Міністерство закордонних справ Індії відхилило 31 серпня рішення Постійної палати арбітражу Гааги, яка зобов’язала Нью-Делі відновити дію Договору про води Інду 1960 року з Пакистаном, заявивши, що трибунал «не має жодної юрисдикції» над суверенними рішеннями країни. Договір, що зберігав чинність крізь три індійсько-пакистанські війни, Нью-Делі призупинив у квітні 2025 року після теракту в Кашмірі, жертвами якого стали 26 осіб.
- Рішення ПКА і позиція Нью-Делі
- Під загрозою: зрошення 80% пакистанських полів
- Договір, що пережив три війни
- Ратле, мораторій і дедлайн Світового банку
- Більше матеріалів
- Chat Control в ЄС: 314 MEP проти — і закон все одно ухвалено
- Хусити захопили Мокху і наближаються до Баб-ель-Мандебу
- Нетаньяху подає до суду на Haaretz за звіт про ОАЕ і 7 жовтня
- Сем Бенкман-Фрід програв апеляцію: вирок 25 років остаточний
- Cum-Ex: €55 млрд з платників податків ЄС і мовчання Шольца
- МАГАТЕ: КНДР збудувала другий завод збагачення урану в Йонбені
Рішення ПКА і позиція Нью-Делі
Постійна палата арбітражу 31 серпня постановила, що Договір про води Інду залишається юридично обов’язковим і що Індія не мала правових підстав призупиняти або припиняти його дію. Трибунал наклав тимчасові заходи щодо будівництва Гідроелектростанції Ратле у Кашмірі, заборонивши Нью-Делі продовжувати зведення греблі та водозабірних споруд вище визначених рівнів.
«Цей так званий арбітражний суд не має жодної юрисдикції, щоб виносити рішення щодо суверенних рішень Індії.»
Міністерство закордонних справ Індії, заява від 31 серпня 2026 року
«Його висновки, нинішні чи майбутні, не матимуть жодного впливу на дії Індії у зв’язку з проєктами, що здійснюються країною», – ідеться у подальшому тексті заяви міністерства. Нью-Делі є договірною стороною Гаазької конвенції 1899 року, на підставі якої засновано Постійну палату арбітражу.
Під загрозою: зрошення 80% пакистанських полів
Договір, укладений за посередництва Світового банку 1960 року після дев’яти років переговорів, розподіляє між двома державами стік шести річок Індського басейну: Індії відійшли Сатледж, Біас і Раві; Пакистану – Ченаб, Джелам та сам Інд. Від цих водних артерій залежать 80% сільськогосподарських угідь Пакистану, повідомляє Al Jazeera з посиланням на пакистанські офіційні дані.
Ісламабад подав позов до арбітражу після того, як Нью-Делі розпочав роботи з нарощування місткості водосховищ на двох гідроелектростанціях у Кашмірі – крок, який Пакистан розцінив як перший відчутний вихід Індії за межі договірних зобов’язань.
«Пакистан уважно вивчає деталі рішення, щоб визначити, яким чином він може найкраще сприяти відновленню взаємодії у рамках обов’язкових правових зобов’язань договору.»
Прес-служба МЗС Пакистану, 31 серпня 2026 року
Договір, що пережив три війни
Договір про води Інду вважався одним із найстабільніших двосторонніх механізмів у Південній Азії: він зберігав чинність під час воєн 1965, 1971 і 1999 (Каргіл) років. Саме тому призупинення угоди Нью-Делі у квітні 2025 року стало безпрецедентним дипломатичним кроком.
26 квітня 2025 року бойовики відкрили вогонь по туристах у Пахалгамі – курортному районі Кашміру. Загинули 26 осіб. BBC News повідомляло, що індійські слідчі ідентифікували двох із трьох нападників як громадян Пакистану; Ісламабад відкинув будь-яку причетність. Прем’єр-міністр Нарендра Моді оголосив, що вода «буде збережена на користь Індії», після чого уряд формально призупинив дію Договору про води Інду.
Детальніше про схожі прецеденти у системі міжнародного арбітражу – в аналітичному архіві NewsGroup.
Ратле, мораторій і дедлайн Світового банку
ГЕС Ратле розташована на річці Ченаб у Джамму і Кашмірі, її будівництво тривало з перервами понад десятиліття. Навколо станції склалася окрема правова суперечка: Пакистан ще у 2015 році звернувся до Постійної палати арбітражу зі скаргою на проєктні характеристики об’єкта. Тоді Нью-Делі відмовився від участі у слуханнях, стверджуючи, що ця суперечка підпадає під юрисдикцію Нейтрального експерта Світового банку, а не арбітражного трибуналу.
Рішення від 31 серпня забороняє будівельні роботи вище встановлених позначок до оприлюднення висновку Нейтрального експерта – і ще протягом 90 днів після нього. Публікацію висновку очікують до липня 2027 року. Фактичний вплив цього мораторію залежатиме від готовності індійської сторони дотримуватися рішення суду, чию юрисдикцію вона офіційно не визнала.
Відмова Нью-Делі виконувати рішення суду, членом якого Індія є офіційно, відтворює модель, апробовану Китаєм у 2016 році: тоді Пекін так само відхилив рішення ПКА у справі про Південно-Китайське море, залишившись стороною Конвенції ООН з морського права. Обидва прецеденти фіксують межу, за якою ядерні держави з регіональними претензіями відмовляються підкорятися міжнародним правовим механізмам – навіть тим, до яких самі приєдналися.
Нейтральний експерт Світового банку має оприлюднити свій висновок до липня 2027 року. Будівельні обмеження на ГЕС Ратле залишатимуться чинними протягом 90 днів після цього – якщо будь-яка зі сторін дотримуватиметься рішення, яке інша вже відкинула.
Джерело: Al Jazeera / Reuters, “India rejects Hague court order to restore Indus waters pact with Pakistan”
