Стармер хоче забороняти пропалестинські марші у Британії

2 травня 2026 року прем’єр-міністр Великої Британії Кейр Стармер в інтерв’ю BBC заявив, що деякі пропалестинські марші можуть бути заборонені, а тих, хто використовує гасло «globalise the Intifada», слід переслідувати у судовому порядку. Це найжорсткіша риторика глави британського уряду щодо вуличних протестів за всю історію його прем’єрства — і вона звучить через тиждень після того, як 30 квітня у північному Лондоні в районі Голдерс-Грін були поранені ножем двоє чоловіків.

Британія, яка історично пишалась традицією свободи зібрань, опинилась на роздоріжжі: уряд каже про «жорсткіші заходи проти екстремізму», а активісти і протестувальники вже відкрито називають країну «недемократичною». Минулого місяця за участь у мирному пікеті на захист забороненої організації «Palestine Action» поліція затримала понад 500 людей за один вечір.

Що саме сказав Стармер

В інтерв’ю, яке BBC показав у суботу, прем’єр-міністр спочатку зробив публічний реверанс на користь свободи слова: «Я великий захисник свободи висловлювання, мирних протестів». А потім одразу ж окреслив, де ця свобода для нього закінчується: «Але коли є речівки на кшталт “globalise the Intifada”, це повністю поза межами. Чітко має бути жорсткіша реакція стосовно цього».

На пряме запитання журналіста, чи розглядає він можливість повної заборони деяких маршів, Стармер відповів, що в окремих випадках це було б «доречним». За його словами, з поліцією вже певний час тривають консультації щодо «подальших дій».

Раніше цього тижня прем’єр назвав скандування «globalise the Intifada» проявом «крайнього расизму» і прямо заявив, що тих, хто це говорить, «слід переслідувати у судовому порядку». Комісар лондонської поліції сер Марк Роулі підхопив тон і сказав BBC: люди, які використовують цю фразу, «найімовірніше будуть заарештовані».

Що означає «globalise the Intifada»

Сама фраза є предметом гарячих суперечок. Прихильники гасла, переважно учасники пропалестинських акцій, кажуть, що йдеться про розширення кампанії за палестинські права на глобальний рівень — мирним шляхом, як свого часу проти апартеїду в ПАР. Слово «інтифада» арабською означає «повстання» або «струшування», і у контексті палестинської історії описує два масові протести проти ізраїльської окупації — у 1987 та у 2000 роках.

Критики, серед них уряд Стармера, наполягають, що термін фактично закликає до насильницьких дій проти євреїв за межами Ізраїлю — і саме це, на їхню думку, перетворює його на мову ненависті. Юридичної визначеності немає: жоден британський закон прямо не забороняє це гасло, і будь-яке кримінальне переслідування доведеться будувати на чинних статтях про публічне розпалювання ворожнечі.

І саме тут — справжня проблема. Якщо коротка фраза, що звучить на десятках мітингів по всій країні, стане підставою для арешту, кожен прокурор отримає інструмент масового тиску. У такій логіці влада сама вирішує, чий політичний вислів — «крайній расизм», а чий — «легітимна критика».

Контекст: атака в Голдерс-Грін

Ескалація риторики Стармера сталась після нападу 30 квітня в Голдерс-Грін — лондонському районі з великою єврейською громадою. Двоє чоловіків були поранені ножем. У п’ятницю 1 травня 45-річний громадянин Британії, народжений у Сомалі, постав перед судом за обвинуваченням у замаху на вбивство і був залишений під вартою.

Того ж четверга прем’єр-міністр відвідав місце нападу та відділення єврейської волонтерської служби швидкої допомоги. Зустріч була не такою теплою, як планувалось: частина місцевих освистала Стармера, звинувативши його в недостатньому захисті єврейської громади. Деякі мешканці прямо протестували проти пропалестинських маршів у британських містах.

Того ж дня — у четвер 1 травня — британська влада підвищила рівень терористичної загрози до «severe» — другого найвищого з можливих. Офіційна заява пов’язує це підвищення зокрема з нападом у Голдерс-Грін. Посольство США в Лондоні попередило власних громадян: будьте обережні.

«Британія перетворилась на недемократичну країну»

Логіка уряду зрозуміла: реагуємо на загрозу, заспокоюємо громаду, яка постраждала. Але є й інша сторона. Минулого місяця британська поліція заарештувала понад 500 людей на одному масовому пікеті в центрі Лондона. Привід — пікет на захист групи «Palestine Action», яку уряд Стармера офіційно заборонив під «антитерористичним» законодавством.

«Я думаю, Британія тепер сповзла у недемократичну ситуацію, і це дуже небезпечно для свободи слова», — сказав в інтерв’ю Al Jazeera один із учасників того пікету. Це не радикальний коментар. Це людина, яка стояла з плакатом і опинилась в наручниках.

Британська традиція — навіть найгостріші протести проти уряду на Гайд-парк-корнер не мали ризику закінчитись арештом за висловлювання. Сьогодні ця традиція руйнується. І руйнується саме лейбористським урядом, який історично формувався на захисті права на протест.

Як це вписується в європейський тренд

Британія — не виняток. У Німеччині пропалестинські демонстрації обмежено вже кілька років: в окремих містах їх повністю забороняли. У Франції суди ув’язнюють активістів за «прославляння тероризму» — і визначення цього «прославляння» розширюється з кожним рішенням. В Австрії за гасло «From the river to the sea» можуть оштрафувати на тисячі євро.

Загальний європейський тренд видно: під приводом боротьби з антисемітизмом, екстремізмом, дезінформацією — кожна нова межа дозволеного звужується. ЄС готує DSA-2.0 з ще більшими повноваженнями для платформ модерувати контент. Британія йде попереду — вона завжди була пілотним полігоном для законодавчих практик, які потім поширюються на континент.

Цікаво, що паралельно у тих самих країнах майже не обмежують ультраправих, які виходять із прапорами Ізраїлю та закликами «розчавити» цілі національні групи. Подвійний стандарт впадає в око і самим правозахисникам, і простим читачам — і саме він підтримує тезу про «селективне правосуддя».

Що таке «Palestine Action» і чому її заборонили

«Palestine Action» — група прямих ненасильницьких дій, яку Британія створила навколо ізраїльських військових заводів на британській території. Активісти вторгались на територію підприємств Elbit Systems (ізраїльський оборонний концерн), розливали червону фарбу, блокували виходи. Це не теракти. Це класична традиція громадянської непокори, яка має корені у боротьбі суфражисток та антирасистських активістів.

Восени 2025 року «Palestine Action» була офіційно віднесена до терористичних організацій згідно з британським Terrorism Act 2000. Це означає, що навіть участь у мирному пікеті на її захист — кримінальний злочин. Тих 500 заарештованих минулого місяця затримували саме на цій підставі.

Прецедент важливий: вперше західна демократія застосовує антитерористичне законодавство до групи, яка не вбила жодної людини. Якщо ця практика встановиться, наступного разу таким самим чином можуть забанити кліматичні групи, антивоєнні рухи або профспілки, які блокують склади оборонних компаній.

Ширша тенденція: цензура під виглядом безпеки

Британський сценарій — це не унікальний британський випадок. Це частина глобальної тенденції, де західні уряди використовують концепти «національної безпеки», «антитероризму» та «захисту цифрового простору» для звуження свободи слова. Раніше ми писали про штат Юта, який забороняє VPN з 6 травня — під аналогічним соусом.

Те ж саме з фінансовою цензурою. Дебанкінг — коли банки відрізують клієнтів за політичні погляди — стає реальністю не тільки для рідкісних радикалів, а й для звичайних активістів. Тиск через гаманець виявляється часто ефективнішим за вуличну поліцію.

На рівні цифрової інфраструктури — британський Online Safety Act 2023 вже зобов’язує платформи видаляти «шкідливий контент» без чіткого визначення, що це таке. Британська Ofcom з 2025 має право штрафувати компанії, які не «співпрацюють» — на десятки мільйонів фунтів.

Що це означає для діаспори в Британії

Серед наших читачів — українці, які живуть у Великій Британії. Для них новина має пряме практичне значення. Якщо завтра антивоєнні гасла стосовно України почнуть так само трактуватись як «розпалювання ворожнечі», ситуація може повторитись. Сьогодні забороняють пропалестинські марші — завтра можуть забороняти будь-які мітинги, чий зміст уряду не подобається.

Юридичні наслідки для тих, хто бере участь у протестах, тепер серйозніші, ніж рік тому. Адміністративний штраф колись закінчував справу. Сьогодні — кримінальна стаття за «розпалювання» з можливим позбавленням волі до 7 років. Заявники британського громадянства автоматично проходять перевірку щодо участі у заборонених групах.

Особлива увага потрібна, якщо ви — мігрант з робочою візою. Затримання на протесті, навіть без судимості, потенційно впливає на продовження дозволу на проживання. Юридичні кампанії з захисту таких людей вже діють, але обсяг роботи перевищує можливості організацій.

Чого чекати в найближчі тижні

Найочевидніший наслідок — наступний великий пропалестинський марш у центрі Лондона буде або обмежений у маршруті, або заборонений повністю, або поліція зробить десятки превентивних арештів. Усі три сценарії — це випробування, яке покаже реальну межу свободи зборів у Британії 2026.

Друге — судові справи проти тих, хто скандував «globalise the Intifada» на минулих маршах, можуть стати показовими процесами. Якщо проллється кров чи буде затверджена тривалая в’язниця за слова — це створить прецедент, який роками впливатиме на британську правову систему.

Третє — реакція ЄС. Якщо британська модель приживеться, схожі ініціативи з’являться в Парижі, Берліні, Римі. Колективна Європа активно шукає інструменти для управління суспільним невдоволенням, і обмеження вуличного протесту — серед перших таких інструментів.

Висновок: коли «безпека» з’їдає демократію

Стармер балансує на тонкій грані. З одного боку — реальна загроза антисемітських нападів, реальний страх єврейської громади Лондона. З іншого — спокуса використати цей страх для розширення державних повноважень над всім вуличним протестом, незалежно від його змісту.

Історія знає таких балансів забагато, щоб вірити, що влада сама себе обмежить. Закони, написані під «екстремальні випадки», згодом застосовуються до звичайних випадків. Поліцейські повноваження, надані «у відповідь на терор», лишаються назавжди. А кожна нова межа дозволеного — це попередник наступної.

Ми не пишемо це для того, щоб виправдати чи засудити учасників пропалестинських маршів. Ми пишемо це, бо принцип свободи зборів — це принцип, який захищає всіх, навіть тих, з ким більшість не згодна. Якщо британський уряд може заборонити одне гасло сьогодні — завтра він заборонить інше. І коли черга дійде до питань, які стосуватимуться вже українських мітингів проти мобілізації або проти корупції, аргументів не залишиться.

Демократія — це коли неприємний для влади протест дозволений. Все інше називається інакше.

• Share on Bluesky
• Share on Facebook
• Share on LinkedIn
• Email this Page
• Print this Page
• Share on Reddit
• Share on Tumblr
• Share on WhatsApp
• Share on Viber
• Share on Threads
• Share on Telegram
• Share on X

Незалежні новини від News Group – Дякує Вам за підтримку та активність, ми цінуємо кожного, та хвилюємось за Вас, якщо ви бажаєте підтримати наш проєкт або додати пропозицію.

Для звʼязку переходьте за посиланнями:

• Mastodon
• Bluesky
• LinkedIn
• X

Приєднуйтесь до соціальної мережі для інвесторів та підприємців VIR.GROUP — live-стрічка проектів, ескроу-угоди, VIR AI аналітика і Matrix-чат.

VIR.GROUP is available on Google Play VIR.GROUP is available on the App Store

Наша захищена Мережа Mastodon