Кіпр: 40 розслідувань про обхід санкцій і жодного вироку

Міністерство фінансів Кіпру у квітні 2026 року відкрило перевірку кіпрських структур індійської Essar Group, які після лютого 2022-го перевели багатомільярдний борг перед російським ВТБ на Маврикій. Механіка операції повторює те, що описано у 3,6 мільйона документів витоку Cyprus Confidential, який Міжнародний консорціум журналістів-розслідувачів (ICIJ) і мюнхенська Paper Trail Media опублікували 14 листопада 2023 року.

Між цими двома датами вмістилися понад сорок кримінальних проваджень, новий закон, новий державний орган і одна екстрадиція до США. Кількість вироків, оголошених кіпрськими судами у справах про обхід санкцій проти Росії, станом на кінець липня 2026 року дорівнює нулю.

Сім витоків, шість фірм і сайт, що торгував реєстром

Масив, який ліг в основу Cyprus Confidential, зібрано не з одного джерела. Це сім окремих витоків: документи шести кіпрських постачальників корпоративних і трастових послуг плюс база латвійської фірми, яка через сайт i-Cyprus торгувала витягами з кіпрського реєстру компаній. Частину матеріалів отримала організація Distributed Denial of Secrets, частину — Paper Trail Media.

Документи датовані від середини 1990-х до квітня 2022 року. Над ними вісім місяців працювали 272 журналісти з 54 країн і одної території, 69 медіа-партнерів — від Der Spiegel і ZDF до OCCRP. Публікація вийшла 14 листопада 2023 року, через двадцять один місяць після початку повномасштабного вторгнення.

Ключові цифри ICIJ виглядають так. У файлах фігурують 96 осіб, які перебували або опинилися під санкціями: 25 із них потрапили до списків після анексії Криму 2014 року, ще 71 — після 24 лютого 2022-го. Серед клієнтів — 44 політично значущі особи. Аналітики консорціуму нарахували близько 800 компаній і трастів, зареєстрованих у юрисдикціях фінансової таємниці і пов’язаних із підсанкційними росіянами; понад 650 із них — кіпрські. Із 104 російських мільярдерів списку Forbes за 2023 рік у документах присутні 67 — самі або через родичів.

Кіпр займає у цій схемі місце, яке жодна інша країна ЄС не займає в такому обсязі. Острів із населенням менш ніж мільйон людей і членством у Євросоюзі з 2004 року десятиліттями обслуговував російський капітал: за оцінками, які наводить ICIJ, сукупний обсяг російських інвестицій, що пройшли через кіпрську юрисдикцію, вимірюється $200 мільярдами. Це не депозити в кіпрських банках — це компанії, трасти, холдингові прошарки і кредитні конструкції, крізь які проходили гроші на шляху з Москви в Лондон, Женеву і назад.

Дев’яносто шість імен, які встигли переїхати

Головний сюжет витоку — не сам факт існування кіпрських структур, а швидкість, з якою вони перебудовувалися взимку та навесні 2022 року. Документи фіксують, що консультанти переоформлювали активи в дні між появою прізвища у чернетках санкційних списків і публікацією рішення в Офіційному журналі ЄС.

Найдетальніше розписаний випадок Олексія Мордашова, головного акціонера «Северсталі». Йдеться про пакет у німецькому туроператорі TUI вартістю близько $1,4 мільярда, який був переоформлений на Марину Мордашову — жінку, яку Євросоюз ідентифікував як його дружину. Її саму США та ЄС внесли до санкційних списків на початку червня 2022 року. Німецький уряд і TUI визнали передачу недійсною. Навесні 2023-го Берлін офіційно повідомив про операцію кіпрське міністерство фінансів і поліцію; на початку травня матеріали пішли до Кіпрської колегії адвокатів, а звідти — знову до поліції.

Другий вузол — кіпрський підрозділ PwC, найбільша аудиторська структура острова з приблизно 1100 працівниками. До лютого 2022 року серед її клієнтів було щонайменше 12 росіян, які вже перебували під санкціями через Крим і Донбас. Після вторгнення фірма розірвала відносини приблизно зі 150 клієнтськими групами. Документи, які цитує ICIJ, показують, що паралельно з розривами консультанти PwC Cyprus супроводжували переказ активів на сотні мільйонів доларів, зокрема транзакцію на $100 мільйонів для одного з фігурантів.

Романа Абрамовича у файлах представлено 14 кіпрськими трастами і приблизно сотнею компаній на Британських Віргінських островах. Окремий сюжет — виплати, які кіпрські трасти Абрамовича робили протягом десятиліття у зв’язку з футбольним клубом «Челсі» на десятки мільйонів фунтів, і які, за реконструкцією журналістів, не відображені у звітності клубу. Ще одна структура, пов’язана з Абрамовичем, передала частку в рекламному бізнесі Сергію Ролдугіну — віолончелісту, чиє ім’я з часів офшорних розслідувань про оточення Путіна супроводжує формулювання «гаманець президента». Мережа, вибудувана навколо Ролдугіна, оцінювалася приблизно у $2 мільярди.

Петро Авен, співвласник «Альфа-груп», за документами перевів $5 мільйонів у дні перед внесенням до списків. Його статками керувала кіпрська Abacus Ltd., заснована колишніми партнерами PwC; ця ж фірма опинилася в центрі цивільної справи британського Національного агентства зі злочинності. Костянтин Малофєєв, якого Мін’юст США обвинуватив у порушенні санкцій, обслуговувався через MeritServus — фірму, що адмініструвала понад сотню кіпрських компаній для російських клієнтів.

Окремий рядок — гроші, витрачені не на активи, а на репутацію. Німецький журналіст Губерт Зайпель, автор двох книжок про Путіна («Putin: Innenansichten der Macht», 2015, і «Putins Macht», 2021), отримав близько $700 тисяч «спонсорської підтримки» від офшорної структури, пов’язаної з Мордашовим. Після публікації німецький видавець вилучив книжки з продажу. Сам Зайпель заявив, що в жодній із них «не було знайдено конкретних фактичних помилок».

«Європейський Союз перетворюється на рай для гангстерів, тому що тут повна безкарність.»

Софі ін ‘т Велд, колишня депутатка Європарламенту від Нідерландів, в інтерв’ю ICIJ

Ще один епізод виводить справу за межі російського сюжету. Кіпрський посередник H.A. Cable Export Co. Ltd. узгоджував із Syrian Petroleum Company — державною компанією, підконтрольною тодішньому режиму Асада — закупівлю бурового обладнання американської NOV Inc. Обговорення тривали з 2014 по 2019 рік, попри чинну заборону США на експорт до Сирії.

Пентхаус у Белгравії і шістдесят компаній Ахметова

Українських прізвищ у файлах менше, ніж російських, але вони є — і вони важливі, бо руйнують зручну рамку «Кіпр обслуговував Кремль».

Рінат Ахметов, найбагатша людина України зі статками близько $5,7 мільярда навіть після воєнних втрат, фігурує у витоку як бенефіціар прямих або опосередкованих часток у 60 офшорних компаніях, переважно кіпрських. У липні 2021 року, за документами Cyprus Confidential, він узяв зобов’язання придбати дворівневий «grand penthouse» у комплексі Chelsea Barracks у лондонському Белгравії за £87,5 мільйона — приблизно $122 мільйони. Купівлю оформили через Gelion Properties Ltd., компанію Британських Віргінських островів.

Далі починається те, заради чого британці створювали Register of Overseas Entities — реєстр закордонних власників нерухомості, запущений після вторгнення. У реєстрі бенефіціаром Gelion зазначено громадянку України Олену Луценко з адресою в Chelsea Barracks. Ахметова в реєстрі немає. Його представник заявив ICIJ, що бізнесмен «вийшов із цієї інвестиції на користь незалежної третьої сторони у 2022 році», що і вхід, і вихід відповідали британському праву, і що Ахметов не має фігурувати в реєстрах, оскільки не є бенефіціарним власником.

Кіпр був і залишається основною юрисдикцією українського великого капіталу. Ігор Коломойський, у якого кіпрський уряд відкликав громадянство, будував через острів структури, що фігурують у справі про виведення коштів із ПриватБанку на $5,5 мільярда; НАБУ окремо обвинуватило його та п’ятьох осіб у заволодінні 9,2 мільярда гривень. Механіка, яку Cyprus Confidential описує для російських клієнтів — номінальні бенефіціари, трасти з кіпрськими протекторами, ланцюжки холдингів через БВО, — це та сама механіка, яку українські групи використовували з 1990-х. Різниця лише в тому, що російські прізвища після 2022 року потрапили до санкційних списків, а українські — ні.

Для читача в Берліні чи Варшаві це має цілком практичний вимір: кіпрська холдингова структура — стандартний елемент у власності багатьох компаній, що працюють у Німеччині, Польщі та Австрії, від логістики до девелопменту. Реєстр бенефіціарів ЄС, який мав зробити цю власність прозорою, Суд Європейського Союзу 22 листопада 2022 року закрив для загального доступу, визнавши необмежений публічний доступ порушенням права на приватність.

Сорок проваджень, дві справи і один екстрадований

Реакція Нікосії на публікацію була швидкою на рівні заяв. Президент Нікос Христодулідіс пообіцяв розслідування протягом кількох днів після 14 листопада 2023 року.

«Все, що вийшло на світло, буде розслідувано.»

Нікос Христодулідіс, президент Республіки Кіпр, листопад 2023 року

У грудні 2023-го на острів прибули американські фахівці з фінансових злочинів; у березні 2024 року Кіпр і США оформили партнерство у боротьбі з фінансовою злочинністю, а до розслідувань залучили ФБР і FinCEN. У жовтні 2024-го Христодулідіс обговорював цю співпрацю в Овальному кабінеті. У грудні 2024 року Британія запропонувала обмін розвідданими і навчання правоохоронців.

Тепер — що з цього вийшло у процесуальних цифрах, за хронікою правозастосування, яку веде юридична фірма Duane Morris.

23 березня 2024 року Реєстратор компаній і Колегія адвокатів почали перевірку Santinomo Limited: компанія подала документи про корпоративну реорганізацію через два дні після внесення пов’язаних осіб до списку OFAC, причому папери мали вигляд оформлених заднім числом. 15 квітня 2024-го комплаєнс-департамент Колегії адвокатів разом із поліцією та органом фінансового моніторингу провів обшук у приміщеннях фірми Finsol, підконтрольної громадянину Греції; серед епізодів — та сама зворотна датація документів про передачу активів.

11 квітня 2024 року Генеральна прокуратура повідомила депутатам, що на Кіпрі відкрито понад 40 кримінальних проваджень про порушення санкційного режиму ЄС проти Росії. 15 травня 2024-го стало відомо, що дві справи передані до прокуратури для початку кримінального переслідування, а Підрозділ розслідування економічних злочинів прозвітував про стан десяти проваджень — серед них справа Мордашова, яку ще на початку квітня 2024 року офіційно називали такою, що перебуває «на фінальній стадії».

Далі темп зникає. Єдиний випадок, коли кіпрська юрисдикція дала завершений результат, — екстрадиція. Артур Петров, громадянин Росії та Німеччини, якого затримали на Кіпрі у серпні 2023 року, 8 серпня 2024-го прибув до Нью-Йорка. Йому інкримінують порушення експортного контролю, контрабанду, шахрайство з використанням засобів зв’язку та відмивання коштів: через кіпрську Astrafteros Technokosmos LTD він закуповував американську мікроелектроніку для російського оборонного підприємства «Электроком ВПК». Судить його не Кіпр, а США.

Ще на початку 2024 року генеральний прокурор Кіпру попереджав депутатів, що порушників санкцій буде «важко засудити». Причина не тільки в доказах. Кіпрський закон 2016 року, який діяв на момент вторгнення, передбачав за порушення санкцій ЄС до двох років ув’язнення і штраф до €100 тисяч — для схем на мільярд це не стримувальний захід, а операційна витрата.

«Жодних кримінальних розслідувань проведено не було, і жодних арештів не відбулося.»

Макаріос Друсіотіс, журналіст-розслідувач, колишній радник президента Кіпру, в оцінці реформ для ICIJ

Кіпрська газета «Філелефтерос» сформулювала те саме коротше: влада «створює враження, що тягне час», а журналісти дійшли до фактів раніше за слідчих.

Закон 150(I)/2025 і адвокати, які не хотіли ділитися

Інституційна частина реформи виявилася повільнішою за політичну.

У квітні 2024 року ЄС ухвалив Директиву 2024/1226, яка зобов’язала держави-члени криміналізувати порушення санкцій у національному праві та встановила крайній термін імплементації — 20 травня 2025 року. Кіпр цей термін пропустив. На парламентських слуханнях 12 травня 2025-го законопроєкт про створення санкційного органу застряг у суперечці з юридичною спільнотою: Колегія адвокатів заявила конституційні заперечення, зокрема через те, що новий орган мав працювати англійською — не офіційною мовою республіки — і через виведення адвокатів із контуру фінансового моніторингу.

«Нас витіснили із санкційного органу.»

Пантеліс Христофідес, адвокат Кіпрської колегії адвокатів, парламентські слухання 12 травня 2025 року

Закон ухвалили пізніше того ж літа. 25 липня 2025 року набув чинності Закон 150(I)/2025, яким при Міністерстві фінансів створено Національний підрозділ імплементації санкцій — ΕΜΕΚ у грецькій абревіатурі, NSIU в англійській. Паралельний Закон про криміналізацію порушення обмежувальних заходів Союзу 2025 року переніс у кіпрське право положення директиви.

Що орган отримав. Він став центральним національним органом із впровадження санкцій ЄС, ООН і національних; координує поліцію, митницю та регуляторів; розглядає запити на ліцензії та відступи; видає обов’язкові приписи. Стаття 13(5) дає право штрафувати на суму до €100 тисяч за ненадання інформації на запит, статті 28–30 описують процедуру адміністративних штрафів із письмовим повідомленням і строком від трьох до двадцяти одного дня на пояснення; рішення оскаржуються в Адміністративному суді. Стаття 19 запровадила обов’язок повідомляти про незаморожені активи, пов’язані з підсанкційними особами, протягом двох тижнів, а для самих фігурантів списків — самозвітування протягом шести тижнів. Адвокатська таємниця з-під цього обов’язку виведена.

Власний сайт підрозділ отримав лише 14 травня 2026 року — про офіційний запуск gov.cy/nsiu повідомило Міністерство фінансів. Це майже через десять місяців після створення органу і через два з половиною роки після публікації Cyprus Confidential.

Паралельно працює фінансовий регулятор. 22 січня 2026 року стало відомо, що Кіпрська комісія з цінних паперів і бірж (CySEC) передала справи про порушення санкцій поліції та генеральному прокурору; за 2025 рік комісія наклала штрафів і санкцій на загальну суму €2,3 мільйона, не розкривши, яка частка стосується саме санкційних порушень. Порівняння масштабів говорить саме за себе: €2,3 мільйона штрафів за рік проти $200 мільярдів російських грошей, що пройшли через юрисдикцію.

Ессар, ВТБ і борг, що переїхав на Маврикій

Справа, яку Міністерство фінансів Кіпру підтвердило у квітні 2026 року, показує, що конструкція працює далі — і що перевіряти її почали не слідчі, а журналісти.

Essar Group — індійський конгломерат братів Руїа, Шаші (помер 2024 року) і Раві. У 2011-му група купила британський нафтопереробний завод Stanlow у Чеширі за $1,3 мільярда, у 2010-му вивела Essar Energy на Лондонську біржу, у 2017-му продала індійські НПЗ консорціуму на чолі з «Роснефтью» за $13 мільярдів. Російське фінансування прийшло раніше: у 2014 році ВТБ надав групі $1 мільярд, а до 2020-го борг перед банком перевищив $2,5 мільярда.

Після лютого 2022 року, коли ВТБ потрапив під західні санкції, зобов’язання перед банком переїхали з кіпрських структур до підрозділу на Маврикії — у юрисдикцію, де санкції ЄС і Британії не діють. За реконструкцією видання SourceMaterial, з яким працював Guardian, після переїзду в звітності з’явилося «збільшення» запозичень приблизно на $1,2 мільярда, наступного року кіпрська структура сплатила маврикійській $39 мільйонів, а станом на березень 2024-го непогашений залишок становив близько $500 мільйонів. У 2023 році Essar відкрила підрозділ у Москві — у вежі «Федерація».

«ВТБ — це рука російської держави. Жоден британський бізнес не повинен наближатися до нього ні прямо, ні опосередковано.»

Ліам Бірн, голова парламентського комітету Британії з питань санкцій

Майкл Рак, партнер юридичної фірми K&L Gates, назвав реструктуризацію такою, що «викликає червоні прапорці щодо потенційного обходу санкцій». Судова бухгалтерка Рейчел Секстон сформулювала жорсткіше: «Звітність Essar у поданому вигляді не має сенсу, якщо не було нових запозичень із Росії». Депутат Ллойд Гаттон із міжпартійної групи з протидії корупції назвав ці відносини «дуже тривожними».

Позиція компанії протилежна. Essar заперечує порушення, стверджує, що діяла за висновком провідної юридичної фірми, що британське санкційне законодавство до операції не застосовувалося, а сама реструктуризація була «прямо схвалена кіпрською владою». Виплату $39 мільйонів у групі пояснюють внутрішньогруповим зобов’язанням без переказу коштів на користь ВТБ; підстав для повідомлення британського OFSI, за версією компанії, не було; московський підрозділ керує кредитами в межах згортання російських зв’язків.

Кіпрська сторона формулює обережніше: перевіряють, чи становлять транзакції «порушення санкційних регламентів ЄС», і зазначають, що погодження було «прямо зумовлене тим, що жодні кошти не стануть доступними для ВТБ». Влада Маврикію, за даними SourceMaterial, три роки не давала дозволу, бо Essar не надала документів про призначення російських кредитів і структуру акціонерів.

Ця історія — не про Росію в чистому вигляді. Вона про те, що ланцюг «санкційний кредитор — кіпрський холдинг — третя юрисдикція» залишився робочим інструментом через чотири роки після початку війни, і що першими його знайшли не органи, які мали б його шукати. Той самий висновок раніше давали естонська філія Danske Bank і решта європейських «пралень».

Що зрушилося за межами острова

Наслідки витоку виявилися помітнішими не в Нікосії, а в столицях, які до кіпрського реєстру стосунку не мають.

Литва після публікацій внесла до парламенту законопроєкт про позбавлення громадянства осіб, які допомагають обходити санкції. Британія повернула до бюджету $1 мільйон у справі про обхід санкційного режиму. США внесли до санкційних списків групу Intellexa разом із пов’язаними особами — виробника шпигунського програмного забезпечення, у структурі власності якого фігурували кіпрські компанії. Німецьке видавництво вилучило з продажу дві книжки Зайпеля.

Найбільша структурна зміна відбувається у Франкфурті. Європейське управління боротьби з відмиванням коштів (AMLA) — перший наднаціональний наглядач такого типу в історії ЄС — почало роботу 1 липня 2025 року. До кінця 2025-го воно найняло 120 працівників із запланованих 432. Протягом 2026 року AMLA доопрацьовує методологію оцінки ризиків і тестує її разом із національними наглядачами, у 2027-му запускає процедуру відбору, а з 2028 року бере під пряме наглядове підпорядкування 40 фінансових установ ЄС, визнаних найризикованішими. Критерії відбору включають транскордонну діяльність щонайменше в шести державах-членах — тобто саме той профіль, який має типова кіпрська корпоративна група.

Хронологія тут промовиста сама по собі: між публікацією витоку в листопаді 2023 року і моментом, коли європейський наглядач отримає повноваження перевіряти конкретні установи безпосередньо, минуть понад чотири роки. Кіпрський підрозділ імплементації санкцій, створений у липні 2025-го, за цей самий час не оголосив жодного завершеного провадження, а корпоративні послуги, які стали предметом витоку, під пряме наглядове підпорядкування AMLA взагалі не потрапляють — управління відбирає фінансові установи, а не трастових і корпоративних агентів.

Що лишилося на місці: Йоаннідес, 360 паспортів і звіт про «державу-мафію»

Деметріс Йоаннідес, 1943 року народження, заснував власну фірму в 1988-му, набрав великих російських клієнтів у 1990-х і в 2005 році створив MeritServus. Британія внесла його і компанію до санкційного списку 12 квітня 2023 року — за побудову офшорних структур, через які Роман Абрамович тримав активи на суму понад £760 мільйонів, і за роботу в інтересах Алішера Усманова. 9 квітня 2025 року до нього застосували ще й заборону обіймати посади директора.

Станом на 2026 рік Йоаннідес залишається під санкціями Британії, а MeritServus значиться в кіпрському реєстрі як діюча компанія. Кримінальної справи проти нього на Кіпрі не оголошено.

Другий пласт — громадянство. Програму «золотих паспортів», через яку Кіпр продавав громадянство ЄС за інвестиції, скасували в листопаді 2020 року. Відтоді острів позбавив громадянства 360 осіб: 101 інвестора і 259 членів їхніх родин. Ця цифра виглядає солідно, поки не поставити її поруч із загальною кількістю виданих паспортів і з тим, що схема золотих паспортів у ЄС залишила по собі мінімум одну вбиту журналістку і жодного засудженого організатора на Кіпрі.

Третій пласт — політичний. Незалежний антикорупційний орган Кіпру у 2026 році завершує звіт, який у пресі називають доповіддю про «державу-мафію»: у ньому йдеться про те, що Нікос Анастасіадіс, президент з 2013 по початок 2023 року, ще як депутат і лідер партії ДІСІ використовував вплив, щоб в обхід стандартних процедур прискорити видачу громадянства російським бізнесменам Олександру Абрамову і Леоніду Лебедєву. Окремий сюжет — його зв’язок зі справою про колапс Laiki Bank у 2013 році. Анастасіадіс за освітою юрист і засновник фірми, що надавала офшорні послуги; свою першу закордонну поїздку на посаді президента він здійснив до Москви.

Офіційна позиція Нікосії весь цей час незмінна. Речник уряду наполягає, що в країні діє «сильна і надійна нормативна база», а банківський сектор «застосовує один із найсуворіших регуляторних режимів у світі»; уряд посилається на входження до верхньої чверті міжнародних рейтингів протидії відмиванню коштів і на скорочення частки російських депозитів до 4% від загального обсягу станом на кінець 2021 року.

Обидва твердження можуть бути правдивими одночасно з фактами витоку. Депозити справді скоротилися — але Cyprus Confidential описує не депозити, а корпоративні й трастові послуги, які в рейтингах протидії відмиванню коштів вимірюються значно гірше.

Дати, які має сенс тримати поруч

Хто хоче простежити, як ті самі юрисдикції й ті самі фірми з’являються у різних витоках, знайде продовження в наших матеріалах про корупційні схеми і фінансові розслідування — від панамських і пандорських файлів до заморожених російських активів на $300 мільярдів.

Різниця між кіпрською ситуацією і, скажімо, естонською в тому, що Естонія після Danske Bank втратила галузь: філію закрили, наглядач видав заборону на діяльність, керівники отримали обвинувачення. Кіпр не втратив нічого. Корпоративно-трастова індустрія працює, реєстр діє, фірми, названі у витоку, приймають клієнтів. Створений орган і криміналізація порушень — це не результат внутрішнього розслідування, а виконання директиви ЄС із запізненням на два місяці й під тиском Брюсселя, Вашингтона й Лондона. Санкційний режим ЄС виявився системою, у якій покарання за обхід залежить не від тяжкості схеми, а від того, у якій зі столиць ця схема стала видимою.

Незалежно від того, чим завершаться сорок кіпрських проваджень, найбільша окрема сума, пов’язана з фігурантами витоку, досі лежить на замороженому рахунку в Британії: £2,5 мільярда від продажу «Челсі». У грудні 2025 року Лондон видав ліцензію на переказ €2,8 мільярда з цих коштів на гуманітарні цілі в Україні, у березні 2026-го юристи Абрамовича заперечили обсяг переказу, наполягаючи, що гроші повністю належать компанії Fordstam Ltd. У звітності Fordstam £1,4 мільярда з суми продажу зарезервовано на погашення позик джерсійської Camberley International Investments.

Джерела: ICIJ, «Cyprus Confidential» · SourceMaterial, «UK oil refiner shifted Russian loans offshore» · Duane Morris, «European Sanctions Enforcement: Cyprus»

• Share on Bluesky
• Share on Facebook
• Share on LinkedIn
• Email this Page
• Print this Page
• Share on Reddit
• Share on Tumblr
• Share on WhatsApp
• Share on Viber
• Share on Threads
• Share on Telegram
• Share on X

Незалежні новини від News Group – Дякує Вам за підтримку та активність, ми цінуємо кожного, та хвилюємось за Вас, якщо ви бажаєте підтримати наш проєкт або додати пропозицію.

Для звʼязку переходьте за посиланнями:

• Mastodon
• Bluesky
• LinkedIn
• X

Приєднуйтесь до соціальної мережі для інвесторів та підприємців VIR.GROUP — live-стрічка проектів, ескроу-угоди, VIR AI аналітика і Matrix-чат.

VIR.GROUP is available on Google Play VIR.GROUP is available on the App Store

Наша захищена Мережа Mastodon