EES: біометрична база ЄС зафіксувала 145 млн перетинів

Понад 145 мільйонів записів про в’їзд і виїзд накопичила система Entry/Exit (EES) відтоді, як 10 квітня 2026 року біометрична реєстрація стала обов’язковою на всіх зовнішніх кордонах Шенгену — ці дані Європейська комісія оприлюднила 27 липня. Українці, які їдуть до ЄС за безвізом, здають чотири відбитки пальців і скан обличчя; записи зберігаються централізовано три роки після кожного виїзду.

EES замінила штамп у паспорті електронним файлом. Але штамп був паперовим слідом, який залишався у власника документа, а файл лежить у центральній базі, до якої мають доступ прикордонні служби 29 держав, Європол і — за окремою процедурою — національні поліції. Це перший повністю працюючий компонент архітектури, яку ЄС будує з 2019 року і яка має об’єднати шість окремих баз даних у єдиний пошуковий контур.

Сорок дві секунди на людину — і три години в Лінате

Поетапне впровадження почалося 12 жовтня 2025 року. Держави мали шість місяців, щоб довести охоплення до ста відсотків подорожніх, і 10 квітня 2026-го система запрацювала одночасно на всіх пунктах пропуску — від аеропорту Шіпгол до пішохідного переходу в Медиці. Того ж дня прикордонники перестали ставити штампи громадянам третіх країн.

Технічно процедура займає близько 42 секунд на людину при першій реєстрації — сканування документа, зйомка обличчя, зняття відбитків. На практиці ці секунди помножилися на кількість пасажирів у піковий час і дали ефект, до якого аеропорти виявилися не готові.

За даними Airports Council International Europe, у міланському Лінате черги на паспортному контролі сягали трьох годин. 12 квітня близько ста пасажирів не встигли на рейс easyJet Мілан — Манчестер, простоявши на контролі до трьох годин: бракувало персоналу, а кіоски самообслуговування давали збої. ACI Europe оцінила зростання часу обробки на окремих переходах у 70 відсотків.

У Португалії черги в Лісабоні, Порту і Фару трималися на рівні двох-трьох годин у пікові періоди. Португальська влада скористалася запобіжником, вписаним у регламент: держави-члени можуть призупиняти збір біометрії на строк до 90 днів після 10 квітня з можливим продовженням ще на 60 — і зупинила біометричну реєстрацію на вильоті з трьох найбільших аеропортів.

Греція пішла далі й оголосила про звільнення власників британських паспортів від біометричної реєстрації — крок, який Комісія обмежила, бо регламент не передбачає національних винятків за громадянством. Засновник консалтингової компанії PC Agency Пол Чарльз попередив, що приклад Афін заразливий.

Поведінка подорожніх змінилася швидше за інфраструктуру. Опитування сервісу бронювання Holiday Extras показало, що 35 відсотків британських мандрівників скоригували плани через EES — проти 31 відсотка у вересні 2025 року, ще до повного запуску. Британці тут найпоказовіша група: після Brexit вони стали громадянами третьої країни і вперше здають біометрію на кордоні, до якого чотири десятиліття входили без перевірок.

«Інші країни можуть наслідувати приклад Греції, якщо побачать довгі черги під час травневих свят».

Пол Чарльз, засновник і генеральний директор PC Agency, квітень 2026

Влітку тиск посилився. Euronews 2 липня повідомив про черги до п’яти годин у пікові періоди й очікуване збільшення пасажиропотоку в липні-серпні на 40 мільйонів осіб порівняно з травнем-червнем. Airlines for Europe, ACI Europe і IATA спільно звернулися до Брюсселя з вимогою негайного втручання і права призупиняти EES у липні-серпні щоразу, коли обсяг пасажирів перевищує пропускну спроможність прикордонних пунктів. Галузь назвала ситуацію системним збоєм.

Комісія відмовила. У липні представники ЄС повідомили галузевим асоціаціям, що повне призупинення системи «неможливе» і «непотрібне». Речник Комісії обмежився формулюванням про підтримку.

«Комісія дуже активно підтримувала держави-члени та авіаційну галузь у впровадженні нової системи».

Речник Європейської комісії, коментар Euronews, 2 липня 2026

Заступник виконавчого директора Frontex Уку Сярекано оцінив перспективу стриманіше: за його словами, ситуація стабілізується протягом «одного-двох років». Це той самий Frontex, чиї практики на морському кордоні вже стали предметом судового розгляду — деталі справи ми розбирали у матеріалі про пушбеки в Егейському морі.

Що потрапляє у файл і скільки там лежить

Правова основа EES — Регламент (ЄС) 2017/2226 від 30 листопада 2017 року. Він визначає три категорії даних, які записуються при кожному перетині: дані проїзного документа, біометрія (чотири відбитки пальців і зображення обличчя) та дані про в’їзд, виїзд або відмову у в’їзді з точним часом і місцем.

Строк зберігання — три роки з дати запису про виїзд. Для тих, хто не виїхав до закінчення дозволеного строку перебування, файл живе п’ять років від останнього дня легального перебування. Біометрія знімається один раз на три роки: при наступних поїздках у цей період система лише звіряє обличчя або палець із наявним шаблоном.

Комісія у роз’ясненні від 27 липня перелічила категорії, які не реєструються взагалі: громадяни держав ЄС, Ісландії, Ліхтенштейну, Норвегії та Швейцарії; громадяни Андорри, Монако, Сан-Марино і власники паспортів Ватикану; власники довгострокових віз та посвідок на проживання; члени сімей громадян ЄС із картками резидента. Формулювання Комісії щодо останніх категорій однозначне.

«Потрібно показати посвідчення особи або паспорт разом із довгостроковою візою чи посвідкою на проживання. Відбитки пальців і сканування обличчя не вимагаються».

Європейська комісія, Migration and Home Affairs, роз’яснення від 27 липня 2026

Виняток із винятку: посвідки, видані Кіпром та Ірландією, не звільняють від реєстрації, бо ці дві держави EES не застосовують і далі ставлять у паспортах штампи. Діти до 12 років відбитки не здають, але зображення обличчя знімається і в них.

Окрема глава регламенту — доступ правоохоронців. Призначені національні органи та Європол можуть отримати дані EES для запобігання, виявлення чи розслідування терористичних злочинів та інших тяжких злочинів. Запит іде через центральний пункт доступу, який перевіряє виконання умов; підстава — «обґрунтовані підстави вважати», що доступ суттєво допоможе слідству. Європол додатково має отримати дозвіл держави-члена походження даних через її національний підрозділ.

Ця конструкція — «база для одного, доступ для іншого» — і є ядром суперечки, яка триває вісім років.

Сім тисяч прострочень і суперечка про цифри

Аргумент на користь EES — вимірюваний результат. Штамп можна було підробити, розмазати або просто не поставити; електронний запис рахує дні автоматично. Питання в тому, скільки порушень система реально знайшла.

На ранньому етапі поетапного запуску, коли в EES було зареєстровано близько 17 мільйонів подорожніх і понад 30 мільйонів перетинів, система виявила приблизно 4000 випадків перевищення дозволеного строку перебування і близько 16 тисяч відмов у в’їзді. Ще один задокументований результат — щонайменше одна ідентифікована жертва торгівлі людьми, виявлена через біометричну перевірку.

За перші шість місяців роботи кількість виявлених прострочень зросла приблизно до 7000. Euronews 2 липня 2026 року навів помітно вищі цифри: понад 40 тисяч осіб, яким відмовили у в’їзді через прострочені чи підроблені документи або нездатність пояснити мету поїздки, і понад тисячу людей, ідентифікованих як загроза безпеці.

Розбіжність між «16 тисяч» і «40 тисяч» пояснюється різними періодами вимірювання і різними категоріями: перша цифра стосується етапу часткового розгортання, друга охоплює час після 10 квітня, коли реєстрація стала суцільною. Ані Комісія, ані eu-LISA не публікують розбивку відмов за громадянством, тому оцінити, скільки з них припадає на українців, неможливо.

Порівняння з масштабом дає інший ракурс. 145 мільйонів записів про перетини проти 7000 виявлених прострочень — це одне порушення на понад двадцять тисяч перетинів. Прибічники системи відповідають, що превентивний ефект не вимірюється кількістю затриманих, а критики вказують саме на це співвідношення як на аргумент проти пропорційності: біометрію збирають з усіх, щоб знайти частку відсотка.

Чотири компоненти, шість баз і один запит

У грудні 2017 року Комісія опублікувала проєкти двох регламентів про «інтероперабельність» великих інформаційних систем. Ухвалені у 2019-му як Регламенти (ЄС) 2019/817 і 2019/818, вони описують чотири технічні компоненти: Європейський пошуковий портал (ESP), спільний сервіс біометричного зіставлення (sBMS), спільне сховище ідентифікаційних даних (CIR) і детектор множинних ідентичностей (MID).

Логіка проста. ESP дозволяє прикордоннику ввести дані один раз і одночасно опитати EES, VIS, ETIAS, Eurodac, SIS та ECRIS-TCN, а також бази Інтерполу і Європолу. sBMS зіставляє відбитки й обличчя між системами. CIR зберігає біографічні та ідентифікаційні дані громадян третіх країн з усіх цих систем в одному місці. MID шукає випадки, коли ті самі біометричні дані фігурують під різними іменами.

Практичну вагу має саме CIR. До нього дані про громадянина третьої країни лежали в окремих системах з окремими правилами доступу: візова інформація — у VIS, відбитки шукачів притулку — в Eurodac, розшукові дані — у SIS, судимості — в ECRIS-TCN. Спільне сховище зводить ідентифікаційне ядро всіх цих файлів в одну картку. Юридично системи залишаються окремими; технічно запит до однієї з них стає запитом до всіх.

Саме тут проходить лінія, яку вісім років обговорюють юристи і яку неможливо оцінити з тексту жодного окремого регламенту. Кожен акт описує свою систему, свою мету і свої гарантії. Жоден не описує сукупність.

20 травня 2025 року eu-LISA ввела в експлуатацію sBMS разом з оновленою версією візової системи VIS4EES. Агентство назвало це завершенням першої віхи «дорожньої карти інтероперабельності», а sBMS — першим операційним компонентом архітектури. Контракт на sBMS виконують Idemia Public Security і Sopra Steria.

Друга віха настала 12 червня 2026 року, коли запрацював оновлений Eurodac — база даних шукачів притулку, яка тепер обробляє не лише відбитки, а й зображення облич. Запуск синхронізували з набуттям чинності Пакту про міграцію та притулок.

«Введення в експлуатацію нового Eurodac демонструє нашу спільну відданість наданню безпечних, надійних і сучасних цифрових рішень, які підтримують національні органи у виконанні їхніх завдань».

Тільман Кебер, виконавчий директор eu-LISA, 12 червня 2026

Речник ЄС Маркус Ламмерт того ж дня прокоментував перші збої формулою, яка з квітня стала стандартною відповіддю Брюсселя: «Будь-який перший день нової системи матиме технічні збої. Це нормально». Reuters тоді повідомляв, що частина держав-членів не була готова виконувати вимоги міграційного пакту.

Дорожня карта на наступні роки, яку в березні 2026-го проаналізував німецький дослідник систем стеження Маттіас Монрой, розписана до кінця десятиліття: розпізнавання облич у Eurodac — червень 2026; запити за зображеннями облич у рамках Prüm II — середина 2027 року; переглянута візова система R-VIS — перший квартал 2030-го. Крайній термін підписання угоди Enhanced Border Security Partnership зі США — 31 грудня 2026 року.

Гроші названі теж. На компоненти інтероперабельності у 2026-2028 роках закладено понад 168 мільйонів євро, на систему розпізнавання облич — 300 мільйонів. Розробка Eurodac коштує 10,3 мільйона євро у 2026-му, 6,8 мільйона у 2027-му і 20,6 мільйона у 2028 році. Для порівняння масштабів: німецька поліцейська база INPOL містить дані на 5,4 мільйона осіб і майже 8 мільйонів фотографій — EES обробляє біометрію кількох сотень мільйонів подорожніх щороку.

Критика цієї архітектури старша за саму архітектуру. Ще 10 липня 2018 року засновник Statewatch Тоні Баньян опублікував аналіз, у якому доводив, що задум «взаємозв’язності» баз перетворився на створення централізованої державної бази даних ЄС. Європейський інспектор із захисту даних тоді назвав це рішення «точкою неповернення» — таким, що «назавжди і глибоко вплине» на структуру баз і змінить спосіб тлумачення правових принципів у цій сфері.

«Центральна база даних неявно підвищує ризик зловживань і легше пробуджує бажання використати систему поза межами її початкових цілей. Якщо CIR потрапить у неправильні руки, воно може стати небезпечним інструментом проти основоположних прав».

Європейський інспектор із захисту даних (EDPS), цитовано у аналізі Statewatch, 10 липня 2018

Робоча група WP29 окремо зазначала, що sBMS не відповідає належному визначенню інтероперабельності, бо є новою базою даних, а не механізмом зв’язку між наявними. Statewatch ставив питання пропорційності прямо: чи виправдовує боротьба з підробкою документів центральну реєстрацію біометричних ідентифікаторів усіх добросовісних подорожніх, мігрантів і шукачів притулку.

Юридичний дослідник Самай Джейн у публікації European Law Blog назвав біометричну архітектуру «конститутивно непропорційною» і сформулював механізм, який робить дискусію про окремі гарантії другорядною.

«Щойно біометричні дані зібрано на кордоні для однієї заявленої мети, вони стають постійно доступними в усіх пов’язаних системах».

Самай Джейн, юридичний дослідник, European Law Blog, квітень 2026

Депутатка Бундестагу від «Лівих» Клара Бюнгер оцінила конструкцію з парламентської позиції: «ЄС об’єднує величезні бази даних без нагляду і підриває конституційні обмеження на використання даних». За її словами, система порушує основоположні права подорожніх. Логіка накопичення тут та сама, що й у комерційному сегменті, який ми описували в матеріалі про брокерів даних від Acxiom до LexisNexis, з однією різницею: з державної бази не можна відписатися.

Дев’ять років від тексту регламенту до відбитка на переході

Медика, Корчова і потяг на Перемишль

Для українців усе це перестало бути абстракцією ще восени 2025-го. EES запрацювала на переходах Медика — Шегині, Корчова — Краковець і на залізничній лінії Перемишль — Мостиська одними з перших у Польщі.

Безвіз для громадян України EES не скасовує. Вона додає технологічний шар між біометричним паспортом і в’їздом: при першому перетині за три роки документ сканують, обличчя фотографують, чотири пальці прикладають до зчитувача. Правило 90 днів у межах будь-яких 180 тепер рахує не прикордонник за штампами, а система — автоматично і без права на арифметичну помилку на користь подорожнього.

Практичні наслідки описали українські профільні ресурси ще до повного запуску: пасажири автобусів мусять виходити для проходження біометричної реєстрації, перша реєстрація в пікові години займає дві-три години, дані дітей до 13 років подаються окремо, у Польщі — через застосунок Diia.pl.

Автобусний маршрут постраждав найбільше. Літак розводить пасажирів по кабінках паспортного контролю поступово, а автобус привозить п’ятдесят осіб одночасно, і всі п’ятдесят мусять зареєструватися, перш ніж транспорт рушить далі. Перевізники на польському напрямку відреагували передбачувано — збільшенням буфера в розкладі, тобто фактичним подовженням поїздки для всіх пасажирів, включно з тими, хто біометрію вже здав.

Цифри польської Прикордонної служби показують масштаб. За період з 10 квітня по 5 травня 2026 року EES зафіксувала на польських кордонах майже 6,8 мільйона перетинів і згенерувала 9400 автоматичних відмов у в’їзді громадянам третіх країн. Більшість відмов стосувалася осіб із попередніми перевищеннями строку перебування або з відмітками у Шенгенській інформаційній системі.

Механіка прострочення варта окремої уваги, бо саме вона змінилася найсильніше. До EES перевищення на кілька днів часто залишалося непоміченим: прикордонник рахував штампи вручну, у паспорті їх могло бути тридцять, а частина — нечитабельна. Тепер рахунок веде система, і при наступному в’їзді запис про попереднє перевищення спливає автоматично. Файл особи, яка не виїхала вчасно, зберігається не три роки, а п’ять — від останнього дня легального перебування.

Ключова відмінність, яку варто розуміти українській діаспорі в Німеччині, Польщі й Чехії: власники посвідок на проживання і статусу тимчасового захисту в EES не реєструються взагалі. Людина з PESEL UKR, німецьким Aufenthaltstitel або чеською посвідкою показує документ — і проходить без біометрії. Під реєстрацію потрапляють саме ті, хто їде за безвізом: родичі у гості, водії, короткострокові поїздки, транзит.

Ця межа може зсунутися. Тимчасовий захист для українців у ЄС продовжено до березня 2027 року, після чого Рада обговорює перехідний період і поступовий перевід людей на національні дозволи. Кожен, хто на цьому переході втратить статус і не отримає посвідку, автоматично переходить у категорію безвізового подорожнього — тобто в EES.

ETIAS, який знову посунули

Другий поверх системи — ETIAS, електронний дозвіл на подорож за Регламентом (ЄС) 2018/1240. Він стосується громадян понад 60 держав, які їздять до Шенгену без візи, включно з Україною. Заявник заповнює онлайн-форму, дані звіряються з європейськими та міжнародними базами, включно зі списками заборони польотів, рішення надходить електронною поштою протягом 96 годин.

Офіційною датою був четвертий квартал 2026 року. У липні 2026-го цю дату прибрали з офіційних сторінок ETIAS, і галузеві оглядачі сходяться на тому, що запуск у 2026 році вже нереальний, а найімовірніший строк — 2027-й. Переглянутий графік очікують після засідання правління eu-LISA у вересні 2026 року. Для системи, яку початково планували запустити у 2021-му, це щонайменше шосте перенесення.

Ціна дозволу за час перенесень зросла втричі. Регламент 2018/1240 встановлював збір у 7 євро; Делегованим регламентом Комісії (ЄС) 2025/1411 від 16 липня 2025 року його підняли до 20 євро. Обґрунтування, оприлюднене Комісією 17 липня 2025-го: сукупна інфляція в Союзі з 2016 року на 30,12 відсотка і додаткові функції ETIAS, не передбачені при ухваленні базового регламенту.

Дозвіл діятиме три роки або до закінчення строку дії паспорта — залежно від того, що настане раніше. Від сплати звільняються особи молодші 18 і старші 70 років, а також окремі категорії членів сімей громадян ЄС. Для родини з двох дорослих, які їздять до ЄС раз на кілька років, це 40 євро на трирічний цикл — сума символічна. Значення має не тариф, а те, що рішення про допуск ухвалюється до посадки і на підставі анкети.

Українців із тимчасовим захистом або посвідкою на проживання в ЄС вимога ETIAS не торкнеться — логіка звільнення та сама, що й у EES. Решта громадян України після запуску муситиме отримувати дозвіл перед кожною поїздкою до Шенгену.

Принципова відмінність ETIAS від EES у тому, що EES фіксує факт, а ETIAS виносить рішення. Алгоритм попереднього скринінгу зіставляє анкету з профілями ризику до того, як людина купила квиток. Механіка автоматизованого рішення про допуск за формальними ознаками — та сама, яку ми розглядали в контексті європейського гаманця цифрової ідентичності eIDAS 2.0, і вона так само залишає обмежені можливості оскарження.

Хто ще отримає доступ

Найменш обговорюваний елемент дорожньої карти — Enhanced Border Security Partnership, угода про обмін даними зі Сполученими Штатами. За аналізом Монроя, EBSP передбачає, що американські органи отримують автоматизований прямий доступ до національних поліцейських баз даних європейських держав, потенційно включно з відбитками пальців і зображеннями облич. Серед відомств, які можуть скористатися цим каналом, називають імміграційну службу ICE.

Термін підписання угоди — 31 грудня 2026 року. Держави, які не підпишуть, ризикують безвізовим режимом зі США для власних громадян.

Паралельно розширюється Prüm II — механізм обміну поліцейськими даними між державами ЄС, до якого з середини 2027 року додадуть запити за зображеннями облич. Україна вже передала в цей контур дані про 200 тисяч чинних або колишніх російських комбатантів. Технологія розпізнавання облич, яка живить ці запити, у комерційному варіанті вже пройшла європейські суди — історію штрафів на понад 100 мільйонів євро ми описували в розборі справи Clearview AI.

Важлива деталь, на якій наголошує Монрой: більшість записів у європейських системах припадає на шукачів притулку та осіб, які підлягають депортації. EES розширює цю базу на звичайних подорожніх — туристів, водіїв, бізнесменів, людей, що їдуть до родичів. Ця ж траєкторія простежується і в інших регуляторних напрямах ЄС — від сканування листування до вікової верифікації, які ми зводили докупи в огляді архітектури цифрового нагляду ЄС і в матеріалі про продовження Chat Control до 2028 року. Ширший контекст цих процесів — у нашому аналітичному розділі.

Позиція редакції тут одна і вона стосується не технології, а послідовності. Кожен окремий компонент — EES, sBMS, CIR, Eurodac із обличчями, Prüm II, EBSP — ухвалювався окремим актом, з окремим обґрунтуванням і окремою оцінкою пропорційності, тоді як працюють вони як одна система; саме цю різницю між юридичною фрагментацією і технічною цілісністю EDPS вісім років тому назвав точкою неповернення, і 10 квітня 2026 року її пройшли без окремого голосування.

Скільки саме людей уже мають персональний файл у EES, Комісія окремо не публікує — оприлюднюється лише кількість перетинів. Станом на 27 липня 2026 року це понад 145 мільйонів записів про в’їзди й виїзди. Наступний контрольний строк — 31 грудня 2026 року, дата підписання угоди зі США про доступ до національних поліцейських баз.

Джерела: European Commission, «The Entry Exit System is fully operational since 10 April 2026. Who is exempt?» · Euronews, «How the Entry-Exit System is becoming a nightmare for Europe’s summer travellers» · eu-LISA, «First interoperability milestone achieved: sBMS and VIS4EES go live» · Statewatch, «The point of no return: interoperability morphs into the creation of a Big Brother centralised EU state database» · Matthias Monroy, «Roadmap for interoperability: EU expands its (border) police databases with facial recognition»

• Share on Bluesky
• Share on Facebook
• Share on LinkedIn
• Email this Page
• Print this Page
• Share on Reddit
• Share on Tumblr
• Share on WhatsApp
• Share on Viber
• Share on Threads
• Share on Telegram
• Share on X

Незалежні новини від News Group – Дякує Вам за підтримку та активність, ми цінуємо кожного, та хвилюємось за Вас, якщо ви бажаєте підтримати наш проєкт або додати пропозицію.

Для звʼязку переходьте за посиланнями:

• Mastodon
• Bluesky
• LinkedIn
• X

Приєднуйтесь до соціальної мережі для інвесторів та підприємців VIR.GROUP — live-стрічка проектів, ескроу-угоди, VIR AI аналітика і Matrix-чат.

VIR.GROUP is available on Google Play VIR.GROUP is available on the App Store

Наша захищена Мережа Mastodon