NYPD використала 21 камеру, щоб знайти автора плями фарби

Детективи Департаменту поліції Нью-Йорка звели докупи записи з 21 камери спостереження і прогнали через систему розпізнавання облич кадр, на якому підозрюваний зняв маску, щоб встановити особу, яка 3 вересня 2024 року облила червоною фарбою статую Alma Mater у Колумбійському університеті. Про це свідчать матеріали судової справи, які 3 серпня 2026 року оприлюднило видання The Intercept. Прибиральні бригади змили фарбу того ж дня.

Двадцять одна камера і дві години безперервного запису

Акція відбулася у перший день занять осіннього семестру — того дня, коли Колумбійський університет уперше повернувся до звичайного розкладу після весняного розгону наметового містечка. Одна людина в масці й кепці вилила червону фарбу на бронзову статую роботи Даніеля Честера Френча, яка стоїть перед Low Memorial Library з 1903 року. Адміністрація університету заявила про збитки на кілька тисяч доларів. Фотографії, зроблені студентами, показують, що до кінця дня фарби на статуї вже не було.

Далі почалася частина, яку до публікації The Intercept ніхто не бачив. Згідно з документами розкриття доказів, детективи NYPD відпрацювали 21 різний ракурс камер — усередині кампусу і за його межами — і простежили переміщення підозрюваного впродовж понад двох годин поспіль. Стеження не перервалося навіть тоді, коли чоловік зайшов до університетської будівлі й перевдягнувся. Камера на сусідній міській вулиці зафіксувала людину в схожому одязі вже без маски. Саме цей кадр детективи завантажили в систему розпізнавання облич, і система видала збіг.

Після ідентифікації було виписано повідомлення про наявність підстав для арешту — документ, який дає будь-якому патрульному право затримати особу на власний розсуд. У липні 2025 року обвинувачення пред’явили Джакі Ісайї, активісту з Нью-Джерсі, чиє юридичне прізвище — Маккрей.

«Якщо пройтися Нью-Йорком, камери там буквально всюди. Це моторошно».

Джакі Ісайя, обвинувачений у справі про пошкодження статуї, в інтерв’ю The Intercept, 3 серпня 2026 року

Обсяг витрачених ресурсів різко контрастує з тяжкістю інкримінованого. Ісайї висунули три звинувачення, пов’язані з вандалізмом і графіті. Судовий розгляд призначено на серпень 2026 року.

Список із 41 імені

Коли Ісайї нарешті висунули обвинувачення у справі про фарбу, до матеріалів долучили звіт NYPD зі списком 41 «пов’язаної особи» — людей, яких поліція вважала його контактами або з якими його раніше затримували на акціях протесту. Жодна з цих 41 особи не фігурує як підозрювана у справі про статую.

«Це абсолютно очевидне картування мережі. Якби вони мене не знайшли, вони, ймовірно, продовжували б іти по цьому списку».

Джакі Ісайя, The Intercept, 3 серпня 2026 року

Біна Ахмад, адвокатка з кримінальних і правозахисних справ, яка представляла учасників пропалестинських акцій, але не бере участі у справі Ісайї, оцінила пропорцію застосованих засобів так:

«Я вважаю, що це навмисно надсилає дуже чіткий залякувальний сигнал: краще не виявляй незгоди. Скільки ресурсів вони використали заради такого дрібного звинувачення — це показує, що вони підуть на будь-що, щоб схопити кого хочуть і висунути що хочуть».

Біна Ахмад, адвокатка, The Intercept, 3 серпня 2026 року

Справа Ісайї не є справою про політичні погляди у чистому вигляді, і це варто зафіксувати прямо. У червні 2025 року, майже через десять місяців після інциденту з фарбою, його звинуватили в підпалі кількох автомобілів NYPD біля 83-ї дільниці в Брукліні. Після кількатижневого розшуку за участю федеральних органів він здався поліції та згодом визнав провину за одним пунктом обвинувачення у підпалі у федеральному суді. Питання, яке ставлять документи, стосується не його вини у справі про підпал, а того, чому міський вандалізм на кілька тисяч доларів вимагав 21 камери, розпізнавання облич і списку з 41 контакту.

Університет попросив закрити справу — і за добу передумав

Внутрішнє листування, яке отримало The Intercept, показує, що департамент громадської безпеки Колумбійського університету у певний момент звернувся до NYPD із проханням припинити розслідування. Менш ніж за добу університет змінив позицію, пославшись на «непорозуміння» між своїми посадовцями та поліцією.

Це не перший випадок, коли рішення Колумбійського університету визначає масштаб поліцейської операції. 30 квітня 2024 року президентка університету Мінуш Шафік надіслала заступнику комісара NYPD з правових питань Майклу Герберу лист, текст якого університет згодом опублікував на власному сервері. У ньому Шафік просила поліцію очистити Hamilton Hall і всі наметові містечка, зазначаючи, що адміністрація заздалегідь поінформована про плани NYPD застосувати акустичний пристрій LRAD, і окремо просила про присутність поліції на кампусі «щонайменше до 17 травня 2024 року».

«З найбільшим жалем ми просимо допомоги NYPD, щоб вивести всіх осіб з Hamilton Hall і всіх наметових містечок кампусу».

Мінуш Шафік, президентка Колумбійського університету, лист до NYPD, 30 квітня 2024 року

Того вечора поліція затримала на кампусі Колумбійського університету 112 осіб за даними мерії та NYPD і 109 осіб за даними прокуратури Манхеттена — розбіжність, яку жодна зі сторін публічно не пояснила. Офіційні особи міста тоді наполягали, що протести «захопили сторонні агітатори». Власні дані NYPD цю тезу не підтвердили: з 112 затриманих у Колумбійському університеті 80 осіб, тобто 71 відсоток, були пов’язані з університетом. 20 червня 2024 року прокуратура Манхеттена закрила 31 з 46 справ про незаконне проникнення; помічник окружного прокурора Стівен Міллан посилався на «вкрай обмежене відео», яке не дозволяло довести факт пошкодження майна.

Ще один епізод із того ж кампусу показує, як обходять внутрішні обмеження. У справі People v. Ahmed суддя кримінального суду Нью-Йорка Моралес 17 червня 2025 року встановив, що 3 червня 2024 року слідчий пожежної служби Нью-Йорка взяв фотографію з програми NYPD Crime Stoppers і прогнав її через доступ FDNY до системи Clearview AI, щоб ідентифікувати учасника протесту в Колумбійському університеті Зухді Ахмеда. Суд зазначив, що пожежна служба зробила те, «чого не міг зробити NYPD», оскільки правила самого департаменту поліції не дозволяють пошук такої широти. Справу закрили.

«Там, де держава рутинно збирає, шукає, вилучає і зберігає колосальні обсяги інформації, прозорість має лишатися пробним каменем, інакше буде втрачено справедливість».

Суддя Моралес, Кримінальний суд Нью-Йорка, рішення у справі People v. Ahmed, 17 червня 2025 року

Понад 25 500 камер і аудит, якого не існує

Питання, скільки камер може підключити до однієї справи детектив у Нью-Йорку, не має офіційної відповіді. Департамент її не публікує. Найповніший підрахунок зробила Amnesty International у проєкті Decode Surveillance NYC: понад 7000 цифрових волонтерів вручну розмітили супутникові та панорамні знімки міста і зафіксували понад 25 500 камер зовнішнього спостереження. З 43 406 перехресть, які проаналізували, щонайменше одну камеру мали 14 100 — 32,49 відсотка. За боро розподіл такий: Бруклін — 9232 камери, Квінз — 7580, Мангеттен — 3948, Бронкс — 3737, Стейтен-Айленд — 1035. Методологію опубліковано в лютому 2022 року; йдеться про всі видимі вуличні камери, приватні й державні, а не лише про ті, що підключені до поліцейської мережі.

Amnesty наклала цю карту на статистику зупинок і обшуків. Результат: райони з вищою часткою небілого населення в Бронксі, Брукліні та Квінзі системно мають щільніше покриття камерами, сумісними з розпізнаванням облич. Найбільш охопленим районом виявився Іст-Нью-Йорк у Брукліні — 577 камер на перехрестях при 54,4 відсотка чорношкірого і 30 відсотках латиноамериканського населення. Маршрути демонстрацій Black Lives Matter біля Вашингтон-сквер-парку, Таймс-скверу і мерії покриті камерами на всі 100 відсотків.

«Повсюдне використання технології розпізнавання облич фактично є цифровим варіантом практики зупинити-і-обшукати».

Метт Махмуді, дослідник зі штучного інтелекту і прав людини, Amnesty International, 15 лютого 2022 року

Інфраструктура, до якої стікаються ці потоки, називається Domain Awareness System. Її представили 8 серпня 2012 року мер Майкл Блумберг, комісар поліції Реймонд Келлі та віцепрезидент Microsoft Майк Макдаффі — система на той момент уже працювала близько пів року. На старті до неї було під’єднано близько 3000 камер у нижньому та середньому Мангеттені, 2600 детекторів радіації і кілька сотень зчитувачів автомобільних номерів. Розробка коштувала від 30 до 40 мільйонів доларів, а місто виторгувало собі 30 відсотків від продажів Microsoft цієї системи іншим клієнтам. Скільки камер підключено до DAS сьогодні, невідомо: власний документ NYPD про політику використання системи, оновлений 4 лютого 2026 року, не містить жодної цифри й обмежується формулюванням про камери «у п’яти боро».

Офіційна статистика розпізнавання облич обривається сім років тому. NYPD на власному сайті досі публікує дані за 2019 календарний рік: 9850 запитів на порівняння, 2510 виявлених можливих збігів, з них 68 у справах про вбивства, 66 про зґвалтування, 277 про тяжкі напади, 386 про пограбування і 525 про великі крадіжки. За 2020–2025 роки публічних цифр немає взагалі.

Формально вони мають бути. Рада міста ухвалила закон про громадський нагляд за технологіями спостереження — POST Act — 18 червня 2020 року голосами 44 проти 6. У квітні 2025 року Рада ухвалила пакет поправок, який набув чинності 10 травня 2025 року трьома окремими законами. Один із них, Local Law 55 з 2025 року за авторством радниці Кристал Гадсон, зобов’язує NYPD публікувати на своєму сайті щорічний аудит використання розпізнавання облич із розбивкою на збіги, відхилення і категорії злочинів. Такого аудиту в публічному доступі знайти не вдалося.

Департамент розслідувань Нью-Йорка, який за законом має щороку перевіряти виконання POST Act, у звіті від 3 листопада 2022 року дійшов висновку, що зробити повноцінний аудит він не може. З 36 перевірених політик використання 83 відсотки містили фактично ідентичні формулювання в розділі про правила і процедури, а лише 5 із 36 — 14 відсотків — узагалі торкалися питання нерівномірного впливу технології на різні групи населення. Комісарка департаменту Джоселін Штраубер повторила ту саму тезу у звіті від 30 травня 2024 року: об’єднання кількох технологій спостереження в одну політику «обмежує ту публічну прозорість, яку POST Act має забезпечити».

Ціна помилки у цій системі задокументована. У квітні 2025 року за збігом, який видала система розпізнавання облич, у Мангеттені затримали Тревіса Вільямса. Він провів під вартою понад дві доби. Вільямс має зріст 188 сантиметрів і вагу близько 104 кілограмів; підозрюваного описували як людину зростом 168 сантиметрів і вагою близько 73 кілограмів, а дані мобільного зв’язку розміщували Вільямса за 19 кілометрів від місця події, у Марін-Парку в Брукліні. Обвинувачення зняли в липні 2025 року. Організація Legal Aid Society заявила, що це сьомий відомий їй випадок помилкового арешту за розпізнаванням облич за п’ять років. На сторінці NYPD, присвяченій цій технології, дотепер стоїть твердження, що департаменту не відомо про жоден випадок помилкового арешту в Нью-Йорку на підставі збігу розпізнавання облич.

27 жовтня 2025 року мешканці Брукліна Памела Врідт і Роберт Соув подали до Південного окружного суду Нью-Йорка позов проти міста, оскаржуючи саму архітектуру Domain Awareness System за Першою і Четвертою поправками. У позові систему названо «вуайєристською поліцейською платформою, яка об’єднує в одну централізовану мережу понад десяток технологій». Справа перебуває на розгляді.

Що наказав робити президентський меморандум

Матеріали справи Ісайї фіксують ще одну деталь: розслідування NYPD фактично зупинилося, і його відновили після того, як до справи долучилися федеральні органи. У документах згадуються Бюро з алкоголю, тютюну, вогнепальної зброї та вибухових речовин і Служба маршалів США, які вели окреме федеральне розслідування. У внутрішньому листі детективів NYPD, надісланому за тиждень після початку справи про підпал, сказано: «через нещодавній інцидент у межах 83-ї дільниці за участю розшукуваного зловмисника справа стала федеральною, і федеральні органи продовжуватимуть роботу». До листа додали два розшукові оголошення — одне про підпал, друге про вандалізм.

Механізм, який робить таке зрощення нормою, оформлений документально. 25 вересня 2025 року Дональд Трамп підписав президентський меморандум з національної безпеки № 7 «Протидія внутрішньому тероризму та організованому політичному насильству». Федеральний реєстр опублікував його 30 вересня 2025 року. Розділ 2(a) звучить так:

«Національна спільна оперативна група боротьби з тероризмом та її місцеві відділення координують і наглядають за комплексною національною стратегією розслідування, переслідування і руйнування структур та осіб, причетних до актів політичного насильства й залякування, спрямованих на придушення законної політичної діяльності або перешкоджання верховенству права».

Президентський меморандум з національної безпеки № 7, розділ 2(a), Федеральний реєстр, 30 вересня 2025 року

У переліку того, що документ відносить до пріоритетів внутрішнього тероризму, поряд із заворушеннями і мародерством стоять «організовані кампанії доксингу», «проникнення на чужу територію» і «пошкодження майна» — тобто категорія, під яку підпадає пляма фарби на статуї. Розділ 2(k) окремо приписує всім федеральним органам зі слідчими повноваженнями допитувати затриманих про організаторів і фінансування акцій «до винесення рішення або початку укладення угоди про визнання винуватості».

Трьома днями раніше, 22 вересня 2025 року, було підписано окремий указ про визнання «антифа» внутрішньою терористичною організацією. У тексті, опублікованому Федеральним реєстром 25 вересня 2025 року, не наведено жодного статутного чи конституційного повноваження, на яке спирається це рішення, і сам документ не має номера виконавчого указу. Фаїза Патель із Центру правосуддя Бреннана у експертному коментарі від 9 жовтня 2025 року сформулювала це так: адміністрація «не має повноважень визначати групи як внутрішні терористичні організації, що очевидно з відсутності посилання на будь-який статут чи конституційне положення на підтримку дій президента. Таких немає, і заявлене визначення не має правових наслідків».

Правових наслідків указ, можливо, і не має, а от бюджетні й організаційні — цілком. 4 грудня 2025 року генеральна прокурорка Пем Бонді розіслала всім федеральним прокурорам і слідчим органам меморандум про виконання меморандуму № 7. У ньому сказано, що справи, де підозрюють внутрішній тероризм, належить передавати до спільних оперативних груп боротьби з тероризмом, які «використовують усі доступні слідчі інструменти, щоб картувати повну мережу причетних осіб усередині та за межами Сполучених Штатів». Формулювання про картування мережі майже дослівно збігається з тим, що Ісайя побачив у власних матеріалах справи як список із 41 імені.

У бюджетному запиті ФБР до Конгресу на 2027 фінансовий рік, поданому в березні 2026 року, описано створений під меморандум Об’єднаний оперативний центр, до якого відряджено персонал десяти відомств. В окремому розділі запиту йдеться про співпрацю зі штатними й місцевими органами через спільні оперативні групи «на подіях з масовими арештами», де ФБР просить фінансування трьох технічних спеціалістів для роботи мобільних станцій швидкого аналізу ДНК, здатних «обробляти ДНК затриманих у реальному часі та негайно завантажувати зразки в CODIS» — федеральну базу генетичних профілів.

Як ця конструкція виглядає в обвинувальному акті, показує пресреліз Міністерства юстиції від 16 червня 2026 року у справі проти 15 осіб у Міннеаполісі: справу названо частиною «загальнонаціональної ініціативи за президентським меморандумом з національної безпеки № 7, яка є керованим Білим домом міжвідомчим зусиллям з інтеграції федеральних, штатних і місцевих партнерів». У доказовій базі того ж обвинувального акта фігурують светшот з написом про антифа і групові чати в застосунку Signal. Двома тижнями пізніше, 23 червня 2026 року, у Північному окружному суді Техасу у справі про напад на центр утримання мігрантів у Прейріленді вісьмом підсудним призначили покарання загальною сумою 450 років ув’язнення; один із них отримав 30 років, а серед доказів прокуратура використала носіння одягу чорного кольору й користування Signal.

«Адміністрація різко наростила використання розслідувань щодо внутрішнього тероризму, щоб відлякати американців від застосування їхніх прав за Першою поправкою для опору її політиці».

Рейчел Левінсон-Волдман, директорка програми свободи і національної безпеки, Центр правосуддя Бреннана, експертний коментар, 13 лютого 2026 року

Та сама архітектура по цей бік Атлантики

Для читача в Берліні, Варшаві чи Відні нью-йоркська історія має менш екзотичний вигляд, ніж здається. Компоненти ті самі, змінюється лише юрисдикція, яка їх легалізує. Clearview AI, чий доступ використала пожежна служба Нью-Йорка в обхід власних правил поліції, побудувала базу з десятків мільярдів облич, зіскребених із соцмереж, і зібрала штрафів від європейських регуляторів на суму, порівнянну з її річним оборотом — детальний розбір цієї компанії ми публікували в матеріалі про 60 мільярдів облич у базі Clearview AI.

Європейський Союз тим часом будує власні шари. Система в’їзду-виїзду EES, яка знімає відбитки й обличчя на зовнішніх кордонах, за перші місяці роботи зафіксувала 145 мільйонів перетинів кордону і поєднана з іншими базами через механізм інтероперабельності. Регламент про сканування приватного листування, який мав завершитися, натомість продовжено до 2028 року. У Франції жандармерія розіслала на десятки тисяч апаратів те, що назвала оновленням, і засекретила технічні характеристики імпланта, на якому тримаються тисячі кримінальних справ. В Італії прокурори другий рік не можуть отримати відповіді від виробника шпигунського софту у справі про стеження за журналістами через Graphite.

Спільне тут не в конкретній технології, а в порядку дій: інструмент запроваджують під найтяжчі категорії злочинів, потім поріг застосування тихо знижується, а механізм звітності або не працює, або з’являється із запізненням на роки. Нью-йоркський випадок цінний тим, що показує кінцеву точку цієї траєкторії у вигляді конкретних цифр: 21 камера, дві години запису і 41 прізвище у справі про фарбу, яку змили того ж дня. Ширший архів наших матеріалів про технології стеження і документальні розслідування зібрано в розділі OSINT-розслідувань NewsGroup.

Ключове в цій історії не те, що поліція Нью-Йорка застосувала розпізнавання облич — цю технологію департамент використовує щонайменше з 2016 року і в справах про вбивства теж. Ключове те, що жоден зовнішній орган не здатен сьогодні сказати, скільки разів і за яким порогом вона застосовується: остання офіційна цифра датована 2019 роком, аудит, який зобов’язує публікувати закон, ухвалений у травні 2025 року, у публічному доступі відсутній, а власний наглядовий орган міста ще у 2022 році письмово зафіксував, що передбаченої законом перевірки провести не може. Система, яка може простежити людину 21 камерою протягом двох годин, залишається без вимірюваного зовнішнього контролю за власним застосуванням.

Судовий розгляд справи Джакі Ісайї про пошкодження статуї призначено на серпень 2026 року. Позов Врідт і Соува проти Domain Awareness System перебуває на розгляді Південного окружного суду Нью-Йорка. Щорічний аудит використання розпізнавання облич, який NYPD зобов’язаний оприлюднити за законом, чинним з 10 травня 2025 року, станом на 3 серпня 2026 року не опубліковано.

Джерела: The Intercept, «NYPD Used High-Tech Surveillance to Find Gaza Paint Splatter Protester, Docs Show» · Amnesty International, «Decode Surveillance NYC: Methodology» · Federal Register, «Countering Domestic Terrorism and Organized Political Violence» (NSPM-7) · NYC Department of Investigation, «An Assessment of NYPD’s Response to the POST Act»

• Share on Bluesky
• Share on Facebook
• Share on LinkedIn
• Email this Page
• Print this Page
• Share on Reddit
• Share on Tumblr
• Share on WhatsApp
• Share on Viber
• Share on Threads
• Share on Telegram
• Share on X

Незалежні новини від News Group – Дякує Вам за підтримку та активність, ми цінуємо кожного, та хвилюємось за Вас, якщо ви бажаєте підтримати наш проєкт або додати пропозицію.

Для звʼязку переходьте за посиланнями:

• Mastodon
• Bluesky
• LinkedIn
• X

Приєднуйтесь до соціальної мережі для інвесторів та підприємців VIR.GROUP — live-стрічка проектів, ескроу-угоди, VIR AI аналітика і Matrix-чат.

VIR.GROUP is available on Google Play VIR.GROUP is available on the App Store

Наша захищена Мережа Mastodon