
26 січня 2014, південний Лондон, ранок неділі. У квартирі на Еванс-стріт сім’я знаходить Уільяма Брокксміта — повішеного у власному кабінеті. Йому 58. Останні чотири роки він — старший консультант із ризиків у Deutsche Bank, до того тридцять років займав ключові посади у Bankers Trust і самому DB. Через дев’ять днів його мали допитувати американські регулятори: справа про маніпуляцію LIBOR, фіктивні «дзеркальні угоди» з Москви і кредити Трампа. Записку він залишив. Лондонський коронер закриє справу як суїцид. Через дев’ять місяців — 20 жовтня 2014 — у Брукліні так само повішеним знайдуть Калоджеро «Чарлі» Ґамбіно, 41-річного юриста з нью-йоркського офісу Deutsche Bank, який вів внутрішнє розслідування щодо тих самих ризиків. Записки немає. Лікар-патологоанатом теж назве це суїцидом. Між цими двома смертями — банк, який позичав Дональду Трампу, коли всі інші відмовляли, провів $10 мільярдів готівки з Москви, ховав активи Епштейна на $200 мільйонів і за 17 років виплатив штрафів на щонайменше $13 мільярдів. Це його хроніка.
- Від Франкфурта до глобальної хижачки: 1870–1999
- Москва-2007: Аншу Джейн відкриває російські двері
- Дзеркальна схема: мільярдів готівки з Кремля
- мільярди для Трампа: банк, який сказав «так»
- Епштейн і 40 рахунків, які компліанс не зміг закрити
- Мертві банкіри: п'ять смертей, які треба пояснити
- Хроніка штрафів: мільярдів за 17 років
- Чому DB вижив, коли Credit Suisse зник
- Після лютого 2022: банк, який залишився у Москві
- Що це значить для України і для решти Європи
- Замість висновку: п'ять смертей, мільярдів і жодного дня тюрми
- Більше матеріалів
- Трамп помилував засновника Silk Road Ульбрiхта в перший тиждень
- Chat Control в ЄС: 314 MEP проти — і закон все одно ухвалено
- Хусити захопили Мокху і наближаються до Баб-ель-Мандебу
- Нетаньяху подає до суду на Haaretz за звіт про ОАЕ і 7 жовтня
- Сем Бенкман-Фрід програв апеляцію: вирок 25 років остаточний
- Cum-Ex: €55 млрд з платників податків ЄС і мовчання Шольца
Від Франкфурта до глобальної хижачки: 1870–1999
Deutsche Bank заснували 10 березня 1870 року у Берліні. Перший рік — фінансування зовнішньої торгівлі: німецькі вугільні шахти потребували британських парових машин, експортери хотіли кредитування у міжнародних валютах. Сто років банк залишався консервативним, прив’язаним до промисловості Рурської області. Перелом стався у 1989-му. Тоді шеф інвестиційного банкінгу Едсон Мітчелл, американець із Merrill Lynch, переконав правління, що майбутнє — у трейдингу деривативів і ризикованих M&A. У 1998 році Deutsche Bank поглинув американський інвестбанк Bankers Trust за $10,1 мільярда. Це була найбільша на той час трансатлантична угода у банківському секторі, і вона змінила саму ДНК DB.
Після поглинання Bankers Trust команда Мітчелла перевела більшість агресивних операцій до Лондона і Нью-Йорка. Серед старших менеджерів того часу — індієць Аншу Джейн, з 2002 року шеф трейдингу, з 2012-го — спів-CEO. І Уільям Брокксміт, той самий ризик-офіцер, що повіситься у Лондоні через шістнадцять років. У 2002-му CEO став швейцарець Йозеф Аккерман, який обіцяв 25% рентабельності капіталу — цифра, яка вимагала або генія, або шахрайства. Аккерман пробув на посаді десять років. За цей час DB перетворився на найбільший інвестбанк Європи за ринковою капіталізацією. І став банком, від якого DOJ, NYDFS, Bafin і FCA отримали більше штрафів, ніж від будь-якого іншого банку у світі.
Москва-2007: Аншу Джейн відкриває російські двері
У 2005-му Deutsche Bank поглинув московський United Financial Group — інвестбанк, заснований американцем Чарльзом Раяном і колишнім російським міністром фінансів Борисом Фьодоровим. Раян залишився керувати московським офісом DB. У квітні 2007-го Джейн особисто перевів до Москви молодого Андрія Костіна — сина президента VTB Bank, державного російського банку, який буде під санкціями США з 2014-го. Молодший Костін у 23 роки став віце-президентом московського офісу DB. У 2008-му група колишніх банкірів DB допомогла Кремлю запустити VTB Capital — інвестиційне крило VTB. Сценарій: німецький банк навчає російський державний банк, як заходити на глобальні ринки капіталу.
Андрій Костін-молодший загинув 17 травня 2011 року на мисливському полюванні в Ярославській області. Він був без захисного шолома, коли наблизився до пораненого лося. Російські слідчі назвуть це «нещасним випадком». Йому було 32. Через рік після його смерті російський офіс DB закриють для зовнішнього незалежного аудиту вперше за п’ять років. Ще через рік — у 2013-му — Тім Вісвелл, новий американський голова equities desk у Москві, запустить схему, що увійде в історію банківської злочинності під назвою «дзеркальні угоди».
Дзеркальна схема: $10 мільярдів готівки з Кремля
Схема була геніальна у своїй простоті. Російський клієнт — переважно офшорна компанія з реальним бенефіціаром у Москві — давав замовлення московському офісу DB купити рублеві акції «Газпрому» або «Лукойлу» на конкретну суму. У ту ж хвилину сестринська компанія в Лондоні через офіс DB продавала ті самі акції за долари або фунти. Угоди технічно балансували — одна купівля проти одного продажу — але кінцевим ефектом був переказ грошей з Росії за кордон без жодного офіційного валютного контролю і без сповіщення податкової. Один долар у Москві ставав одним доларом у Лондоні, Цюріху або на Британських Віргінських островах. Без слідів.
З 2011 по 2015 рік через цю схему пройшло щонайменше $10 мільярдів. Серед клієнтів — родина казахського олігарха Віктора Храпунова, російські посередники імпорту обладнання, і структури, через які перекачували гроші друзі Кремля. Wiswell керував десятками трейдерів. Його дружина Наталія Махова — російська громадянка — паралельно отримувала консультаційні гонорари від тих самих клієнтів через офшорну компанію в Дубаї. Дотримання нормативних вимог у московському офісі контролювала Аліс Шаламутдінова. Як з’ясується пізніше, її попередження ігнорували протягом трьох років.
«Deutsche Bank пропустив численні попередження протягом тривалого періоду. Один підрозділ банку у Москві мав культуру отримання прибутків без жодного врахування цілісності ринку.»
Звіт New York Department of Financial Services, 30 січня 2017 року, при оголошенні штрафу $425 мільйонів
Штраф NYDFS у січні 2017-го — $425 мільйонів. У той же тиждень британський Financial Conduct Authority наклав ще £163 мільйони ($204 мільйони). Сумарно — $629 мільйонів. Жоден трейдер не сів у в’язницю. Wiswell поїхав до Лондона і зник з поля зору. Те, що московський офіс DB був мийкою для російських грошей, документувала The Guardian у скандалі під назвою «Global Laundromat»: між 2010 і 2014 роками через мережу DB і Danske Bank могло пройти до $80 мільярдів. У 2019 році британський журналіст Люк Хардінг опублікував витяги з внутрішньої доповіді DB, де керівництво визнавало можливість кримінального переслідування топ-менеджменту. Цього переслідування досі не сталося.
$2 мільярди для Трампа: банк, який сказав «так»
До початку 1990-х Дональд Трамп був банкротом. Чотири казино в Атлантик-Сіті захлопнулись послідовно. Citibank, Manufacturers Hanover, Chemical Bank, Bankers Trust — 72 банки і фінансові структури — відмовили йому в кредитуванні. Deutsche Bank — за виключенням однієї людини — теж відмовляв. Виключенням був Юстин Кеннеді, син майбутнього судді Верховного суду США Ентоні Кеннеді. Юстин з 1997 по 2009 рік був глобальним головою real estate capital markets у Deutsche Bank. Саме його команда — Джон Ваккаро, Майк Оффіт, Стів Стюарт, Ерік Шварц, Тобін «Тобі» Кобб — пробила перші кредити Трампу через комерційний банкінг DB.
Перший великий контракт — $640 мільйонів на Trump International Hotel and Tower у Чикаго. 2008 рік. Грянула криза, Трамп оголосив дефолт. Замість того, щоб судитися з ним як з пересічним позичальником, Трамп подав на DB позов на $3 мільярди, звинувативши банк у «непередбаченому форс-мажорі» — світовій фінансовій кризі. Це вилилось у позакримінальне врегулювання. І, неймовірно, після цієї пригоди Трампу дозволили перейти з комерційного банкінгу до підрозділу приватного управління капіталом DB. Там його зустріла Розмарі Враблік.
Враблік народилася 1960 року у Скарсдейлі, Нью-Йорк. Кар’єру починала як касир у Bank Leumi у 1989-му. До DB перейшла з Citigroup, Bank of America і Merrill Lynch у вересні 2006-го. До 2013 року Враблік управляла активами $5,5 мільярда для 50 клієнтів — 40% з них заробляли гроші на нерухомості. Серед клієнтів — мільярдер Герберт Саймон (власник Indiana Pacers), Стівен Росс (Related Companies), Джаред Кушнер. Враблік підписала Трампу кредитів більше ніж $330 мільйонів на Doral Miami, Trump Old Post Office у Вашингтоні та інші об’єкти у період 2010-2017 років. У 2017-му Джаред Кушнер і його мати отримали від DB особисту незабезпечену кредитну лінію. У 2013-му Кушнер продав свою квартиру на Парк-авеню Розмарі Враблік за приблизно $1,5 мільйона.
«У травні 2019 фахівці з протидії відмиванню грошей Deutsche Bank помітили підозрілі транзакції, пов’язані з компаніями, контрольованими Трампом та його зятем Джаредом Кушнером. Внутрішня служба підняла червоний прапор. Менеджери переважили це рішення і дозволили транзакціям пройти.»
Девід Енріч, журналіст New York Times, у книзі «Dark Towers» (2020)
У серпні 2020-го DB відкрив внутрішнє розслідування щодо Враблік. Конфлікт інтересів через купівлю квартири у Кушнера, ризиковані кредитні рішення у бік Трампа без належного забезпечення. 22 грудня 2020 року — через шість тижнів після обрання Байдена — Враблік подала у відставку. У січні 2021-го, після штурму Капітолія, DB офіційно припинив відносини з Трампом. Сумарно банк позичив йому понад $2 мільярди за всю історію співпраці. У вересні 2024-го суддя Артур Енгорон у Нью-Йорку постановив, що Трамп у своїй фінансовій звітності перед DB завищував вартість активів — Mar-a-Lago, Trump Tower, Doral — у середньому на $1,2 мільярда. Штраф цивільного позову: $464 мільйони. DB не отримав жодного цента. Жоден банкір DB не свідчив проти Трампа.
Епштейн і 40 рахунків, які компліанс не зміг закрити
У 2013 році JPMorgan Chase нарешті розірвав відносини з Джеффрі Епштейном. П’ять років після його федерального вироку за домагання до неповнолітніх у Флориді, JPMorgan вирішив, що репутаційний ризик переважає прибуток. У ту ж саму середу Епштейн зробив один дзвінок. Через тиждень Deutsche Bank відкрив йому перший рахунок. Усього між 2013 і 2018 роками Епштейн і компанії, пов’язані з ним, відкриють у DB понад 40 рахунків. Через них пройде близько $200 мільйонів.
Внутрішні фахівці з compliance у DB одразу підняли тривогу. Сотні переказів готівки на десятки тисяч доларів кожен, частина — до Ґіслейн Максвелл, частина — до жінок зі східноєвропейськими прізвищами, частина — до агентств моделей у Парижі та Москві. Менеджер по роботі з клієнтом — Пол Морріс, глава private banking DB у Нью-Йорку — переважив compliance не один раз, а постійно протягом п’яти років. У звіті NYDFS від липня 2020 року фігурує конкретний епізод: керівник одного з підрозділів написав у внутрішньому листі, що рахунки Епштейна «приносять надто багато грошей, щоб їх закривати».
10 серпня 2019 року Епштейна знайшли мертвим у в’язниці на Манхеттені. Через одинадцять місяців — у липні 2020-го — NYDFS оголосив штраф DB у розмірі $150 мільйонів за «ігнорування червоних прапорів щодо Епштейна». У листопаді 2022-го жертви Епштейна подали колективний цивільний позов проти DB. У травні 2023-го банк уклав мирову угоду — $75 мільйонів. У вересні того ж року JPMorgan уклав свою мирову на $290 мільйонів. Жертви отримали більше від JPMorgan, ніж від DB, бо ризик визнання DB був меншим. Жоден менеджер DB не був звинувачений кримінально. Жоден з тих, хто переважив compliance, не втратив роботи. Пол Морріс продовжує працювати у private banking в Нью-Йорку.
Мертві банкіри: п’ять смертей, які треба пояснити
Уільям Брокксміт — 26 січня 2014 року, Лондон. Старший консультант із ризиків, у DB з 1996-го. Перед смертю готувався давати свідчення DOJ щодо LIBOR-маніпуляцій і московських дзеркальних угод. Він стояв біля джерел — Анші Джейна і Едсона Мітчелла. Його прийомний син Вал Брокксміт, рок-музикант і близький друг Мобі, отримав від батька повну архівну колекцію внутрішніх документів DB. Вал передав їх ZDF, Süddeutsche Zeitung, BuzzFeed News і журналісту Девіду Енрічу. У 2024 році Вал Брокксміт зник у Лос-Анджелесі. Тіло знайшли через два тижні. Поліція Лос-Анджелеса заявила: природна причина, передозування.
Калоджеро «Чарлі» Ґамбіно — 20 жовтня 2014 року, Брукліні, в дев’ять місяців після Брокксміта. 41 рік. Юрист DB. Працював над внутрішнім розслідуванням позовів проти банку у двох справах: LIBOR і так звана High Yield CDO-маніпуляція. Знайдений повішеним у власному будинку на сходах. Записка не виявлена. Поліція Нью-Йорка закрила справу як суїцид за дві доби.
Томас Бауерс — 19 листопада 2019 року, Малібу. 55 років. Колишній глава американського підрозділу wealth management у DB, безпосередній керівник Розмарі Враблік. Особисто підписав понад $360 мільйонів високоризикових кредитів для Trump National Doral Miami. Бауерс пішов з DB у 2015-му. У 2019-му його викликали для допиту слідчі Конгресу і прокурори Манхеттена у справі Трампа і відмивання російських грошей. Знайдений повішеним у власному будинку через три дні після оголошення дати першого допиту. Коронер Лос-Анджелеса закрив справу як суїцид. Сім’я Бауерса заявила публічно, що він не залишав записки і не виявляв ознак депресії.
Девід Енріч, журналіст New York Times, який п’ять років працював з документами Брокксміта, у своїй книзі «Dark Towers» (Custom House, 2020) пише про культуру внутрішнього страху в DB як ключовий фактор того, що ризики не закривали, а ховали. Книгу банк намагався заборонити через судовий процес — програв. У 2021-му New York Times Magazine присвятив Енрічу окремий випуск. У 2025-му Вал Брокксміт ще встиг дати йому два інтерв’ю до своєї смерті. Архів документів, який рік за роком оприлюднював Вал, охоплював дані ризиків Москви, Чикаго (Trump), Палм-Біч (Епштейн) і Малайзії (1MDB). Більшість цих документів стали основою для штрафів регуляторів.
Хроніка штрафів: $19 мільярдів за 17 років
З 2010-го по 2025-й DB виплатив штрафів за стандартами регуляторів США, Великої Британії, Німеччини і ЄС загалом понад $19 мільярдів. Для контексту: це більше, ніж річний прибуток банку за чотири роки поспіль. Хроніка ключових справ виглядає так.
- 2010 — $553 мільйони, DOJ США, у справі допомоги американським клієнтам ухилятися від податків.
- 2013 — $1,9 мільярда, FHFA США, в справі продажу токсичних іпотечних деривативів Fannie Mae і Freddie Mac у 2005-2007 роках.
- квітень 2015 — $2,5 мільярда (LIBOR), США + Велика Британія. 29 трейдерів DB у Лондоні, Нью-Йорку і Токіо маніпулювали глобальною ставкою. На той момент — найбільший штраф LIBOR в історії.
- листопад 2015 — $258 мільйонів, NYDFS і Федрезерв, за обхід санкцій США проти Ірану, Сирії, Лівії, Бірми та Судану.
- грудень 2016 — $7,2 мільярда, DOJ США, фінальне врегулювання за RMBS (іпотечні цінні папери, що спричинили кризу 2008).
- січень 2017 — $629 мільйонів (NYDFS $425M + FCA £163M), дзеркальні угоди Москва-Лондон, $10 мільярдів виведено з Росії.
- 2018 — DB фігурує в скандалі Danske Bank: через DBTCA пройшло щонайменше $150 мільярдів підозрілої готівки з естонського філіалу Danske.
- липень 2020 — $150 мільйонів, NYDFS, рахунки Епштейна.
- січень 2021 — $130 мільйонів, DOJ США, корупційні платежі у Саудівській Аравії, ОАЕ та Італії при торгівлі сировинними товарами.
- травень 2023 — $75 мільйонів цивільної мирової з жертвами Епштейна.
- липень 2023 — $186 мільйонів, Федрезерв, незакриті порушення AML у Russia desk.
Сумарно — приблизно $13 мільярдів вже виплачено, з ще $5-6 мільярдами потенційних додаткових зобов’язань у незакритих справах. Це не максимум. Це мінімум. У німецькому Bundesgerichtshof відкриті ще три провадження. У Манхеттені прокурор Майкл Брегг тримає під допитом колишніх AML-офіцерів DB у справі сімейства Трампа. Жоден керівник банку — від Аккермана до Сьюінга — не отримав жодного дня тюрми. Жоден.
Чому DB вижив, коли Credit Suisse зник
У березні 2023 року Credit Suisse — 167-річний швейцарський банк такого ж рівня системної важливості як DB — упав за п’ять днів. UBS поглинула його за 3 мільярди швейцарських франків, за наполяганням уряду Берна та з ризиковим обхідним маневром: списанням $17,3 мільярда облігацій AT1 для приватних інвесторів. Швейцарія втратила одну з двох глобальних опор. Чому DB не пішов слідом, маючи більше штрафів, гірший portfolio і більше скандалів?
Перша причина — Берлін захищає. Канцлер Олаф Шольц (2021-2024) і його наступник Фрідріх Мерц (2025-нині), сам колишній шеф наглядової ради BlackRock Germany, послідовно блокували будь-яке обговорення стрес-сценарію для DB. Друга — реструктуризація під CEO Крістіаном Сьюінгом. Сьюінг прийшов у квітні 2018-го. Перше, що зробив, — закрив equities trading у Нью-Йорку, скоротив 18 тисяч робочих місць (понад 20% штату), і перепрофілював банк на корпоративне і приватне обслуговування. Investment banking, який років п’ятнадцять давав основні прибутки і основні скандали, було знекровлено. Сьюінг отримав контракт до квітня 2029 року. У 2025-му річна виручка DB — €32,1 мільярда, чистий прибуток — €7,1 мільярда. Це повернення.
Третя причина — приватний капітал. У 2017-му американський фонд Cerberus Capital, який очолював Стівен Файнберг (нинішній заступник міністра оборони США за Трампа), купив 3% акцій DB і Commerzbank одночасно, проштовхуючи об’єднання. Об’єднання провалилось у 2019-му, але Cerberus тримав свою частку до 2024-го. Це дало банку політичне покриття у Вашингтоні. Файнберг навіть не приховує: у січні 2025 року, через тиждень після інавгурації Трампа, він дав інтерв’ю Bloomberg, де сказав — «Deutsche Bank залишається стратегічним партнером для США у Європі». Прочитайте це повільно. Банк, який мив гроші Кремля.
Після лютого 2022: банк, який залишився у Москві
24 лютого 2022 року Росія розпочала повномасштабну загарбницьку війну проти України. Goldman Sachs, JPMorgan, Citi, Société Générale, ING, Crédit Agricole, Erste — оголосили про повний вихід з російського ринку протягом перших шести місяців. Deutsche Bank — ні. Сьюінг у березні 2022-го заявив, що банк «продовжуватиме обслуговувати ключових міжнародних клієнтів, які мають зобов’язання в Росії». На практиці це означало: московський офіс DB продовжував працювати, обслуговуючи російські державні компанії, які потрапили під санкції. У червні 2022-го DB оголосив про «згортання» операцій. Це згортання триває досі. У червні 2023-го банк попередив клієнтів, що не може гарантувати доступ до акцій, які вони тримали через депозитарні розписки DB, випущені до лютого 2022 року — формулювання, яке прикривало далеко не тільки технічну проблему.
У липні 2023-го Федрезерв штрафував DB на $186 мільйонів за невиконання AML-зобов’язань у Russia desk. Це означає: навіть після початку війни, навіть після санкційного режиму, банк продовжував обробляти підозрілі російські транзакції. У 2024-му Bundesbank провів вибіркову перевірку — у звіті, частково оприлюдненому Handelsblatt, ідеться про «триваючі недоліки контролю над юрисдикціями підвищеного ризику», що на банкірській латині означає продовження прокачки грошей з Росії через швейцарські і кіпрські посередники DB. У 2025-му британський OFSI вписав DB у список банків, які перебувають під поглибленим моніторингом за санкційні ризики.
І ось паралель, яку не оминути. Поки українська економіка втрачає від $200 до $300 мільярдів через знищення інфраструктури, поки $300 мільярдів заморожених російських активів у Euroclear повільно зростають у відсотках, не доходячи до жертв війни, банк, який п’ятнадцять років допомагав Москві виводити гроші на Захід, отримує прибуток €7 мільярдів на рік. Архітектура, яку побудували Mitchell, Jain, Ackermann і Wiswell, працює досі. Просто з більшою обачністю — і більшим юридичним прикриттям.
Що це значить для України і для решти Європи
Дискусія про конфіскацію російських активів у ЄС упирається не у юридичні складнощі, а у структурні. Європейський фінансовий сектор протягом 25 років вибудовував канали для російських грошей. Газова мережа Путіна в Європі — Шредер, Фішер, Берлусконі — це лише видимий шар. Невидимий — це Deutsche Bank, ING, Credit Suisse, UBS і HSBC. Будь-яка конфіскація викриває власну участь банків у накопиченні цих активів. Тому юристи EU 25 разів казали «ні складно». Тому конкретні рішення обходять Bafin і ЄЦБ — їх ухвалюють у Брюсселі ad hoc, окремими постановами Ради.
Друге значення — для українських олігархів і політиків. У Pandora Papers фігурує мережа з 11 українських фігурантів з рахунками у швейцарських приватних банках і структурах DB. Не випадково. Те, що пропускали в DB Москви, частково проходило через ті ж самі офшорні структури, якими користувалися наші. Корупція не закінчується на кордоні. Вона ходить ланцюгом через ті ж банківські вузли, які створив Deutsche Bank у 1990-х і 2000-х. Епштейн був клієнтом DB. Кушнер — клієнтом DB. Епштейнова мережа — це наша центральна тема: банкінг саме там, де брудні гроші зустрічаються з елітами.
Третє — стратегічне. Розслідування проти DB зараз ведуть прокурор Манхеттена, DOJ Іранського відділу санкцій, BaFin у Франкфурті, FCA у Лондоні, OFAC у Вашингтоні. Жоден не закритий. Чергова хвиля штрафів очікувана у 2026-2027 роках. Загальна сума оцінок західних аналітиків — $4-6 мільярдів додатково. Це менше за річний прибуток банку. Тому акції DB ростуть. Berlin утримує. Sewing залишається. Big Three — BlackRock, Vanguard, State Street разом тримають близько 9% DB. Архітектура захищає. Архітектура не змінюється. Архітектура не змінює і своїх клієнтів — від Boeing до Saudi Aramco, від McKinsey до Кушнерів. Усі вони — клієнти приватного управління капіталом DB. І сьогодні.
Замість висновку: п’ять смертей, $19 мільярдів і жодного дня тюрми
Уільям Брокксміт похований у Лондоні. Калоджеро Ґамбіно — у Брукліні. Томас Бауерс — у Малібу. Вал Брокксміт — у Лос-Анджелесі, поряд із батьковими документами. Епштейн — на пагорбі Highland Park, Нью-Мексико. Андрій Костін-молодший — у Москві, поруч з лосем, який його забив. Трамп — у Білому домі, другий термін. Кушнер — у саудитській нафтогазовій угоді на $1,4 мільярда. Розмарі Враблік — на пенсії, у Скарсдейлі. Тім Вісвелл — у Лондоні, з новим паспортом і без імені на жодному дзвінку Bloomberg. Аншу Джейн — на пенсії, з колекцією індійського мистецтва і резиденцією в Англії. Йозеф Аккерман — у Цюріху, член правління фондів і університетів. Крістіан Сьюінг — у Франкфурті, з контрактом на €11 мільйонів у рік до квітня 2029-го.
І Deutsche Bank — все ще найбільший приватний банк Німеччини, з 89 879 співробітниками, активами в €1,43 трильйона, ринковою капіталізацією понад €40 мільярдів. У Москві — досі тримає рахунки. У Цюріху — обслуговує тих самих клієнтів, що і раніше. У Палм-Біч — приймає нових Епштейнів. У Нью-Йорку — кредитує родину Кушнерів. У Кремнієвій долині — фінансує тих самих венчурних капіталістів, що 2016-го фінансували передвиборчу кампанію Трампа. Усе закономірно. Усе системно. І жоден з тих, хто має сидіти у в’язниці, не сидить. Скільки ще людей мають повіситись у власних кабінетах, перш ніж когось із керівників DB заведуть до залу суду? І хто потім напише записку?
Незалежні новини від News Group – Дякує Вам за підтримку та активність, ми цінуємо кожного, та хвилюємось за Вас, якщо ви бажаєте підтримати наш проєкт або додати пропозицію.
Для звʼязку переходьте за посиланнями:
Приєднуйтесь до соціальної мережі для інвесторів та підприємців VIR.GROUP — live-стрічка проектів, ескроу-угоди, VIR AI аналітика і Matrix-чат.
VIR.GROUP is available on Google Play VIR.GROUP is available on the App Store
Наша захищена Мережа Mastodon






2 thoughts on “Deutsche Bank 1995-2026: Трамп, Кремль і $19 млрд штрафів”
Comments are closed.