Колишній співробітник марокканської служби внутрішньої розвідки DGST, відомий під псевдонімом Safir, свідчив консорціуму Forbidden Stories, що спецслужба почала використовувати шпигунське програмне забезпечення Pegasus у 2017 році й протягом чотирьох років застосовувала його проти журналістів, правозахисників, французьких політиків та іспанських міністрів. Його показання, опубліковані 16 липня 2026 року в межах міжнародного розслідування «Pegasus Project: усередині марокканської машини стеження», уперше описують систему зсередини.
Розслідування вела команда під координацією Forbidden Stories за участю 14 медіа, серед яких Le Monde, Haaretz, El Confidencial, Die Zeit і The Guardian, з технічною підтримкою Security Lab організації Amnesty International. Свідчення Safir підтвердили ще двоє колишніх агентів марокканської розвідки та криміналістичний аналіз витоку даних Pegasus Project.
- Вілла в Рабаті і подарунок з Абу-Дабі
- «Зброя монстра»: як працювала система
- Тринадцять тисяч номерів і мішені всередині країни
- Іспанський кабінет: прем'єр, міністри й «зрада» жандармерії
- Розслідування, що вперлося в стіну ізраїльського мовчання
- Більше матеріалів
- Трамп помилував засновника Silk Road Ульбрiхта в перший тиждень
- Chat Control в ЄС: 314 MEP проти — і закон все одно ухвалено
- Хусити захопили Мокху і наближаються до Баб-ель-Мандебу
- Нетаньяху подає до суду на Haaretz за звіт про ОАЕ і 7 жовтня
- Сем Бенкман-Фрід програв апеляцію: вирок 25 років остаточний
- Cum-Ex: €55 млрд з платників податків ЄС і мовчання Шольца
Вілла в Рабаті і подарунок з Абу-Дабі
За словами джерела, наприкінці 2017 року представники ізраїльської компанії NSO Group провели для високопосадовців DGST і технічних фахівців десятиденну демонстрацію нових технологій у дорогій віллі в Рабаті, неподалік проспекту Мехді Бен Барки й посольства Канади. Будинок мав внутрішнє прізвисько «вілла FSSYS» — за назвою FSSYS Maroc, марокканської філії базованого в ОАЕ посередника al-Fahad, який регулярно використовував це приміщення для показів.
Присутні одразу оцінили потенціал Pegasus: віддалене зараження означало, що більше не потрібно фізично отримувати доступ до телефона мішені. На очах у гостей представники NSO інфікували кілька тестових апаратів, дистанційно вмикали камери й мікрофони, зчитували дані та повідомлення. Продукт продавали як інструмент проти тероризму й тяжкої злочинності — офіційна позиція NSO Group, яка стверджує, що постачає Pegasus лише державам.
Ключовою в показаннях Safir є схема придбання. Марокко на той момент не мало офіційних дипломатичних відносин з Ізраїлем — вони нормалізувалися лише у грудні 2020 року в межах Авраамових угод. Обійти цю перешкоду допомогли Емірати.
«Мільйони для еміратців — це ніщо. Емірати купили це й роздали дружнім службам. Це як Netflix: один друг платить за підписку, а інші користуються його акаунтом.»
Джерело під псевдонімом Safir, колишній агент DGST, розслідування Forbidden Stories, 16 липня 2026
FSSYS Maroc була філією компанії al-Fahad Smart Systems, заснованої 2005 року підприємцем Халідом Обаїдом аль-Алі. Згодом материнську структуру Etimad поглинув Edge — державний оборонно-аерокосмічний конгломерат ОАЕ. Саме через цього посередника, за даними консорціуму, ізраїльська технологія потрапила до марокканської розвідки в обхід відсутніх міждержавних угод. Роль FSSYS як посередника раніше підтвердив і витік даних італійської Hacking Team 2015 року: у 2012–2014 роках DGST через ту саму фірму купувала спостережне ПЗ RCS.
У документах NSO Group Марокко проходило під кодовою назвою «Morgan». За даними ізраїльської газети Haaretz, компанія присвоювала країнам-клієнтам умовні імена за першою літерою назви й маркою автомобіля: Саудівська Аравія фігурувала як «Subaru». Що Марокко — це «Morgan», консорціуму підтвердили колишні співробітники NSO. Ця відповідність зринула завдяки судовому позову Meta, материнської компанії WhatsApp, проти NSO у США: у розсекреченій презентації для ради директорів Q Cyber Technologies від початку серпня 2018 року був перелік кодових імен кінцевих користувачів.
«Зброя монстра»: як працювала система
До появи Pegasus марокканська розвідка покладалася на суміш старих методів. Агентура працювала з людьми, стежила за терміналами в інтернет-кафе й навіть переконувала власників крамниць продавати дисидентам мобільні телефони, заздалегідь заражені простішим шпигунським ПЗ. Дорогий ізраїльський продукт, за словами Safir, приберігали для найцінніших мішеней — коли дешевші варіанти вичерпувалися.
«Ми ніколи не починаємо з Pegasus. Це зброя монстра.»
Safir, колишній агент DGST, розслідування Forbidden Stories, липень 2026
Робочий процес джерело описало OCCRP покроково. Оперативники отримували IMEI-номер телефона мішені й передавали його команді під керівництвом Абдельджаліля Такі, яка направляла дані посереднику FSSYS Maroc або безпосередньо NSO «для зараження». Конфігурацію під конкретне завдання отримував уже агент на місці.
«Наприклад, ми знаємо, що хтось зустрічається із суддею у певний час. Ми надсилаємо NSO деталі, і вони надсилають конфігурацію агенту, щоб записати розмову.»
Safir, розслідування OCCRP, липень 2026
Схема була сконструйована так, щоб не лишати слідів. Формальний контракт існував між ізраїльтянами й посередником, а не з розвідкою.
«В ізраїльтян контракт із FSSYS на обладнання, а не з DGST. Ви не знайдете жодних документів, що стосуються DGST.»
Safir, розслідування OCCRP, липень 2026
Технологія еволюціонувала швидко. Якщо у 2017 році для зараження мішень мала клікнути на посилання, то до 2019 року, за матеріалами консорціуму, достатньо було анонімного дзвінка — так званий безклікний вектор, від якого користувач не міг захиститися жодною обережністю. Це та сама архітектура тотального доступу, яку ми розбирали в матеріалі про NSO Group і десятиліття Pegasus, і яка ставить приватний спостережний бізнес в один ряд із державними програмами масового перехоплення на кшталт альянсу Five Eyes.
Тринадцять тисяч номерів і мішені всередині країни
За даними, зібраними в межах Pegasus Project, до марокканського клієнта прив’язано близько 13 000 телефонних номерів, відібраних для потенційного стеження. Консорціум наголошує, що не може стверджувати, скільки з них справді було інфіковано: частина записів могла бути тестовою або відображати лише намір, а не факт злому.
Перші сліди системи датуються вереснем 2017 року. Тоді чотири унікальні марокканські номери відібрали як мішені — вочевидь, щоб перевірити щойно запущену систему; два з них належали співробітникам самої DGST. Того ж місяця до бази почали заносити номери марокканських журналістів і правозахисників.
Серед мішеней — журналіст Омар Раді, чий телефон, за криміналістичним аналізом, атакували у лютому й вересні 2019 року та в січні 2021 року. Після викриття стеження Раді звинуватили у шпигунстві, зґвалтуванні й непристойних діях, у липні 2021 року засудили до шести років, а в липні 2024 року помилували.
«Я вважаю, що такий метод має припинитися. А щоб він припинився, потрібно більше демократії, більше прозорості й більше контролю.»
Омар Раді, журналіст, розслідування OCCRP
Правозахисника Мааті Монжіба інфікували в період 2017–2019 років. У грудні 2020 року його заарештували, засудили до року ув’язнення, а в березні 2024 року помилували. Наслідки стеження виявилися довшими за вирок.
«Стеження зараз менш інтенсивне, але воно досі психологічно дуже шкідливе для мене й моєї родини. Моїй доньці довелося покинути Марокко, коли їй було 16.»
Мааті Монжіб, правозахисник, розслідування OCCRP
Стеження швидко вийшло за межі Марокко. Іспанський номер Амінату Хайдар, відомої правозахисниці із Західної Сахари, потрапив до бази й був атакований Pegasus ще з 2018 року; сліди програми знайшли й на другому її телефоні в листопаді 2021 року. У переліку опинився і мадридський номер журналіста Ігнасіо Сембреро, який спеціалізується на Магрибі.
Іспанський кабінет: прем’єр, міністри й «зрада» жандармерії
Записи Pegasus Project показують понад 200 іспанських мобільних номерів, відібраних для стеження користувачем, якого вважають Марокко. У травні 2022 року іспанський уряд оприлюднив, що телефони прем’єр-міністра Педро Санчеса й міністерки оборони Маргарити Роблес були заражені Pegasus у травні та червні 2021 року. За матеріалами слідства, апарат Санчеса зламували п’ять разів у 2020–2021 роках і викрали понад 2,5 гігабайта файлів; телефон Роблес отримували чотири рази протягом п’яти місяців 2021 року.
Атаки збіглися в часі з гострою дипломатичною сваркою. Мадрид дозволив лідеру Фронту Полісаріо, який десятиліттями бореться за незалежність Західної Сахари від Марокко, лікуватися від COVID-19 у лікарні на півночі Іспанії. Пізніше з’ясувалося, що мішенями стали також телефони міністра внутрішніх справ Фернандо Гранде-Марласки й міністра сільського господарства Луїса Планаса.
Прямий технічний зв’язок із Рабатом встановили через акаунт зловмисника. Один із таких акаунтів, приписаний до марокканської системи Pegasus і використаний для стеження за політиками, журналістами й правозахисниками у Франції, застосовувався також проти телефонів Роблес і Гранде-Марласки. Це той самий французький слід, який раніше змусив мадридського суддю відновити закрите було розслідування.
Попри підозри, дипломатична близькість між силовими відомствами двох країн не постраждала. Торік Гранде-Марласка вручив Абделлатіфу Хаммуші, генеральному директору DGST, найвищу відзнаку іспанської Guardia Civil — жандармерії, підпорядкованої водночас міністерствам внутрішніх справ і оборони. Один із профспілкових об’єднань Guardia Civil заявив, що нагородження «людини, якій висувають міжнародні звинувачення в порушеннях прав людини й шпигунстві», є образою гідності офіцерів.
Витік документів, фотографій і показань іспанських силовиків та колишнього марокканського агента вказує, що DGST намагалася отримати доступ до комунікацій офіцерів Guardia Civil, які приїжджали до Марокко ділитися контртерористичним досвідом. Особистий номер одного зі старших офіцерів жандармерії з’являється у списку мішеней, відібраних кінцевим користувачем, якого вважають Марокко, п’ять разів.
«Ми стежимо за всіма.»
Колишній офіцер DGST, розслідування консорціуму Forbidden Stories, липень 2026
За словами того ж джерела, таке стеження велося «про всяк випадок». Старший представник Guardia Civil назвав викриття щодо шпигунства за власними офіцерами «зрадою». На відміну від колег із національної поліції Іспанії, які застосовували окремі мобільні пристрої для чутливої інформації під час поїздок до Марокко, жандарми таких запобіжників не вживали.
«Ми цього не робили, бо не підозрювали, що за нами шпигуватимуть.»
Старший офіцер розвідки Guardia Civil, розслідування консорціуму, липень 2026
Розслідування, що вперлося в стіну ізраїльського мовчання
Судові спроби докопатися до правди в Іспанії результату не дали. Слідчий суддя Хосе Луїс Калама спершу закрив провадження у липні 2023 року, потім відновив його після того, як французька влада передала інформацію про використання Pegasus проти французьких міністрів, депутатів, адвокатів і журналістів. У січні 2026 року суддя згорнув справу вдруге, пославшись на хронічну відмову ізраїльської сторони співпрацювати.
За версією слідства, Ізраїль проігнорував п’ять запитів про допомогу, зокрема прохання взяти свідчення в керівництва NSO. Калама констатував, що така поведінка порушила «принцип добросовісності» між державами. Співзасновник NSO Шалев Гуліо, викликаний французьким суддею, дав показання 29 січня 2026 року, посилаючись на положення ізраїльського законодавства.
Ізраїльська держава послідовно захищала експорт Pegasus як інструмент своєї зовнішньої політики, аж поки тиск не став надто відчутним. У листопаді 2021 року адміністрація Джо Байдена внесла NSO Group до чорного списку США, визнавши, що компанія діяла «всупереч зовнішньополітичним інтересам і національній безпеці» країни. За три тижні ізраїльська фінансова газета Calcalist повідомила, що міністерство оборони Ізраїлю заборонило експорт кіберпродукції до низки країн, серед яких Марокко й ОАЕ. Розслідування не виявило доказів застосування Pegasus у Марокко після кінця 2021 року.
Марокканський уряд роками заперечував використання Pegasus проти критиків удома чи за кордоном і стверджував, що журналісти, які досліджували NSO, були «неспроможні довести» будь-який зв’язок країни з компанією. На запити консорціуму NSO Group, уряди Марокко та ОАЕ, материнська структура al-Fahad, а також іспанський уряд і його міністерства внутрішніх справ, закордонних справ та оборони не відповіли.
Ця історія оголює конструкцію, на якій тримається весь ринок комерційного стеження: продукт продають «лише урядам для боротьби з тероризмом», але юридична дистанція між виробником, державою-посередником і кінцевим користувачем спеціально збудована так, щоб жоден суд не дійшов до відповідальних. Схема з еміратським фінансуванням і посередником FSSYS — не марокканський виняток, а робоча модель індустрії, у якій приватні компані на кшталт Black Cube й Clearview AI роблять державні можливості товаром, а витік даних до брокерів персональних даних перетворює приватність на актив, який купують і перепродають. Європейські інституції одночасно намагаються легалізувати сканування приватного листування через Chat Control — і саме тому справа Марокко стосується не лише Рабата.
Розслідування іспанського судді Калами лишається згорнутим від січня 2026 року через відсутність співпраці з боку Ізраїлю. Криміналістичний аналіз консорціуму не зафіксував слідів Pegasus у Марокко після кінця 2021 року, а офіційні відповіді Рабата, Абу-Дабі й NSO Group на запити журналістів так і не надійшли.
Незалежні новини від News Group – Дякує Вам за підтримку та активність, ми цінуємо кожного, та хвилюємось за Вас, якщо ви бажаєте підтримати наш проєкт або додати пропозицію.
Для звʼязку переходьте за посиланнями:
Приєднуйтесь до соціальної мережі для інвесторів та підприємців VIR.GROUP — live-стрічка проектів, ескроу-угоди, VIR AI аналітика і Matrix-чат.
VIR.GROUP is available on Google Play VIR.GROUP is available on the App Store
Наша захищена Мережа Mastodon
1 thought on “Ексагент DGST підтвердив стеження Марокко через Pegasus”
Comments are closed.