Федеральна комісія доброчесності Іраку повідомила 15 липня про затримання трьох старших офіцерів Міністерства оборони і п’ятьох інженерів Управління громадських робіт у справі про контракт на реконструкцію військового шпиталю в Багдаді вартістю 92,88 млрд динарів — приблизно 71 млн доларів. Це перший випадок, коли антикорупційна кампанія прем’єр-міністра Алі аль-Заїді, розгорнута наприкінці червня, зайшла у військовий сектор, який десятиліттями лишався поза межами публічних розслідувань.
Серед затриманих — генерал-майор, бригадний генерал і полковник. Ордери на арешт видав Центральний кримінальний суд у справах корупції, а саму операцію із затримання провела спеціалізована слідча група за підтримки Сил швидкого реагування. За даними комісії, контракт на модернізацію шпиталю Військово-повітряних сил у багдадському районі Рустамія уклали шляхом прямих переговорів з іноземною компанією, оминувши конкурсну процедуру.
- Що встановила комісія у справі шпиталю
- Від нафтового міністерства до казарм
- Розкол у правлячій коаліції
- 150 мільярдів за два десятиліття
- Що далі у справі
- Більше матеріалів
- Трамп помилував засновника Silk Road Ульбрiхта в перший тиждень
- Chat Control в ЄС: 314 MEP проти — і закон все одно ухвалено
- Хусити захопили Мокху і наближаються до Баб-ель-Мандебу
- Нетаньяху подає до суду на Haaretz за звіт про ОАЕ і 7 жовтня
- Сем Бенкман-Фрід програв апеляцію: вирок 25 років остаточний
- Cum-Ex: €55 млрд з платників податків ЄС і мовчання Шольца
Що встановила комісія у справі шпиталю
Об’єктом розслідування став проєкт реконструкції, оснащення та меблювання шпиталю ВПС у Рустамії — районі на південному сході Багдада, де розташовані військові об’єкти ще з часів монархії. Комісія доброчесності заявила, що виявила «фінансові й адміністративні порушення, зокрема серйозні порушення у процедурі присудження та ціноутворенні контракту». Проєкт віддали не через відкритий тендер, а прямим контрактуванням, що за іракським законодавством про держзакупівлі допустиме лише у виняткових випадках.
«Фінансові й адміністративні порушення, зокрема серйозні порушення у процедурі присудження та ціноутворенні контракту.»
Заява Федеральної комісії доброчесності Іраку, 15 липня 2026, цитує агентство Anadolu
Слідчі стверджують, що вартість окремих позицій була завищена, а до угоди неодноразово вносили зміни, які суттєво збільшували підсумкову ціну. Саме механіка «поправок» — коли базовий контракт підписують за однією сумою, а потім дописують додаткові угоди на матеріали, обладнання й непередбачені роботи — роками залишалася найпоширенішим способом виведення грошей із державних будівельних проєктів в Іраку. Формально кожна поправка має обґрунтування; на практиці саме через них ціна шпиталю зросла до 92,88 млрд динарів.
П’ятеро затриманих інженерів працювали в Управлінні громадських робіт, яке відповідає за технічний нагляд і кошториси. Їхня участь означає, що йдеться не про одиничне рішення командира, а про ланцюг узгоджень — від оцінки потреб до підписання актів виконаних робіт. Троє офіцерів мали ранги, що покривають усю вертикаль ухвалення: генерал-майор санкціонує, бригадний генерал координує, полковник виконує.
Військові закупівлі в Іраку рідко ставали предметом відкритих корупційних проваджень, попри давні звинувачення у зловживаннях. Причина проста: армія і сили безпеки після 2003 року були зоною, куди цивільні антикорупційні органи фактично не мали доступу. Затримання в Міноборони 15 липня зруйнувало цей негласний імунітет — уперше з часів повалення Саддама Хусейна старших офіцерів заарештували за фінансовим, а не політичним чи безпековим приводом.
Сам вибір об’єкта — медичний заклад — робить справу показовою. Шпиталь ВПС обслуговує військовослужбовців і членів їхніх родин, і саме на такі «соціальні» проєкти держава традиційно виділяє кошти без надмірного контролю: припускається, що гроші йдуть на лікування людей. Коли базова угода на реконструкцію обростає поправками на обладнання та меблювання, зростання ціни легко подати як турботу про пацієнтів. Різниця між задекларованою і реальною вартістю осідає в кишенях підрядника і тих, хто підписав акти. Для слідчих такі контракти зручні тим, що завищення ціни можна довести порівнянням з ринковими цінами на ту саму апаратуру.
Від нафтового міністерства до казарм
Справа шпиталю ВПС — не окремий епізод, а продовження кампанії, яку аль-Заїді розпочав одразу після вступу на посаду на початку травня 2026 року. Прем’єр створив Верховну суверенну раду з питань доброчесності, нагляду та повернення державних коштів і розпорядився переглянути найбільші контракти попередніх урядів. Механізм запрацював швидко: слідчі почали з нафтового сектору, який в Іраку дає понад 90% доходів бюджету, і поступово рухалися до інших відомств.
Кульмінацією першої фази стала операція «Фаджр» 30 червня. Елітні підрозділи Служби боротьби з тероризмом провели вдосвіта рейди в багдадській «зеленій зоні», заарештувавши 47 депутатів і посадовців та вилучивши активи на понад 100 млн доларів. Ми докладно розбирали цю операцію: приблизно 14 млн доларів фігурували у справі заступника міністра нафти Алі Мааріджа аль-Бахадлі, а близько 86 млн доларів — у справі іншого заступника міністра нафти, Аднана аль-Джумайлі.
Обидва заступники міністра нафти, чиї справи стали ядром операції «Фаджр», відповідали за напрямки, де обертаються найбільші державні гроші. У випадку аль-Бахадлі слідчі вилучили активи приблизно на 14 млн доларів, у випадку аль-Джумайлі — близько 86 млн. Ці суми стосуються лише виявленого й задокументованого; реальний масштаб схем, за оцінками самої комісії, значно ширший, оскільки частина коштів виводилася за кордон через посередницькі компанії. Нафтове міністерство роками було найзакритішим відомством країни саме тому, що контроль над експортними контрактами дає доступ до валютних потоків, які найважче відстежити.
Саме арешт аль-Джумайлі став точкою, з якої кампанія перекинулася на військових. Колишнього заступника міністра нафти затримали й усунули з посади 2 червня за звинуваченням у нецільовому використанні державних коштів та укладенні незаконних контрактів. Його справа запустила суцільний перегляд урядових угод, і серед документів, які потрапили під ревізію, опинилися будівельні контракти Міноборони. Ланцюг, що почався з нафтових грошей, привів слідчих до шпиталю в Рустамії.
Нафта і зброя в іракській корупційній економіці завжди були сполученими посудинами. Доходи від експорту нафти живлять державний бюджет, з якого фінансуються військові закупівлі; а посади в нафтовому і безпековому секторах розподіляються між тими самими політичними фракціями. Схожу логіку — коли контроль над сировинними потоками конвертується у контроль над держконтрактами — ми фіксували у справах трейдера Glencore та колишньої міністерки нафти Нігерії Дієзані Алісон-Мадуеке.
Швидкість, з якою слідчі рухалися від нафтового відомства до казарм, пояснюється й самою структурою кампанії. Верховна суверенна рада, яку створив аль-Заїді, отримала повноваження переглядати контракти впоперек міністерських кордонів. Це відрізняє нинішню хвилю від попередніх: раніше кожне відомство мало власний внутрішній контроль, який рідко бачив загальну картину. Тепер один орган порівнює угоди різних міністерств і шукає повторювані схеми — тих самих підрядників, ті самі формулювання поправок, ті самі завищені позиції. Коли документи Міноборони лягли поруч із нафтовими, збіги стали очевидними.
Розкол у правлячій коаліції
Кампанія, яка принесла аль-Заїді репутацію реформатора, водночас підриває його власну політичну базу. До влади прем’єра привела Координаційна рамка — шиїтський альянс, що об’єднує проіранські партії та рухи. Багато затриманих під час операції «Фаджр» законодавців належали саме до цього блоку, і невдовзі його лідери зібралися на закриті наради.
Основне заперечення стосувалося не самої боротьби з корупцією, а методів. За словами одного з політиків, якого цитує The National, влада не мала потреби застосовувати армію проти власних посадовців.
«Головне заперечення полягало в тому, що уряду не потрібно було спиратися на спецпризначенців, броньовану техніку й танки.»
Учасник Координаційної рамки в коментарі The National, 4 липня 2026
Учасники коаліції нарікали, що операції проводили «без попередніх консультацій», і попереджали: односторонні дії ризикують «розколоти правлячу коаліцію». Прибічники колишнього прем’єра Мохаммеда Шиї ас-Судані сприйняли кампанію як особисту атаку — серед заарештованих виявилося чимало депутатів його Коаліції розвитку та відбудови. Для них антикорупційний наступ виглядає не як очищення держави, а як інструмент перерозподілу влади напередодні виборів.
Використання антикорупційної риторики для усунення політичних конкурентів — не іракський винахід. Найпослідовніше цю модель відпрацював Китай, де кампанія Сі Цзіньпіна за десятиліття прибрала сотні тисяч чиновників, серед них і прямих суперників лідера. Ми аналізували цей механізм у справі Ян Юліня, засудженого до страти за хабарі на 325 млн доларів. Різниця в тому, що в Іраку немає єдиного центру влади, здатного контролювати процес, — тут кожен арешт одразу перетворюється на предмет торгу між фракціями.
Політичну підтримку аль-Заїді дістав із несподіваного боку. Впливовий шиїтський клірик Муктада ас-Садр, який роками виступав із гаслами боротьби з корупцією, публічно став на бік прем’єра. У листі, зачитаному під час п’ятничної молитви, він закликав прихильників до дій.
«Підніміться на мирне стояння на підтримку реформ і солдата реформи, нашого брата аль-Заїді.»
Муктада ас-Садр, лист, зачитаний на п’ятничній молитві, цитує The National
Позиція ас-Садра має власну логіку. Клірик роками будував політичний капітал на образі борця з корумпованою елітою і бойкотував парламент, коли не міг провести реформи зсередини. Кампанія аль-Заїді дає йому змогу тиснути на суперників з Координаційної рамки чужими руками — руками державних слідчих і судів. Для прем’єра ж підтримка садристів — єдина противага партіям, які привели його до влади, а тепер вимагають зупинитися. Ця конфігурація перетворює антикорупційну кампанію на фронт внутрішньошиїтської боротьби, де правові процедури лише оформлюють політичний конфлікт.
Того ж дня ас-Садр застеріг опонентів прем’єра різкіше: «Я покладаю на корумпованих повну відповідальність за життя реформаторів». Заява клірика, який здатний вивести на вулиці сотні тисяч прихильників, змістила баланс: тепер спроба Координаційної рамки зупинити кампанію коштувала б їй прямого зіткнення із садристами.
150 мільярдів за два десятиліття
Масштаб проблеми, з якою взявся аль-Заїді, важко перебільшити. Корупція залишається однією з найстійкіших рис іракської держави від часу вторгнення США у 2003 році. Колишній президент Ірака Бархам Салех оцінював обсяг коштів, розкрадених через розтрати за два десятиліття, приблизно у 150 млрд доларів. Ця сума можна порівняти з кількарічним державним бюджетом країни, чиї доходи майже цілком залежать від нафти.
У щорічному Індексі сприйняття корупції Transparency International за 2025 рік Ірак посів 136-те місце зі 181 країни. Ця позиція майже не змінювалася роками, попри регулярні обіцянки чергових урядів навести лад. Причина структурна: система розподілу посад за етноконфесійною квотою, запроваджена після 2003 року, перетворила міністерства на вотчини окремих партій, кожна з яких розглядала свій сектор як джерело фінансування.
Ця система має свою назву — «мухасаса», принцип пропорційного розподілу влади між шиїтами, сунітами й курдами. Задумана як спосіб уникнути домінування однієї громади після Саддама, вона перетворилася на механізм інституціоналізованого розкрадання. Партія, що контролює міністерство, призначає туди своїх людей, роздає підряди лояльним компаніям і фінансує з бюджетних потоків власну політичну машину. Кожен уряд формується як коаліція таких вотчин, і саме тому будь-яка серйозна антикорупційна кампанія автоматично б’є по партнерах по коаліції. Аль-Заїді зіткнувся не з окремими злочинцями, а з операційною логікою всієї політичної системи.
Будівельні й інфраструктурні контракти — окрема глава цієї історії. Ще з часів післявоєнної відбудови, коли через іракські підряди проходили десятки мільярдів доларів, схема «прямий контракт плюс поправки» стала стандартним каналом виведення коштів. Логіку великих реконструкційних грошей в Іраку ми показували на прикладі підрядів Halliburton і KBR, які отримали контрактів на 39,5 млрд доларів. Шпиталь у Рустамії — мала за сумою, але типова за механікою ланка того самого ланцюга.
Проблема аль-Заїді в тому, що кампанія, яка ламає цей уклад, водночас ламає домовленості, на яких тримається його ж уряд. Кожен новий арешт зменшує кількість союзників у парламенті. Історія попередніх іракських антикорупційних хвиль показує спільний фінал: гучний старт, кілька показових справ, а потім тиха зупинка після того, як зачеплені інтереси мобілізуються. Те, чи стане кампанія 2026 року винятком, залежатиме не від кількості затриманих генералів, а від того, чи витримає коаліція до виборів.
Що далі у справі
Затримані офіцери й інженери передані Центральному кримінальному суду у справах корупції, який видав ордери на їхній арешт. Наступним процедурним кроком має стати висунення офіційних обвинувачень і рішення про запобіжний захід. Комісія доброчесності заявила, що перегляд військових контрактів триває, — а отже, справа шпиталю ВПС може виявитися першою, а не єдиною в оборонному секторі.
Аль-Джумайлі, з арешту якого 2 червня почався перегляд, що привів слідчих до Міноборони, залишається під вартою. З понад 100 млн доларів активів, вилучених під час операції «Фаджр», обсяг реально повернутих до державної скарбниці офіційно не оголошено. Дата парламентських виборів, у тіні яких розгортається вся кампанія, наближається — і саме вона, а не суд, визначить, скільки ще контрактів встигнуть переглянути.
Незалежні новини від News Group – Дякує Вам за підтримку та активність, ми цінуємо кожного, та хвилюємось за Вас, якщо ви бажаєте підтримати наш проєкт або додати пропозицію.
Для звʼязку переходьте за посиланнями:
Приєднуйтесь до соціальної мережі для інвесторів та підприємців VIR.GROUP — live-стрічка проектів, ескроу-угоди, VIR AI аналітика і Matrix-чат.
VIR.GROUP is available on Google Play VIR.GROUP is available on the App Store
Наша захищена Мережа Mastodon
