
7 травня 2026 року Суд міжнародної торгівлі США (US Court of International Trade) скасував 10-відсоткові глобальні тарифи Дональда Трампа, які набули чинності 24 лютого 2026 року. Ріширення прийнято двома голосами проти одного. Того ж дня Трамп оголосив ультиматум Європейському Союзу: до 4 липня 2026 року ЄС має «обнулити свої тарифи» — інакше тариф на європейські авто і вантажівки зросте з 15% до 25%. Двома різними діями в один день — судовою та політичною — система міжнародної торгівлі США опинилася в стані, який важко описати інакше як хаос. Для українсько-мовної діаспори в Німеччині, Австрії та Польщі це не теоретична економіка: це майбутні рахунки за товари в Lidl і Saturn, ціна Audi нового покоління і потенційно — стабільність робочих місць у автомобільній індустрії, де працюють сотні тисяч земляків.
- Що саме скасував суд
- Чому Трамп пішов саме статтею 122 — а не іншими
- Ультиматум для ЄС: 4 липня або 25% на авто
- Парадокс: суд скасував — але тарифи не зникли
- Що це означає для українсько-мовного емігранта в Німеччині
- Трамп, торгівля і політика розколу
- Що буде до 4 липня
- Висновок: ера передбачуваної торгівлі завершилась
- Більше матеріалів
- Трамп помилував засновника Silk Road Ульбрiхта в перший тиждень
- Chat Control в ЄС: 314 MEP проти — і закон все одно ухвалено
- Хусити захопили Мокху і наближаються до Баб-ель-Мандебу
- Нетаньяху подає до суду на Haaretz за звіт про ОАЕ і 7 жовтня
- Сем Бенкман-Фрід програв апеляцію: вирок 25 років остаточний
- Cum-Ex: €55 млрд з платників податків ЄС і мовчання Шольца
Що саме скасував суд
Об’єктом рішення стали так звані «глобальні базові тарифи» — 10-відсотковий ввізний податок на всі товари, що імпортуються до США з будь-якої країни світу, який Трамп ввів виконавчим указом 24 лютого 2026 року. Підставою для указу стала стаття 122 Закону про торгівлю 1974 року, що дозволяє президенту США реагувати на «значні дисбаланси платіжного балансу». Адміністрація Трампа аргументувала, що американський дефіцит торгівлі товарами на $1,2 трлн на рік і дефіцит поточного рахунку у 4% ВВП є саме таким «значним дисбалансом», який виправдовує надзвичайні заходи.
Колегія Суду міжнародної торгівлі з трьох суддів, два проти одного, постановила: ні. Стаття 122 «не є відповідним інструментом для тих видів торговельних дефіцитів», на які посилався Трамп. Інакше кажучи, навіть якщо дефіцит є, президент не має права запроваджувати тарифи на всі країни одразу через цю норму. Інструменти для односторонніх торгових заходів існують в інших розділах американського торговельного законодавства (зокрема Розділ 232 з безпекових міркувань і Розділ 301 за «недобросовісні практики»), але стаття 122 — не для цього.
Третій суддя в особистому окремому виступі заявив, що рішення передчасне, оскільки сторони — «малі бізнеси-позивачі» — недостатньо аргументували безпосередню шкоду. Але рішення суду більшістю набуло чинності негайно. Позов подавали кілька десятків компаній малого бізнесу, серед них — виробник іграшок Basic Fun!, чий генеральний директор Джей Форман у заяві після рішення подякував суду «за повернення здорового глузду до американської торговельної політики».
Чому Трамп пішов саме статтею 122 — а не іншими
Тут є технічний нюанс, який пояснює всю драму. Інші розділи торгового законодавства США вимагають довгих процедур: Розділ 301 — попереднє розслідування USTR, відкрите слухання, оприлюднення методології. Розділ 232 — звіт Міністерства торгівлі про загрозу національній безпеці. Все це займає від 6 місяців до 2 років. Стаття 122 — навпаки — дозволяє президенту діяти швидко, без процедурної тяганини. Саме тому Трамп обрав її для свого «tariff-shock-and-awe»: вдарити одразу по всіх країнах, бо «ось вам дисбаланс — приходьте на переговори».
Юридична слабкість цього кроку була очевидна вже з лютого. Більшість торговельних адвокатів у Вашингтоні передбачали, що позови малого бізнесу проти 10% базового тарифу — це питання тижнів, а не місяців. Те, що рішення прийшло саме 7 травня — у той самий день, коли Трамп ставив ультиматум ЄС, — додає драмі особливу гостроту. Президент тиснув на Брюссель саме тим інструментом, який внутрішній суд щойно визнав незаконним.
Ультиматум для ЄС: 4 липня або 25% на авто
«Я терпляче чекав, поки ЄС виконає свою частину Історичної торговельної угоди, яку ми погодили в Тернберрі, Шотландія», — заявив Трамп у своїй заяві 7 травня. Натяк на угоду, формально оголошену в шотландському Тернберрі (де у Трампа є гольф-курорт) у попередні місяці, але офіційно не ратифіковану з боку ЄС. Тепер президент вимагає, щоб 27-членний блок «cut their Tariffs to ZERO» — обнулив свої мита на американські товари — до 4 липня. Якщо ні — мито на європейські авто і вантажівки зростає з нинішніх 15% до 25%. Автомобільний сектор сам по собі складає 8% усієї американо-європейської торгівлі.
Реакція ЄС поки що стримана. Президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн, за повідомленнями офіційних джерел, провела «прекрасну телефонну розмову» з Трампом, але без оприлюднення деталей. Брюссель публічно нічого не зобов’язується. Ми вже описували, як 25-відсоткові тарифи на ЄС-авто б’ють по Porsche, Ferrari та європейській промисловості, у матеріалі Тарифи 25% на ЄС-авто: удар по Porsche, Ferrari та європейській промисловості. Якщо ультиматум 4 липня буде реалізовано, ці тарифи зростуть з 15% до 25% — і це буде відчутний удар по німецькій, італійській та французькій автопромисловостях.
Парадокс: суд скасував — але тарифи не зникли
Найважливіше для розуміння того, що насправді сталося 7 травня, — це усвідомлення обмеженості судового рішення. Скасовано саме горизонтальний 10-відсотковий тариф на всі країни. Не скасовано:
- Тарифи в рамках Розділу 232 (національна безпека) на сталь, алюміній, чіпи, автомобілі — вони запроваджені окремими указами і поки що чинні.
- Тарифи в рамках Розділу 301 на китайські товари — вони існують з першої каденції Трампа і не зачеплені новим рішенням.
- Двосторонні «секторальні» тарифи на ЄС-авто (15%) та інші специфічні режими — вони не виходять зі статті 122.
- Загроза підняття цих секторальних тарифів до 25% — вона залишається повністю в розпорядженні Трампа.
Тобто Білий дім втратив частину тарифного арсеналу — але не його основну частину. Адміністрація Трампа майже неминуче подасть апеляцію до Федерального апеляційного суду, а далі — потенційно до Верховного. На цьому шляху можуть пройти 12–18 місяців. У цей час 10% базовий тариф формально не діє — але адміністрація може повернутись до нього, перевиконавши через інший правовий шлях. Або просто перевести вантаж тиску в секторальні режими, де її дискреція значно ширша.
Що це означає для українсько-мовного емігранта в Німеччині
Якщо ви живете в Німеччині, Австрії, Польщі або іншій країні ЄС, тарифна війна між Вашингтоном і Брюсселем — це не абстрактна політика. Найвідчутніший канал впливу — робочі місця. Українсько-мовна діаспора в Дортмунді, Дрездені, Лейпцигу значною мірою працює у виробничих ланцюгах постачальників німецької автомобільної індустрії — Bosch, Continental, ZF Friedrichshafen. Якщо тариф на німецькі авто у США зросте з 15% до 25%, замовлення на ці комплектуючі скоротяться, а перші, кого скоротять, — тимчасові працівники з мігрантських агентств, де часто працюють новоприбулі українці.
Другий канал — ціни на споживчі товари. Якщо ЄС у відповідь введе контртарифи на американські товари — техніку, бурбон, авіаційну техніку, цифрові послуги — німецький споживач заплатить більше за iPhone, MacBook, Tesla, Levi’s. У Польщі та Чехії, де частка американських брендів менша, удар буде слабшим. Третій канал — курс євро/долара: тарифні війни історично знижують курс національної валюти країни, що ініціює обмеження. Якщо євро зміцниться до долара, переказ зарплати в Україну буде вигіднішим — але це слабка втіха для тих, хто втратить роботу в автоконцернах.
Трамп, торгівля і політика розколу
Тарифи Трампа — частина ширшої політики, яку Білий дім веде проти Європи паралельно на кількох фронтах. У квітні Трамп оголосив про скорочення американської військової присутності у Німеччині у відповідь на критику з боку канцлера Фрідріха Мерца щодо іранської війни. Це той самий пакет жорстких сигналів: «якщо хочете нашу безпеку, грайте за нашими правилами». Тарифи — економічний відповідник цієї стратегії. Військові виходи — її безпековий відповідник.
У внутрішньоамериканській політиці тарифи мають іншу логіку. Це інструмент, який Трамп використовує проти політичної опозиції в самому ділі США: великий бізнес здебільшого проти тарифів, малий бізнес часто за; бавовняні штати на Півдні і ржавий пояс — за; узбережжя — проти. Скасування 10% базового тарифу судом — це фактично перемога коаліції великих імпортерів і малого бізнесу, який реально страждає від подорожчання компонентів. Але політично Трамп з цього зробить те саме, що зробив з усіма судовими поразками за дев’ять років публічної політики: «ця система проти мене, я боротимусь до Верховного суду».
Що буде до 4 липня
Період між 7 травня і 4 липня 2026 — два місяці інтенсивних переговорів між Брюсселем і Вашингтоном. Найвірогідніші сценарії:
Сценарій 1 — часткова угода. ЄС погоджується знизити деякі тарифи (наприклад, на американські сільгосппродукти і ПЕТ-пляшки), Трамп зберігає 15% на авто і не піднімає до 25%. Брюссель оголошує «дипломатичну перемогу», Білий дім каже, що «зламав ЄС». Найбільш імовірний сценарій.
Сценарій 2 — провал. ЄС не йде на поступки до 4 липня, Трамп піднімає тариф на авто до 25%. ЄС вводить контртарифи на американські товари. Починається повноцінна торгова війна, яка б’є по обох економіках. Можливий, особливо якщо Трамп вирішить, що йому політично вигідніше зруйнувати угоду, ніж досягти компромісу.
Сценарій 3 — судовий перерив. Білий дім подає апеляцію, тимчасово вводить новий 10% тариф через інший правовий канал (наприклад, Розділ 232 для «критичних товарів»). У цьому випадку всі два місяці переговорів проходять у юридичному тумані, кожна сторона блефує, нічого не вирішується. Потім Брюссель і Вашингтон зустрічаються на саміті G7 у Вістлері і там оголошують «дорожню карту».
Висновок: ера передбачуваної торгівлі завершилась
Те, що сталося 7 травня 2026 — і скасування 10% тарифів судом, і ультиматум ЄС, — два епізоди одного процесу: розпаду системи правил, на якій будувалася світова торгівля з 1995 року. СОТ давно паралізована, апеляційний орган не функціонує, двосторонні угоди стають дедалі більше залежними від політичних настроїв в одній столиці. Європейський Союз, Китай, Японія, Британія — всі в одному й тому ж становищі: грати треба за правилами, які можуть змінитися завтра твітом одного президента.
Для бізнесу це означає неможливість довгострокового планування. Для держав — необхідність створювати власні валютні і платіжні архітектури, бо системою долар-SWIFT-США більше не можна довіряти на 100%. Для громадян ЄС — перспективу нестабільніших цін, періодичних шоків, регулярних скорочень в експортно-орієнтованих галузях. У цьому ширшому контексті судове рішення 7 травня — лише краплина у морі. Реальний сюжет — це повільне руйнування багатостороннього торговельного порядку, який десятиліттями забезпечував передбачуваність глобальної економіки. Цей порядок не повертається. І це новина не для одного дня — це новина на покоління.
Незалежні новини від News Group – Дякує Вам за підтримку та активність, ми цінуємо кожного, та хвилюємось за Вас, якщо ви бажаєте підтримати наш проєкт або додати пропозицію.
Для звʼязку переходьте за посиланнями:
Приєднуйтесь до соціальної мережі для інвесторів та підприємців VIR.GROUP — live-стрічка проектів, ескроу-угоди, VIR AI аналітика і Matrix-чат.
VIR.GROUP is available on Google Play VIR.GROUP is available on the App Store
Наша захищена Мережа Mastodon








1 thought on “Суд знищив тарифи Трампа 10%: ЄС має ультиматум до 4 липня”
Comments are closed.