Raytheon 1922-2026: хабарі Катару, Patriot і $950 млн

У квітні 2026 року компанія Raytheon підписала контракт на 3,7 мільярда доларів. Покупець — Україна. Платник — Німеччина. Зенітні ракети Patriot, які захищають небо над Києвом, оплачує бюджет Берліна, виробляє завод у баварському Шробенгаузені, а прибуток осідає на рахунках корпорації, зареєстрованої в Арлінгтоні, штат Вірджинія. Це і є сучасна війна в одному реченні. Гинуть одні, платять другі, заробляють треті.

Raytheon — не просто «виробник зброї». Це RTX Corporation, друга за величиною оборонна компанія планети після Lockheed Martin, з річною виручкою 88,6 мільярда доларів за 2025 рік і портфелем замовлень на 268 мільярдів. Patriot, Tomahawk, Javelin, AMRAAM, Stinger — майже кожна гучна назва з військових зведень останніх трьох років веде до однієї материнської структури. І за цією структурою тягнеться слід, який рідко показують у новинах: катарські хабарі, завищені ціни для власного Пентагону, людина з ради директорів, що стала міністром оборони США, і бомби, уламки яких знаходили на місцях ударів по цивільних у Ємені.

Це історія про те, як холодильник перетворився на ракету. І хто на цьому збагатився.

Холодильник, який не запрацював

7 липня 1922 року в Кембриджі, штат Массачусетс, троє чоловіків заснували American Appliance Company. Інженер Лоренс Маршалл зібрав 25 000 доларів стартового капіталу. Поруч стояв Ванневар Буш — професор електротехніки Массачусетського технологічного інституту, людина, яка через двадцять років очолить весь науковий військовий апарат США під час Другої світової. Третім був фізик Чарльз Сміт. Ідея була мирною до банальності: безшумний домашній холодильник.

Холодильник не злетів. Зате злетіла побічна розробка — газонаповнена лампа-випрямляч під назвою S-tube, яка дозволяла радіоприймачам працювати від мережі, а не від дорогих батарей. Компанію перейменували на честь цієї лампи. «Raytheon» у вільному перекладі — «промінь богів». Назва, яка згодом звучатиме доречно над зовсім іншими полями.

Друга світова зробила Raytheon тим, чим вона є. Компанія освоїла масове виробництво магнетронів — серця радарних установок. До кінця війни вона випускала близько 80% усіх магнетронів союзників. А далі стався випадок, який став легендою: інженер Персі Спенсер, стоячи біля працюючого магнетрона, помітив, що шоколадний батончик у його кишені розтанув. У 1945-му Raytheon запатентувала мікрохвильову піч Radarange. Та сама технологія, що розігріває вам обід, народилася з машини для пошуку ворожих літаків.

Холодна війна остаточно визначила долю. Sparrow, Hawk, потім Patriot — Raytheon стала ракетним домом Америки. У 2020 році вона злилася з United Technologies, утворивши Raytheon Technologies. У липні 2023-го конгломерат перейменували коротко й безособово — RTX Corporation. Три підрозділи: власне Raytheon (зброя), Pratt & Whitney (авіадвигуни) і Collins Aerospace (авіоніка). Назва «Raytheon» залишилася за військовим сегментом — тим, що приносить найгучніші заголовки.

Держава в державі: що таке RTX сьогодні

Цифри за 2025 рік варто прочитати повільно. Виручка — 88,6 мільярда доларів, плюс 10% за рік. Загальний портфель замовлень — 268 мільярдів, зростання на 23%. Із них 107 мільярдів — суто оборонні програми. Скоригований прибуток на акцію — 6,29 долара. Це не компанія. Це economічна держава середнього розміру, що живе з податків інших держав.

Продуктовий каталог RTX читається як хроніка кожного конфлікту XXI століття. Patriot — система протиракетної оборони, та сама, що збиває російські «Кинджали» над Україною. Tomahawk — крилаті ракети, які летіли на Багдад, Дамаск і нещодавно на іранські об’єкти. Javelin — протитанковий комплекс, спільне підприємство з Lockheed Martin, символ перших тижнів української оборони 2022 року. Stinger — переносний ЗРК. AMRAAM і AIM-9X — ракети «повітря-повітря», які заряджають у системи NASAMS. SM-3 і SM-6 — корабельні перехоплювачі. Список триває.

Бізнес-модель проста до цинізму. Чим небезпечніший світ, тим вищі замовлення. І керівники корпорації цього не приховують. У кінці березня 2022 року, через місяць після початку повномасштабного вторгнення, тодішній генеральний директор Грег Гейс дав інтерв’ю Harvard Business Review. Журналіст запитав, чи не ніяково компанії заробляти на війні. Відповідь увійшла в історію галузі.

«Я не вибачаюся за це. Ми тут, щоб захищати демократію, і факт у тому, що з часом ми побачимо вигоду для бізнесу. Зрештою нам доведеться поповнювати запаси, і ми відчуємо користь для бізнесу в найближчі роки.»

Грег Гейс, генеральний директор Raytheon Technologies, інтерв’ю Harvard Business Review, березень 2022

Чесно. Принаймні чесно. Жодного лицемірства про «мир у всьому світі» — лише холодна арифметика поповнення складів. Проблема не в тому, що Гейс це сказав. Проблема в тому, що він має рацію: для його акціонерів війна справді хороша. А люди, які приймають рішення про ці війни, надто часто виявляються тими самими людьми, що сиділи в раді директорів корпорації.

Катарські хабарі і $950 мільйонів

16 жовтня 2024 року Міністерство юстиції США оголосило одну з найбільших корпоративних угод у новітній історії оборонної галузі. RTX, через свою дочірню компанію Raytheon, погодилася виплатити понад 950 мільйонів доларів, щоб закрити одразу кілька кримінальних і цивільних розслідувань. Йшлося не про одну провину, а про систему.

Перша схема — хабарі. За даними слідства, Raytheon використовувала фіктивні субпідряди, щоб передати майже 2 мільйони доларів хабарів катарському військовому посадовцю заради контрактів на оборону. Понад 30 мільйонів доларів пішли «агенту», пов’язаному родинними зв’язками з катарським еміром і — за матеріалами справи — без жодного досвіду в оборонній сфері. Це порушення Закону США про корупцію за кордоном (FCPA).

Друга схема била по власному уряду. Raytheon завищувала ціни в контрактах із Пентагоном — так зване «дефективне ціноутворення». За це компанія заплатила 574 мільйони доларів за позовом про неправдиві вимоги (False Claims Act). Простими словами: корпорація, яку оплачує американський платник податків, систематично виставляла цьому ж платнику завищені рахунки. Ще 21 мільйон припав на порушення Закону про контроль над експортом зброї та правил ITAR — компанія не розкрила Держдепартаменту виплати катарським посередникам.

«RTX через свою дочірню компанію Raytheon здійснила дві схеми обману Міністерства оборони та схему підкупу заради отримання бізнесу від катарських військових.»

Заява Кримінального відділу Міністерства юстиції США, 16 жовтня 2024 року

Фінал угоди показовий. Компанія уклала дві угоди про відстрочене кримінальне переслідування — у федеральних судах Брукліна і Массачусетсу. Вона зобов’язалася найняти незалежних наглядачів за дотриманням антикорупційного законодавства і три роки демонструвати «належну поведінку». Жоден керівник не сів. Жоден контракт не скасували. Корпорація заплатила суму, меншу за виручку одного середнього кварталу, і пішла далі — продавати ті самі Patriot тим самим урядам.

Це класична схема, яку наші читачі вже бачили в історіях Goldman Sachs і HSBC: штраф як рядок у бюджеті, а не як покарання. Для компанії з виручкою 88 мільярдів 950 мільйонів — це вартість ведення бізнесу. Округлення похибки.

Людина, яка сиділа по обидва боки столу

У квітні 2016 року генерал Ллойд Остін вийшов у відставку з посади командувача Центрального командування США — CENTCOM, зони, що охоплює Близький Схід, включно з війнами в Іраку, Сирії та Ємені. Майже одразу він зайняв крісло в раді директорів Raytheon. Людина, яка десятиліттями замовляла зброю від імені держави, тепер сиділа з іншого боку столу — серед тих, хто цю зброю продає.

Станом на жовтень 2020 року пакет акцій Остіна в Raytheon оцінювали приблизно в 500 тисяч доларів, а сукупна винагорода разом з акціями склала близько 2,7 мільйона доларів. У січні 2021-го президент Джо Байден висунув його на посаду міністра оборони США. Того самого Пентагону, який є найбільшим клієнтом Raytheon.

«Я відведу себе на чотири роки від будь-яких рішень, що прямо й передбачувано стосуються Raytheon.»

Ллойд Остін, публічне зобов’язання про самовідвід при призначенні міністром оборони США, січень 2021 року

Остін зробив усе формально правильно. Продав акції. Підписав зобов’язання про самовідвід від усіх рішень, що стосуються Raytheon, на чотири роки — довше за рік, який вимагає закон. Його штаб запровадив систему скринінгу: будь-яке питання, що могло «прямо і передбачувано» вплинути на фінансові інтереси Raytheon, передавали заступнику міністра. На папері — бездоганно.

На практиці питання залишається. За роки керівництва Остіна Пентагон уклав із Raytheon контрактів на десятки мільярдів доларів. Самовідвід від конкретних рішень не змінює головного: міністр оборони, який роками визначає, скільки Patriot, Tomahawk і Javelin купить країна, прийшов із ради директорів компанії, що ці системи виробляє. Це і є «обертові двері» — revolving door, — найстаріша хвороба американського ВПК.

Тут немає нічого нового. Дік Чейні був головою Halliburton, перш ніж стати віцепрезидентом і привести США до Іраку, де дочірня KBR заробила мільярди на тій самій війні. Фонд Carlyle десятиліттями збирав колишніх міністрів і президентів, щоб ті відчиняли двері до державних замовлень. Остін — лише найсвіжіша ілюстрація системи, де межа між регулятором і регульованим стерлася до невидимості.

Ємен: куди насправді летять «Пейвеї»

Patriot захищає. Це правда. Але каталог Raytheon містить і зброю, яка не захищає, а вбиває — і не завжди тих, кого мали б. Найтемніша глава корпорації написана в Ємені, найбіднішій країні арабського світу, де з 2015 року коаліція на чолі із Саудівською Аравією веде війну проти повстанців-хуситів.

Серед боєприпасів, якими саудівська коаліція бомбила Ємен, регулярно фігурували американські керовані бомби серії Paveway — одним із головних виробників яких є Raytheon. Правозахисні організації Human Rights Watch і ємениcanська Mwatana документували уламки американських боєприпасів на місцях ударів по ринках, лікарнях, весіллях і похоронах. За оцінками ООН, війна в Ємені забрала сотні тисяч життів — прямо від бойових дій і опосередковано від голоду та хвороб.

Найвідоміший епізод стався 9 серпня 2018 року в містечку Дахьян. Авіаудар коаліції влучив у шкільний автобус посеред переповненого ринку. Загинули 40 дітей і 11 дорослих, ще 79 людей дістали поранення. Human Rights Watch назвала це прямо.

«Удар коаліції по автобусу — очевидний воєнний злочин.»

Human Rights Watch, заява від 2 вересня 2018 року щодо удару в Дахьяні

Уламки бомби в Дахьяні вказували на виробництво Lockheed Martin — у програмі Paveway бере участь кілька підрядників. Але загальна картина незмінна: американський ВПК, включно з Raytheon, постачав боєприпаси коаліції, яка систематично била по цивільних. І коли Конгрес США спробував це зупинити, втрутилася виконавча влада.

У травні 2019 року адміністрація Дональда Трампа оголосила «надзвичайну ситуацію», щоб в обхід Конгресу проштовхнути пакет озброєнь Саудівській Аравії та ОАЕ на 8,1 мільярда доларів — серед них бомби Raytheon Paveway. Сенатори з обох партій були обурені. Маневр дозволив корпорації продати зброю, продаж якої законодавці намагалися заблокувати саме через Ємен.

Це незручна правда, яку важко вмістити в чорно-білу картинку. Та сама компанія, чиї Patriot рятують українські міста, виробляє боєприпаси, що падали на ємениських дітей. Зброя не має моралі. Її має лише той, хто натискає кнопку — і той, хто підписує контракт.

Україна — найкращий клієнт десятиліття

Для Raytheon війна Росії проти України стала тим, чим Друга світова була для магнетронів — каталізатором, що змінив масштаб. Javelin і Stinger зі складів США зупинили російські колони під Києвом у 2022-му. А далі почалося головне: поповнення запасів, нові контракти, розширення виробництва. Саме про це говорив Гейс — «нам доведеться поповнювати склади».

Центром усього став Patriot. Кожна пускова батарея коштує приблизно мільярд доларів. Але справжній бізнес — у перехоплювачах, які витрачаються десятками. Ракета PAC-3 MSE, яку виробляє Lockheed Martin, коштує близько 4,2 мільйона доларів за штуку за бюджетним запитом армії США на 2025 рік. Версію PAC-2 GEM-T робить Raytheon. Кожен збитий над Києвом російський «Кинджал» — це мільйони доларів, що згоряють у небі за секунди. І хтось ці мільйони отримує.

У квітні 2026 року Raytheon уклала з Україною контракт на 3,7 мільярда доларів на перехоплювачі Patriot PAC-2 GEM-T. Платить Німеччина. Виробляти частину планують на новому майданчику в Шробенгаузені — на німецькій землі, за німецькі гроші, для української оборони, з американським прибутком. Глобальна схема війни в мініатюрі.

Виробничі потужності досі не встигають за попитом. Lockheed випустив близько 500 перехоплювачів PAC-3 MSE у 2024 році і приблизно 620 у 2025-му — це трохи більше за 52 ракети на місяць на весь світ. У червні 2024 року адміністрація Байдена була змушена пріоритезувати постачання перехоплювачів Patriot і NASAMS саме Україні й Тайваню, фактично відсунувши інших покупців у чергу. Дефіцит — це не баг, а особливість ринку, де попит завжди обганяє пропозицію, а ціна тільки зростає.

Raytheon у цьому буму не сама. Європейський оборонний гігант Rheinmetall зібрав замовлень на 73 мільярди євро, а вимога Вашингтона до союзників по НАТО довести оборонні витрати до 5% ВВП відкриває індустрії ще десятиліття гарантованого попиту. Кожен новий відсоток європейського бюджету на оборону — це нові рядки у портфелі замовлень корпорацій по обидва боки Атлантики.

Тут наша редакційна позиція має бути чіткою. Україні Patriot потрібні. Кожна збита ракета — це врятовані життя в Києві, Харкові, Дніпрі. Росія — агресор, і право України захищатися не обговорюється. Але визнати потребу — не означає заплющити очі на те, хто і скільки на цій потребі заробляє, як формуються ціни і чому ключові рішення про закупівлі ухвалюють люди, тісно пов’язані з виробником. Дві речі можуть бути правдою водночас: зброя рятує українців — і збагачує тих, кому вигідно, щоб війна тривала довше.

Хронологія: від лампи до ракети

• 1922 — заснування American Appliance Company в Кембриджі; Ванневар Буш, Лоренс Маршалл, Чарльз Сміт; стартовий капітал 25 000 доларів.
• 1925 — перейменування на Raytheon на честь лампи-випрямляча S-tube.
• 1941–1945 — масове виробництво магнетронів для радарів; до 80% союзницького випуску.
• 1945 — патент на мікрохвильову піч Radarange (інженер Персі Спенсер).
• 1950–1980-ті — ракети Sparrow, Hawk, Patriot, Tomahawk, Stinger.
• 2016 — генерал Ллойд Остін входить до ради директорів після відставки з CENTCOM.
• 2018 — удар по шкільному автобусу в Дахьяні (Ємен): 40 дітей загинули.
• 2019 — Трамп оголошує «надзвичайну ситуацію» для продажу зброї Саудівській Аравії на $8,1 млрд в обхід Конгресу.
• 2020 — злиття з United Technologies, утворення Raytheon Technologies.
• 2021 — Ллойд Остін стає міністром оборони США.
• 2022 — Javelin і Stinger в Україні; заява Гейса про «вигоду для бізнесу».
• 2023 — перейменування на RTX Corporation.
• 2024 — угода з Мін’юстом США на понад $950 млн (хабарі Катару, завищені ціни).
• 2025 — виручка $88,6 млрд, портфель замовлень $268 млрд.
• 2026 — контракт на $3,7 млрд на перехоплювачі Patriot для України за німецькі кошти.

Не лише зброя: дефектні двигуни і заземлені літаки

Військовий сегмент дає заголовки, але половина RTX — це цивільна авіація. І саме там сталася катастрофа, яка показала: культура «гнати показники» не обмежується ракетами. Йдеться про двигуни GTF (Geared Turbofan) виробництва Pratt & Whitney — одні з найпоширеніших на вузькофюзеляжних Airbus A320neo, робочих конях європейського неба.

Влітку 2023 року виявилося, що металевий порошок, з якого виготовляли деталі турбіни високого тиску в період з четвертого кварталу 2015-го по третій квартал 2021 року, був забруднений. Мікроскопічні домішки могли спричинити тріщини — і відмову двигуна в польоті. 11 вересня 2023 року RTX оголосила збиток до оподаткування приблизно на 3 мільярди доларів лише за один квартал, а загальні витрати на усунення проблеми оцінила в 6–7 мільярдів доларів протягом кількох років.

Наслідки відчув увесь континент. Від 600 до 700 двигунів довелося знімати для позапланового ремонту з 2023 по 2026 рік. Сотні літаків A320neo по всьому світу стали на прикол. Угорський лоукостер Wizz Air, на якому літає чимало української діаспори, був змушений урізати прогноз провізних потужностей приблизно на 10% і заземлити близько 45 машин. Якщо ваш рейс із Будапешта чи Варшави скасували або затримали у 2024-му — цілком можливо, що ниточка вела до того самого металевого порошку.

Мораль проста. Компанія, яка не змогла гарантувати якість металу у власних цивільних двигунах, водночас переконує уряди, що її ракети спрацюють бездоганно. Можливо, спрацюють. Але ціна помилки у військовій техніці вимірюється не затриманим рейсом.

Машина впливу: лобі, кампанії і «незалежні» експерти

Як корпорація, що раз у раз потрапляє в гучні скандали, зберігає контракти на сотні мільярдів? Відповідь — у Вашингтоні. RTX утримує одну з найпотужніших лобістських машин американського ВПК. За даними організації OpenSecrets, компанія щороку витрачає понад 14 мільйонів доларів на федеральне лобіювання, а її співробітники й політичні комітети жертвують мільйони на виборчі кампанії — щедро й двопартійно, бо ставку роблять не на ідеологію, а на доступ.

Гроші течуть і в інтелектуальну інфраструктуру. Провідні аналітичні центри Вашингтона, які формують «експертну думку» про оборону для медіа й Конгресу, роками отримують фінансування від оборонних підрядників. Коли на екрані з’являється «незалежний експерт» і пояснює, чому країні терміново потрібні нові системи ППО, варто запитати, хто оплачує його інститут. Це не теорія змови. Це публічно задекларовані пожертви, які мало хто читає.

Про цю небезпеку попереджав не лівий активіст, а п’ятизірковий генерал і республіканський президент. У прощальній промові 1961 року Дуайт Ейзенхауер залишив формулу, яку цитують досі.

«У радах уряду ми мусимо остерігатися здобуття невиправданого впливу — навмисного чи ні — з боку військово-промислового комплексу.»

Дуайт Ейзенхауер, президент США і генерал армії, прощальна промова, 17 січня 1961 року

Шістдесят років по тому слова звучать як опис системи, а не як попередження про неї. Додайте сюди «обертові двері» — генералів, помічників сенаторів і чиновників Пентагону, які після держслужби переходять у раду директорів або консультативні комітети підрядників. Виходить замкнене коло: ті, хто пише вимоги до зброї, ті, хто її купує, і ті, хто її продає, надто часто виявляються одними й тими самими людьми на різних етапах кар’єри. Цю архітектуру впливу ми вже бачили у наших розслідуваннях про Palantir і нові оборонні стартапи на кшталт Anduril — Raytheon просто робила це на півстоліття довше.

Контраргумент: а якби не Raytheon?

Чесний матеріал мусить дати слово й іншій стороні. Захисники корпорації наводять аргументи, які не можна просто відмахнути.

Перший: стримування. Без Patriot, NASAMS і Javelin українська оборона 2022 року виглядала б інакше, а небо над містами було б беззахисним. Зброя Raytheon реально збиває реальні ракети, які летять у реальні житлові будинки. Це не абстракція.

Другий: робочі місця і технології. RTX дає роботу понад 180 тисячам людей, утримує величезну інженерну базу, від якої залежить і цивільна авіація через Pratt & Whitney та Collins. Половина того, що літає у небі над Європою, тримається на двигунах і авіоніці цього ж конгломерату.

Третій: хтось мусить це робити. Якщо демократії не вироблятимуть зброю, її вироблятимуть автократії — і диктуватимуть умови. Аргумент Гейса про «захист демократії» не порожній: у світі, де Росія, Іран і Китай нарощують арсенали, одностороннє роззброєння Заходу не наблизить мир, а пришвидшить агресію.

Усе це правда. І все це не скасовує катарських хабарів, завищених рахунків Пентагону, «обертових дверей» і бомб над Єменом. Питання не в тому, чи потрібна зброя. Питання в тому, чому індустрія, яка живе виключно з грошей платників податків, поводиться так, ніби нікому не підзвітна — і чому ті, хто мав би її контролювати, надто часто виявляються її колишніми директорами.

Часті запитання

У чому різниця між Raytheon і RTX?

RTX Corporation — це материнський конгломерат (колишня Raytheon Technologies, перейменована у 2023 році). Raytheon — назва його військового підрозділу, що виробляє ракети й системи ППО. Два інші підрозділи — Pratt & Whitney (авіадвигуни) і Collins Aerospace (авіоніка).

Скільки коштує одна ракета Patriot?

Перехоплювач PAC-3 MSE коштує близько 4,2 мільйона доларів за бюджетним запитом армії США на 2025 рік. Повна батарея Patriot оцінюється приблизно в мільярд доларів. Дешевших версій PAC-2 GEM-T — кілька мільйонів за штуку.

За що Raytheon заплатила $950 мільйонів у 2024 році?

За хабарі катарським посадовцям (порушення FCPA), завищення цін у контрактах з Пентагоном (False Claims Act, $574 млн) і порушення Закону про контроль над експортом зброї. Угода з Мін’юстом США оголошена 16 жовтня 2024 року.

Хто платить рахунок

Повернімося до того контракту з квітня 2026-го. 3,7 мільярда доларів за ракети, які захистять українське небо. Гроші німецького платника податків. Прибуток американської корпорації, що рік тому заплатила майже мільярд за хабарі й шахрайство — і не втратила жодного контракту.

У цьому ланцюгу немає лиходія в плащі. Є система, яка працює рівно так, як спроєктована: попит породжує небезпека, небезпеку живить війна, війну веде агресор, а виставляє рахунок — корпорація, чиї колишні директори сидять у кабінетах, де вирішують, скільки купити. Кожна збита над Києвом ракета — це врятоване життя і водночас кілька мільйонів доларів на чийомусь рахунку. Обидва твердження правдиві. У цьому й полягає весь цинізм сучасної війни.

Грег Гейс не збрехав жодним словом. Він просто сказав уголос те, про що зазвичай мовчать: мир — поганий для бізнесу. А поки мир поганий для бізнесу, у когось завжди буде стимул, щоб він не настав надто швидко. Питання, яке варто ставити кожного разу, коли політик говорить про «нову допомогу» і «нові системи»: хто підписав контракт — і де він працював до того, як прийшов у владу?

• Share on Bluesky
• Share on Facebook
• Share on LinkedIn
• Email this Page
• Print this Page
• Share on Reddit
• Share on Tumblr
• Share on WhatsApp
• Share on Viber
• Share on Threads
• Share on Telegram
• Share on X

Незалежні новини від News Group – Дякує Вам за підтримку та активність, ми цінуємо кожного, та хвилюємось за Вас, якщо ви бажаєте підтримати наш проєкт або додати пропозицію.

Для звʼязку переходьте за посиланнями:

• Mastodon
• Bluesky
• LinkedIn
• X

Приєднуйтесь до соціальної мережі для інвесторів та підприємців VIR.GROUP — live-стрічка проектів, ескроу-угоди, VIR AI аналітика і Matrix-чат.

VIR.GROUP is available on Google Play VIR.GROUP is available on the App Store

Наша захищена Мережа Mastodon