Комітет Сенату схвалив KOSA, SCREEN Act провалився

Комітет Сенату США з питань торгівлі, науки і транспорту одноголосно схвалив 5 серпня 2026 року Kids Online Safety Act (KOSA) разом із трьома іншими законопроєктами про дитячу безпеку в інтернеті та у чатботах зі штучним інтелектом, тоді як SCREEN Act — вимога вікової верифікації для сайтів з дорослим контентом — не набрав кворуму при голосуванні 15 проти 13. Це вже четверта спроба провести KOSA через Конгрес відтоді, як сенатори Марша Блекберн і Річард Блюменталь вперше внесли законопроєкт у лютому 2022 року, і перша, що дійшла до одноголосного схвалення профільним комітетом за чотири роки суперечок.

Разом із KOSA комітет підтримав Youth AI Privacy Act сенатора Едварда Марки, CHATBOT Act сенаторів Теда Круза і Браяна Шаца та Children’s Artificial Intelligence Toy Safety Act сенаторки Тамі Дакворт. Electronic Frontier Foundation (EFF), яка виступає проти всього пакету, назвала засідання спробою Конгресу «поставити вік-контроль на весь інтернет» — і саме навколо цієї фрази розгортається суперечка про те, чи справді закони захищають дітей, чи створюють нову інфраструктуру стеження за всіма користувачами.

15 проти 13: чому SCREEN Act не пройшов кворум

SCREEN Act (S. 737) вимагає вікової верифікації для доступу до сексуально відвертого контенту — але формулювання законопроєкту поширюється не лише на спеціалізовані порносайти. Під дію норми підпадає майже будь-який сервіс, що хостить бодай один такий матеріал, включно з Netflix, Reddit, Discord і Bluesky. Закон прямо забороняє просту самодекларацію віку: за формулюванням білля, «підтвердження користувачем, що він не є неповнолітнім, вважається недостатнім». На практиці це означає обов’язкове використання сторонніх сервісів вікової верифікації, які збирають і зберігають персональні дані, привʼязані до реальної особи, на невизначений термін.

Окремо EFF звертає увагу на пункт, що прямо стосується користувачів VPN: SCREEN Act вимагає вікової верифікації для трафіку з відомих VPN-адрес, що, на думку організації, «відлякує людей від використання VPN і проксі-серверів, якими мільйони людей користуються з цілком законною метою» — від журналістів у диктатурах до діаспори, яка обходить геоблокування українських і російських сервісів. Захист даних у законопроєкті обмежується розмитою вимогою «розумних кроків» без конкретних лімітів на збір, використання чи термін зберігання інформації.

Формально голосування 5 серпня дало біллю більшість — 15 голосів проти 13. Але за регламентом Сенату для ухвалення потрібен кворум присутніх у залі сенаторів, а не лише проголосувати «за» через проксі чи письмову довіреність. Кількох членів комітету не вистачило фізично — і SCREEN Act залишився без формального просування, хоча номінально переміг. Комітету доведеться повторити голосування, щоб дотриматися процедурних вимог.

Детальніше про те, як подібна логіка вікової верифікації вже впроваджується в Європі, читайте в матеріалі про «міні-гаманець» ЄС для перевірки віку у всіх 27 країнах.

Одноголосно за KOSA: чотири роки після першого провалу

Blackburn і Blumenthal внесли перший варіант KOSA у лютому 2022 року. Законопроєкт покладає на онлайн-платформи «обов’язок дбайливості» (duty of care) — вимогу вживати розумних заходів для запобігання передбачуваній шкоді неповнолітнім користувачам, встановлювати захисні налаштування за замовчуванням і обмежувати «адиктивний дизайн», що заохочує нескінченний скролінг. Перша спроба провалилася в комітеті через побоювання, що розпливчасте формулювання дозволить генеральним прокурорам штатів переслідувати платформи за контент, який стосується ЛГБТК-підлітків чи репродуктивного здоровʼя.

30 липня 2024 року KOSA пройшла повний Сенат за підтримки обох партій, і адміністрація Джо Байдена сигналізувала про готовність підписати закон, назвавши «незаперечними доказами» те, що соціальні мережі сприяють кризі психічного здоровʼя молоді. Але в грудні 2024 року спікер Палати представників Майк Джонсон заблокував розгляд, заявивши, що палата має «зробити це правильно» і одночасно захистити свободу слова та безпеку дітей. Білль так і не дійшов до голосування в Палаті — і чотирирічна робота фактично почалася заново.

14 травня 2025 року Blackburn і Blumenthal перевнесли законопроєкт, цього разу за підтримки лідера більшості Джона Тюна і лідера меншості Чака Шумера. Нова версія звузила регульовані «функції дизайну» до конкретних елементів — автовідтворення, push-сповіщення, нескінченна стрічка — і прямо зазначила, що закон «не цензурує, не обмежує і не видаляє жоден контент з інтернету». Саме ця редакція й отримала одноголосну підтримку комітету 5 серпня 2026 року.

«Нам потрібно більше відповідальності від компаній соціальних мереж»,

Марія Кантвелл, сенаторка-демократка від штату Вашингтон, голова комітету, 5 серпня 2026

«Ми проведемо цей закон — і зробимо це попри всі гроші, витрачені проти нього»,

Марша Блекберн, сенаторка-республіканка від штату Теннессі, співавторка KOSA

Фраза Блекберн про «гроші, витрачені проти» відсилає до багаторічної лобістської кампанії технологічних компаній та громадянських організацій, які попереджають, що навіть звужена версія KOSA залишає простір для зловживань з боку майбутньої адміністрації Федеральної торгової комісії. Це побоювання прямо повторюється у критиці Chat Control у Європі, де регулятори теж обіцяють «лише захист дітей», а правозахисники вказують на технічну неможливість вибіркового сканування — детальніше в матеріалі про те, як ЄС відновив сканування листування до 2028 року.

Чатботи для дітей: Марки проти реклами, Круз за family-акаунти

Youth AI Privacy Act сенатора-демократа Едварда Марки з Массачусетсу забороняє таргетовану рекламу неповнолітнім через AI-чатботів і обмежує термін зберігання даних із дитячих розмов з такими системами. Законопроєкт також вимагає, щоб чатботи чітко й повторювано повідомляли користувача, що він спілкується не з людиною — вимога, яка виникла після серії позовів проти компаній-розробників компаньйон-ботів, звинувачених у тому, що їхні продукти заохочували підлітків до самоізоляції та шкідливої поведінки.

CHATBOT Act сенаторів-республіканців Теда Круза й Браяна Шаца будує іншу модель захисту — через сімейні акаунти. За законопроєктом, діти до 13 років мають користуватися чатботами виключно через акаунт, привʼязаний до профілю батьків, а підлітки 13–17 років отримують максимально захисні налаштування за замовчуванням, які можна змінити лише за згодою батьків. Батьки отримують контроль над лімітами часу, налаштуваннями памʼяті бота і можливістю переглядати історію розмов. Окремий пункт зобовʼязує провайдерів ШІ у разі згадки підлітком суїцидальних думок не лише показати контакти кризової лінії, а й у реальному часі повідомити батька чи опікуна.

Обидва законопроєкти просунулися з комітету 5 серпня, але критики з різних таборів звертають увагу на протилежні ризики: Марки наголошує на комерційному зборі даних, тоді як модель Круза й Шаца передбачає, що платформа має технічно ідентифікувати вік і сімейний статус кожного користувача — тобто ту саму інфраструктуру верифікації особи, яку EFF критикує в SCREEN Act. Про те, як подібна архітектура верифікації вже працює в месенджерах, ідеться в матеріалі про кінець наскрізного шифрування в Instagram DM і перехід Apple та Google на E2EE для RCS.

П’ять позовів і Сьюелл Сетцер, якому було 14

Youth AI Privacy Act зʼявився не абстрактно. У 2024 році Меган Гарсія подала позов проти Character Technologies за смерть свого 14-річного сина Сьюелла Сетцера III, який, за матеріалами справи, наклав на себе руки після місяців емоційної залежності від чат-бота на платформі Character.AI. У вересні 2025 року родина 13-річної Джуліани Пералти з Колорадо, яка померла у листопаді 2023-го, подала федеральний позов про протиправну смерть проти тієї самої компанії. У серпні 2025-го зʼявився ще один позов — Raine v. OpenAI, повʼязаний зі смертю 16-річного Адама Рейна. У січні 2026 року Google і Character.AI погодилися врегулювати одразу пʼять позовів, поданих у Флориді, Колорадо, Нью-Йорку і Техасі; умови мирових угод сторони не розкрили.

Саме на ці справи посилалися сенатори під час обговорення Youth AI Privacy Act і CHATBOT Act: вимога про негайне повідомлення батьків при згадці суїцидальних думок — це пряма відповідь на аргумент позивачів, що платформи знали про ризик, але не мали механізму втручання. У жодному з чотирьох законопроєктів немає прямої згадки цих справ, але саме вони — а не абстрактна стурбованість — стали політичним паливом, яке дозволило провести пакет комітетом одноголосно менш ніж за рік після появи перших позовів у публічному полі.

Хто за і хто проти: від NCOSE до Fight for the Future

National Center on Sexual Exploitation (NCOSE), одна з понад 400 організацій, що публічно закликали ухвалити KOSA, назвала «обовʼязок дбайливості» ключовою правовою гарантією, яка змушує платформи проєктувати продукти з урахуванням захисту неповнолітніх. Той самий NCOSE у грудні 2025 року вимагав відхилити версію KOSA, ухвалену Палатою представників, заявивши, що з неї «вирізали всі змістовні захисні механізми» — тобто організація підтримує не будь-яку версію закону, а конкретно сенатський варіант із duty of care.

Heritage Foundation закликав сенаторів не піддаватися «пустим запереченням» і провести KOSA попри лобізм технологічних компаній. Але серед прихильників закону є й самі компанії, яких він регулює: Sen. Blackburn публічно вказувала на підтримку з боку X Ілона Маска, Microsoft і Apple — тоді як Meta та Google залишаються серед найгучніших опонентів фінальної редакції.

З іншого боку барикад — коаліція правозахисних організацій на чолі з Fight for the Future, яка публічно заявила: «Це не про захист дітей. Це про те, щоб сенатори могли заявити, що захищають дітей, напередодні виборів». Організація попереджає, що «duty of care», який виконуватиме Федеральна торгова комісія за майбутньої адміністрації, «стане кошмаром цензури і стеження, особливо для ЛГБТК-молоді» — і саме цей аргумент EFF повторює у власній критиці білля, наполягаючи, що замість чотирьох окремих законів Конгресу варто було б ухвалити загальний федеральний закон про приватність для користувачів усіх вікових категорій, а не будувати вік-верифіковану інфраструктуру для всього інтернету.

Про те, як подібні аргументи «захисту дітей» використовувалися для розширення інфраструктури розпізнавання облич за межами заявленої мети, детально показано в матеріалі про Clearview AI — 60 мільярдів облич і штрафи на €100 мільйонів.

$24,4 мільйона Meta й татуювання NetChoice: ціна опору

Meta витратила рекордні $24,4 мільйона на федеральний лобізм у 2024 році — на 27% більше, ніж роком раніше, за даними аналізу організації Issue One. NetChoice, торговельна асоціація, що обʼєднує Meta, Google, Amazon і X та регулярно судиться проти вікової верифікації в американських штатах, витратила $677 500 на лобізм у 2024-му — на чверть більше, ніж у 2023-му, причому лише за перше півріччя її видатки зросли на 124% рік до року. ByteDance і Meta разом витрачали в середньому близько $220 000 щодня, поки Конгрес засідав. Загальна сума лобізму технологічної галузі у Вашингтоні 2024 року сягнула $85,6 мільйона проти $68 мільйонів роком раніше.

Ці цифри пояснюють репліку Блекберн про «гроші, витрачені проти» закону буквально: йдеться не про метафору, а про конкретний бюджет юридичних команд і лобістів, найнятих компаніями, продукти яких KOSA прямо регулює. Водночас частина великих гравців — X, Microsoft, Apple — публічно підтримала закон, що ускладнює просту картину «Big Tech проти регулювання»: індустрія розколота на тих, хто вже впровадив вікову верифікацію як конкурентну перевагу, і тих, для кого duty of care означає прямі витрати на редизайн продукту.

Австралія й Британія вже спробували — і вісім з десяти підлітків обходять заборону

США — не перша країна, що намагається регулювати доступ дітей до соціальних мереж і вважає це питання вирішеним політично. Австралія ухвалила повну заборону акаунтів у соцмережах для користувачів до 16 років 28 листопада 2024 року; норма набула чинності 10 грудня 2025-го й поширюється на YouTube, X, Facebook, Instagram, TikTok, Snapchat, Reddit, Twitch, Threads і Kick, а платформам за недотримання загрожує штраф до $50 млн. За даними австралійського регулятора eSafety, станом на початок серпня 2026 року понад вісім із десяти підлітків до 16 років, що мали акаунти до заборони, або зберегли їх, або відкрили нові — головна причина, названа регулятором: платформи так і не впровадили ефективну систему підтвердження віку.

Британський Online Safety Act пішов іншим шляхом — не забороною, а обов’язковими механізмами модерації та вікової верифікації під загрозою штрафів до £18 млн або 10% світового обороту компанії і персональної кримінальної відповідальності керівників. Наступного дня після набуття законом чинності половина топ-10 застосунків у британському App Store припадала на VPN-сервіси й додатки для підтвердження особи: за даними Proton VPN, кількість нових реєстрацій зросла більш ніж на 1400% протягом перших хвилин після вступу закону в силу.

Обидва приклади дають той самий емпіричний урок, який американські законодавці поки що обходять мовчанням: технічна вікова верифікація або підвищує використання VPN і обхідних інструментів, або просто не спрацьовує на практиці. KOSA формально уникає прямої вимоги ідентифікувати вік кожного користувача — саме тому NCOSE і Heritage Foundation відрізняють його від SCREEN Act, тоді як EFF наполягає, що duty of care на практиці підштовхне платформи до тієї ж вікової верифікації через бекдор, аби юридично довести дотримання «розумних заходів».

Для читачів у Німеччині ця дискусія не гіпотетична: Jugendmedienschutz-Staatsvertrag (JMStV) вже роками вимагає від платформ побудови «закритої групи користувачів» із перевіркою віку для контенту, шкідливого для неповнолітніх, а німецькі регулятори прямо визнають недостатніми прості вікові декларації, дати народження чи перевірку кредитної картки — стандарт, який Bundeszentrale für Kinder- und Jugendmedienschutz (BzKJ) у Бонні висуває до платформ незалежно від того, чи компанія базується у Каліфорнії. Європейський Digital Services Act додає до цього обовʼязок для найбільших платформ оцінювати «системні ризики» для дітей, не приписуючи єдиного технічного методу — тобто Євросоюз і Сенат США зараз одночасно шукають відповідь на те саме питання, не координуючись між собою і без гарантії, що жодна з архітектур не породить нову проблему замість вирішеної.

Що ще залишилось: іграшки з ШІ і повне голосування Сенату

Четвертий законопроєкт пакету, Children’s Artificial Intelligence Toy Safety Act сенаторки Тамі Дакворт, доручає Національним академіям наук дослідити психологічні ризики іграшок зі вбудованим штучним інтелектом і зобовʼязує Федеральну торгову комісію та Комісію з безпеки споживчих товарів розробити спільний план дій. На відміну від трьох попередніх біллів, цей законопроєкт не встановлює нових вимог до платформ негайно — натомість запускає дворічний цикл дослідження, результати якого можуть стати основою для окремого регулювання вже після 2028 року.

Формально жоден із чотирьох законопроєктів, ухвалених комітетом 5 серпня, ще не є законом. Кожен потребує окремого голосування на пленарному засіданні повного Сенату, а потім — узгодження з Палатою представників, де саме KOSA застрягла у грудні 2024 року. Дату пленарного голосування лідерство Сенату поки не оголосило.

Схожий фрагментований підхід — окремі закони під конкретні технології замість єдиного федерального регламенту приватності — вже застосовувався у Європі при побудові архітектури цифрового нагляду через eIDAS, AML6 і Chat Control одночасно. Огляд цієї системи є в матеріалі про архітектуру цифрового нагляду ЄС 2026 року, а про паралельний американський досвід збору біометричних даних — у розслідуванні про те, як ICE і CBP передали ФБР 3,3 мільйона профілів ДНК затриманих. Обидва приклади показують одну закономірність: інфраструктура, побудована під вузьке завдання, рідко залишається вузькою після ухвалення закону.

Жоден із чотирьох законопроєктів, ухвалених 5 серпня, не дає точної відповіді на суперечність, яку показали Австралія й Британія: механізм, покликаний захистити дітей, майже завжди потребує технічної можливості визначити вік усіх користувачів — а ця можливість неминуче створює базу даних, придатну для інших цілей. KOSA у теперішній редакції формально обходить цю пастку, перекладаючи відповідальність на дизайн платформи, а не на ідентифікацію особи, але саме тому критики з обох таборів — і NCOSE, який хоче жорсткішої версії, і EFF, який не хоче жодної — погоджуються, що фінальний текст закону вирішиться не в комітеті, а в переговорах між Сенатом і Палатою представників, де KOSA вже одного разу зупинилася.

SCREEN Act повернеться на повторне голосування комітету найближчими тижнями — цього разу з обовʼязковою фізичною присутністю сенаторів у залі. KOSA, Youth AI Privacy Act і CHATBOT Act очікують дати пленарного розгляду, яку керівництво Сенату ще не назвало.

Більше про те, як формується цифрова інфраструктура нагляду — у розділі технологічної аналітики NewsGroup.

Джерела: EFF, “Tomorrow’s U.S. Senate Vote: Four Internet Bills, One Wrong Direction” · Tech Policy Press, “Senate Committee Advances Four Bills Aimed at Protecting Children Online” · TIME, “What to Know About the Kids Online Safety Act”

• Share on Bluesky
• Share on Facebook
• Share on LinkedIn
• Email this Page
• Print this Page
• Share on Reddit
• Share on Tumblr
• Share on WhatsApp
• Share on Viber
• Share on Threads
• Share on Telegram
• Share on X

Незалежні новини від News Group – Дякує Вам за підтримку та активність, ми цінуємо кожного, та хвилюємось за Вас, якщо ви бажаєте підтримати наш проєкт або додати пропозицію.

Для звʼязку переходьте за посиланнями:

• Mastodon
• Bluesky
• LinkedIn
• X

Приєднуйтесь до соціальної мережі для інвесторів та підприємців VIR.GROUP — live-стрічка проектів, ескроу-угоди, VIR AI аналітика і Matrix-чат.

VIR.GROUP is available on Google Play VIR.GROUP is available on the App Store

Наша захищена Мережа Mastodon