120511-N-WO496-003 STRAIT OF HORMUZ (May 11, 2012) Guided-missile cruiser USS Cape St. George (CG 71) and aircraft carrier USS Abraham Lincoln (CVN 72) transit the Strait of Hormuz. Both ships are deployed to the U.S. 5th Fleet area of responsibility conducting maritime security operations, theater security cooperation efforts and support missions as part of Operation Enduring Freedom. (U.S. Navy Photo by Mass Communication Specialist 3rd Class Alex R. Forster/Released)
Ормузька протока — морський коридор, через який проходить 20% світової торгівлі нафтою — вдруге закрита за три дні. У суботу, 18 квітня 2026 року, Іранський Революційний гвардійський корпус (ІРГК) відкрив вогонь по комерційному танкеру та попередив усі судна, що наближення до протоки «розглядатиметься як співпраця з ворогом». Тегеран звинувачує Вашингтон у порушенні умов перемир’я через продовження морської блокади іранських портів. Трамп відповів погрозою «захопити іранські танкери» в міжнародних водах.
- Протока відкрилась — і за кілька годин закрилась знову
- Заява ІРГК: «жодне судно не сміє рухатись»
- Позиція Ірану: «США порушили перемир'я першими»
- Трамп попереджає про «захоплення іранських танкерів»
- Що на кону: 20% нафти та 3 за барель
- Переговори в глухому куті
- Наслідки для України та Европи
- Що далі
- Більше матеріалів
- Трамп помилував засновника Silk Road Ульбрiхта в перший тиждень
- Chat Control в ЄС: 314 MEP проти — і закон все одно ухвалено
- Хусити захопили Мокху і наближаються до Баб-ель-Мандебу
- Нетаньяху подає до суду на Haaretz за звіт про ОАЕ і 7 жовтня
- Сем Бенкман-Фрід програв апеляцію: вирок 25 років остаточний
- Cum-Ex: €55 млрд з платників податків ЄС і мовчання Шольца
Протока відкрилась — і за кілька годин закрилась знову
Після 10-денного американсько-ізраїльсько-ліванського перемир’я, оголошеного Трампом 16 квітня, торговельні судна відновили рух через протоку. Більше ніж дюжина комерційних кораблів встигла пройти. Але це тривало недовго.
18 квітня ІРГК видав нову заяву: контроль над протокою «повернувся до попереднього стану». Іран заявив, що США так і не виконали ключову умову перемир’я — не зняли морської блокади іранських портів. Тому Тегеран відновлює обмеження судноплавства. Фактично — протока знову закрита.
Одночасно два катери ІРГК відкрили вогонь по танкеру, що намагався здійснити прохід. За інформацією Al Jazeera та BBC, також надійшло повідомлення про те, що іранські військові наказали індійському судну зійти з курсу та припинити рух у напрямку протоки.
Заява ІРГК: «жодне судно не сміє рухатись»
Командування ІРГК оприлюднило офіційне попередження: «Жодне судно не повинно рухатися зі своєї стоянки в Перській затоці та Оманському морі. Наближення до Ормузької протоки розглядатиметься як співпраця з ворогом і буде атаковане». Попередження поширилось серед капітанів суден через міжнародні морські канали зв’язку.
Це не порожні слова. Від моменту набрання блокади чинності ІРГК вже неодноразово атакував танкери, стріляв по судах і перехоплював кораблі в регіоні. Тактика ІРГК — демонстративна: показати, що контроль над протокою є реальним, а не декларативним.
Позиція Ірану: «США порушили перемир’я першими»
Логіка Тегерана така: якщо Вашингтон не зняв блокади іранських портів після укладення перемир’я — значить саме США порушили угоду. Підстав відкривати Ормуз немає.
Іранські ЗМІ цитують анонімних чиновників: «Закриття протоки — не наш вибір, це вимушена відповідь на агресивну блокаду». Тегеран також вивчає нові дипломатичні пропозиції Вашингтона, однак дату наступних переговорів так і не встановлено, підтвердив Al Jazeera.
Раніше Іран назвав американську блокаду «піратством» і звинуватив союзників США — Велику Британію та ЄС — у потуранні незаконним діям. Частина європейських країн відмовилась підтримати Вашингтон у цьому питанні.
Трамп попереджає про «захоплення іранських танкерів»
Реакція Трампа виявилась жорсткою. Президент США попередив Іран проти «шантажу» і заявив, що США не допустять перекриття міжнародного судноплавства. За даними PBS та CNBC, Пентагон підтвердив: у найближчі дні американські військові готуються до захоплення іранських нафтових танкерів у міжнародних водах — як механізм тиску на Тегеран.
Таким чином США відповідають дзеркально: якщо Іран стріляє по комерційних суднах, то США конфіскують іранські суднa. Ескалаційна спіраль набирає обертів.
Що на кону: 20% нафти та $103 за барель
Ормузька протока — вузька морська артерія шириною близько 55 км у найвужчому місці. Через неї щоденно транзитує від 17 до 21 мільйона барелів нафти та зріджений природний газ. Це постачання з Саудівської Аравії, ОАЕ, Кувейту, Іраку та Ірану. Альтернативних маршрутів, здатних замінити цей обсяг, практично не існує.
Реакція ринків миттєва: коли США ввели морську блокаду іранських портів, ф’ючерси на нафту злетіли вище $103 за барель. Після часткового відкриття протоки ціна дещо знизилась. Нове закриття знову штовхає котирування вгору. Кожен день блокади коштує глобальній економіці мільярди доларів і б’є по споживачах паливних ринків по всьому світу.
Переговори в глухому куті
Дипломатичний трек заморожений. Тегеран офіційно підтвердив Al Jazeera: жодної конкретної дати нових переговорів між США та Іраном немає. Іран «вивчає» нові американські пропозиції, але погодитись на діалог без зняття блокади не збирається.
Ситуація розгортається за класичною схемою дипломатичної пастки: обидві сторони чекають, що перший крок назустріч зробить опонент. США не знімуть блокаду, бо це виглядатиме як поступка під тиском. Іран не відкриє протоку, бо це означатиме капітуляцію без гарантій.
Наслідки для України та Европи
Кожна нова ескалація в районі Ормузу перерозподіляє увагу та ресурси адміністрації Трампа. Тривала криза в Перській затоці вже змусила США переглядати пріоритети у постачаннях зброї союзникам — і Україна тут у програші. Чим більше Вашингтон втягнутий в іранський кризис, тим менше уваги — Київський напрямок.
Для Европи — прямий удар по кишені: зростання цін на нафту неминуче пришвидшує інфляцію і знижує економічний ресурс країн, що підтримують оборону України. Ціна конфлікту між двома гравцями далеко не завжди оплачується тільки цими гравцями.
Що далі
На горизонті кілька сценаріїв. Перший — США захоплюють іранські танкери, Іран відповідає ескалацією атак на комерційні судна. Другий — міжнародний тиск (Китай, Індія, ЄС) змушує обидві сторони шукати нову дипломатичну формулу. Третій — черговий «тихий» компроміс: США формально зберігають блокаду, але фактично дозволяють відновити транзит.
Найнебезпечніший варіант — прямий збройний конфлікт між американськими та іранськими кораблями. Поки цього вдавалось уникнути. Але кожна нова атака ІРГК, кожне нове «захоплення» США підвищують ставки і звужують дипломатичний простір для виходу з кризи.
Незалежні новини від News Group – Дякує Вам за підтримку та активність, ми цінуємо кожного, та хвилюємось за Вас, якщо ви бажаєте підтримати наш проєкт або додати пропозицію.
Для звʼязку переходьте за посиланнями:
Приєднуйтесь до соціальної мережі для інвесторів та підприємців VIR.GROUP — live-стрічка проектів, ескроу-угоди, VIR AI аналітика і Matrix-чат.
VIR.GROUP is available on Google Play VIR.GROUP is available on the App Store
Наша захищена Мережа Mastodon
