Операція Епік Фюрі: 25-50 млрд — найдорожча війна США з 1991

Операція «Епік Ф’юрі» — план повітряної кампанії США проти ядерних і ракетних об’єктів Ірану — оцінюється у 25-50 мільярдів доларів за оцінкою Center for Strategic and International Studies (CSIS). Це у 5-10 разів дорожче за «Шок і трепет» 2003 року в Іраку у постійних цінах. Якщо порівнювати з іншими повітряними кампаніями США XXI століття — це найдорожча операція з 1991 року. Розбираємо: куди йдуть гроші, чому ціна так зросла, і що це означає для платника податків у Берліні, Варшаві чи Києві.

Звідки взялися $25-50 мільярдів

Цифру оголосив CSIS у внутрішньому брифі для членів Палати представників 30 квітня 2026 року. Розкид великий — від 25 до 50 мільярдів — тому що кампанія залежить від тривалості: коротка триденна операція = $25 млрд, місячна повномасштабна — $50 млрд. Розбивка приблизно така.

• Крилаті ракети Tomahawk Block V — $1,3-1,9 млн за одиницю. Прогноз застосування: 600-900 ракет. Загалом: $0,8-1,7 млрд лише за «розхідник».
• Бункерні бомби GBU-57 MOP (Massive Ordnance Penetrator) — $3,5 млн за бомбу. Це єдина зброя, що пробиває іранські об’єкти у Натанзі і Фордо. Прогноз: 50-80 одиниць. $175-280 млн.
• Авіаносні групи (CSG-3 і CSG-9) — $7-8 млн на день кожна під час бойових дій. За 30 днів: $420-480 млн.
• Літаки B-2 Spirit — $130 000 за одну льотну годину. Місія від Whiteman AFB до Ірану і назад: 36 годин. На 4-6 бортах: $19-30 млн за один наліт. Прогноз 8-15 нальотів.
• Винищувачі F-22 Raptor і F-35 — для прикриття бомбардувальників. $50-80 тисяч за льотну годину. Десятки бортів, сотні годин.
• Розгортання логістики — наземна підтримка, паливо, постачання боєприпасів. CSIS оцінює $5-8 млрд за повну операцію.
• Кібероперації — окремий бюджет US Cyber Command для забивання іранських мереж. Закритий, але аналітики говорять про $1-2 млрд.
• Ризик-резерв — на випадок збитого літака, потоплення корабля чи відповідних втрат. CSIS закладає 15-25% від загальної суми.

Підсумок: мінімум $25 млрд за коротку операцію, до $50 млрд за тривалу. У певному сенсі це показник того, наскільки дорогою стала «висока» війна XXI століття. Кожна крилата ракета — це річний бюджет середньої школи в Україні.

Як це порівняти з історичними операціями

Щоб зрозуміти масштаб «Епік Ф’юрі», потрібен історичний контекст. Подивимось на інші повітряні кампанії США за останні 35 років — у поточних доларах 2026 року з урахуванням інфляції.

• «Буря в пустелі» 1991 (Ірак). Загальна вартість $61 млрд у поточних цінах. Але — 88% оплатили союзники: Саудівська Аравія, Кувейт, Японія і Німеччина перевели $54 млрд американцям. Чиста ціна для США — $7 млрд. «Епік Ф’юрі» США оплачує самі.
• «Шок і трепет» 2003 (Ірак). Перша фаза інтенсивних бомбардувань — $5-7 млрд у поточних цінах. «Епік Ф’юрі» дорожча у 4-7 разів за один той самий ефект.
• Лівія 2011 (операція «Одіссей». Загальна частка США — $1,1 млрд. Бо це була переважно французько-британська операція. «Епік Ф’юрі» — у 23-45 разів дорожче.
• Сирія, удари 2017-2018. 105 крилатих ракет = $200 млн. Тобто наявні у Пентагону запаси Tomahawk будуть витрачені за один-два дні «Епік Ф’юрі».
• Афганістан, перший рік 2001-2002. $20 млрд (поточні ціни). «Епік Ф’юрі» можна порівняти за вартістю з ціною повного року війни в Афганістані.

Висновок безсторонній: США планують найдорожчу повітряну кампанію за свою сучасну історію. Без союзних внесків. У час, коли федеральний дефіцит уже перевищує $2,1 трлн на рік.

Чому ціна так зросла за 23 роки

Якщо «Шок і трепет» 2003 коштував $7 млрд, а «Епік Ф’юрі» — $25-50, чому така різниця? Не через інфляцію — це вже враховано. Причини глибші.

1. Ціна боєприпасів виросла у 3-4 рази

Tomahawk у 2003 коштував $600 тисяч (поточні ціни — $980 тисяч). Зараз Block V — $1,9 млн. Чому? Удосконалена електроніка, шифрований канал зв’язку, можливість перенацілювання у польоті, опір до глушіння. Ефективність зросла, але ціна за одну ракету зросла швидше.

2. Ірак не мав сучасної ППО — Іран має

В 2003 ППО Іраку було знищено за перші 24 години. Це були застарілі радянські системи С-75, С-125 і С-200, які не бачили ПРР (протирадіолокаційні ракети) HARM. Іран має російські С-300, китайські HQ-9 і власні Bavar-373. Кожна крилата ракета має йти крізь активну ППО — а це втрати у 15-30%, які треба перекривати додатковими запусками.

3. Об’єкти заглиблені у скелі

Іранський завод у Фордо знаходиться під 90 метрами скельного граніту. Натанз — під 8 метрами бетону і 80 метрами землі. Знищити це може тільки GBU-57 MOP — бомба, що важить 13,6 тонни. Її несе тільки B-2 Spirit. Один наліт B-2 з Whiteman AFB у Міссурі до Ірану і назад: 36 льотних годин, $4-5 млн витрат лише на пальне і обслуговування. Жодна інша країна не має такого літака. І немає інших способів зруйнувати ці об’єкти. Це урок ядерного нерозповсюдження — глибокі бункери стають індустрією.

4. Втрати уже понесено

До початку «Епік Ф’юрі» Пентагон уже втратив техніки на $2,8 мільярда — два літаки AWACS і батарею THAAD. Заміна цих потужностей коштує мінімум $5-7 млрд. Це означає, що «справжня» ціна кампанії — додай ще 10-20% до офіційного бюджету. Тому ВПС США вже прискорюють закупівлю Boeing E-7A Wedgetail — наступного покоління AWACS, яка має закрити прогалину.

5. Кібероборона стала реальною

В 2003 Ірак не мав кіберможливостей. Іран — має. Атаки на банки, енергетику, аеропорти США під час «Епік Ф’юрі» очікуються. Це примушує закладати $1-2 млрд на захист критичної інфраструктури. У 2003 ці гроші витрачали на наземні війська — зараз їх витрачають на захист цивільної інфраструктури США.

Хто реально платить

$25-50 млрд — це абстрактна цифра. Але кожен долар надходить з трьох джерел.

• Платник податків США. Через Department of Defense, бюджет Overseas Contingency Operations (OCO). У 2026 році Конгрес затвердив $58 млрд на OCO — половина може піти на «Епік Ф’юрі», якщо вона триватиме повний місяць. Це $150-300 на одного американця.
• Майбутні покоління. Федеральний борг США перевищує $36 трлн. Війна фінансується через випуск нових облігацій. Через 10 років це обернеться вищими ставками за іпотеку у Каліфорнії і Флориді — по суті, «податок з відстроченим виконанням».
• Світовий споживач. Опосередковано — через ціну нафти. Brent $118 додає $400-600 до зимового рахунку німецької сім’ї. Це невидимий «податок на війну», який платять у Дортмунді, Варшаві та Києві. Якщо рахувати всі побічні витрати — глобальна ціна війни перевищує $200 млрд за квартал.

Європейські уряди це розуміють. Тому в кулуарах НАТО лунають все більше голосів проти ескалації. Іспанія вже відмовилась пропускати кораблі США, Берлін дискутує можливе виведення американських військ. Європа не хоче платити за війну, яку не починала.

Альтернативна вартість: що можна було зробити за $50 млрд

$50 мільярдів — велика сума, але без контексту вона нічого не значить. Подивимось, що інше можна за ці гроші зробити.

• Військова допомога Україні на 4-6 років. США виділяли Україні в середньому $8-12 млрд на рік. «Епік Ф’юрі» = більше повної допомоги Україні за всю війну.
• Повна модернізація енергомережі США. McKinsey оцінює це у $40-50 млрд — приблизна вартість «Епік Ф’юрі».
• Бюджет НАСА на 2 роки. NASA витратило $24 млрд у 2025. «Епік Ф’юрі» = два повні роки космічних досліджень.
• Університетська освіта для 2 мільйонів американців. Середня вартість 4-річної програми у державному ВНЗ США — $25 тис.
• Заміна 50 авіакрил Boeing 737 MAX. Цивільної економіки.
• Будівництво 200 тисяч нових будинків доступного житла. При середній вартості $250 тис.

Зрозуміло, війна — це не про вибір. Якщо удар доцільний — він буде здійснений. Але читач має право знати, скільки «коштує» рішення. Особливо коли це рішення приймає одна людина в Овальному кабінеті.

Чому Конгрес у пастці

За War Powers Act 1973 року, президент має 60 днів, щоб отримати від Конгресу формальний дозвіл на ведення війни. Період починається з моменту першого «гарячого» удару. У випадку Ірану — 18 квітня 2026. Тобто формальний дедлайн — 17 червня 2026. Адміністрація Трампа вже почала консультації з Конгресом.

Хеґсет аргументує, що «перемир’я зупинило таймер» — мовляв, 72 години припинення вогню у квітні скинули рахунок. Юридично це сумнівно: War Powers Act не передбачає таких пауз. Демократи у Сенаті готують резолюцію 1701, яка вимагатиме голосування про офіційну декларацію війни. Якщо її приймуть до 17 червня — Трамп буде змушений або зупинити операцію, або ризикнути імпічментом.

Республіканці-нонінтервенціоністи (Ренд Пол, Майк Лі, частина MAGA) теж проти. Вони бачать загрозу: затягнута війна = більший дефіцит = вища інфляція = втрата на проміжних виборах 2026. Парадоксально, але опір війні росте і зліва, і справа.

Що буде якщо Трамп проігнорує 60-денний дедлайн? Прецедентів два: Обама у 2011 в Лівії проігнорував War Powers Act, аргументуючи що це не «війна», а «обмежені удари». Конгрес тоді не наважився на імпічмент. Білл Клінтон у 1999 в Косово зробив те ж саме. Тобто — формально президент може війну продовжувати. Але політична ціна — ще нижчий рейтинг і збільшення опору всередині республіканської партії.

Що це означає для пересічного читача

Ви читаєте з Дортмунда чи Кракова. Війна США-Іран здається далекою. Але «Епік Ф’юрі» — це не лише про мапи Перської затоки. Це про вашу кишеню.

• Бензин. $50 млрд військових витрат означає мінімум 4-6 місяців підвищеної ціни Brent. Ваш бензин у червні-серпні буде на 15-20% дорожчий, ніж у березні.
• Опалення. LNG ринок реагує миттєво. Зимовий рахунок 2026-2027 буде на €400-600 вищим від річного середнього.
• Іпотека і кредити. Якщо ECB буде змушена піднімати ставки через інфляцію — ваша іпотека з фіксованою ставкою через 3 роки переоформлюватиметься на гірших умовах.
• Допомога Україні. Якщо Конгрес США не виділить додаткові $40 млрд на Україну до кінця 2026 — ЗСУ матимуть проблеми з ППО. Ваш брат, син, друг — ризикує більше.
• Довіра до НАТО. Виведення США з Німеччини — психологічний тиск на ЄС. Це робить Європу більш вразливою до тиску Кремля.

Ми у NewsGroup стежимо за хронологією у нашому оновлюваному pillar по війні США-Іран. Якщо хочете розуміти не лише сьогоднішні breaking news, але й логіку розвитку — почніть звідти.

Висновок: ціна війни, яку платимо ми всі

«Епік Ф’юрі» — найдорожча повітряна операція США за останні 35 років. Це не просто військова амбіція — це симптом того, як змінюється глобальний порядок. У XXI столітті виграти швидкими ракетами не виходить: ППО розвинулась, бункери поглибились, кіберзагрози додали ще один шар витрат. Кожна нова війна коштує у 5-10 разів дорожче від попередньої — а результат виявляється сумнівним.

Платять за це — ми. Не через прямий податок, а через ціну пального, через інфляцію, через відсоткові ставки, через ослаблення допомоги Україні. У Берліні, Варшаві, Києві і Дортмунді. Війна США-Іран — наша війна теж, хоч ми її не починали.

Ми у NewsGroup не приймаємо сторони. Ми не вболіваємо ні за Трампа, ні за іранський режим. Ми вболіваємо за читача, який читає це з мобільного у метро, не розуміючи, чому з кожним днем у нього менше грошей у гаманці. Ця стаття — пояснення. Ціна війни — це ціна вашого життя. Знання — єдиний захист.

• Share on Bluesky
• Share on Facebook
• Share on LinkedIn
• Email this Page
• Print this Page
• Share on Reddit
• Share on Tumblr
• Share on WhatsApp
• Share on Viber
• Share on Threads
• Share on Telegram
• Share on X

Незалежні новини від News Group – Дякує Вам за підтримку та активність, ми цінуємо кожного, та хвилюємось за Вас, якщо ви бажаєте підтримати наш проєкт або додати пропозицію.

Для звʼязку переходьте за посиланнями:

• Mastodon
• Bluesky
• LinkedIn
• X

Приєднуйтесь до соціальної мережі для інвесторів та підприємців VIR.GROUP — live-стрічка проектів, ескроу-угоди, VIR AI аналітика і Matrix-чат.

VIR.GROUP is available on Google Play VIR.GROUP is available on the App Store

Наша захищена Мережа Mastodon