OLYMPUS DIGITAL CAMERA
167 вантажних рейсів за 14 місяців. Літаки Іл-76 і Ан-124 з російською реєстрацією, що приземляються на алжирських авіабазах. Винищувачі Су-57, Су-35 і Су-30, що з’являються в небі над країною. Польоти, під час яких пілоти вимикають транспондери ADS-B і фальсифікують маршрути. Розслідування Defense News, опубліковане 30 квітня 2026 року, вперше детально документує те, що раніше було лише підозрою західних аналітиків: Алжир перетворився на ключовий хаб тіньової авіаційної мережі Кремля для постачання зброї, перевезення найманців і обходу санкцій по всій Африці. Авторство — журналіста Лінуса Хьоллера, який провів місяці зі супутниковими знімками й даними flightradar.
Йдеться не про випадкові комерційні рейси. Це системна логістична мережа, що пов’язує російські військово-промислові заводи (зокрема в Комсомольську-на-Амурі та Іркутську) з алжирськими військовими авіабазами в Уель-Буагі, Айн-Уссері, Аннабі, Лагуаті та Бешарі — а звідти веде далі, в Гвінею, Малі, Нігер, Венесуелу, Кубу. У центрі цієї мережі — приватні російські авіакомпанії з санкційними іменами: Gelix Airlines, Aviacon Zitotrans, Volga-Dnepr. Багато з них де-факто працюють в інтересах Управління справами президента Путіна, поза військовою субординацією.
- Як виглядає тіньова мережа в цифрах
- Які саме літаки і що саме везуть
- Алжир як клієнт: 73% російської зброї
- Алжир як шлюз: уран Нігеру і зброя для Малі
- Хто платить: Управління справами Путіна
- ОАЕ як проміжна гавань
- Війна без правил: чому це важливо
- Висновок: глобальна логістика обходу санкцій
- Більше матеріалів
- Трамп помилував засновника Silk Road Ульбрiхта в перший тиждень
- Chat Control в ЄС: 314 MEP проти — і закон все одно ухвалено
- Хусити захопили Мокху і наближаються до Баб-ель-Мандебу
- Нетаньяху подає до суду на Haaretz за звіт про ОАЕ і 7 жовтня
- Сем Бенкман-Фрід програв апеляцію: вирок 25 років остаточний
- Cum-Ex: €55 млрд з платників податків ЄС і мовчання Шольца
Як виглядає тіньова мережа в цифрах
Період розслідування Defense News — з березня 2025-го по квітень 2026-го. За цей час журналісти ідентифікували мінімум 167 вантажних рейсів між Росією і Алжиром, реконструюючи тисячі польотних маршрутів. Більшість літаків летіли з російських авіабаз, які тісно пов’язані з виробництвом військових літаків: Об’єднана авіабудівна корпорація (UAC) має заводи в Комсомольську-на-Амурі (єдиний майданчик виробництва Су-57 і Су-35), в Іркутську (центр виробничої лінії Су-30) і в районі Новосибірська (Єльцовський аеродром). За даними розслідування, російські вантажні літаки відвідували Комсомольськ-на-Амурі мінімум 12 разів за період дослідження, Іркутськ Північно-Західний — щонайменше 8 разів, Єльцовку — 28 разів. Усі ці польоти потім завершувалися в Алжирі.
Ключовий проміжний пункт усередині Росії — аеропорт Мінеральні Води в Ставропольському краї. Через нього проходить близько двох третин усіх рейсів, спрямованих з російських оборонних заводів до Алжиру. Чому саме Мінеральні Води? Це найпівденно-західніша точка з достатньо довгою смугою (близько 4000 метрів) і добре розвиненою цивільною інфраструктурою, що скорочує дальність прямого польоту до Африки. Завантажений Іл-76 має дальність близько 5000 кілометрів — без проміжної дозаправки прямо з Іркутська чи Комсомольська-на-Амурі до Алжиру не долетіти. Мінеральні Води розв’язують цю проблему.
Які саме літаки і що саме везуть
Робочою конячкою тіньової мережі є Іл-76 — четирьохмоторний транспортник радянської розробки, побудований у тисячах одиниць ще за СРСР. Іл-76 здатний перевозити до 50 тонн вантажу і часто фігурує в санкційних списках як ключовий інструмент російських військових постачань. У розслідуванні Defense News згадуються конкретні борти: RA-76373 і RA-76360 (обидва Gelix Airlines), які зокрема здійснили вісім зворотних рейсів між Росією і Гвінеєю через Алжир в липні-вересні 2025 року. Інший борт, RA-78765, — учасник «латиноамериканського туру», який пройшов через Бразилію, Болівію, Колумбію, Венесуелу, Мексику й Кубу, повернувшись через Венесуелу, Мавританію та Алжир.
Окрема історія — Ан-124 «Руслан», найбільший у світі діючий важкий транспортник вантажопідйомністю понад 100 тисяч кілограмів. Один такий борт, RA-82079 (Volga-Dnepr Airlines), щонайменше з 21 квітня 2026 року виконує регулярні шатли між Алжиром і Сахарою, з ймовірним призначенням в Ніамеї — столиці Нігеру. Транспондер часто вимкнено, але супутникові знімки, надані Інститутом Джеймса Мартіна для нерозповсюдження ядерної зброї, чітко фіксують Ан-124 в Ніамеї 26 квітня. Ще три інші Ан-124 від Volga-Dnepr відвідували Алжир за останній рік, зокрема на «незвичних маршрутах» через Саудівську Аравію та Єгипет до військових баз глибоко в алжирській Сахарі.
Алжир як клієнт: 73% російської зброї
Чому саме Алжир? Тому що він лишається найбільшим клієнтом російського ВПК у Африці. За даними Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI), у 2018-2022 роках Алжир закупив 73% усієї своєї зброї саме в Росії. Хоча у 2024-2025 роках частка скоротилася (внаслідок того, що Росія сама потребує продукції для війни в Україні), Москва залишається найбільшим постачальником зброї до Алжиру. Алжир зараз отримує перші Су-57 — російські стелс-винищувачі п’ятого покоління, а також Су-35. Алжирський флот вже включає близько 60 Су-30 і 40 МіГ-29.
Аналітики пояснюють, що багато з 167 рейсів — це супровід поставок цих літаків. «Я думаю, це досить розумне пояснення для цих рейсів», — заявляє Марго Гарсія, старша аналітикиня вашингтонського C4ADS, яка відстежує приховану діяльність Росії. Логіка очевидна: коли Росія постачає в Алжир Су-57, разом із самим літаком треба перевезти запасні двигуни, ракетне озброєння, інженерну документацію, а також періодично відправляти російських техніків і інструкторів. Усе це йде вантажними бортами тих самих санкційних компаній, які зовнішньо позиціонують себе як «комерційні чартерні авіакомпанії».
Алжир як шлюз: уран Нігеру і зброя для Малі
Однак Алжир — це не лише пункт призначення. Це шлюз для значно ширших операцій Кремля в Сахельському регіоні Африки. У січні 2025 року французька Le Monde задокументувала, як два санкційних російських вантажних судна вивантажили понад 2000 тонн військового вантажу в Конакрі, столиці Гвінеї — серед них легкі танки і бронетехніка. Звідти конвой пройшов на північ до Малі, де російські військові інструктори діють під брендом «Африка Корпус» (наступник розформованої Групи Вагнера). У жовтні 2025 року Defense News зафіксував, що Іл-76 здійснили 8 зворотних рейсів між Росією і Гвінеєю саме через Алжир.
Друга важлива гілка — Нігер. Італійська Il Foglio у грудні 2025 року опублікувала розслідування про те, що російська корпорація «Росатом» здійснює авіаційний шатл уранової руди з Нігеру до Росії. У центрі цієї операції — Нігер, який після військового перевороту 2023 року став одним з найбільш проросійських режимів Західної Африки. Тепер, у квітні 2026-го, той самий Ан-124 RA-82079 виконує регулярні рейси з алжирського Уель-Буагі (де базується одна з ескадрилій Су-30) до Ніамея. Усе це означає, що Алжир працює одночасно як логістичний хаб для російської зброї та як пункт перевалки урану і техніки до підконтрольних Москві країн Сахелю.
Хто платить: Управління справами Путіна
Найбільш важливий висновок розслідування — про конкретного замовника цих рейсів. Кендіс Рондо, директорка дослідницької фірми Future Frontlines і автор однієї з головних книг про історію Групи Вагнера, оцінює, що мінімум половина рейсів таких компаній як Gelix і Aviacon Zitotrans виконується на замовлення Управління справами президента Російської Федерації — структури, яка не входить до Міністерства оборони і підпорядковується безпосередньо Путіну. Це принципово важливо: формально це «комерційні» польоти, але по факту їх замовляє і фінансує особисто Кремль.
Російський уряд також оперує двома власними «технічно цивільними» авіакомпаніями — 223-им і 224-им льотними загонами. На офіційному англомовному сайті 224-го загону прямо вказано: основний клієнт — Управління Президента Російської Федерації, інші великі клієнти — Спеціальний льотний загін «Росія» (VIP-перевезення), державний експортер зброї «Рособоронекспорт» і авіазавод МіГ. Aviacon Zitotrans, яка фігурує в розслідуванні, потрапила під санкції США, Канади і України. У 2023 році Міністерство фінансів США пояснювало, що ця компанія «доставляла військове обладнання, як-от ракети, бойові частини і запчастини до вертольотів, по всьому світу», зокрема у Венесуелу, Африку та інші місця.
ОАЕ як проміжна гавань
На зворотних маршрутах Африка-Росія найчастіше виринає Об’єднані Арабські Емірати — Дубай, Шарджа і Фуджейра. Ці аеропорти з’являються в маршрутах 25 разів за вибірку розслідування, у різних операторів і на різних типах літаків. На декілька разів літаки летіли прямо з алжирських військових авіабаз до еміратських аеропортів, потім поверталися до Росії або продовжували в Центральну Азію. ОАЕ давно фігурують у західних розвідувальних звітах і фінансових розслідуваннях як один з ключових хабів обходу санкцій для російських структур: вони пропонують фінансову інфраструктуру, перевалочні пункти для приховування ланцюгів постачання і повітряний простір, до якого Росія більше не має доступу в багатьох інших місцях.
Іронія в тому, що ОАЕ нещодавно демонстративно вийшли з ОПЕК на стороні Трампа і його тиску на Іран — а паралельно продовжують надавати свою територію для російських санкційно-обхідних операцій. Це двозначна позиція, яка відображає реальну геополітику Перської затоки: формальні союзи з США поєднуються з прагматичним зв’язком з Росією, бо Москва є важливим клієнтом еміратської нафтової і фінансової інфраструктури.
Війна без правил: чому це важливо
Розслідування Defense News відкриває щілину в реальній логістиці Кремля у 2026 році. Поки західні санкції формально працюють — Aviacon Zitotrans у списку OFAC, банки заблокували російські рахунки, морські порти ЄС закриті — Москва побудувала паралельну тіньову мережу, яка покриває її потреби в Африці й Латинській Америці. Більше того, нещодавнє розслідування Dallas Analytics, що використовувало внутрішні документи російського Міноборони і авіаційні waybills (накладні), показує, що військова авіаційна інфраструктура Росії «розвалюється під санкціями і відсутністю запчастин», з ремонтними потужностями фактично у стані банкрутства і збільшенням числа невитримуваних до польоту літаків. Тіньові авіакомпанії — це спосіб обійти цю проблему за рахунок цивільної реєстрації і використання ливрей коммерційних перевізників.
Для української діаспори в Європі ця історія важлива з кількох причин. По-перше, вона показує, як санкції на практиці обходяться — і чому колективні дії ЄС, США та Канади мають доповнюватися моніторингом тіньової інфраструктури в третіх країнах. По-друге, вона підтверджує, що провал Африка Корпус у Малі не означає кінця російської присутності у Сахелі — Кремль просто змінює тактику з прямого військового присутності на логістичну підтримку місцевих диктаторських режимів. По-третє, вона нагадує, що війна в Україні — лише одна з фронтів широкої гібридної кампанії Росії, і ресурси, які Кремль вкладає в Африку, є частиною стратегії руйнування глобального порядку, заснованого на правилах.
Висновок: глобальна логістика обходу санкцій
167 рейсів за 14 місяців. Десятки бортів. Дюжина авіакомпаній. Шлях, що пов’язує російські оборонні заводи з військовими базами в Сахарі. Цифра, яку оприлюднила Defense News, не вражає сама по собі — це менше одного рейсу на три дні. Але кожен з цих рейсів везе вантаж, що порушує західні санкції, підтримує проросійські диктатури в Африці та фінансує російські операції, спрямовані проти інтересів ЄС і США. Алжир, формально позаблоковий, перетворився на стратегічний хаб російської тіньової логістики — і Захід досі не запропонував чіткої відповіді.
Цей кейс показує одну важливу річ: санкції без моніторингу — це лише декларація. Захід може заборонити Aviacon Zitotrans працювати в США, але якщо її літаки спокійно літають через Алжир і ОАЕ, ефективність обмежена. Захід може закрити порти ЄС для російських танкерів, але якщо Гвінея і Венесуела готові приймати, проблема не вирішується. У наступному циклі санкцій ЄС має знайти спосіб тиснути на третіх посередників — на тих, хто надає аеродроми, паливо, банківські послуги і дозволи на проліт. Без цього тінь над Сахарою буде лише густішати.
Незалежні новини від News Group – Дякує Вам за підтримку та активність, ми цінуємо кожного, та хвилюємось за Вас, якщо ви бажаєте підтримати наш проєкт або додати пропозицію.
Для звʼязку переходьте за посиланнями:
Приєднуйтесь до соціальної мережі для інвесторів та підприємців VIR.GROUP — live-стрічка проектів, ескроу-угоди, VIR AI аналітика і Matrix-чат.
VIR.GROUP is available on Google Play VIR.GROUP is available on the App Store
Наша захищена Мережа Mastodon
