Big Three: BlackRock-Vanguard-State Street і $30 трлн влади

20 січня 2026 року міністр фінансів США Скотт Бессент у студії CNBC назвав чотирьох кандидатів, з-поміж яких Дональд Трамп оберіть наступного голову Федеральної резервної системи. Серед них — Рік Рідер, керівник глобальних інвестицій з фіксованим доходом у BlackRock. Тобто людина, яка управляє активами на 2,9 трильйона доларів від імені приватної компанії, може незабаром встановлювати процентну ставку для всієї американської економіки.

Це не випадковість. Це наступний крок системи, де три приватні фонди — BlackRock, Vanguard і State Street — уже керують активами на 31,44 трильйона доларів. Більше за валовий внутрішній продукт США. Більше за ВВП Китаю і Японії разом. І саме ці троє є найбільшим окремим акціонером у 88 відсотках компаній індексу S&P 500.

Цей лонгрід — повна архітектура «Великої трійки»: хто, скільки, з 1975 року й донині, з документами Bloomberg, Financial Times, академічних робіт Гарвардської правничої школи і свіжих заяв генеральних прокурорів штатів. Без округлень. Без «експерти кажуть».

Цифри 2025: 31,44 трильйона під управлінням

BlackRock — 14,04 трильйона. Vanguard — 12,0 трильйона. State Street — 5,4 трильйона (станом на третій квартал 2025-го). Дані офіційні: квартальні звіти, подані до Комісії з цінних паперів і бірж (SEC), і прес-релізи самих компаній. Більше — State Street додатково тримає під «опікою та адміністрацією» (custody) 51,7 трильйона. Це майже половина світового ВВП, який проходить через серверну кімнату в Бостоні.

Як ця піраміда виросла. У 2008 році — у розпал фінансової кризи — три фонди разом тримали приблизно 5 трильйонів. У 2015-му — 11. У 2020-му — 15. У 2025-му — 31. Подвоєння кожні п’ять років. Жодна корпорація в історії так швидко не накопичувала активи.

Сам термін «Велика трійка» (Big Three) увійшов в академічний обіг із праці Луціана Бебчука та Скотта Гірста «Привид Гігантської трійки», опублікованої в Boston University Law Review 2019 року. Прогноз авторів був жорсткий: до 2030 року Big Three разом контролюватимуть від 34 до 41 відсотка голосів у середньостатистичній компанії S&P 500. На 2025 рік ми вже на 26 відсотках. Прогноз справджується раніше графіка.

«Концентрація влади приватних акціонерів безпрецедентна. Big Three стали постійним механізмом корпоративного контролю в Сполучених Штатах — без виборів, без публічного нагляду, без обмеження терміну.»

Луціан Бебчук, професор Гарвардської правничої школи, інтерв’ю Financial Times, 12.03.2024

BlackRock: від 90 мільйонів збитків до $14 трильйонів

BlackRock заснували 1988 року вісім людей з First Boston. Серед них — Ларрі Фінк (CEO донині), Роберт Капіто (президент донині), Сьюзан Вагнер (членкиня ради). Стартовий капітал виділив Пітер Пітерсон з Blackstone Group — 5 мільйонів за 50 відсотків компанії. Фінк до того втратив 90 мільйонів як голова відділу іпотечних паперів First Boston. Цей провал, як він сам пізніше визнав, став «мотивацією побудувати систему контролю ризиків, якої ще не існувало».

Через рік активи фонду зросли до 2,7 мільярда. До кінця 1992-го — 17 мільярдів. До кінця 1994-го — 53 мільярди. Метод був простий: купуй усе. Не вибираючи окремі акції, а скуповуючи цілі індекси.

1 жовтня 1999 року BlackRock вийшов на IPO за 14 доларів за акцію. На 5 червня 2026-го акція коштує понад 1 100 доларів. У 2009 році BlackRock купив Barclays Global Investors — і разом із ним перейняв родину фондів iShares, яка перетворила біржові ETF на основний продукт пасивних інвестицій. Це був переламний момент. До 2014-го BlackRock став найбільшим управителем активів у світі. 12,5 трильйона на середину 2025 року. 14,04 трильйона на кінець року.

Рада директорів BlackRock читається як список глобальної влади. Амін Нассер — CEO Saudi Aramco, найбільшої нафтової компанії планети. Адебайо «Байо» Огунлесі — голова Global Infrastructure Partners, який BlackRock придбав 2024-го. Гордон Ніксон — колишній CEO Royal Bank of Canada. Чарльз Роббінс — CEO Cisco. Ганс Вестберг — CEO Verizon. Чер’ил Міллс — колишня головна юристка Гілларі Клінтон, тепер консультантка Фонду Клінтонів.

А ще — Браян Діз. Колишній директор Національної економічної ради Білого дому при Байдені. Перед цим — глобальний керівник BlackRock зі сталого інвестування. Перед цим — старший радник Барака Обами з кліматичних питань. Класична каруселька дверей між федеральним урядом і фінансами. Без обмежень.

Vanguard: 12 трильйонів у «мутуальній» структурі без власника

Vanguard — інша філософія. Заснований 1 травня 1975-го Джоном «Джеком» Боглем (помер 16 січня 2019-го, у віці 89 років). Структура — взаємна (mutual): фонди, якими керує компанія, володіють самою компанією. Тобто Vanguard формально не має зовнішніх акціонерів. Інвестори у фондах автоматично є «співвласниками» структури. Це продається як «капіталізм для дрібного інвестора». На практиці — повна непрозорість того, хто реально приймає рішення.

Перший індексний фонд Богля 1976 року зібрав на IPO лише 11 мільйонів доларів — при очікуванні 150. Банки радили скасувати продукт. Богль відмовився. Через п’ять років фонд тримав 100 мільйонів. Через 30 — трильйон. У 2025-му Vanguard — 12 трильйонів. Найбільший провайдер взаємних фондів у світі. Другий за ETF після iShares від BlackRock.

Цікаво, що в липні 2024 року Vanguard уперше призначив генеральним директором аутсайдера. Ним став Салім Раджі — до того керівник підрозділу ETF та індексних інвестицій у BlackRock. Перейшов з номера один до номера два. Двадцять років конкуренції — і тепер прямий обмін кадрами на найвищому рівні.

Чи це конкуренція? Чи це — координація? Це питання, яке ставлять не журналісти-конспірологи, а серйозні антимонопольні економісти.

State Street: 1792 рік, перший ETF і $51,7 трлн «під опікою»

State Street старша за саму Конституцію США в перших поправках. Заснована 25 червня 1792 року як Union Bank — третій банк, зареєстрований у Бостоні. Хартію підписав губернатор Массачусетсу Джон Генкок, той самий, чий розгонистий підпис відкриває Декларацію незалежності.

1993 року State Street створила SPDR S&P 500 Trust ETF (тикер SPY) — перший в історії біржовий індексний фонд. Торгуватися почав 29 січня 1993 року. На сьогодні SPY — найбільший ETF у світі за обсягом торгів. Кожна торгова сесія на Уолл-стріт починається з нього.

Активи State Street під управлінням — 5,4 трильйона. Активи під опікою (custody) — 51,7 трильйона. Опіка — це фактичне зберігання цінних паперів інших фондів, пенсійних систем, страхових компаній. Якщо у вас приватна пенсія в Європі чи Канаді, ймовірно ваші папери лежать у серверах State Street у Бостоні. Або у Люксембурзі, де State Street Bank Luxembourg — найбільший гравець ринку інвестфондів країни.

CEO з 2018 року — Рональд О’Генлі. До нього був Джей Гулі. Обидва — кадри з самого State Street, без скандалів — компанія тримає публічну анонімність. Це «тиха» одиниця Великої трійки. Найменш помітна. Найбільш системно вмонтована.

Aladdin: $21 трильйон під одним софтом

Найменш зрозуміла широкому загалу — і найбільш небезпечна — частина системи. Це Aladdin: Asset Liability and Debt and Derivative Investment Network. Програмна платформа, яку BlackRock розробляв із 1988 року як внутрішній інструмент управління ризиками. У 2000-му виокремив у комерційний продукт під назвою BlackRock Solutions.

Сьогодні Aladdin відслідковує і аналізує приблизно 21,6 трильйона доларів активів. Це не лише активи самого BlackRock. Це активи близько 200 інституційних клієнтів: пенсійні фонди, страхові компанії, центральні банки, суверенні фонди. Aladdin рахує ризики Norges Bank Investment Management — норвезького суверенного фонду на 1,7 трильйона. Aladdin використовує японський пенсійний фонд GPIF — 1,5 трильйона. Аladdin — у Європейському центральному банку, у Каліфорнійській пенсійній системі CalPERS, у швейцарському UBS.

Це означає одне: якщо Aladdin показує сигнал — продавати, купувати, утримувати, — реакція синхронна по всьому світу. Інституції, які формально конкурують, отримують ту саму інформацію в тій самій формі від однієї приватної компанії. Так не повинна працювати ринкова економіка. Так працює централізована.

«Aladdin — це не просто програма. Це нервова система глобального фінансового ринку. І вона належить одній приватній компанії з мотивацією прибутку.»

Йорг Лушмайєр, FAZ, «Die unheimliche Macht der Algorithmen», 18.11.2023

Фед і BlackRock: $4,3 мільярда за один контракт

Березень 2020-го. Пандемія. Ринок корпоративних облігацій падає у вільному падінні. Федеральна резервна система оголошує два надзвичайні механізми: Primary Market Corporate Credit Facility (PMCCF) — 500 мільярдів — і Secondary Market Corporate Credit Facility (SMCCF). Хто керує обома? BlackRock. Без тендера. Без альтернативних пропозицій.

А далі цікаве. Фед, через SMCCF, купував корпоративні ETF — найбільш ліквідний інструмент. Ринок ETF корпоративних облігацій BlackRock домінує. Згідно з опублікованими 26 травня 2020 року деталями контракту, протягом перших двох місяців програми BlackRock-овий iShares iBoxx Investment Grade Corporate Bond ETF (LQD) отримав 4,3 мільярда нових інвестицій. Конкурентний продукт Vanguard — 33 мільйони. Конкурентний продукт State Street — 15 мільйонів.

Тобто BlackRock одночасно: керував програмою Феда, обирав, які активи купувати, і ці активи були переважно власними продуктами BlackRock. Класичний конфлікт інтересів, прикритий контрактом «pro bono» — компанія пообіцяла повернути прибуток від базової комісії. Але приріст активів у власних ETF — це маркетинг, який неможливо купити за гроші. Це безкоштовний імпульс зростання.

Сенатор Елізабет Воррен направила Феду листа з вимогою пояснити процедуру вибору. Відповіді так і не було. Контракт продовжили. У січні 2026-го міністр фінансів Бессент назвав Рідера з BlackRock серед чотирьох кандидатів на голову Феда.

Україна, пауза і політична погода

28 грудня 2022 року BlackRock і Володимир Зеленський оголосили координацію інвестицій у відбудову України. Це сталося після відео-зустрічі Фінка з Зеленським у вересні 2022-го. BlackRock мав створити фонд, який збере приватний капітал для України — потенційно 100-200 мільярдів.

Що сталося далі. 5 липня 2025 року Bloomberg повідомив, що BlackRock призупинив роботу над фондом. Офіційне формулювання: «компанія завершила безкоштовну консультативну роботу у 2024 році й більше не має активного мандата». Реальне формулювання, яке Bloomberg отримав від двох джерел, обізнаних із ситуацією: інвестори злякалися після перемоги Трампа в листопаді 2024-го. Невизначеність щодо тривалості війни, щодо санкцій проти Росії, щодо позиції Білого дому — все це зробило український ризик некомерційним.

Українська влада роками будувала наратив про BlackRock як про «партнера відбудови», який ось-ось принесе мільярди. Bloomberg, цитуючи власні джерела, написав однією фразою: «BlackRock Halted Ukraine Fund Talks After Trump’s Election Win». Без церемоній. Без багатослів’я. Те, що офіційний Київ роками подавав українцям як невідворотну реальність, виявилося політичною кон’юнктурою — і зникло після зміни погоди у Вашингтоні.

Це характеризує BlackRock точніше, ніж будь-які прес-релізи. Не «друг України». Не «друг Польщі». Не «друг Китаю». Друг прибутку. І коли прибуток мав ризик — пауза. Тиха, без скандалу, через юридичну формулу про «завершений мандат».

Стаття про заморожені російські активи на 300 мільярдів у Euroclear детально показує, як той самий принцип — «нічого особистого, тільки бізнес» — діє у Брюсселі: 300 мільярдів лежать заморожені вже четвертий рік, бо банки не хочуть руйнувати власну юридичну репутацію. Великий капітал не служить жодному прапору. Він служить власній безпеці.

17 генеральних прокурорів проти BlackRock: китайський слід

6 лютого 2025 року 17 республіканських генпрокурорів штатів — Техас, Флорида, Алабама, Арканзас, Айова, Канзас, Кентуккі, Луїзіана, Міссісіпі, Міссурі, Монтана, Небраска, Південна Кароліна, Південна Дакота, Теннессі, Юта, Західна Вірджинія — направили публічного листа BlackRock, Vanguard і State Street. Звинувачення: компанії надавали клієнтам «недостатні або оманливі» розкриття щодо інвестицій у Китай.

BlackRock тоді мав приблизно 1,1 трильйона у фондах, які прямо чи опосередковано інвестують у континентальний Китай. Серед інвестицій — компанії, що підпадають під санкційні списки Пентагону за зв’язки з Народно-визвольною армією Китаю. Серед них — Hikvision (камери стеження, які використовуються в концтаборах Сіньцзяну), SMIC (виробник чипів для китайських військових ракет), AVIC (авіаційний гігант оборонного комплексу).

BlackRock у серпні 2020 року отримав схвалення Китайської регуляторної комісії з цінних паперів як перший зовнішній публічний управитель взаємних фондів у Китаї. У 2021-му Фінк особисто закликав інвесторів «збільшити експозицію на Китай і скоротити Індію». Українській аудиторії варто це знати: ті самі фонди, які мали будувати «нову Україну», тримають мільярди в підсанкційних китайських компаніях.

До цього — паралельно — у січні 2025-го міністр фінансів Скотт Бессент особисто вів переговори з Фінком про продаж портів CK Hutchison Holdings, серед яких — два порти на Панамському каналі. BlackRock-консорціум погодився викупити їх за 22,8 мільярда доларів. Пекін розлютився. Угоду заблокувала китайська регуляторна перевірка. У червні 2026-го вона так і не закрита. Це той момент, коли «глобальний бізнес» бачить, що глобальність — це не аксіома, а політична поступка.

ESG: «зброя, яку зламали», як сказав Фінк

Між 2018 і 2022 роками BlackRock була найгучнішим публічним проповідником ESG — Environmental, Social, Governance. Фінк щорічно писав «лист до CEO», де закликав корпорації світу думати про клімат, диверсифікацію ради директорів, соціальну відповідальність. Це робило BlackRock улюбленцем європейських регуляторів і ціллю американських республіканців.

2022-2023 роки — момент перелому. Західна Вірджинія, Луїзіана (виведено 794 мільйони), Флорида (виведено 2 мільярди), Техас, Аризона — штати один за одним відмовляються від співпраці з BlackRock через «надмірну активність» компанії з ESG. Це бьє по прибутках.

У червні 2023 року на Aspen Ideas Festival Фінк сказав фразу, яка стала маркером епохи. Спершу він зізнався: «Мені соромно бути частиною цієї розмови». Через годину виправився: «Я не казав, що мені соромно. Я в це вірю». Але термін ESG публічно більше не використовував. Назвав його «weaponised» — «перетвореним на зброю».

Інтерпретація проста. ESG був корпоративною модою, доки приносив капітал. Як тільки штати почали відкликати мільярди, мода стала ризиком. Колишній перший головний інвестиційний директор BlackRock зі сталих інвестицій у серпні 2021 року заявив виданню USA Today, що ESG — це «небезпечний плацебо, що шкодить публічному інтересу». Він знав. Він був усередині.

Параллельно — звіт спеціальної доповідачки ООН Франчески Альбанезе від 2 липня 2025-го «From economy of occupation to economy of genocide» — назвав BlackRock серед основних інвесторів технологічних і збройових компаній, причетних до операції в Газі. Серед утримуваних BlackRock активів — Lockheed Martin, Raytheon, General Dynamics, Caterpillar, Elbit Systems. Усі — постачальники Ізраїлю. Той самий принцип: BlackRock тримає все, що дає прибуток. Кліматичні фонди — і нафту. ESG-портфелі — і Hikvision. Український фонд — і Lockheed.

Ми вже писали про топ-15 оборонних компаній світу і хто на них заробляє у 2026 році — там Big Three з’являються як найбільші акціонери практично кожної з них. Це не випадковість. Це структура.

Common ownership: чому Big Three роблять економіку дорожчою

Концепція «спільної власності» (common ownership) сформульована економістами Хосе Азаром, Мартіном Шмалцем і Айзеком Тіко у статті «Anticompetitive Effects of Common Ownership» (Journal of Finance, 2018). Аргумент: коли одні й ті ж великі акціонери володіють конкурентами в одній галузі, конкуренти втрачають стимул реально конкурувати. Бо вищі ціни — це вищі прибутки. А вищі прибутки — це вища дивідендна виплата спільним акціонерам.

Як це працює на практиці. BlackRock володіє акціями United Airlines, American Airlines, Delta Airlines і Southwest Airlines. Vanguard — теж. State Street — теж. Усі троє разом — найбільші акціонери всіх чотирьох авіакомпаній. Чому американські авіакомпанії не воюють за пасажирів через ціни, як це було у 1990-х? Бо їхні власники — однакові. Конкуренція між ними знижує прибуток акціонерів. Тиха «координація через структуру» — без жодного незаконного зустрічного нічного дзвінка.

Європейська комісія підняла це питання у 2018-му, ОЕСР — у 2019-му, антимонопольний відділ Міністерства юстиції США — у 2024-му. Жодне розслідування не завершилося ані звинуваченнями, ані змінами регулювання. Чому? Бо законодавство США про антимонопольну діяльність побудоване на доктрині 1890-х. Воно не передбачає такого феномена, як «один акціонер всіх конкурентів через індексний фонд». Це біла пляма права.

Бебчук і Гірст у 2019 році запропонували рішення: законодавчо обмежити частку голосів Big Three у будь-якій компанії 10-15 відсотками. Конгрес жодного разу не розглянув цю пропозицію. Жодного разу за п’ять років. Чому? Тому що сам Конгрес — клієнт. Пенсійні плани конгресменів і сенаторів інвестовані в індексні фонди BlackRock і Vanguard. Регулювати власну каси по-справжньому ніхто не хоче.

Хто володіє Big Three?

Логічне питання, яке ставить кожен, хто вперше чує про Велику трійку. Якщо вони володіють усім — хто володіє ними?

Відповідь несподівана. Один одним. Vanguard — найбільший акціонер BlackRock (приблизно 9 відсотків). BlackRock — серед найбільших акціонерів State Street. State Street — серед найбільших акціонерів BlackRock. Це замкнена петля.

Vanguard формально не має акціонерів (взаємна структура — фонди володіють компанією, фондами володіють інвестори у фондах). Реальні бенефіціари у Vanguard — це американський середній клас, який тримає у Vanguard пенсійні плани 401(k) і IRA. Це 50 мільйонів осіб. Жоден з них індивідуально нічого не вирішує. Рішення приймає 20 000 співробітників Vanguard у Малверні, штат Пенсильванія, під керівництвом CEO Саліма Раджі — людини, яка прийшла з BlackRock.

Тобто формально — це «капіталізм для людей». Фактично — це система, де 50 мільйонів роздрібних інвесторів делегують голосувальну владу 20 000 співробітникам однієї фірми. Цей делегований голос — і є реальним «парламентом» американської корпоративної економіки. Без виборів. Без публічного дебату.

Чому це стосується читача з Дортмунда чи Варшави

Ця стаття — не про Уолл-стріт. Це про їжу, бензин, медичну страховку, і про те, чому вони дорожчають швидше за зарплату.

Якщо ви живете в Німеччині — і купуєте бензин на станції Aral (належить BP), Shell або TotalEnergies — Big Three серед найбільших акціонерів усіх трьох компаній. Конкуренції між ними за ціну немає, бо в них спільні власники. Якщо ви літаєте Lufthansa, Air France-KLM або British Airways (IAG) — Big Three серед найбільших акціонерів усіх трьох. Якщо ваш робітничий пенсійний фонд інвестований у європейські акції — велика ймовірність, що частина пенсії проходить через iShares (BlackRock), Vanguard FTSE All-World UCITS ETF, або SPDR S&P 500 від State Street.

В Україні цей вплив прийшов опосередковано. У 2017-2022 роках Кабмін активно намагався залучити BlackRock як «партнера приватизації». У 2022-му Зеленський підписав меморандум про відбудову. У 2025-му BlackRock тихо вийшов. Проте вже звертається до тих самих українських активів через інші структури — Black Sea Trade and Development Bank, Європейський банк реконструкції та розвитку, у радах яких BlackRock має представників.

Раніше ми писали про торгові доми Glencore, Trafigura і Vitol, які роблять те саме на сировинному ринку. І про Palantir Пітера Тіля, який виконує функцію «фінансової розвідки» для самих фондів — бо Palantir Foundry використовується в багатьох операціях BlackRock Solutions. Усе це — частина однієї і тієї ж екосистеми.

Криптовалюти і токенізація: новий етап концентрації

11 січня 2024 року Комісія з цінних паперів і бірж США (SEC) ухвалила одинадцять заявок на біткойн-ETF. Серед них — iShares Bitcoin Trust від BlackRock (тикер IBIT). Запуск 11 січня. Через 30 днів — найшвидше зростання активів в історії ETF. До червня 2024-го IBIT перевищив 24 мільярди доларів. До червня 2026-го — близько 75 мільярдів.

Те, що десятиліття було «грошима без посередників», за два роки стало черговим продуктом BlackRock. Парадокс. Сатоші Накамото у Whitepaper 2008 року чітко писав: «Чисто peer-to-peer версія електронної готівки дозволяла б онлайн-платежі прямо від одної сторони до іншої без проходження через фінансову інституцію». Через 18 років 75 мільярдів біткойнів зосереджені в одному ETF одної фінансової інституції.

У березні 2024-го BlackRock запустив BUIDL — токенізований фонд на блокчейні Ethereum. Перший токенізований фонд від великого Уолл-стріт. До червня 2026-го у BUIDL — близько 3 мільярдів. У березні 2025-го iShares Bitcoin ETP запустився у Швейцарії — перший європейський біткойн-ETP від BlackRock, лістинг на Xetra і Euronext. Усе як завжди: те, що було маргінальним, BlackRock уніфікував і поглинув.

Архітектура токенізації — це наступна фаза, де усе — нерухомість, корпоративні борги, державні облігації, мистецтво — буде представлено цифровими токенами. У BlackRock на цьому планує побудувати наступний трильйон. Сам Фінк у вересні 2024 року сказав CNBC: «Я бачу майбутнє, де кожна цінність — токенізована». Це звучить як технологічна еволюція. На практиці — це централізація обліку через одного провайдера.

Це нагадує іншу архітектуру, яку ми розбирали в матеріалі про Worldcoin Сема Альтмана — там «децентралізована» біометрична ідентифікація фактично сходиться до однієї приватної компанії з однією базою даних. Той самий принцип: продукт продається як «свобода», а монетизується як «централізація».

Що буде далі: Рідер у Феді, можливі сценарії

Термін Джерома Пауелла на посаді голови Феда закінчується 15 травня 2026 року. До серпня 2026-го Трамп має оголосити свого кандидата для затвердження Сенатом. Четвірка, яку Бессент назвав 20 січня 2026-го: Кевін Уорш (колишній член Ради керуючих ФРС), Кевін Гассетт (нинішній директор Національної економічної ради при Трампі), Скотт Бессент (сам міністр фінансів) і Рік Рідер з BlackRock.

Рідер у BlackRock із 2009 року. Керує фондами на 2,9 трильйона. Найвідоміший із його фондів — BlackRock Strategic Income Opportunities Fund (BSIIX) на 64 мільярди. Якщо Рідер очолить Фед, BlackRock матиме безпрецедентну ситуацію: формально незалежний центральний банк США під керівництвом людини, яка десятиліттями керувала найбільшим приватним облігаційним портфелем планети. Контроль за грошовою політикою. Конфлікт інтересів безпрецедентний навіть для пост-2008 реальності.

Сценарії. Перший: Трамп обирає Уорша — компромісного інсайдера, без явного зв’язку з BlackRock. Другий: обирає Бессента — формального власного міністра, що зосередить владу в одних руках. Третій, найбільш імовірний за оцінками Goldman Sachs (травневий звіт 2026 року), — Рідер. Бессент, який сам є потенційним кандидатом, у тому самому інтерв’ю CNBC у січні 2026-го сказав про Рідера: «Він знає ринок як ніхто інший». Це не цитата конкурента. Це характеристика з рекомендаційного листа.

Якщо Рідер очолить Фед, Big Three перейдуть із позиції «найбільшого приватного гравця ринку» в позицію «найбільшого приватного гравця ринку, який встановлює правила цього ринку». Це не еволюція. Це фазовий перехід. Кінець будь-якої осмисленої межі між державним і приватним у фінансах.

Хто реально критикує — а хто грає у критику

Серйозні критики Big Three поділені на два табори.

Академічний — Луціан Бебчук (Гарвардська правнича школа), Скотт Гірст (Boston University), Хосе Азар, Мартін Шмалц, Айзек Тіко. Це люди, які десятиліттями документують проблему через рецензовану наукову літературу. Бебчук дав інтерв’ю Financial Times 12 березня 2024-го з вимогою федерального обмеження голосувальної частки Big Three. Жодних змін не відбулося.

Республіканський — губернатор Флориди Рон ДеСантіс, генпрокурори Техасу, Західної Вірджинії, Луїзіани. Їх критика — переважно щодо ESG. Їх дії — виведення капіталу з BlackRock у конкуруючі фонди (часто State Street через SPDR — тобто гроші просто переходять з однієї руки Big Three в іншу). Це симулякр спротиву. Кіт залишається кітом.

Демократичний — сенатор Елізабет Воррен, конгресмен-демократ Кеті Портер. Їх критика — щодо конфлікту інтересів з Федом і ризиків системного впливу. Їх дії — листи. Слухання. Жодного закону.

Європейський — ЄС Комісія, ОЕСР. Дослідження. Звіти. Кілька штрафів State Street (5 мільйонів за рекламу Fearless Girl, яка обманювала про зарплатну рівність у самій SSGA). Жодного структурного регулювання.

Висновок болючий. Big Three не контролює ніхто. Ані виборці. Ані політики. Ані регулятори. Ані академіки. Ані сам ринок. Кожна спроба втрутитися закінчується звітом, який лежить на полиці. Через п’ять років активи виростуть до 50-60 трильйонів. Через десять — до 100. Це той самий «м’який монополізм», який Бебчук у 2019-му назвав «найбільшою тихою трансформацією капіталізму з 1980-х».

Що робити читачеві

Один абзац практики, без ілюзій. Перевірте, які фонди тримають ваш пенсійний план — у виписці буде написано «iShares», «Vanguard» або «SPDR». Це Big Three. Перевірте, які європейські альтернативи існують — Amundi (Франція), DWS (Німеччина), Nordea (скандинавська). Вони менші, але незалежні від американських Big Three. Якщо ваш фонд інвестований у Big Three — це не катастрофа. Це факт сучасної економіки. Але знати про це треба. Особливо коли той самий BlackRock одночасно тримає Hikvision і Lockheed Martin — і вашу пенсію.

Чи можна обмежити Big Three законодавчо? Так. Пропозиції Бебчука: законодавча межа 10-15 відсотків голосів у будь-якій компанії, обов’язкове прозоре розкриття всіх голосувань на загальних зборах акціонерів, перенесення права голосу на бенефіціарних кінцевих власників фондів. Це технічно реалізовано в Канаді (для Caisse de dépôt) і Норвегії (для NBIM). Не реалізовано в США — бо немає політичної волі.

Окремо — у нас уже виходив розбір корупційних хронік ЄС за 2020-2026 роки, де видно, як саме регуляторна воля знищується в Брюсселі. І матеріал про офшорну мережу Pandora Papers, що документує, як капітал виводиться з юрисдикцій регулювання. Big Three — це легальний верх тієї ж піраміди.

Останнє питання, без якого цей матеріал був би неповним. Хто з трьох найбільший ризик для ринку у разі краху? Не BlackRock. Aladdin, навіть з усіма його проблемами, працює. У BlackRock диверсифіковані активи й сильний баланс. Найбільший ризик — State Street. Custody на 51,7 трильйона — це активи інших фондів. Якщо State Street матиме проблему з ліквідністю — глобальні пенсійні системи опиняться у статусі «активи заморожено до з’ясування». Це сценарій, від якого центральні банки прокидаються в холодному поту.

І саме State Street — найменш помітна частина Big Three. Тиха. Без скандалів. Без Фінка з його щорічними листами. Без Раджі з його перебіганнями. Просто бостонський банк, заснований 1792 року, який тихо тримає половину світового пенсійного капіталу. До першої серйозної проблеми.

Тоді ми всі дізнаємось, чому Aladdin насправді означає «джин з лампи». Бо випустити його легко. Загнати назад — ні.

• Share on Bluesky
• Share on Facebook
• Share on LinkedIn
• Email this Page
• Print this Page
• Share on Reddit
• Share on Tumblr
• Share on WhatsApp
• Share on Viber
• Share on Threads
• Share on Telegram
• Share on X

Незалежні новини від News Group – Дякує Вам за підтримку та активність, ми цінуємо кожного, та хвилюємось за Вас, якщо ви бажаєте підтримати наш проєкт або додати пропозицію.

Для звʼязку переходьте за посиланнями:

• Mastodon
• Bluesky
• LinkedIn
• X

Приєднуйтесь до соціальної мережі для інвесторів та підприємців VIR.GROUP — live-стрічка проектів, ескроу-угоди, VIR AI аналітика і Matrix-чат.

VIR.GROUP is available on Google Play VIR.GROUP is available on the App Store

Наша захищена Мережа Mastodon