Danske Bank: €200 млрд через Таллін і жоден директор за ґратами

Данський банк Danske Bank у вересні 2018 року оприлюднив результати внутрішнього розслідування, яке підтвердило: між 2007 і 2015 роками через таллінську філію пройшло щонайменше €200 млрд підозрілих транзакцій, значну частину яких пов’язано з рахунками осіб із кремлівського оточення, родичів Путіна і офіцерів ФСБ, – а перше внутрішнє попередження банк отримав ще у грудні 2013 року і проігнорував. У грудні 2025 року Міністерство юстиції США офіційно завершило трирічний пробаційний нагляд над банком, закривши справу, в якій корпорація виплатила $2,059 млрд, а жоден із вищого керівництва так і не постав перед кримінальним судом.

Фабрика фіктивних контрактів у Таллінні

Схема у таллінській філії виникла задовго до того, як Danske Bank там з’явився. Юрі Кідяєв і Ерік Лідметс почали продавати позабалансові послуги ще у 2005 році, коли обидва працювали у фінському банку Sampo. Після придбання Sampo данською установою у 2007 році вони перейшли в нову структуру – і продовжили. До них поступово долучились Євгеній Агневщіков, Марко Тедер, Міхаїл Мурніков і Наталія Комарова: усіх шістьох у квітні 2023 року естонська прокуратура звинуватила у відмиванні грошей у великих розмірах.

Послугу, яку вони пропонували, задокументовано матеріалами OCCRP і Estonian State Prosecutor’s Office: реєстрація офшорних компаній, фіктивні контракти з підписами і печатками для обґрунтування переказів, підставні директори в юридичних документах, «транзитні послуги» через рахунки під прихованим контролем менеджерів. Ціна – 10% від суми операції на «корпоративне обслуговування», €50-150 окремо Кідяєву і Лідметсу, решта – банкіру, який безпосередньо вів рахунок. Між 2006 і 2010 роками шість менеджерів таллінської філії відкрили щонайменше 1 122 офшорні компанії.

Менеджер Мурніков описував послугу без прикрас. У переписці з клієнтами він писав: «Хай живе Фотошоп» – маючи на увазі фальсифікацію документів – і пропонував: «Ми робимо контракти з печатками та підписами для нашого і будь-якого іншого банку». Незалежний слідчий Л. Берк Файлс, який аналізував транзакції таллінської філії, охарактеризував структуру операцій як таку, що «у всіх відношеннях є ознакою відмивання грошей: великі суми, усі транзакції виконані за один-два дні».

Говард Вілкінсон, британський менеджер таллінської філії, зафіксував аномалії і у грудні 2013 року надіслав детальний звіт безпосередньо топ-менеджменту банку в Копенгагені. Відповіді не надійшло. У 2014 році він звільнився – і провів наступні роки, намагаючись донести справу до естонських і британських регуляторів. Публічно скандал вибухнув лише у вересні 2018-го – через чотири роки після його відходу.

Рахунки кремлівського оточення і схеми ФСБ

OCCRP задокументував, що серед власників рахунків у таллінській філії – Ігор Путін, двоюрідний брат президента Росії і на той момент член ради директорів Промсберабанку. Сам Promsberbank у 2015 році позбувся ліцензії – після того, як з рахунків зникло 3 млрд рублів. Компанія Lantana Trade LLP, зареєстрована на Кіпрі і пов’язана зі схемою через Promsberbank, того ж року самоліквідувалась: її рахунок у Danske Bank Estonia закрили ще у 2013 році – незабаром після доповіді Вілкінсона.

Матеріали OCCRP і ICIJ у проекті FinCEN Files також указують на Олександра Григор’єва, банкіра з документально підтвердженими зв’язками з ФСБ, заарештованого у 2015 році за звинуваченням у відмиванні грошей, та Олексія Кулікова, затриманого у 2016 році за «великі розкрадання». Жоден із них формально не пов’язаний обвинуваченнями безпосередньо з таллінськими рахунками – проте кошти, зафіксовані в обох справах, проходили через ті самі канали.

Джерела брудних грошей, що проходили через таллінські рахунки, задокументовано частково. Близько $1,4 млрд надійшло з «Азербайджанської пральні» через 56 окремих рахунків у Danske Bank; ще близько $150 млн – зі схеми податкового шахрайства у справі Магнітського; близько $98 млн – від фішингових атак на Facebook і Google, організованих литовцем Евалдасом Рімашаускасом, засудженим у США до п’яти років ув’язнення. Через ті самі канали рухались кошти від контрабанди цигарок, порушень іранських санкцій і схем туристичних платежів з Грузії. Загальна сума підозрілих операцій – щонайменше €200 млрд за 2007-2015 роки; реальне походження більшості транзакцій юридично досі не встановлено.

Хронологія: від листа 2013 до закриття нагляду у 2025

$2,059 млрд виплати і відсутність вироку для директорів

Сукупні виплати Danske Bank американським і данським регуляторам перевищили $2,5 млрд. У рамках угоди з Міністерством юстиції США банк визнав, що навмисно вводив в оману американські фінансові установи щодо якості своїх AML-процедур і реального профілю клієнтів – щоб зберегти доступ до доларового клірингу для рахунків із Естонії. Паралельно SEC стягнула $413 млн у рамках цивільного провадження.

Генеральний директор Томас Борген залишив посаду у серпні 2018 року, отримавши вихідну компенсацію в €3,5 млн. Його попередник Ейвінд Кольберг, який керував банком у 2007-2012 роках – саме тоді, коли схема набирала оберти, – жодних кримінальних звинувачень не отримав. Голова ради директорів Оле Андерсен пішов під критикою акціонерів, але також без судового переслідування. DOJ у грудні 2022 року зазначив, що розслідування щодо фізичних осіб «ще не завершено» («has not yet concluded»). Конкретних звинувачень проти топ-менеджменту до грудня 2025 року так і не надійшло.

Шестеро колишніх менеджерів таллінської філії – єдині особи, яким пред’явлено кримінальні обвинувачення зсередини банку, – відкинули всі пункти. Їхній захист наполягає: нерезидентський портфель філії не відрізнявся від практики балтійських банків того часу. Суд у Харюському повітовому суді Естонії тривав із листопада 2023 року; за обвинуваченням, обидва підсудні спільно забезпечили відмивання $1 611 963 711 і €6 074 878 за вісім років.

Справа Danske Bank закріпила стандарт, характерний для банківських проваджень після 2008 року: корпоративне визнання провини з великим штрафом функціонує як заміна персональній відповідальності осіб, що приймали рішення. Регуляторам простіше домовитись із бухгалтерією банку, ніж довести умисел конкретному CEO поза розумним сумнівом. Акціонери, які не ухвалювали жодного рішення про нерезидентський портфель, платять форфейтуру з дивідендів – тоді як виконавчий директор виходить із вихідною компенсацією.

З €200 млрд, що пройшли через таллінські рахунки Danske Bank у 2007-2015 роках, слідство задокументувало підозрілі схеми лише для меншої частини загального обсягу. Судовий процес у Харюському повітовому суді Естонії над шістьма колишніми менеджерами залишається відкритим. Вирок у ньому визначить, чи стане покаранням у цій справі щось більше за корпоративний чек.

Джерела: U.S. Department of Justice, “Danske Bank Pleads Guilty to Fraud on U.S. Banks” · OCCRP, “Report: Russia Laundered Millions via Danske Bank Estonia” · Postimees, “Six people indicted for money laundering in Estonian branch of Danske Bank” · ICIJ FinCEN Files, “Inside scandal-rocked Danske Estonia”

• Share on Bluesky
• Share on Facebook
• Share on LinkedIn
• Email this Page
• Print this Page
• Share on Reddit
• Share on Tumblr
• Share on WhatsApp
• Share on Viber
• Share on Threads
• Share on Telegram
• Share on X