Держсекретар США Марко Рубіо 18 серпня оголосив санкції проти президентки Міжнародного кримінального суду японки Томоко Акане та старшого судового прокурора сенегальця Абдулає Сейє – за їхню участь у переслідуванні посадовців із країн, що не ратифікували Римський статут. Це довело загальну кількість санкціонованих чиновників МКС до 13-ти, включно з дев’ятьма суддями та нещодавно відстороненим головним прокурором. МКС у офіційній заяві від 18 серпня кваліфікував ці дії як пряму загрозу міжнародному правовому порядку – але жодної конкретної відповідної процедури не оголосив.
- Акане, Сейє і механізм IEEPA: деталі заморожування
- Афганістан, Газа і Путін: три рівні конфлікту
- Чотири НКО і троє суддів: позови з Нью-Йорка
- Більше матеріалів
- Трамп помилував засновника Silk Road Ульбрiхта в перший тиждень
- Chat Control в ЄС: 314 MEP проти — і закон все одно ухвалено
- Хусити захопили Мокху і наближаються до Баб-ель-Мандебу
- Нетаньяху подає до суду на Haaretz за звіт про ОАЕ і 7 жовтня
- Сем Бенкман-Фрід програв апеляцію: вирок 25 років остаточний
- Cum-Ex: €55 млрд з платників податків ЄС і мовчання Шольца
Акане, Сейє і механізм IEEPA: деталі заморожування
Санкції введено на підставі Закону про міжнародні надзвичайні економічні повноваження (IEEPA) – тим самим інструментом, яким адміністрація Трампа вводила тарифи проти торговельних партнерів. Для Акане та Сейє це означає заморожування активів, заборону в’їзду до США, а також унеможливлення будь-яких транзакцій через банківські установи, що мають зв’язки з американською фінансовою системою або проводять розрахунки в доларах.
Томоко Акане розпочала трирічний термін президентки МКС у 2024 році. Абдулає Сейє – старший судовий прокурор, що веде розслідування можливих воєнних злочинів ізраїльських посадовців у секторі Газа. Жоден громадянин США ніколи не постав перед МКС офіційно: суд має юрисдикцію лише щодо злочинів у державах – членах Римського статуту або якщо справу передає до нього Рада Безпеки ООН.
«Корумпований і фатально політизований наднаціональний суд, який зловмисно зловживав повноваженнями та перевищував свій мандат. Ми не допустимо посягань на державний суверенітет.»
Марко Рубіо, держсекретар США, BBC, 18 серпня 2026
До 18 серпня Держдепартамент вже видав санкції проти дев’яти суддів МКС та головного прокурора. Адміністрація також оголосила обмеження на обслуговування суду американськими юридичними і фінансовими фірмами, що фактично ізолює його від значної частини глобальної долларової інфраструктури. У липні Рубіо закликав 125 держав – членів МКС вийти зі складу суду, пообіцявши «спостерігати з інтересом», хто виконає цей заклик, а хто ні.
Афганістан, Газа і Путін: три рівні конфлікту
Вашингтон офіційно називає дві причини системного тиску на МКС. Перша – розслідування дій американського військового персоналу в Афганістані: країна ратифікувала Римський статут, що відкрило МКС юрисдикцію, якої США не визнають. Друга – ордери на арешт прем’єра Ізраїлю Біньяміна Нетаньяху та колишнього міністра оборони Йоава Галланта за звинуваченнями у воєнних злочинах у Газі. Ізраїль так само не є членом МКС, але МКС отримав юрисдикцію через членство Палестини з 2015 року.
Третій рівень – про який американська сторона вголос не говорить. У березні 2023 року МКС видав ордер на арешт президента Росії Владіміра Путіна та уповноваженого Кремля з прав дитини Марії Львової-Бєлової за незаконну депортацію понад 19 000 українських дітей. Ордер залишається чинним: Путін не може відвідати жодну з 125 держав – членів суду без ризику затримання. Системне знекровлення МКС через санкції та тиск на суддів об’єктивно підриває і цей механізм.
Протягом 2026 року Рубіо неодноразово виступав з публічними заявами проти суду. У липневому відеозверненні він назвав МКС організацією, що «веде війну проти нашої країни статутами і силою так званого міжнародного права». «Якщо вони вважають, що можуть позбавити нас суверенітету – ми покажемо їм, що означає американська рішучість», – наголосив держсекретар. Трамп особисто до жодного із виступів проти МКС не долучався: ні Білий дім, ні сам президент не коментували санкції від 18 серпня.
МКС заснований у 2002 році і об’єднує 125 держав. Серед них – Україна, Грузія, Молдова, усі держави ЄС, а також більшість країн Африки та Латинської Америки. Ані США, ані Росія, ані Китай статут так і не ратифікували.
Чотири НКО і троє суддів: позови з Нью-Йорка
Паралельно з ескалацією санкцій у нью-йоркських федеральних судах сформувався правовий спротив – кейси, що можуть вперше змусити суди США безпосередньо оцінити конституційність тиску виконавчої влади на міжнародний судовий орган. Докладніша хронологія цих справ – в розділі розслідувань NewsGroup.
У червні 2026 року три судді МКС – канадка Кімберлі Прост, угандійка Соломі Балунгі Босса і беніньянка Рейн Алапіні-Ганsu – подали позов до нью-йоркського федерального суду. Судді стверджують, що санкції є незаконними заходами позасудового примусу, спрямованими проти них особисто за виконання мандату, покладеного на них 125 державами. Процес не отримав дати слухань.
Незадовго до оголошення нових санкцій чотири правозахисні організації – Human Rights Watch, Open Society Institute, American Friends Service Committee і Center for Constitutional Rights – подали колективний позов до того ж округу. Вони стверджують: санкції блокують їхню законну роботу з МКС у справах про геноцид і злочини проти людяності, порушуючи конституційні гарантії свободи слова.
«Адміністрація Трампа прагне видати картку “вільний вихід із тюрми” тому, кому вважає за потрібне.»
Ліз Евенсон, директорка відділу міжнародного правосуддя Human Rights Watch, пресконференція, серпень 2026
«Коли на суддів і прокурорів чинять тиск за застосування закону – під загрозою опиняється сам міжнародний правовий порядок.»
Офіційна заява МКС від 18 серпня 2026
Поки що жоден із позовів не призупинив дію жодної санкції. Білий дім наполягає на тому, що Трамп законно скористався повноваженнями за IEEPA – і ця позиція формально залишається незаперечливою, доки суди не вирішать інакше.
Кампанія Вашингтона проти МКС – це не тиск на конкретних посадовців. Це повідомлення для всіх 125 держав – членів суду: підтримка міжнародних механізмів правосуддя матиме пряму ціну у вигляді ізоляції від доларової фінансової системи. Для держав, чиї уряди, банки і компанії залежать від американської інфраструктури, цей вибір між Римським статутом і Вашингтоном далеко не риторичний.
Наступна сесія Асамблеї держав – учасниць МКС запланована на листопад 2026 року в Гаазі. Жодна з 125 держав публічно не оголосила про наміри виходу зі складу суду на виконання заклику Рубіо.
Джерела: BBC, “US announces new sanctions on top ICC figures” · Al Jazeera, “US sanctions International Criminal Court’s president and top lawyer”
