Спільне розслідування Der Spiegel, ZDF, PBS Frontline і The Insider, опубліковане у вересні 2025 року, встановило, що колишній операційний директор Wirecard Ян Марсалек мешкає в Москві під ім’ям Олександр Нелідов — латвійський паспорт, дата народження 22 лютого 1978 року — і відвідував штаб-квартиру ФСБ на Луб’янці 304 рази між січнем і квітнем 2025 року. Марсалека розшукують від 25 червня 2020-го: у той день він перетнув австрійсько-білоруський кордон на зафрахтованому Cessna Citation з аеродрому Бад-Фьозлау, а €1,9 млрд, що Wirecard задекларував на рахунках філіппінських банків, виявилися вигадкою аудитора — деталі зібрано в нашому архіві журналістських розслідувань NewsGroup.
- Вербування 2014-го: яхта в Південній Франції і Петлінський
- €1,9 млрд і Філіппіни, де грошей ніколи не бачили
- BND мовчав: пропозиція ФСБ і прокуратура без інформації
- Мережа Русева: Old Bailey, НАТО-ноутбук і переписка про кувалду
- Луб'янка і Transkapitalbank: 304 пінги і санкційний банк
- Більше матеріалів
- Трамп помилував засновника Silk Road Ульбрiхта в перший тиждень
- Chat Control в ЄС: 314 MEP проти — і закон все одно ухвалено
- Хусити захопили Мокху і наближаються до Баб-ель-Мандебу
- Нетаньяху подає до суду на Haaretz за звіт про ОАЕ і 7 жовтня
- Сем Бенкман-Фрід програв апеляцію: вирок 25 років остаточний
- Cum-Ex: €55 млрд з платників податків ЄС і мовчання Шольца
Вербування 2014-го: яхта в Південній Франції і Петлінський
ГРУ завербував Марсалека орієнтовно у 2014 році, коли той уже обіймав посаду COO Wirecard і мав доступ до платіжної аналітики сотень мільйонів транзакцій щодня. Вербувальник — офіцер ГРУ Станіслав Петлінський — зустрівся з Марсалеком 6 липня 2014 року на яхті в Південній Франції. Деталі завербування потрапили до матеріалів розслідування через перехоплену переписку і показання оперативників.
«Надзвичайно точний, дещо аутистичний. Людські стосунки — не найбільша сила Яна. Йому бракує емпатії.»
Станіслав Петлінський, офіцер ГРУ, характеристика Яна Марсалека — матеріали спільного розслідування Der Spiegel / The Insider, 2025
До краху Wirecard у 2020-му Марсалек, за висновками розслідування, шість років передавав ГРУ платіжну аналітику, інформацію про рух грошей через підсанкційні структури і контакти серед австрійських ультраправих політиків із кремлівськими зв’язками. У своїй мюнхенській віллі він демонстрував гостям те, що сам характеризував як хімічну формулу «Новічка», а у 2015-му запропонував австрійським ультраправим концепцію 15-тисячного міліційного формування для Сирії.
€1,9 млрд і Філіппіни, де грошей ніколи не бачили
На піку у 2018 році Wirecard коштував €24 млрд і входив до DAX 30 — індексу 30 найбільших публічних компаній Німеччини, витіснивши звідти Deutsche Bank. Компанія задекларувала €1,9 млрд у активах, нібито розміщених на рахунках двох філіппінських банків — BDO Unibank і BPI. 18 червня 2020 року аудитор EY відмовився підписати річну звітність. Через чотири дні менеджмент визнав: гроші «ймовірно не існували». Голова Центрального банку Філіппін Бенджамін Діокно того ж дня підтвердив виданню Bloomberg:
«Жоден з €1,9 млрд ніколи не потрапляв у філіппінську банківську систему.»
Бенджамін Діокно, голова Центрального банку Філіппін, Bloomberg, 22 червня 2020
23 червня 2020-го Марсалека відсторонили від посади. Два дні по тому він уже летів до Мінська — маршрут і аеродром вильоту відновили слідчі BKA через записи метеослужб і заправочні документи Бад-Фьозлау. CEO Маркус Браун заарештований у червні того ж року. У вересні 2024-го Земельний суд Мюнхена зобов’язав Брауна і двох колишніх директорів сплатити €140 млн цивільного відшкодування — рішення оскаржується в апеляційній інстанції. Кримінальний процес, розпочатий у грудні 2022-го, триває.
BND мовчав: пропозиція ФСБ і прокуратура без інформації
Федеральна розвідка Німеччини (BND) встановила місцезнаходження Марсалека в Москві ще на початку 2021 року, повідомило Bild-Zeitung із посиланням на внутрішні документи. Того ж 2021-го ФСБ звернулася до BND із пропозицією організувати зустріч з Марсалеком. Запит залишився без відповіді. Ні Мюнхенська прокуратура, ні парламентський слідчий комітет Бундестагу не отримали жодного повідомлення. Депутат Bundestag Fabio De Masi, який вів слідчу роботу в комітеті, назвав Wirecard «розвідувальним скандалом, а не лише фінансовим злочином»: якби прокуратура знала про пропозицію ФСБ, комітет мав право на повне розкриття цієї інформації.
Станом на серпень 2026 року Марсалек залишається підозрюваним за трьома статтями — шахрайство, розтрата і зловживання довірою. Паралельно Федеральна прокуратура Німеччини веде окреме провадження за § 99 КК (агентська діяльність для іноземних держав).
Мережа Русева: Old Bailey, НАТО-ноутбук і переписка про кувалду
Лондонський шпигунський осередок Марсалека — найдокументованіша ланка справи. Болгарин Орлін Русев, давній діловий партнер ще з часів Wirecard, керував п’ятьма оперативниками з гестхаусу в Грейт-Ярмуті (Англія). Цілі: болгарські журналісти-розслідувачі, казахські дисиденти, дослідник Bellingcat Христо Грозєв, журналіст The Insider Роман Доброхотов і об’єкти на базі Patch Barracks армії США у Штутгарті.
Із понад 100 000 чат-повідомлень між Марсалеком і Русевим, долучених до матеріалів британського суду, реконструйовано три операції. У червні 2022-го кур’єр — Тетяна Спірідонова, подруга Марсалека і співробітниця ФСБ із дипломатичним паспортом — отримала в Стамбулі смартфони співробітників МВС Австрії. У грудні 2022-го аналогічним маршрутом до Москви потрапив ноутбук із натовським шифруванням SINA. Про методи роботи Марсалек писав Русеву відверто:
«Дівчата ідеальні. Вони виглядають невинно.»
Ян Марсалек, у переписці з Орліном Русевим про використання жінок як кур’єрів — матеріали Old Bailey, грудень 2024
«Краще кувалда. Wagner style.»
Ян Марсалек, у переписці з Русевим про методи ліквідації — матеріали Old Bailey, грудень 2024
Русев отримав від Марсалека понад €200 000 між 2021 і 2023 роками. Old Bailey виніс вирок у грудні 2024-го: 17 років позбавлення волі. Троє болгарських оперативників, що визнали провину, отримали менші строки.
Луб’янка і Transkapitalbank: 304 пінги і санкційний банк
Після серії пластичних операцій — борода, пересадка волосся в Інституті пластичної хірургії (Москва, 8 березня 2024 року) — Марсалек пересувається Москвою в діловому вбранні. Телефон на ім’я Нелідова зафіксований поряд із Луб’янкою 304 рази між січнем і квітнем 2025 року — переважно у будні, у стандартні офісні години. Аналогічний аналіз метаданих показав 104 відвідування відділення Transkapitalbank між січнем і травнем 2024-го. Американське Міністерство фінансів характеризує Transkapitalbank як «серцевину» схем обходу антиросійських санкцій.
8 квітня 2024 року той самий телефон зафіксував штраф за їзду електросамокатом по тротуару поблизу Кремля — запис у базі даних московської дорожньої поліції. Із 2023-го слідчі журналісти задокументували щонайменше п’ять 27-годинних залізничних поїздок до Криму; квитки бронювалися на ім’я дітей 1-5 років і переоформлялися за кілька годин до відправлення. 22 листопада 2023 року фотографія підтвердила перетин кордону в Маріуполі: Марсалек у повній військовій амуніції з символом «Z».
Wirecard — не просто фінансова афера. BND, що знав і мовчав; ФСБ, яка запропонувала зустріч і не отримала відповіді; аудитор EY, що роками підписував звітність компанії з неіснуючими €1,9 млрд на рахунках. Марсалек як кадровий розвідник із доступом до платіжної аналітики DAX-30 компанії — це системний збій регуляторної і розвідувальної архітектур одночасно, а не злочин однієї людини.
Місцезнаходження Марсалека — Москва — офіційно не підтверджене жодним органом ЄС. Договір про екстрадицію між Німеччиною і Росією відсутній. Три з п’яти задокументованих фальшивих особистостей встановлені слідчими журналістами; ще дві, за їхніми даними, залишаються невідомими.
Джерела: Silicon Canals, “Jan Marsalek: the Wirecard COO who vanished to Moscow” · The Insider, “Our Jan in Moscow” · PBS Frontline, “A Window Into the Moscow Life of Wirecard’s Jan Marsalek”
