Lakanal House і через півтора року після Ґренфелла.

Звіт другої фази окремо зафіксував, що вся політика безпеки життя в департаменті трималася на одному державному службовцеві — «єдиній точці відмови». Сам Approved Document B названо документом, який «сформульовано погано, який дає недостатню інформацію про пожежобезпечне проєктування і здатний ввести проєктувальників в оману, ніби дотримання самої лише настанови гарантує відповідність будівельним нормам». Схожу механіку інституційного самозахисту читач знайде в нашому розборі справи Horizon і Пошти Британії — там теж державна структура роками отримувала сигнали про несправність і роками їх відкидала. Інші матеріали цього напряму зібрані в розділі з нашими розслідуваннями.

Що відповіли виробники

Усі три названі компанії відповіли публічно 5 вересня 2024 року, наступного дня після оприлюднення звіту. Жодна не визнала причинного звʼязку зі смертями.

«Цей продукт був безпечним для використання як будівельний матеріал і законним для продажу у Великій Британії, як і в понад тридцяти інших країнах, де клієнти купували його».

Arconic Architectural Products, заява, 5 вересня 2024

Arconic окремо відкинула твердження, що продавала небезпечний продукт, і заявила, що не приховувала інформацію від сертифікаційних органів, клієнтів чи громадськості.

«Хоч вони й глибоко прикрі, їх не визнано причиною трагедії… головною причиною поширення вогню було PE ACM-облицювання, яке виготовляла не Kingspan».

Kingspan, заява щодо висновків розслідування, 5 вересня 2024

Kingspan водночас визнала «цілком неприйнятні історичні недоліки» в частині свого британського ізоляційного бізнесу. Celotex повідомила, що незалежні випробування, замовлені після внутрішнього перегляду, показали відповідність системи, описаної в маркетингових матеріалах RS5000, чинним критеріям безпеки, і що компанія переглянула процедури контролю якості та підходи до маркетингу.

У лютому 2025 року уряд оголосив про запуск розслідувань щодо усунення від державних закупівель — за новими повноваженнями Закону про закупівлі 2023 року. Під процедуру потрапили сім організацій: Kingspan, Arconic, Saint-Gobain (як власник Celotex на час подій), Exova, Harley Facades, Rydon Maintenance і Studio E. Віцепрем’єрка та міністерка житлової політики Анжела Рейнер назвала поведінку компаній «ганебною найманською». Компанії, щодо яких підтвердять професійні порушення, вносять до публічного списку, який замовники зобовʼязані враховувати під час тендерів.

4 771 будинок у реєстрі й горизонт 2037 року

Найбільш вимірюваний наслідок Ґренфелла — не вироки, а будинки, у яких досі живуть люди. Національне управління аудиту Великої Британії (NAO) опублікувало 4 листопада 2024 року звіт про урядовий портфель усунення небезпечного облицювання. Цифри звіту такі: 4 771 будівля офіційно визнана такою, що потребує робіт; до 60% будівель із небезпечним облицюванням досі не ідентифіковано — це потенційно ще близько 7 200 обʼєктів; роботи завершено лише на 12–16% ідентифікованих будинків; загальна вартість усунення для всіх будівель вище 11 метрів в Англії оцінена приблизно в £16,6 млрд.

NAO окремо зазначило, що за нинішніх темпів процес може розтягнутися до 2037 року — двадцять років після пожежі — і рекомендувало уряду опублікувати цільову дату завершення. У грудні 2024 року уряд відповів Планом прискорення робіт: до кінця 2029-го мають бути усунені дефекти в усіх будівлях вище 18 метрів, а для будинків від 11 до 18 метрів — або завершені роботи, або встановлена дата завершення.

Мешканці таких будинків усі ці роки платять за тимчасові заходи: цілодобове чергування «пожежної варти», багаторазово підвищені страхові премії, неможливість продати квартиру. Ця частина рахунку в жодному урядовому кошторисі не фігурує.

Регулятор, який зʼявиться не раніше 2028-го

Відповідь уряду на звіт другої фази опублікували 26 лютого 2025 року. Із 58 рекомендацій 49 прийнято повністю, ще девʼять — у принципі. Ключова структурна зміна: створення єдиного регулятора будівельної галузі, який обʼєднає Building Safety Regulator і National Regulator for Construction Products і звітуватиме одному профільному міністрові. Запрацювати він має не раніше 2028 року — тобто через одинадцять років після пожежі й через десять після того, як стало зрозуміло, що чинна система розділеної відповідальності не працює.

Сама вежа зникає з горизонту поступово. У лютому 2025 року Анжела Рейнер оголосила рішення розібрати будівлю до рівня землі: інженери визнали конструкцію непридатною для збереження. Демонтаж почався у вересні 2025-го і триватиме приблизно два роки — поверх за поверхом, із поступовим опусканням захисного покриття. У червневому оновленні 2026 року уряд повідомив, що окремі елементи будівлі можуть увійти до складу постійного меморіалу, будівництво якого планують розпочати на тому самому майданчику.

Корпоративна безкарність у Британії має власну статистику: закон про корпоративне ненавмисне вбивство 2007 року за майже двадцять років дав переважно вироки проти малих компаній, а найбільші справи закінчувалися угодами про відкладене переслідування — як у справі Boeing після катастроф 737 MAX або в рекордній угоді Airbus на €3,6 млрд, де жоден керівник не отримав вироку. Ґренфелл — перша справа, у якій прокуратура одночасно розглядає і корпоративні склади, і персональні звинувачення проти конкретних менеджерів та посадовців, і саме тому рішення прокурорів наприкінці 2026 року стане тестом не для семи компаній, а для самої конструкції британського корпоративного права.

Метрополітен-поліс має завершити передачу матеріалів до кінця вересня 2026 року. Королівська прокурорська служба заявляє, що назве рішення щодо обвинувачень до десятої річниці пожежі — 14 червня 2027-го. Судовий процес, за оцінками слідства, навряд чи розпочнеться раніше 2029 року.

Джерела: Metropolitan Police, «Met investigation into Grenfell Tower fire on track to submit all charging files to CPS» · National Audit Office, «Dangerous cladding: the government’s remediation portfolio» · Building Design, «Manufacturers knowingly misled the market over combustible construction materials, Grenfell Inquiry concludes» · Inside Housing, «Charging decisions on up to 57 people and 20 firms expected by September in Grenfell investigation»

• Share on Bluesky
• Share on Facebook
• Share on LinkedIn
• Email this Page
• Print this Page
• Share on Reddit
• Share on Tumblr
• Share on WhatsApp
• Share on Viber
• Share on Threads
• Share on Telegram
• Share on X

Незалежні новини від News Group – Дякує Вам за підтримку та активність, ми цінуємо кожного, та хвилюємось за Вас, якщо ви бажаєте підтримати наш проєкт або додати пропозицію.

Для звʼязку переходьте за посиланнями:

• Mastodon
• Bluesky
• LinkedIn
• X

Приєднуйтесь до соціальної мережі для інвесторів та підприємців VIR.GROUP — live-стрічка проектів, ескроу-угоди, VIR AI аналітика і Matrix-чат.

VIR.GROUP is available on Google Play VIR.GROUP is available on the App Store

Наша захищена Мережа Mastodon