Пентагон скоротив центр захисту цивільних до девʼяти осіб

Центр передового досвіду із захисту цивільних, який Пентагон створив у 2023 році, за один рік скоротив штат із 40 до девʼяти осіб, згорнув базу даних про втрати серед мирного населення й почав розробляти ШІ-помічника для пришвидшення оцінок — про це йдеться у невиданому річному звіті відомства, з яким ознайомилося видання The Intercept і яке оприлюднило деталі 20 липня. Скорочення збіглося з поновленням американських ударів по обʼєктах в Ірані, де Всесвітня організація охорони здоровʼя нарахувала 3 375 загиблих до того, як перемирʼя остаточно розвалилося цього місяця.

Йдеться про Civilian Protection Center of Excellence — структуру, яку в англомовних документах скорочують до COE або CPCoE. Її завдання формулювалося як інституціоналізація практик, що мали зменшувати кількість жертв серед цивільних під час бойових операцій США: навчання персоналу, ведення обліку, аналіз кожного інциденту й вироблення рекомендацій для командувань. За словами двох чинних і кількох колишніх посадовців, які говорили з The Intercept, від цієї роботи лишилася оболонка.

Щоб зрозуміти, що саме демонтують, варто повернутися до 2022 року. Тодішній міністр оборони Ллойд Остін у серпні 2022-го підписав Civilian Harm Mitigation and Response Action Plan — план дій, який мав уперше зробити захист цивільних не побічним ефектом, а окремою інституційною функцією Пентагону. Поштовхом стали розслідування, зокрема серія публікацій про удар по Кабулу в серпні 2021 року, коли американський дрон убив десятьох членів однієї родини, серед них сімох дітей, помилково прийнявши працівника гуманітарної організації за терориста. Центр передового досвіду й був тим інструментом, який мав унеможливити повторення таких помилок — або принаймні гарантувати, що їх розслідуватимуть. Саме цей інструмент і згорнули за три роки.

Сорок штатних у січні, девʼять — у грудні

У звіті зафіксовано конкретну динаміку. На початку 2025 року Центр мав 40 співробітників — цивільних службовців, військових і підрядників — і, за оцінкою самого документа, рухався до «повної операційної готовності» до кінця року. До грудня 2025-го в ньому лишилося сім цивільних і двоє військових. Понад 30 осіб було звільнено або переведено. Двоє чинних оборонних посадовців підтвердили The Intercept, що станом на липень 2026 року штат не відновили.

Уес Браянт, який очолював у Центрі відділ оцінки шкоди цивільним, був одним із тих, кого усунули. Він стверджує, що те, що залишилося, зберігали свідомо — щоб мати формальне алібі.

«Режим Гегсета зберіг ниточку програми переважно заради того, щоб мати змогу заявити, що вони дотримуються закону. Але реальність така, що Центр і його зусилля майже не впливали на операції, не мали над ними ані нагляду, ані видимості. Поки ці люди сидять у своїх кріслах, вони намагаються робити добру роботу, але більшість її викидають на вітер — її не інституціоналізують і не переводять у практику».

Уес Браянт, колишній керівник відділу оцінки шкоди цивільним Civilian Protection Center of Excellence, в інтервʼю The Intercept, 20 липня 2026

Скорочення торкнулося не лише центрального офісу. За даними звіту, бюджети на всю систему зменшення шкоди цивільним у межах відомства (у документах, перейменованих адміністрацією на Department of War, вона фігурує як CHMR) на 2026 фінансовий рік урізали, а програми в бойових командуваннях — від Африканського до Центрального — «поступово реорганізовували, скорочували або припиняли до кінця 2025 фінансового року». Команда з десяти осіб, що займалася цим напрямом у Центральному командуванні, за словами його очільника адмірала Бреда Купера, скоротилася до однієї людини.

Медісон Гунке, менеджерка американських програм організації Center for Civilians in Conflict, каже, що Центр знищили саме тоді, коли він почав давати результат.

«Центр згорнули невдовзі після того, як він став повністю дієздатним. У них було мінімум часу, щоб показати цінність, але навіть коли штат танув до кількох людей, вони встигали вносити критично важливу експертизу в усі куточки американських збройних сил».

Медісон Гунке, менеджерка програм Center for Civilians in Conflict, в інтервʼю The Intercept

Школа в Мінабі й розслідування, якого не було

Наслідок скорочень, на який указують посадовці, — брак спроможності розслідувати навіть найбільші інциденти. Той десяток людей, що лишився в Центрі, за їхніми словами, не має змоги розібрати обставини удару по початковій школі «Шаджара Тайєба» в місті Мінаб на півдні Ірану в лютому 2026 року. Тоді, за наявними даними, загинуло понад 150 осіб, більшість — діти.

Удар по школі не був поодиноким епізодом. Незалежні моніторингові групи фіксують систематичні влучання по обʼєктах подвійного або суто цивільного призначення — лікарнях, навчальних закладах, енергетичній інфраструктурі. Різниця між офіційним формулюванням «супутні втрати» й задокументованою картиною полягає саме в обліку: без структури, яка перевіряє кожен випадок на місці, будь-яке число залишається спірним. Відомство може стверджувати, що жертв не було або що вони мінімальні, а спростувати це нема кому — крім сторонніх організацій, чиї дані Пентагон має право ігнорувати.

Проблема має системний вимір. Коли американські сили вдарили по Венесуелі в січні, Південне командування, за даними The Intercept, не впоралося з обсягом повідомлень про цивільні жертви. Британська моніторингова група Airwars, що документує загибель мирних мешканців від авіаударів, спробувала передати SOUTHCOM свої матеріали — і зʼясувала, що в командування взагалі немає механізму для приймання таких звітів. Після звернення до Пентагону Airwars скерували до Центру передового досвіду.

Найгостріше суперечність між масштабом операцій і спроможністю обліку проступає в цифрах Центрального командування. У травні адмірал Купер визнав, що США не мають засобів підтвердити повідомлення про удари по лікарнях і школах і що командуванню відоме лише «одне активне розслідування цивільних жертв на 13 629 витрачених боєприпасів». Через місяці ситуація не змінилася.

«У нас немає нових відомостей щодо поточних розслідувань чи боєприпасів, витрачених під час операції Epic Fury».

Відповідь Центрального командування США виданню The Intercept, липень 2026

Для порівняння: сама лише Airwars задокументувала сотні епізодів загибелі цивільних в Ірані з початку конфлікту. Поновлення ударів, яке підтвердили і західні, і регіональні медіа, лягає поверх цієї прірви в обліку. За даними BBC, у ніч на 20 липня Центральне командування завдало ударів девʼяту добу поспіль, а президент Дональд Трамп заявив, що атаки відбулися «на честь» трьох американських військових, загиблих напередодні — двох у Йорданії та одного в Іраку. Пентагон назвав імена двох загиблих під Акабою: рядова Ізабелла Гонзалес, 19 років, і лейтенант Тайлер Джеймс Фіган, 25 років.

Ця війна вже вплинула на економіку, яку відчуває й діаспора в Європі. Ціни на пальне в США, за даними Al Jazeera з посиланням на AAA, перевищили $4,00 за галон — другий тиждень зростання поспіль, а Brent у неділю сягав $91,42. Через Ормузьку протоку, якою до війни проходило близько 20% світової нафти, з 17 по 19 липня пройшло лише 30 суден. Про блокаду й економіку цих ударів ми писали окремо у матеріалі про девʼяту ніч над Ормузом.

Maven, AskSage і оцінка, що стала на 97% швидшою

Поки штат аналітиків зникав, відомство нарощувало інше — застосування штучного інтелекту для цілевказання і для самої оцінки шкоди цивільним. У звіті прямо згадано Maven Smart System, ключову ШІ-платформу Пентагону, яку розробляє оборонна компанія Palantir. Центр, як зазначено в документі, «скористався стрімким упровадженням Maven Smart System» у військах, щоб просунути власний інструмент, який мав давати польовим командуванням повнішу картину цивільного середовища. Один чинний посадовець назвав це «кращим шаром захисту» для цивільних у зонах бойових дій.

Головна цифра тут — швидкість. Центр розробив прототип ШІ-помічника, який «допомагає військовому персоналу швидко аналізувати дані про цивільне середовище під час операцій», інтегрувавши цю інформацію в AskSage — корпоративну ШІ-платформу Сухопутних військ. Під час навчань помічник скоротив час підготовки оцінки цивільного середовища на 97%. Кілька підрозділів уже подали запити на доступ до нього.

Прочитати цю логіку можна двома способами. Офіційний: ШІ дає командирам швидшу й повнішу картину, отже, менше помилок. Критичний: коли живих аналітиків залишається одиниці, а обсяг ударів — тисячі, автоматизація не додає нагляду, а замінює його. Ті самі дискусії супроводжують суміжні напрями оборонних технологій — від контрактів на дрони, як у справі Elbit Systems, до промислової індустрії стеження, описаної в матеріалі про брокерів даних. Різниця в тому, що тут ідеться не про рекламу чи розвідку, а про рішення, від яких залежить, чи внесуть загиблу дитину до статистики взагалі.

Проєкт Maven: від бунту інженерів Google до Palantir

Платформа, на яку спирається новий інструмент оцінки, має власну історію — і вона показова. Проєкт Maven Пентагон запустив у 2017 році під назвою Algorithmic Warfare Cross-Functional Team: ідея полягала в тому, щоб навчити алгоритми розпізнавати обʼєкти на відео з безпілотників і розвантажити людей-аналітиків, які вручну переглядали тисячі годин запису. Першим технологічним партнером стала Google.

Партнерство обернулося внутрішнім бунтом. У 2018 році близько 4 тисяч співробітників Google підписали лист протесту, а кількадесят звільнилися, відмовляючись працювати над технологією, що могла застосовуватися для летальних ударів. Керівництво компанії тоді оголосило, що не продовжуватиме контракт, і сформулювало принципи, які забороняли розробку ШІ для зброї. Місце Google згодом посіли інші підрядники, а роль головного інтегратора взяла на себе Palantir — компанія Пітера Тіля, яка перетворила Maven на комерційний продукт Maven Smart System.

Саме цей продукт звіт Пентагону тепер називає базою, на якій Центр розвивав інструмент для оцінки «цивільного середовища». Іронія в тому, що технологія, довкола якої сім років тому спалахнула перша велика етична суперечка про військовий ШІ — і яку тоді подавали як інструмент цілевказання, — сьогодні пропонується як засіб захисту цивільних. Різниця між цими двома функціями зводиться до того, хто й з якою метою читає вихідні дані. А людей, здатних читати їх критично, у Центрі лишилося девʼятеро.

Тему проникнення західних технологій у військові ланцюги — щоправда, з іншого боку фронту — ми розбирали в матеріалі про західні мікрочипи в російській зброї. Спільний знаменник обох сюжетів у тому, що технологічна перевага рідко буває нейтральною: вона працює на того, хто контролює її застосування, а не на абстрактну «безпеку».

База даних, яку просто вимкнули

Паралельно з людьми зник і інструмент памʼяті. Звіт фіксує, що робота над стандартизованим процесом управління даними про шкоду цивільним і над сховищем такої інформації «зупинилася через припинення проєкту CHMR Data Management Platform під час загальновідомчого перерозподілу пріоритетів і ресурсів». Іншими словами, базу даних, яка мала зводити разом усі повідомлення про цивільні втрати, закрили.

Без такого сховища відомство не здатне послідовно відстежувати, кого і де воно вбиває. Це не абстракція: облік — передумова компенсацій, розслідувань і судових позовів. Коли єдиного реєстру немає, кожен інцидент існує окремо, а сукупної картини не бачить ніхто — ні всередині відомства, ні зовнішні наглядачі, ні родини загиблих.

Масштаб операцій, на тлі яких згорнули облік, виходить далеко за межі Ірану. За підрахунками Airwars, під час весняної кампанії 2025 року проти ємєнських хуситів під кодовою назвою Rough Rider загинуло щонайменше 224 цивільних — приблизно стільки ж, скільки за попередні 23 роки американських ударів по Ємену разом узятих, і все це за 52 дні. Окремо США здійснили понад 220 позасудових убивств під час кампанії ударів по суднах у Карибському морі й Тихому океані. Тему загибелі людей у структурах, підпорядкованих американським відомствам, ми розбирали й на іншому прикладі — смертей у центрах ICE, через які Мексика подала кримінальні скарги.

Правовий бік справи робить скорочення не просто адміністративним рішенням. Обовʼязок відстежувати й звітувати про шкоду цивільним закріплений за Пентагоном у щорічних оборонних бюджетних законах — National Defense Authorization Act — ще з кінця 2010-х. Саме на ці норми посилаються законодавці, коли говорять про «потенційне порушення федерального закону»: якщо відомство не має ні персоналу, ні бази даних, ні механізму приймання звітів, воно фізично не здатне виконати покладений на нього законом обовʼязок. Формально програма існує; функціонально, за словами генерального інспектора, вона «неактивна».

Для читача в Берліні чи Варшаві це не абстрактна американська історія. Стандарти обліку цивільних втрат, які встановлює найбільша армія світу, стають орієнтиром для союзників по НАТО, зокрема європейських. Коли провідна держава альянсу згортає власний механізм підзвітності й перекладає оцінку на алгоритм, це знижує планку для всіх — від штабів у Брюсселі до національних міністерств оборони, які закуповують ті самі ШІ-платформи.

Лист десяти законодавців і звіт, якого ще немає

Реакція в Конгресі вже оформилася документально. На початку липня група демократичних законодавців на чолі із сенаторкою Елізабет Воррен від Массачусетсу надіслала Гегсету листа, у якому прямо повʼязала згортання програми з порушенням закону.

«Адміністрація Трампа — потенційно з порушенням федерального закону — позбавила фінансування і перешкодила зусиллям із захисту цивільних. Це залишило Пентагон нездатним виконувати закон і покладені на нього Конгресом обовʼязки зі зменшення шкоди цивільним».

З листа сенаторки Елізабет Воррен і девʼятьох інших законодавців до міністра Пітера Гегсета, липень 2026

Практична вага цього листа обмежена. Демократи в меншості в обох палатах, і жодного механізму примусити відомство відновити програму в них немає — лист лишається публічним документом і матеріалом для майбутніх слухань, а не важелем. Це типова конфігурація нинішнього Вашингтона: наглядові функції формально працюють, звіти пишуться, листи надсилаються, але без політичної більшості вони не конвертуються в рішення. Саме тому первинним джерелом інформації про демонтаж стала не парламентська комісія, а витік внутрішнього звіту в руки журналістів.

Лист перегукується з висновками власного наглядача відомства. Травневий звіт генерального інспектора описав зусилля із захисту цивільних як «переважно неактивні» й констатував, що скорочення були настільки глибокими, що США не здатні ні належно захищати цивільних у зонах конфлікту, ні відстежувати завдану шкоду. Офіс Гегсета не відповів на запит про коментар щодо змісту внутрішнього дослідження, а сам «Річний звіт про Civilian Protection Center of Excellence за 2025 фінансовий рік», датований 4 квітня 2026 року, досі не опубліковано, хоча в ньому й зазначено, що документ мають викласти «на відповідному вебсайті відомства».

Браянт, якого звільнили після того, як він розкрив демонтаж програми, описує становище тих, хто лишився, різко.

Персонал, що залишився, «має замовкнути, тримати голову опущеною й удавати, що місія зі зменшення шкоди цивільним — не просто оболонка для юридичного прикриття».

Уес Браянт, The Intercept

Це не перше попередження. Ще навесні The Intercept писало про згортання програм захисту цивільних, спираючись на пʼятьох чинних і колишніх посадовців Пентагону. Один із них тоді сказав, що політика відомства може обернутися «безоглядними вбивствами, масштабними руйнуваннями й нехтуванням правом». Через рік цифри — 13 629 боєприпасів проти одного розслідування, 224 загиблих у Ємені за 52 дні, понад 150 жертв удару по школі в Мінабі — показують, що те попередження було не риторикою, а прогнозом.

Окрему главу становить кампанія ударів по суднах у Карибському морі й Тихому океані. Понад 220 людей загинули в операціях, які самі критики всередині системи називають позасудовими: цілі знищували без затримання, суду чи публічно оприлюднених доказів провини. Коли одночасно зникає структура, що мала документувати такі випадки, зовнішня перевірка стає майже неможливою — залишаються тільки підрахунки незалежних груп на кшталт Airwars, які відомство не зобовʼязане ні визнавати, ні спростовувати.

Коли чинного оборонного посадовця попросили оцінити слова Браянта, він відповів: «Так. Без коментарів». Цей внутрішній цинізм — окрема частина історії: люди в системі не сперечаються з описом, вони його підтверджують. Той самий брак підзвітності, який ми фіксували в матеріалі про консалтинг для державних інституцій, тут набуває буквального виміру — його вимірюють у людських життях.

Справжня новина цього звіту — не окреме скорочення штату, а зміна самого підходу до підзвітності. Коли живих аналітиків замінюють алгоритмом, а спільну базу даних вимикають, держава позбувається не бюрократії, а механізму, який змушував її рахувати власні жертви. Швидший на 97% процес оцінки не означає точніший — він означає менше рук, здатних поставити незручне запитання перед ударом і після нього.

Офіс Гегсета повідомив The Intercept у пʼятницю, що звіт за 2025 фінансовий рік розраховують оприлюднити «влітку 2026 року». Доти єдиним публічним свідченням стану програми лишається травневий висновок генерального інспектора та лист десяти законодавців, на який відомство поки що не відповіло. Місцеперебування остаточного тексту — і рішення, оприлюднювати його чи ні — залишається за офісом, який цей текст і замовляв.

• Share on Bluesky
• Share on Facebook
• Share on LinkedIn
• Email this Page
• Print this Page
• Share on Reddit
• Share on Tumblr
• Share on WhatsApp
• Share on Viber
• Share on Threads
• Share on Telegram
• Share on X

Незалежні новини від News Group – Дякує Вам за підтримку та активність, ми цінуємо кожного, та хвилюємось за Вас, якщо ви бажаєте підтримати наш проєкт або додати пропозицію.

Для звʼязку переходьте за посиланнями:

• Mastodon
• Bluesky
• LinkedIn
• X

Приєднуйтесь до соціальної мережі для інвесторів та підприємців VIR.GROUP — live-стрічка проектів, ескроу-угоди, VIR AI аналітика і Matrix-чат.

VIR.GROUP is available on Google Play VIR.GROUP is available on the App Store

Наша захищена Мережа Mastodon