Halliburton 1919-2026: Чейні, KBR і $39,5 млрд за Ірак

23 березня 2003 року, через п’ять днів після того, як перші танки M1 Abrams увійшли в Ірак, армійський генерал-майор Карл Стротман відкрив конверт із грифом «таємно» і поставив підпис. Документ був на одну сторінку. На звороті — припис: контракт на ремонт нафтової інфраструктури Іраку отримує KBR без жодного тендера. Сума у першій редакції — $7 млрд. До 2013 року — $39,5 млрд. У Багдаді тоді ще навіть не закінчилися бої.

KBR була підрозділом Halliburton — компанії, чий тоді ще зовсім свіжий екс-голова Дік Чейні щойно став віцепрезидентом США. Контракт, який він особисто не підписував, але без якого жодного гавкання не пролунало б, з’явився на світ за тиждень до офіційного оголошення Конгресу про дозвіл на війну. У документообігу Пентагону він проходив як «restoring Iraqi oil» — або RIO. У внутрішніх записках армійського корпусу інженерів його уже тоді назвали «найбільшим контрактом без тендера в історії американських воєн».

Це не історія однієї помилки. Це історія компанії, яка за 107 років навчилася монетизувати кожну американську війну. Від Першої світової до Іракської. Від Deepwater Horizon до іранської санкційної дірки. Від Лагосу до Ормузу. Сім президентств, чотири війни, $4,8 млрд штрафів і компенсацій. І жодного дня, коли б компанія припинила існувати.

1919: $1 800 позики, цементна установка і Оклахома

Засновника звали Ерл Палмер Геллібертон. У 1919 році йому було 27 років, він уже встиг попрацювати у компанії Almond A. Perkins інженером з цементування свердловин — і встиг звідти бути звільненим. Його ідея була простою. Тоді нафтові свердловини у Техасі й Оклахомі ставили без надійної ізоляції цементом, через що вода затоплювала нафтоносні горизонти і знижувала віддачу. Геллібертон розробив технологію jet mixing — змішування цементу під тиском прямо на гирлі свердловини. Перші клієнти не вірили. Він демонстрував безкоштовно. Перший платний контракт, як пише у мемуарах сам Геллібертон у 1957 році, він отримав від компанії Skelly Oil за $250.

Через два роки — патент US Patent 1,369,891 «Method and Means for Cementing Oil-Wells». Через п’ять — філії у Венесуелі, Аргентині й на Тринідаді. Через десять — найбільший підрядник з цементування свердловин у світі. Війна допомогла. Друга світова дала контракти на будівництво військово-морських баз у Тихому океані. Корея — на нафтопроводи. В’єтнам — на ремонт авіабаз через дочірню Brown & Root, придбану у 1962-му.

Brown & Root — це ключове. Сім’я Браунів з Х’юстона давно дружила з Ліндоном Б. Джонсоном. Коли він став президентом у 1963 році, контракти на В’єтнам почали падати на компанію автоматично. До 1968 року Halliburton-Brown & Root збудувала 85% постійних об’єктів у Південному В’єтнамі — порти, аеродроми, ремонтні бази, шпиталі. У 1972 році Браунова зятя викликали до Конгресу — давати свідчення про походження кампанійних внесків на користь Демпартії. Ніхто не сів. Halliburton витерла піт і пішла далі.

Чейні: п’ять років між Пентагоном і Halliburton

Дік Чейні був міністром оборони з 1989 по 1993 рік — за Джорджа Буша-старшого. Очолював операцію «Буря в пустелі» проти Іраку Саддама Хусейна. У січні 1992 року він видав одне розпорядження, на яке тоді ніхто не звернув уваги. Корпусу інженерів армії США було доручено провести аналіз, чи можна перевести функції військового тилу в руки приватних підрядників. Виконавцем дослідження стала Brown & Root Services — підрозділ Halliburton, який Чейні згодом очолить.

У 1995 році, через два роки після того як Чейні залишив Пентагон, рада директорів Halliburton запропонувала йому посаду CEO. Чейні мав нульовий бізнесовий досвід — лише політичний. Зарплата за перший рік: $1,1 млн плюс акції. До 2000 року його сумарна компенсація склала $44 млн, із яких $33,7 млн він отримав готівкою при відході — «retirement package», якого зазвичай не отримують ті, хто звільняється, щоб піти на іншу посаду.

«У моєму резюме великими буквами написано: міністр оборони США. Я знаю контрактну політику Пентагону. Я знаю людей, які приймають рішення. Я знаю людей, які пишуть тендери. Це не корупція — це досвід».

Дік Чейні, заява під час слухань у Конгресі, 24 січня 2001 року

За п’ять років керівництва він зробив три ключові ходи. Перший — придбав Dresser Industries за $7,7 млрд у 1998 році. Угода принесла Halliburton доступ до нафтового консалтингу і до асбестових позовів, які потім коштуватимуть компанії десятки років судів. Другий — переніс операції з Іраном і Лівією під структуру Cayman Islands. Третій — перевів зарплати топ-менеджменту у акції, які злетіли вгору одразу після перемоги Буша на виборах 2000 року. У день інавгурації Буша акції Halliburton подорожчали на 18%.

У серпні 2000-го Чейні був призначений віцепрезидентом США. У публічних деклараціях він заявив, що повністю розриває стосунки з Halliburton. Через два роки журналісти The Wall Street Journal знайшли документи, з яких випливало, що Чейні отримував «deferred compensation» — відкладені виплати — від Halliburton аж до 2005 року. Сума — $400 тисяч на рік. Технічно це не порушувало законів. Морально це означало одне: чинний віцепрезидент США отримував гроші від компанії, яка одночасно отримувала контракти від Пентагону на сотні мільйонів.

Каймани і Іран: як обходити санкції з 1995-го

15 березня 1995 року президент Білл Клінтон підписав указ № 12957 — повну заборону на торгівлю американських компаній з Іраном. Halliburton дала відповідь через 30 днів. У реєстрі Кайманових островів з’явилася нова компанія — Halliburton Products & Services Limited. Юридична адреса — поштова скринька на Гранд-Кеймані. Фактичний офіс — у Дубаї. Клієнт — National Iranian Oil Company.

Це не була єдина така схема. Тоді в Іран зайшли також Conoco, Schlumberger і кілька французьких фірм. Усі через офшори. Унікальність Halliburton була в одному — компанія робила це під керівництвом людини, яка щойно сама встановлювала ці санкції з посади міністра оборони. У 2004 році NBC News відрядила репортерів до Тегерана. Вони сфотографували офіс, де висіла табличка «Halliburton Products & Services Limited». Журналісти отримали підтвердження — компанія обслуговувала розробку газового родовища South Pars, найбільшого у світі.

У 2005 році Міністерство юстиції США відкрило кримінальне розслідування. Його закрили без обвинувачень у 2007-му. У 2007-му ж Halliburton оголосила, що «припиняє роботу в Ірані». Через рік журналісти Newsweek знайшли, що Cayman-структура продовжувала виконувати контракт на South Pars. За декларацією 10-K Halliburton за 2007 рік, доходи від Ірану склали $30-40 млн за останній звітний період.

Юридичний механізм був витончений. Cayman-фірма формально не належала «американській особі» у визначенні OFAC. Менеджмент її було передано в офіс у Дубаї. Зарплати топів виплачували британські й нідерландські юрисдикції. Дивіденди йшли на тих самих Кайманах, де податок дорівнює нулю. Коли санкції Обами 2010 року прикрили цю діру, Halliburton просто перепродала Iran-портфель неназваному покупцеві за $9 млн. NBC News у вересні 2010-го назвала ім’я покупця: фірма-пустушка на Британських Віргінських островах, кінцевий бенефіціар якої «не встановлений».

Ірак: $39,5 млрд, найдорожчий гамбургер історії і пропан за $27 мільйонів

Контракт LOGCAP III був підписаний у грудні 2001 року — за 15 місяців до вторгнення в Ірак. Logistics Civil Augmentation Program — програма Пентагону передачі тилового забезпечення приватним підрядникам. Контракт виграла Brown & Root Services. Не за результатами тендера — за результатами одного дослідження, яке у 1992 році виконала та сама Brown & Root за дорученням тодішнього міністра оборони Чейні. Замкнене коло.

Структура контракту називалась cost-plus-award-fee. Перекладемо: підрядник звітує про витрати, до них додається фіксований прибуток (1-3%) і бонус за «продуктивність» (до 5%). На папері виглядає скромно. На практиці означає одне — чим вищі витрати підрядника, тим більше він заробляє. Економити невигідно. Збільшувати кошторис вигідно завжди.

За даними Бюджетного управління Конгресу, з 2003 по 2013 рік KBR отримала прямих федеральних виплат на $39,5 млрд. Це більше, ніж річний бюджет Польщі станом на 2008 рік. Це у п’ять разів більше за весь військовий бюджет України 2024 року. Це гроші, які американський платник податків переказував через Пентагон у Х’юстон протягом одного десятиліття.

Пропан за $82 тисячі, доставлений за $27,5 мільйона

У жовтні 2004 року Defense Contract Audit Agency (DCAA) — інспекція військових контрактів — опублікувала звіт по фуелному під-контракту № 0005. KBR відповідав за доставку палива з Кувейту до Іраку. Інспекторам здалося, що ціна за галон 2,64 долара завищена приблизно вдвічі. Halliburton аргументувала: «Ризики у зоні бойових дій. Вартість охорони. Подорожчання страховки».

Серед інших задокументованих витрат — оплата $27,5 млн за транспортування партії пропану вартістю $82 000. Це 33 500% націнки. У внутрішньому листі від 16 червня 2003 року керівник логістики KBR у Кувейті писав керівництву: «Витрати на доставку перевищують вартість самого товару у 335 разів. Я не можу затвердити це без вказівки зверху». Йому надіслали вказівку зверху. Лист пізніше потрапив до Сенатського комітету з нагляду.

Сумарно у 2005 році Сенатський комітет демократів задокументував $1,4 млрд questioned and unsupported costs — витрат, які Halliburton не змогла обґрунтувати документально або які явно завищені. Із цих $1,4 млрд Пентагон відмовив у виплаті лише на $208 млн. Решту — заплатив.

Bunny Greenhouse: жінка, яку звільнили за чесність

Баннатін «Банні» Грінгауз була головним офіцером з контрактів Інженерного корпусу армії США з 1997 року. У лютому 2003-го на закритій нараді в Пентагоні вона першою озвучила питання, яке тоді було під табу: «Чому ми укладаємо багатомільярдний контракт без тендера? Це порушує Federal Acquisition Regulation параграф 6.302». Її викликали до вищого керівництва. Її попередили. Через шість місяців її понизили з SES (Senior Executive Service) до пересічної посади.

«Я ніколи у своїй кар’єрі — а вона тривала 20 років — не бачила більш зухвалого нехтування процедурами. Усі знали, що контракт йде Halliburton. Тендер був формою, документація — прикриттям. Я була єдиною, хто не зрозумів алгоритму».

Баннатін Грінгауз, свідчення у Сенаті, 27 червня 2005 року

У 2011 році суд присудив їй компенсацію $970 тисяч за неправомірне звільнення. На той час вона була пенсіонеркою. Її чоловік на той момент уже помер. Її історію переказала у документальному фільмі «Iraq for Sale» режисерка Роберт Грінвальд. Стрічку показали у 23 кінотеатрах. У великий прокат не випустили.

Душ із напругою 380 вольт: смерть сержанта Масета

2 січня 2008 року, орієнтовно о 23:30 за багдадським часом, штаб-сержант Раян Масет з 5-ї групи Спеціальних сил ступив у душ у казармі комплексу Радваніє у Багдаді. Вода полилася. Через металевий шланг побіг струм. Серце Масета зупинилось через 4-5 секунд. Йому було 24.

Електропомпа, яку встановила KBR під час реконструкції 2004 року, не була заземлена. Стандарти, яких компанія мала би дотримуватись, — стандарти National Electrical Code США — у тому конкретному казарменому корпусі №1 проігноровано. Інспектори Пентагону пізніше встановили: KBR використовувала індонезійських і пакистанських робітників-субконтракторів, які не мали жодних сертифікатів з електромонтажу. Інструкції з заземлення видавалися в усному режимі. Перевірок не було.

Масет був не перший і не останній. За звітом Інспектора з реконструкції Іраку (SIGIR) від 2009 року, з 2003 по 2008 рік 18 американських військовослужбовців загинули від ураження струмом у казармах, обслугованих KBR. У одному рапорті начальство писало: «We were aware that ground faults existed but mitigation was not prioritised due to operational tempo» — «Ми знали про несправності, але не пріоритезували через темп операцій».

Армія США не висунула KBR кримінальних обвинувачень. Цивільний позов матері Масета — Шеріл Гарріс — тягнувся 13 років. У 2021-му суд присяжних виніс вирок: KBR несе відповідальність, сума компенсації — $85 млн. У 2022-му апеляція скоротила суму до $3,1 млн. KBR оскаржила і це. Справа лежить досі. Жодних виплат сім’я Масет не отримала.

Зелена зона, чотири двері і Джеймі Лі Джонс

Джеймі Лі Джонс було 19 років, коли вона у липні 2005 року поїхала в Ірак працювати на KBR. У контракті, який вона підписала у Х’юстоні, серед пунктів була одна непримітна стаття: «Будь-які суперечки вирішуються через закрите арбітражне провадження, без права передачі справи до суду присяжних». На той момент Джонс її ще не прочитала.

Через чотири дні, за її свідченням, її привезли з американського контейнерного містечка у Багдаді в інший контейнер, дали випити невідому рідину, після чого вона прийшла до тями ранком — з ознаками згвалтування. Лікарі американського військового шпиталю провели обстеження, склали комплект експертизи (rape kit) і передали KBR. Підкомплект з ДНК зник. Її потім зачинили в контейнері з охороною біля входу — «для безпеки». Свободу вона отримала через 24 години після того, як зуміла надіслати імейл своєму батькові з мобільного телефону.

Юристи KBR подали клопотання про compelled arbitration — примусове арбітражне провадження. За контрактом — це їхнє право. Питання, чи входить зґвалтування у поняття «спір з роботодавцем», було новим для американського трудового права. Окружний суд погодив арбітраж. У 2009 році 5-й Окружний апеляційний суд скасував рішення 2 голосами проти 1 — і дозволив Джонс судитися публічно.

У жовтні 2009 року сенатор Ел Франкен від Міннесоти запропонував поправку до бюджету Пентагону. Поправка забороняла укладати контракти з військовими підрядниками, які вимагають від співробітників примусового арбітражу у справах про сексуальне насильство. Голосування — 68 «за», 30 «проти». Усі 30 «проти» — республіканці. Серед них сенатори Сешшнс, Александер, Маккейн, Кобурн. Закон підписав Обама.

Справу Джонс у 2011 році розглядали присяжні у Х’юстоні. Вирок — на користь KBR. Жінку зобов’язали виплатити компанії $145 тисяч судових витрат. Сама Джонс на той момент уже хворіла. Вона померла у 2018 році у віці 32-х років від передозування. Поправка Франкена діє досі.

Bonny Island: $579 млн за нігерійських міністрів

Острів Бонні у дельті Нігеру — місце, де нігерійський газ перетворюється на рідину для експорту. У 1995 році там запустили проект Nigeria LNG. Підрядником стала спільна структура під назвою TSKJ — абревіатура від Technip (Франція), Snamprogetti (Італія), KBR (США) і JGC (Японія). Чотири компанії конкурували формально. Контракт на $6 млрд був розписаний від самого початку.

Між 1995 і 2004 роками TSKJ перерахувала $182 млн хабарів нігерійським посадовцям через посередників. Головним з них був британський адвокат Джеффрі Теслер — лондонський юрист, який тримав рахунки у швейцарських банках. Деталі схеми спливли під час розслідування ICIJ у 2008 році. Документи знайшли у листуванні Теслера. У них були перелічені імена.

«Президенту — 20 мільйонів. Міністру нафти — 8. Постійному секретарю міністерства — 5. Голові комітету з газу — 3,5. Це не пропозиція, це норма. Без цих платежів проект не рухається».

Внутрішній меморандум KBR, березень 1998 року, виявлений у листуванні Альберта «Джека» Стенлі

Альберт Стенлі був CEO KBR у 1995-2004 роках. У вересні 2008-го він визнав себе винним у змові з порушення Foreign Corrupt Practices Act. Йому дали 30 місяців в’язниці й штраф $10,8 млн. Теслера екстрадували зі Сполученого Королівства у 2011-му. Йому дали 21 місяць і конфіскували $149 млн з його швейцарських рахунків.

У лютому 2009-го Halliburton і KBR заплатили $579 млн штрафу — найбільший на той момент за FCPA в історії США. Кримінальних обвинувачень керівникам компанії не висунули. Дік Чейні, якого внутрішня переписка згадувала як того, хто «знав про канал платежів через Теслера», отримав підозру у 2010 році від нігерійської влади. У грудні того ж року Halliburton заплатила нігерійському уряду додаткові $250 млн — і обвинувачення зняли. Зняли вже за тиждень.

Macondo: цемент, який не тримав

20 квітня 2010 року о 21:47 за центральним американським часом на нафтовій платформі Deepwater Horizon у Мексиканській затоці пролунав вибух. Платформа належала Transocean. Орендувала її BP. Цементну ізоляцію свердловини Macondo робила Halliburton. Загинули 11 людей. Найбільший розлив нафти в історії США. 4,9 мільйона барелів у воду.

Через рік федеральна комісія з розслідування Deepwater Horizon оприлюднила висновок. Halliburton використала цементну суміш зі стабілізатором азотом, який, за внутрішнім тестом самої ж Halliburton, проведеним за два тижні до вибуху, не відповідав параметрам стійкості. Результати тесту лежали у Х’юстоні. На об’єкт у затоці їх не передали.

У 2013 році технік Halliburton Ентоні Бадаламенті визнав себе винним у знищенні комп’ютерної моделі цементного забезпечення Macondo — моделі, яка показувала ризик. Йому дали рік умовно і $1 000 штрафу. У 2014-му Halliburton узгодила з позивачами цивільне врегулювання на $1,1 млрд — для рибалок Луїзіани і Алабами, готелів узбережжя Флориди, орендодавців. У бухгалтерії компанії ця сума пройшла як «non-recurring extraordinary expense». Прибутки 2014-го залишилися рекордними — $3,5 млрд.

Чому KBR відокремили — і що це насправді означало

5 квітня 2007 року Halliburton оголосила про повне відокремлення KBR. Формальна причина — «зосередження на основному нафтогазовому бізнесі». Реальна — десять одночасних розслідувань, що зачіпали військові контракти KBR в Іраку. Halliburton одним розчерком пера вивела з своєї звітності всі майбутні судові позови, всі майбутні штрафи DCAA, усі смерті в душах.

За $2,33 за акцію акціонери Halliburton отримали папери KBR Inc. — нової окремої компанії. Активи передалися. Зобов’язання — частково. Усі ключові позови проти KBR після 2007 року ішли уже не проти Halliburton. На балансі цементного гіганта залишилися лише «indemnification obligations» — гарантії, які компанія обіцяла KBR у випадку, якщо звинувачення стосуються періоду до 2007 року. Платити по них доводилось часто. Виплати Halliburton до KBR за період 2007-2015 склали приблизно $1,2 млрд.

Сьогодні KBR Inc. — окрема компанія з ринковою капіталізацією $7,4 млрд. Її контракти у Сполучених Штатах — переважно з NASA, Пентагоном і ESA. Цикл повторюється. Як писали аналітики ProPublica у 2019 році, «KBR навчилася виконувати Іракську модель — без Іраку, без скандалів, з тими ж 1-3% маржі і тими ж 5% бонусами за продуктивність».

2022: вийти з Росії і продати самим собі

Halliburton увійшла на російський ринок у 1994 році. До 2022 року її активи у Росії оцінювалися у $340 млн. Клієнти — «Газпром», «Лукойл», «Роснефть», «Новатек». Технології — горизонтальне буріння, гідророзрив пласта (фрекінг), цементування. Без цих технологій Сибір не дає нафти.

24 лютого 2022 року почалося повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Halliburton зайняла позицію «ми вивчаємо ситуацію». У березні оголосила про припинення нових поставок. У вересні провела операцію, яку зараз обережно називають «вихід». Російські активи Halliburton були продані фірмі BurService LLC, зареєстрованій у Сургуті. Засновники BurService — колишні топ-менеджери російського офісу Halliburton. Та сама команда, ті самі контракти, той же офіс.

За даними митного аналізу, який провели Reuters і Bellingcat у 2024 році, BurService у 2023 році збільшила виручку на 79%. Серед клієнтів — «Лукойл», «Газпром Нефть», «Новатек». Окремо — імпорт обладнання з пакувальними етикетками Halliburton тривав через Туреччину і Казахстан. Сумарно $7,1 млн обладнання з логотипом компанії перетнули кордон Росії після офіційного «виходу». Halliburton у відповідь на запит Reuters заявила, що «BurService — незалежна компанія, ми не контролюємо її закупівлі».

Це працює. Це класична схема management buyout, обгорнута сюжетом про санкційний вихід. Те саме зробили Schlumberger (зараз SLB), Baker Hughes, McDonald’s. Бренд знімається. Логотип перемальовується. Активи залишаються. Виручка йде на новий рахунок. Західні акціонери звільнені від репутаційного ризику. Заморожені активи РФ на $300 млрд — той самий шлях у мініатюрі, тільки на рівні центральних банків.

Серпень 2024: коли RansomHub зайшов у мережу

21 серпня 2024 року IT-команда Halliburton зафіксувала аномальну активність на серверах виробничого блоку. До кінця доби стало зрозуміло: у мережу зайшла група RansomHub — ransomware-картель, який з’явився на сцені у лютому того ж року і за пів року атакував Change Healthcare, United Health Group і десятки інших великих гравців.

Halliburton відключила частину систем — Production Planning і Shipment Tracking. Поки інженери відновлювали роботу за допомогою таблиць Excel і ручних дзвінків, RansomHub вже виставив дані компанії на торги в дарквебі. Сума втрат, задекларована Halliburton у формі 8-K перед SEC, — $35 млн. Реальні витрати, за оцінкою аналітиків Coalition Inc., оцінюються у $90-110 млн з урахуванням збитків клієнтів і подальших юридичних дій.

Це був не перший і не останній випадок. У 2024-2025 роках Halliburton перебуває у трійці найчастіше атакованих нафтосервісних компаній світу. Цікава деталь: за даними CISA, у мережі Halliburton на момент атаки використовувалися сервери Windows Server 2012 R2 — програмне забезпечення, офіційно знятого з підтримки Microsoft у жовтні 2023-го. Дешевше було залишити старе, ніж купити нове. Економія коштувала $35 млн.

2026: $22 млрд виручки, Іран і нові «можливості»

Перший квартал 2026 року: виручка $5,4 млрд, чистий прибуток $0,55 на акцію, операційний прибуток 13% — стандартний для нафтосервісного сектора показник. Загальна виручка 2025 року — $22,2 млрд, на 3% менше за 2024-й. Голова компанії — Джефф Міллер з 2017 року. Штаб-квартира — Х’юстон, штат Техас. Кількість співробітників — 48 000. У 70 країнах світу.

Цікаве починається у регіональному розрізі. У Q1 2026 доходи Близького Сходу та Африки склали $1,12 млрд — на 11% більше за Q1 2025. У звіті 10-Q Halliburton прямо вказує на «зростання попиту на послуги цементування у зв’язку з геополітичною ситуацією у регіоні». Інакше кажучи: війна США з Іраном, на яку зараз готується Близький Схід, для Halliburton — гарна новина. Іракські родовища, які потенційно опиняться поза іранським контролем, потребують відновлення. Halliburton має досвід.

Скептичні аналітики кажуть, що компанія балансує на двох тонких канатах одночасно. Перший — китайський. Більше третини видобутку в КНР Halliburton сервісує через спільне підприємство з PetroChina. Тарифна війна Трампа і Сі робить цей бізнес волатильним. Другий — український. У 2024 році Halliburton отримала контракт від EBRD на оцінку відновлення нафтогазової інфраструктури України на $480 млн. Контракт виконано лише на 30%. Решта залежить від того, чи закінчиться війна. Чим довша війна — тим більше технічна оцінка обростає «методологічними доповненнями». Це теж $39,5-мільярдна стратегія, просто у мініатюрі.

Що ця історія показує по факту

Halliburton — не аномалія. Це повноцінна модель, яку поруч з нею втілили десятки корпорацій кремнієво-пентагонівського сегмента, оборонної індустрії на кшталт Lockheed Martin і Rheinmetall, фінансової інфраструктури типу BlackRock-Vanguard-State Street. Модель проста. Знайди політика з потрібним резюме. Заплати йому, поки він чекає на політичну посаду. Дочекайся призначення. Отримай контракт без тендера. Завищ ціни. Сплати штраф, який становить 1-5% від отриманого. Підготуй структуру для наступної війни.

Це не теорія змови. Це бухгалтерія. $39,5 млрд іракських контрактів. $579 млн штрафу за Нігерію. $1,1 млрд врегулювання Macondo. $35 млн збитків від ransomware. Сума усіх штрафів і компенсацій Halliburton за 30 років становить приблизно $4,8 млрд. Сума отриманих за той же час доходів — приблизно $470 млрд. Простими цифрами: штрафи — 1% виручки. Прибутковий бізнес.

Це гірше за випадок Goldman Sachs з 1MDB і навіть гірше за McKinsey з опіоїдами у одному конкретному сенсі: Halliburton не має навіть формальної подоби «суспільної місії». Вона не претендує на «допомогу країнам, що розвиваються» або «прискорення інновацій». Її продукт — буріння і логістика. Її клієнт — той, хто платить. Її етичний кодекс — статутні документи штату Делавер.

Тут є питання, на яке Чейні так і не відповів — і яке знову актуальне у 2026-му, коли Трамп веде США до прямого конфлікту з Іраном, а Halliburton нарощує цементування саме у тому регіоні. Питання звучить так: чи можна сказати, що віцепрезидент, який отримує $400 тисяч на рік від компанії-підрядника, водночас будучи у Білому домі, де ця компанія отримує $39,5 млрд контрактів — це конфлікт інтересів? Чейні відповів на нього у 2003 році одним реченням, після якого Halliburton відкрила шампанське у штаб-квартирі: «У мене немає фінансового інтересу до Halliburton п’ять років. Крапка». Документи Wall Street Journal 2003-го показували протилежне. Реакції з боку Конгресу не було. Слідство не відкривали.

У 2026 році Дік Чейні живий, у віці 85 років, мешкає у Вайомінгу і регулярно дає коментарі The Atlantic про загрозу Трампа для демократії. Його дочка Ліз Чейні балотувалася у Палату представників і програла. Сімейний фонд Чейні має зареєстровану благодійну активність на $20-30 млн на рік. Сума угоди про вихід з Halliburton 2000 року — $33,7 млн готівкою — тоді й сьогодні становить основу цієї благодійності.

Іракське вторгнення коштувало американському платнику податків $2,4 трильйона (за оцінкою Watson Institute Університету Брауна). Загинули 4 431 американський військовослужбовець і близько 200 тисяч іракців. Halliburton за ту ж війну заробила $39,5 млрд. Сімей сержанта Масета, Джеймі Лі Джонс, інших невідомих імен у списку SIGIR з 18 загиблих електрикою — це не компенсувало і ніколи не компенсує. Іран, Україна, Венесуела, Лівія — у списку «можливостей» цементного підрядника з Х’юстона стоять, як стояли. На сторінці 47 квартального звіту 10-Q за Q1 2026 написано буквально це: «Нестабільність на Близькому Сході створює сприятливі умови для зростання попиту на наші послуги».

Хто збагачується на наступній війні — питання не риторичне. Адреса штаб-квартири: 3000 North Sam Houston Parkway East, Houston, Texas 77032. Тикер на NYSE: HAL. Голова — Джефф Міллер. Закриття торгів 12 червня 2026-го — $33,28. Капіталізація — $29,1 млрд. Усі дані відкриті. Усі рахунки в реєстрі SEC. Усі імена відомі. Питання тільки в тому, чи зайнятий хтось у Конгресі переглядом контрактних правил перед наступною операцією Пентагону у регіоні, де Halliburton має 19 діючих контрактів і п’ять субконтракторів-цементувальників. Відповідь, схоже, написано на сторінці 47.

• Share on Bluesky
• Share on Facebook
• Share on LinkedIn
• Email this Page
• Print this Page
• Share on Reddit
• Share on Tumblr
• Share on WhatsApp
• Share on Viber
• Share on Threads
• Share on Telegram
• Share on X

Незалежні новини від News Group – Дякує Вам за підтримку та активність, ми цінуємо кожного, та хвилюємось за Вас, якщо ви бажаєте підтримати наш проєкт або додати пропозицію.

Для звʼязку переходьте за посиланнями:

• Mastodon
• Bluesky
• LinkedIn
• X

Приєднуйтесь до соціальної мережі для інвесторів та підприємців VIR.GROUP — live-стрічка проектів, ескроу-угоди, VIR AI аналітика і Matrix-чат.

VIR.GROUP is available on Google Play VIR.GROUP is available on the App Store

Наша захищена Мережа Mastodon