
Венчурний фонд Shield Capital з Вашингтона і Lakestar з Лондона у березні 2026 року розмістили $50 млн у компанію UFORCE при оцінці понад $1 млрд – і вперше в Україні слово «єдиноріг» стало офіційним статусом defense-tech компанії, а не метафорою. За першим кварталом 2026 року понад 50 вітчизняних defense-tech компаній залучили сукупно $129 млн – більше ніж за увесь 2024 рік і вдвадцять шість разів більше ніж за 2023-й, коли сектор лише починав формуватись.
За даними AVentures Capital DealBook Ukraine 2026, середній розмір інвестиційного чека виріс за цей час у п’ять разів, а частка іноземних LP у структурі залученого капіталу вперше перевищила половину – 49%.
- Від млн у 2023-му до 9 млн за квартал: траєкторія, якої не прогнозував ніхто
- UFORCE: млн від Shield Capital і перший мільярд у defense-tech
- Swarmer на Nasdaq – млн IPO і ціна, що злетіла вдесятеро
- Vyriy Industries: UAH 500 млн від 12 тисяч фізичних осіб за добу
- Brave1, UNITE і 50 млн євро від ЄС: держава як перший LP
- 15 фондів і новий клас LP: хто конкретно вкладає в defense-tech України
- SAFE, ASA і Diia City: юридична механіка угод у воєнний час
- SAKER у Данії, MAGURA в США і перші контракти НАТО
- Які технології залучають найбільше капіталу у 2026 році
- Практичний маршрут для defense-tech фаундера: від ідеї до Series A
- Більше матеріалів
- Chat Control в ЄС: 314 MEP проти — і закон все одно ухвалено
- Хусити захопили Мокху і наближаються до Баб-ель-Мандебу
- Нетаньяху подає до суду на Haaretz за звіт про ОАЕ і 7 жовтня
- Сем Бенкман-Фрід програв апеляцію: вирок 25 років остаточний
- Cum-Ex: €55 млрд з платників податків ЄС і мовчання Шольца
- МАГАТЕ: КНДР збудувала другий завод збагачення урану в Йонбені
Від $5 млн у 2023-му до $129 млн за квартал: траєкторія, якої не прогнозував ніхто
У 2023 році загальний обсяг приватних інвестицій в українські defense-tech стартапи становив $5 млн. Це були переважно гранти і дрібні ангельські вкладення від членів діаспори, які знали засновників особисто або брали участь у перших хакатонах при Brave1. Рік по тому, у 2024-му, сектор залучив $59 млн – зростання на 1 080%.
Але картина залишалася ранньою: більшість угод закривалася у британській або делаверській юрисдикції через незнання іноземними LP українського права, дью-ділідженс тривав до дев’яти місяців, а найбільші раунди рідко перевищували $3 млн. За даними Brave1, у 2024 році понад 70% стартапів, що залучили капітал, зробили це через іноземні холдинги з українськими операційними підрозділами.
Перелом стався у 2025 році. Більше 50 компаній залучили $105 млн приватного капіталу – і паралельно PitchBook зафіксував $776 млн у ширшій категорії «Ukraine-linked defense and dual-use companies» з урахуванням іноземних юрисдикцій і корпоративних структур. Сукупний обсяг інвестицій у сектор з лютого 2022 до кінця 2025 року за підрахунками PitchBook склав $1,8 млрд.
I квартал 2026 перевершив увесь попередній рік. Поки загальна кількість угод знизилася на 22% порівняно з 2024-м – це означає відсів слабших і фокус на тих, хто вижив і масштабується. Oleksandr Kamyshin, радник Офісу Президента з питань оборонної промисловості, у квітні 2026 року заявив: «Загальний обсяг угод 2026 року перевищить $1 млрд».
Паралельно відбувся якісний зсув: 49% залученого у 2025 році обсягу забезпечили іноземні інвестори, ще 25% угод мали змішану – українсько-іноземну – структуру капіталу. Для сектору, який ще у 2023 році практично не мав міжнародних LP, це структурна зміна. За словами Артема Мороза, керівника інвестиційного напряму Brave1, у коментарі United24 Media: «Технології достатньо дозріли, щоб реально діяти на фронті. Ми вже бачимо компанії, які продають тестові зразки армії США і арміям НАТО».
Компанії, що вийшли на прибутковість у 2025 році: Skyeton, Ukrspecsystems, Fire Point, SkyFall, Athlon Avia, Airlogix, TAF Industries. Для венчурного ринку, де 90% стартапів спалюють кеш роками, позитивна операційна маржа у воєнний час – рідкість, яка пояснює інтерес великих фондів.
UFORCE: $50 млн від Shield Capital і перший мільярд у defense-tech
Компанія UFORCE вийшла з-під радару у березні 2026 року одразу як єдиноріг. Раунд $50 млн очолили Shield Capital – вашингтонський VC-фонд із фокусом на national security tech – і Lakestar, один із найбільших технологічних фондів Європи, що управляє активами понад 1 млрд євро. У раунді також взяв участь Ballistic Ventures. Оцінка компанії при закритті угоди перевищила $1 млрд – за даними Bloomberg від 5 березня 2026 року.
UFORCE об’єднує дев’ять українських компаній в одну структуру, зареєстровану у Великій Британії – стандартна схема для залучення великого американського та європейського капіталу. Флагманський продукт компанії – морський безпілотник MAGURA, що за офіційними даними Міністерства оборони України вразив понад 12 кораблів Чорноморського флоту Росії і збив щонайменше один пілотований літак – перший в задокументованій історії сучасної морської безпілотної техніки.
«Ми будуємо компанію, яка не залежить від одного конфлікту. Наша мета – стати постачальником для демократій по всьому світу».
Олексій Гончарук, засновник UFORCE і колишній прем’єр-міністр України, Bloomberg, 5 березня 2026
Корпоративна рада компанії включає Бена Воллеса, колишнього міністра оборони Великої Британії у 2019-2022 роках. Поєднання засновника з державним треком і директора з натовським бекграундом – саме та структура управління, яку шукають американські фонди з compliance-обмеженнями щодо інвестицій у defense.
Фінансові показники UFORCE зробили угоду переконливою: компанія вже є прибутковою, зафіксувала 450% зростання виручки у 2025 році, а загальний обсяг підтверджених замовлень сягнув «сотень мільйонів доларів» – за даними компанії. Частину замовлень складають контракти з урядом Великої Британії на постачання MAGURA для навчань і демонстрацій союзним флотам.
За даними Dealroom, після раунду UFORCE веде переговори про виробництво MAGURA на потужностях у США – по суті, повторюючи модель, яку Twist Robotics вже реалізовує у Данії для дронів SAKER. Угода про американське виробництво публічно не підписана, але підтверджена джерелами в оборонній промисловості.
Swarmer на Nasdaq – $15 млн IPO і ціна, що злетіла вдесятеро
17 березня 2026 року, через два тижні після виходу UFORCE з-під радару, Ukrainian defense-tech вийшов на американський фондовий ринок: компанія Swarmer розпочала торгівлю на Nasdaq під тикером SWMR. Первинне розміщення принесло $15 млн при ціні $5 за акцію. За перші дні торгів акції злетіли до $60 – зростання на 1 100%.
Swarmer заснована у 2023 році Сергієм Купрієнком і Алексом Фінком. Юридично компанія зареєстрована в Остіні, Техас, але розробляє програмне забезпечення для управління роями дронів і бойовий досвід черпає виключно з України. Ключовий продукт – платформа для синхронного управління до 100 безпілотників одночасно з єдиного інтерфейсу. Фронтове застосування цього ПЗ задокументоване і є основним активом, який пояснив реакцію ринку.
«Це зламало бар’єр. Ми показали, що українська defense-tech здатна залучати американського роздрібного інвестора напряму – без посередництва венчурних фондів і їх умов щодо юрисдикції».
Сергій Купрієнко, CEO Swarmer, Kyiv Independent, березень 2026
Для ширшого ринку Swarmer-IPO виявилося сигналом: Wall Street готовий оцінювати бойовий досвід як конкурентну перевагу. Washington Times 8 червня 2026 року написала, що дебют Swarmer «вказує на нову еру у відносинах США і України у сфері оборони» – де Україна виступає не лише отримувачем допомоги, а постачальником бойових технологій.
Forbes відзначив, що сегмент drone AI – де Swarmer займає ключову позицію – є найбільш зрозумілим для американських ретейл-інвесторів після серії публікацій про застосування безпілотних роїв в Ірансько-ізраїльській ескалації 2026 року. Глобальний контекст безпеки прямо вплинув на попит на акції SWMR в перші дні торгів.
Перше публічне розміщення defense-tech компанії з України відкрило новий інструментарій для сектору: IPO як альтернатива венчурному раунду, американський роздрібний ринок як джерело капіталу, публічна звітність як інструмент довіри. Для стартапів, що не хочуть розмивати частку у великих закритих раундах, – це принципово нова опція.
Vyriy Industries: UAH 500 млн від 12 тисяч фізичних осіб за добу
Поки UFORCE і Swarmer залучали інституційний і публічний капітал у твердій валюті, Vyriy Industries 13 серпня 2026 року запустила принципово інший механізм: корпоративні облігації через інвестиційний фонд Inzhur MilTech, доступні фізичним особам починаючи з 1 000 гривень. За перші 24 години 12 239 фізичних осіб інвестували сукупно понад UAH 500 млн – що за тогочасним курсом склало близько $11,4 млн.
Структура інструменту: Національна комісія з цінних паперів і фондового ринку 4 серпня 2026 року зареєструвала випуск облігацій Vyriy Industries серії A загальним номіналом UAH 5 млрд. На першому етапі компанія планує залучити UAH 2 млрд з потенціалом збільшення до UAH 4 млрд. Дохідність – 25% річних у гривні у першому році, зростає до 29% за умови автоматичного реінвестування купонів кожні 35 днів.
Vyriy Industries виробляє FPV-дрони і компоненти для безпілотних систем. Гендиректор Олексій Бабенко публічно пояснив мету залучення: розширення виробничих потужностей і закупівля компонентів у зв’язку з тим, що вже підписані замовлення перевищують поточну виробничу спроможність компанії.
Це новий для України тип залучення – не VC-фонд з мінімальним чеком від $250 000, а роздрібний інструмент для масового інвестора. Аналогію пропонують ізраїльські воєнні облігації 1973 року та американські War Bonds Другої світової – ті самі механізми, що перетворюють патріотичний імпульс на ліквідний виробничий капітал.
Питання, яке залишається відкритим: ні публічної фінансової звітності, ні аудиту Vyriy Industries до розміщення не оприлюднювала. Дохідність 25-29% у гривні передбачає або дуже високу операційну маржу виробника, або реінвестування коштів від нових облігацій для обслуговування попередніх. Регулятор НКЦПФР зареєстрував емісію, але не підтвердив достатність розкриття інформації відповідно до стандартів публічних розміщень.
Brave1, UNITE і 50 млн євро від ЄС: держава як перший LP
Brave1 – державний кластер Міністерства оборони України, запущений у квітні 2023 року за ініціативою першого віцепрем’єра Михайла Федорова. Функціонально це гібрид: грантова програма плюс акселератор плюс ринок закупівель плюс майданчик для міжнародних партнерств. У 2025 році Brave1 видав 240 грантів вітчизняним виробникам.
Механіка грантів: стартап подає заявку, проходить технічну оцінку Міноборони і, у разі схвалення, отримує фінансування без розмивання частки. Для ранніх стадій це критично – засновники зберігають повний контроль. Паралельно Brave1 організовує польові тести: компанія може протестувати прототип безпосередньо на фронті і отримати офіційний звіт про ефективність, що суттєво спрощує подальше залучення інституційного капіталу – для іноземного LP «battle-tested» важливіше за будь-який внутрішній аудит.
У 2026 році Brave1 запустив п’ять міжнародних програм: UNITE-Brave NATO (50 млн євро від ЄС), Brave France, Brave Germany, Brave Norway, Brave Lithuania. Кожна має власний грантовий пул і пріоритети: Brave Norway фокусується на підводних системах і арктичній логістиці, Brave Germany – на радіоелектронній боротьбі і захисті критичної інфраструктури, Brave France – на оптиці і системах розпізнавання цілей.
Defense Tech Valley 2026 – щорічний форум Brave1 – заплановано у Львові на 16-17 вересня 2026 року. Конкурс Battle Proven 2026 вперше відкритий для міжнародних команд і ділить учасників на дві категорії: Gamechangers (компанії з задокументованими польовими тестами) і Power Players (систематичне фронтове застосування і готовність до масштабування на 50+ одиниць на місяць).
Front Ventures, шведський VC-фонд із схваленим статусом інвестора на платформі Brave1, у травні 2026 року закрив залучення 5 млн євро для інвестицій в українські та скандинавські defense-tech компанії. Попит під час залучення перевищив пропозицію на 278% – фонд залишив більшість зацікавлених LP у списку очікування. Чеки Front Ventures: від 200 000 до 2,5 млн євро на компанію, з фокусом на стартапи з робочими прототипами і підтвердженим бойовим застосуванням.
15 фондів і новий клас LP: хто конкретно вкладає в defense-tech України
На початку 2026 року Українська рада оборонної промисловості (UCDI) об’єднала 15 спеціалізованих інвестиційних фондів у UCDI Investor Club – платформу, що координує угоди і спільні інвестиції. До клубу увійшли: Darkstar VC, UA1, D3 VC, Defence Builder, Defender Ventures, MITS Capital, Resist.UA, Baryon Investment Fund, Double Tap Investments, Miltech Capital, Green Flag Ventures, Freedom Fund, Varangians, Angel One і Nezlamni.
Green Flag Ventures, американський фонд із базою у Вашингтоні, є одним із найактивніших у ранньому сегменті. Засновниця фонду Дебора Фейрлемб пояснила свій інтерес у інтерв’ю United24 Media: «Фізичні особи з великим статком та невеликі інституційні фонди серйозно дивляться на defense-сектор України». Чеки Green Flag: від $1 до $5 млн у компанії з задокументованим бойовим застосуванням.
Resist.UA, заснований Романом Сульжиком, спеціалізується на early equity у компаніях з технологіями протидії безпілотникам і радіоелектронної боротьби. Сульжик оцінює поточну вартість українського defense-tech у $1-2 млрд, але прогнозує: після завершення активної фази конфлікту щорічний експорт технологій досягне $2-5 млрд, що при стандартних мультиплікаторах дасть $5-10 млрд сукупної вартості сектору.
MITS Capital – Kyiv-based фонд, заснований у 2024 році, – інвестує чеками до $200 000 у компанії до першого раунду і є типовим «першим інституційним чеком» для стартапів, що не мають серійного виробництва. Фонд орієнтований на українські юрисдикції і активно взаємодіє з Diia City.
Серед іноземних стратегічних інвесторів, що увійшли у сектор у 2025-2026 роках: Quantum Systems (Німеччина), NUNC (Нідерланди), Boeing через корпоративну програму (США). Boeing не надає пряме фінансування, але підписує Letters of Intent на закупівлю – що для VC достатньо для закриття раунду, оскільки LOI від великого оборонного підрядника знімає ринковий ризик.
Окремі раунди 2025 року дають уявлення про розмір нижнього ешелону: Tencore залучив $3,74 млн, Dropla – $2,75 млн, Teletactica, M-fly і Norda Dynamics – по $1-1,5 млн кожна. Ці угоди закривалися переважно через синдикати ангелів і менших фондів, що спеціалізуються на Ukraine defense. Підключитися до такого синдикату без традиційного introductory-посередника тепер можливо через платформи на кшталт VIR.GROUP, де live-стрічка проектів з’єднує засновників і LP у реальному часі.
SAFE, ASA і Diia City: юридична механіка угод у воєнний час
«Іноземні інвестори не розуміють українського права. Вони розуміють ASA, вони розуміють SAFE», – сказав Тарас Семенюк, CEO компанії HULESS, у коментарі для United24 Media. Це одна з найточніших характеристик юридичних реалій ринку.
Переважна більшість великих угод у 2023-2024 роках структурувалася через схему «Ukrainian OpCo + UK/US HoldCo»: українська операційна компанія залишається власником технології і виробничих потужностей, іноземний холдинг отримує інвестицію через SAFE або Advance Subscription Agreement (ASA). Для засновника це 3-6 місяців юридичної підготовки і $20 000-60 000 витрат на юристів до отримання першого чека.
Diia City – спеціальна економічна зона, запущена у 2022 році для IT-компаній і розширена на defense-tech у 2024-му, – пропонує альтернативу. Резиденти отримують: 9% ставку ПДВ замість стандартних 20%, пільговий ПДФО 5% для гіг-контракторів і можливість підписувати контракти за англійським правом без реєстрації іноземного холдингу. Brave1 з 2024 року активно просуває Diia City як механізм залучення капіталу безпосередньо в Україну.
Проте практика виявила межі: великі фонди, що управляють активами інституційних LP (пенсійні фонди, страхові компанії), і досі вимагають британської або делаверської реєстрації – через compliance-вимоги власних статутних документів. Diia City підходить для раундів до $5 млн і ангельських синдикатів; для раундів $10 млн+ засновникам де-факто доводиться відкривати іноземну структуру.
Цікавий виняток – Vyriy Industries – залучила UAH 500 млн виключно в Україні через облігаційний механізм НКЦПФР без жодного іноземного холдингу. Цей інструмент ефективний для роздрібного українського капіталу, але не відкриває доступ до іноземних інституційних LP.
Стартапи через Brave1 мають доступ до ще одного механізму: NATO DIANA (Defense Innovation Accelerator for the North Atlantic). DIANA надає грант 100 000 євро, шестимісячну програму і доступ до тест-центрів у 24 країнах – без вимог щодо конкретної юрисдикції реєстрації. Для стартапу, що шукає першу міжнародну валідацію, DIANA перевершує більшість акселераторів за практичним виходом.
SAKER у Данії, MAGURA в США і перші контракти НАТО
Паралельно до роботи інвестиційного ринку формується ще один трек: виробництво за кордоном. Twist Robotics, київська компанія що розробляє тактичні безпілотники серії SAKER, у липні 2026 року уклала JV з дансько-українською Vidar Industries для виробництва у Данії. Перша річна потужність спільного підприємства: до 12 000 одиниць SAKER Scout, Hunter і Hetman.
Логіка виробництва в країні НАТО: обхід обмежень на реекспорт у треті країни, ближчість до потенційних замовників (Данія, Норвегія, Польща, держави Балтії) і зниження залежності від ланцюжків постачання, що проходять через Україну. Для інвесторів це означає, що бізнес-ризик не прив’язаний до тривалості чи результату конфлікту.
UFORCE веде переговори про виробництво MAGURA в США – угода публічно не підписана, але кілька джерел в оборонній промисловості підтвердили факт переговорів у публікації Dealroom.co. Паралельно AIDRONESUA у серпні 2026 року уклала угоду про спільне виробництво із шведською NJORD Technology для евакуаційного наземного безпілотника MAUL.
Сектор рухається до моделі, знайомої з цивільного tech: розробка і бойова верифікація – в Україні, виробництво і продаж – у країнах-партнерах. Це зменшує юрисдикційний ризик для LP, але ускладнює оцінку реальної вартості активу: де перебуває IP, хто контролює виробничий ланцюжок і як розподіляється маржа між українською операційною компанією і закордонним JV.
На сьогодні підтверджених контрактів із урядами держав НАТО публічно небагато: більшість угод закрита через NDA. Але наявність Бена Воллеса в раді директорів UFORCE і LOI від Boeing для кількох менших виробників свідчать, що публічна фаза цих угод лише попереду.
Defense-tech Україна у 2026 році перестав бути благодійною ставкою і перетворився на бізнес-тезу з перевіреним продуктом і першими виходами: UFORCE з оцінкою $1 млрд і Swarmer на Nasdaq задали ціновий орієнтир для сектору, якого до 2025 року не існувало. Це не означає зниження ризиків – юрисдикційна невизначеність, залежність від одного конфлікту і відсутність публічної аудованої звітності у більшості компаній залишаються реальними факторами. Але для LP, що розуміють оборонний ринок, набір цих ризиків вперше виглядає прийнятним порівняно з потенційним виходом.
З $1,8 млрд, залучених у сектор з лютого 2022 року, більшість капіталу сконцентрована у десяти найбільших компаніях. Решта з понад 200 defense-tech стартапів, що пройшли через Brave1, залишаються на стадії гранту або першого ангельського чека. Defense Tech Valley 2026 у Львові – 16-17 вересня – стане першим відкритим міжнародним конкурсом у секторі і тестом того, чи вийде залучення за межі вузького кола фондів, що вже інвестують в Україну.
Джерела: AVentures Capital, DealBook of Ukraine 2026 · United24 Media, “Why Global Investors Are Pouring Millions Into Ukraine’s Combat-Tested Defense Tech” · Bloomberg, “Ukraine Battlefield Tech Firm UFORCE Nears $1 Billion Valuation” · Kyiv Independent, “Broke a barrier – Swarmer IPO tests Wall Street appetite for Ukrainian defense tech” · Ukrainska Pravda, “Ukrainians invest over US$11m in Vyriy drone production in just one day”
Які технології залучають найбільше капіталу у 2026 році
Структура інвестицій у 2025-2026 роках показує чіткі пріоритети: FPV-дрони і системи управління роями отримали найбільшу частку раннього капіталу, але найвищі мультиплікатори при угодах отримали компанії у двох сегментах – морські безпілотні системи (UFORCE/MAGURA) і програмне забезпечення для управління безпілотниками (Swarmer). Саме ці два кейси задали оцінкові орієнтири для сектору.
Протидія безпілотникам (C-UAS) – другий за привабливістю сегмент для іноземних LP. Причина: технологія масштабується за межі одного конфлікту і вже зараз затребувана НАТО. Resist.UA, D3 VC і Darkstar фокусуються саме на C-UAS компаніях. Три роки бойового розвитку дали Україні унікальну базу знань: жодна лабораторія у мирному часі не відтворить щотижневий цикл «протидроновий захід – відповідь противника – наступне покоління системи».
Радіоелектронна боротьба (РЕБ) залишається найбільш закритим для публічного обговорення сегментом – більшість угод тут підписані під суворим NDA. Але судячи з грантів Brave Germany і Brave Norway саме РЕБ-компанії отримали найбільші чеки в цих програмах.
Наземні роботизовані системи (UGV) – наймолодший і найменш капіталізований сегмент. AIDRONESUA і кілька інших компаній лише виходять з фази прототипу. Угода AIDRONESUA із шведською NJORD Technology – перший підтверджений JV у цьому сегменті – показує напрямок: масштабування через виробничі потужності партнерів у скандинавських країнах.
Логістична і медично-евакуаційна безпілотна техніка виділяється окремо: ця категорія має набагато ширшу комерційну застосовність після конфлікту і тому привертає увагу dual-use фондів, що не хочуть обмежуватись оборонним ринком. MITS Capital і Freedom Fund активно дивляться на цей сегмент.
Штучний інтелект для розпізнавання цілей і обробки розвідданих – категорія, де найменше публічних кейсів, але де Swarmer вже задокументував proof-of-concept через IPO. Саме цей сегмент отримає найбільший приплив іноземного капіталу у другій половині 2026 року – якщо орієнтуватись на воронку, що публічно описують Shield Capital і Ballistic Ventures у своїх матеріалах.
Практичний маршрут для defense-tech фаундера: від ідеї до Series A
Для фаундера, що виходить на ринок у другій половині 2026 року, конкретний маршрут виглядає так – на основі задокументованих кейсів, а не абстрактних порад.
Перший крок – реєстрація і базова технічна валідація. Brave1 приймає заявки на гранти без вимоги до юрисдикції реєстрації. Грант від 100 000 до 500 000 гривень (залежно від категорії) + доступ до польових тестів. Термін від заявки до першого фідбеку: 4-6 тижнів. Паралельно варто подати заявку на NATO DIANA: грант 100 000 євро без розмивання частки і зовнішня валідація від НАТО, що відкриває двері для більшості іноземних LP.
Другий крок – перший інституційний чек. MITS Capital (до $200 000) і Angel One реагують на компанії з задокументованим Brave1-грантом і перших польовим тестом. Типовий термін закриття – 8-12 тижнів. SAFE у британській юрисдикції залишається стандартом для цього етапу навіть у 2026 році – незважаючи на Diia City.
Третій крок – seed-раунд ($500 000 – $3 млн). На цьому рівні входить Green Flag Ventures, Resist.UA, D3 VC. Вимоги: 6+ місяців задокументованого бойового застосування, підтверджені замовлення або LOI від Міноборони, структура HoldCo у Великій Британії або Делавері. Середній термін між першим контактом і закриттям – 5-7 місяців.
Четвертий крок – Series A ($5-50 млн). На сьогодні цей діапазон залишається найменш заповненим: між seed і великим institutional round, схожим на раунд UFORCE, – величезний розрив. Компанії, що мають задокументовані продажі НАТО-арміям або LOI від великого оборонного підрядника (Boeing, Rheinmetall, Thales), можуть претендувати на увагу Shield Capital, Lakestar або Defense Innovation Unit (DIU) США. Для таких угод юрисдикція холдингу – майже без варіантів британська або американська.
Тарас Семенюк з HULESS, коментуючи цей маршрут, підкреслив ключовий момент: «Іноземний інвестор не читає українські статути. Він читає SAFE і дивиться на LOI. Все інше – деталі, які вирішить юрист». Це означає, що фаундеру важливіше отримати перший підтверджений контракт з арміями-партнерами, ніж витрачати шість місяців на оптимізацію корпоративної структури.
Окремий канал залучення, що не вписується у жодну з традиційних стадій – пряме замовлення від Міноборони через програму «Армія+» і аналогічні механізми. Для FPV-виробника контракт на 50 000 дронів за ринковою ціною може замінити весь VC-трек: компанія отримує виручку, масштабує виробництво без розмивання частки і виходить на Series A з задокументованою операційною маржею. Саме цим шляхом прийшли до прибутковості Skyeton, Fire Point і Athlon Avia.
Проблема цього маршруту – час. Від подачі заявки до першого платежу за державним контрактом може минути 6-18 місяців. Brave1 намагається скоротити цей цикл через механізм «швидкої закупівлі» для компаній з підтвердженими польовими результатами – але станом на серпень 2026 року масштаб програми залишається обмеженим.
Незалежні новини від News Group – Дякує Вам за підтримку та активність, ми цінуємо кожного, та хвилюємось за Вас, якщо ви бажаєте підтримати наш проєкт або додати пропозицію.
Для звʼязку переходьте за посиланнями:
Приєднуйтесь до соціальної мережі для інвесторів та підприємців VIR.GROUP — live-стрічка проектів, ескроу-угоди, VIR AI аналітика і Matrix-чат.
VIR.GROUP is available on Google Play VIR.GROUP is available on the App Store
Наша захищена Мережа Mastodon







