Департамент бізнесу і торгівлі Британії повідомив 20 січня 2026 року, що уряд не проводитиме консультацій щодо законопроєкту про реформу аудиту, — рядок про це стояв тринадцятим абзацом у пресрелізі, присвяченому скороченню бюрократії та підтримці зростання компаній. Реформу обіцяли з 2018 року, після краху будівельного концерну Carillion, який залишив по собі близько £7 млрд зобов’язань і 43 тисячі працівників без роботодавця.
- Абзац тринадцятий про «значні нові витрати»
- Повноваження, яких регулятор так і не отримав
- Вісім років між банкрутством і скасуванням
- Скільки коштує аудиторська помилка в Британії
- Мюнхен і Пекін били сильніше, ніж Лондон
- Київ, липень 2017-го: рішення, яке скасував суд
- Позов на £2 мільярди, який закінчився конфіденційною угодою
- Інспекції липня 2026-го: 79% і два аутсайдери
- Вашингтон: голову регулятора попросили піти
- 9 мільярдів і те, звідки вони насправді беруться
- Більше матеріалів
- Chat Control в ЄС: 314 MEP проти — і закон все одно ухвалено
- Хусити захопили Мокху і наближаються до Баб-ель-Мандебу
- Нетаньяху подає до суду на Haaretz за звіт про ОАЕ і 7 жовтня
- Сем Бенкман-Фрід програв апеляцію: вирок 25 років остаточний
- Cum-Ex: €55 млрд з платників податків ЄС і мовчання Шольца
- МАГАТЕ: КНДР збудувала другий завод збагачення урану в Йонбені
Абзац тринадцятий про «значні нові витрати»
Формулювання, яким уряд закрив вісім років роботи, вміщується в одне речення: «The Government is also scrapping the Audit Reform Bill to avoid significant new costs for large firms» — «Уряд також скасовує законопроєкт про реформу аудиту, щоб уникнути значних нових витрат для великих компаній». Ані окремої заяви, ані пресконференції, ані профільного міністра фінансів у кадрі. Публікацію на сайті уряду підписав Блер Макдугалл, парламентський секретар з питань малого бізнесу та економічної трансформації.
Офіційних причин дві. Перша — пріоритет зменшення адміністративного навантаження на бізнес заради економічного зростання. Друга — теза, що якість аудиту за останні роки покращилася самостійно, тому потреба у великій реформі стала, як сказано в позиції департаменту, менш нагальною, ніж колись.
Професійні інституції відреагували протягом тижня. Виконавча директорка ICAS Ґейл Боаґ назвала рішення «глибоко розчарувальним».
«Уся бухгалтерська галузь і навіть самі уряди роками погоджувалися, що реформа аудиту й корпоративного управління потрібна.»
Ґейл Боаґ, виконавча директорка ICAS, заява від січня 2026 року
Голова ICAEW Алан Валланс висловився стриманіше, але з тим самим змістом: «Ми не можемо приховати розчарування тим, що після багатьох фальстартів уряд вирішив скасувати законопроєкт про аудит і корпоративне управління». Спільну заяву з оцінкою «надзвичайно тривожно» підписали Chartered Institute of Internal Auditors, Institute of Directors, NEDonBoard, ShareAction, Асоціація акціонерів Великої Британії та кампанія Better Business Act.
Жоден із чотирьох найбільших аудиторів — Deloitte, PwC, EY, KPMG — публічної заяви з цього приводу не зробив. Deloitte UK обмежилася технічним інформаційним бюлетенем для клієнтів під заголовком «Newsflash».
Повноваження, яких регулятор так і не отримав
Законопроєкт мав ліквідувати Financial Reporting Council — орган, який досі працює без повноцінного статутного статусу — і замінити його новим наглядачем, Audit, Reporting and Governance Authority. Абревіатура ARGA стала за вісім років чимось на кшталт галузевого фольклору: її згадували у кожній чернетці, у кожній передвиборчій програмі й у кожному коментарі після чергового корпоративного банкрутства.
Пакет повноважень, який залишився нереалізованим, складався з чотирьох блоків. Перший — право розслідувати й карати директорів компаній, а не лише членів бухгалтерських інституцій. Другий — нагляд за структурою ринку аудиту, включно з механізмами проти концентрації. Третій — законодавчо забезпечене операційне розділення аудиторського й консалтингового бізнесу всередині фірм. Четвертий — стійке фінансування регулятора замість добровільних внесків галузі.
Останній пункт виглядає технічним, доки не подивитися на цифри. У коментарі Institute for Government від 2 лютого 2026 року дослідник Метью Ґілл зазначає, що близько 40% доходу FRC надходить від добровільного фінансування галузі — тобто від тих самих фірм, які регулятор перевіряє й штрафує. FRC також не може застосовувати санкції до директорів, які не є членами бухгалтерських органів, не має юрисдикції над більшістю нелістингових компаній і не має інструментів для стимулювання конкуренції на ринку аудиту.
«Вони протистоять великим корпоративним інтересам і мусять діяти через переконання, а не через владу.»
Метью Ґілл, Institute for Government, коментар від 2 лютого 2026 року
Ґілл нагадує оцінку огляду Джона Кінгмана 2018 року, який описав FRC як «інституцію, збудовану в іншу епоху», а саму конструкцію британського регулювання звітності — як «доволі хисткий будинок, зліплений з усіляких прибудов з часом». Саме той огляд і породив ідею ARGA.
Аргумент Institute for Government не в тому, що FRC не змінювався. Змінювався: з 2018 року регулятор перебудував наглядові процедури, запровадив тіри для фірм, розширив інспекційний блок. Аргумент у тому, що самореформування має стелю. Регулятор без статутної основи ризикує, за формулюванням Ґілла, «відкочуватися назад під поступовим тиском зацікавлених сторін» — і жоден внутрішній регламент цього не зупинить.
Вісім років між банкрутством і скасуванням
Carillion увійшла в ліквідацію 15 січня 2018 року. Компанія обслуговувала контракти на будівництво лікарень, шкіл і ділянок високошвидкісної залізниці HS2, мала 43 тисячі працівників по світу і дефіцит пенсійного фонду близько £2,6 млрд. За чотири місяці до колапсу KPMG підписала аудиторський висновок без застережень щодо здатності компанії продовжувати діяльність.
FRC оштрафував KPMG на £30 млн, зменшивши суму до £21 млн після 30-відсоткової знижки за співпрацю. Це найбільша санкція в історії регулятора. Окремо тривало провадження проти самих партнерів, а справа за Accountancy Scheme проти бухгалтерів, які працювали всередині Carillion — не аудиторів, а фінансистів компанії, — станом на 31 березня 2026 року все ще залишалася відкритою, згідно з річним оглядом правозастосування FRC.
Вісім років — це довше, ніж тривало саме будівництво більшості об’єктів, які Carillion не добудувала. Схема, за якою корпоративний крах породжує парламентський звіт, звіт породжує проєкт реформи, а проєкт тихо зникає в абзаці про дерегуляцію, повторюється не вперше: приблизно так само розвивалася історія з системою Horizon у Британській пошті, де від перших сумнівів до масового скасування вироків минуло понад два десятиліття.
Скільки коштує аудиторська помилка в Британії
Річний огляд правозастосування FRC за період до 31 березня 2026 року дає точні цифри. Аудиторські фірми отримали санкцій на £16,3 млн до знижок і заплатили £11,8 млн після них. Аудиторські партнери персонально — £0,96 млн до знижок і £0,80 млн після. Знижки за врегулювання коливалися від 25% до 43%.
За той самий рік регулятор відкрив сім нових розслідувань — на одне менше, ніж роком раніше — і завершив чотирнадцять справ проти одинадцяти. Станом на 31 березня 2026 року відкритими залишалися 25 розслідувань: 20 аудиторських і 5 щодо бухгалтерів у компаніях. Група попередньої оцінки прийняла до розгляду 44 звернення проти 40 роком раніше.
Середня тривалість розслідування від початку до завершення скоротилася з 28 до 21 місяця. Але справи, що закінчувалися врегулюванням, тривали довше — 50 місяців проти 45 роком раніше. З 1 липня 2026 року FRC запустив прискорену процедуру; чотири з семи нових розслідувань уже пішли цим шляхом.
Серед названих у звіті сюжетів — справа BDO щодо несанкціонованих аудиторських висновків у матеріалі Nightingale, а також дві історії, які регулятор навів як приклад «конструктивної взаємодії»: KPMG за аудит N Brown Group (£710 937,50 штрафу для фірми і £51 187,50 для партнера Ентоні Сайкса) та PwC за аудит Babcock International — £5,5 млн, зменшені на 40% до £3,2 млн після визнання порушень і ранньої угоди.
Мюнхен і Пекін били сильніше, ніж Лондон
Найважчі санкції проти Великої четвірки за останнє десятиліття наклали регулятори не в Лондоні й не у Вашингтоні.
3 квітня 2023 року німецький наглядовий орган Apas заборонив EY приймати нові аудиторські замовлення від компаній суспільного інтересу в Німеччині на два роки — і оштрафував фірму на €500 тис. П’ятеро окремих аудиторів отримали персональні штрафи від €23 тис. до €300 тис. Apas визнав доведеними «свідомі порушення професійних обов’язків під час аудитів Wirecard і Wirecard Bank у 2016–2018 роках», але утримався від висновку про кримінальний умисел і передав матеріали мюнхенській прокуратурі.
Заборона діяла до березня 2026 року. Тобто фірма, яка десятиліття підписувала звітність платіжної компанії з неіснуючими €1,9 млрд на трастових рахунках, повернулася на німецький ринок публічних компаній рівно тоді, коли Лондон закривав власну реформу. EY публічно розраховувала відновити позиції серед німецьких блакитних фішок після зняття обмежень.
13 вересня 2024 року китайські регулятори застосували до PwC Zhong Tian LLP шестимісячне призупинення діяльності та штраф у 441 млн юанів — близько $62 млн, рекорд для КНР. Комісія з регулювання цінних паперів встановила, що фірма «заплющувала очі» на шахрайство Evergrande і «навіть потурала» йому під час аудиту річних результатів оншорного флагмана групи, Hengda Real Estate, за 2019 і 2020 роки. Розподіл суми: 325 млн юанів наклала CSRC, ще 116 млн юанів — Міністерство фінансів за аудит Hengda за 2018 рік. Міністерство також розпорядилося закрити гуанчжоуську філію PwC Zhong Tian.
Для масштабу: 325 млн юанів, накладені однією постановою, приблизно дорівнюють усій сумі санкцій, які CSRC застосувала до понад 50 аудиторських структур за попередні три роки разом.
Київ, липень 2017-го: рішення, яке скасував суд
Третій випадок жорсткої національної санкції стосується України і давно випав із європейського обговорення, хоча за структурою він точнісінько такий самий.
ПриватБанк націоналізували в грудні 2016 року. Національний банк оцінив діру в капіталі приблизно в $5,6 млрд; форензик-аудит Kroll, результати якого НБУ оприлюднив 16 січня 2018 року, оцінив масштаб скоординованого шахрайства у $5,5 млрд. Схема, за версією регулятора, будувалася на кредитуванні пов’язаних осіб через компанії-оболонки під заставу, яку або переоцінювали в рази, або яка взагалі не існувала.
Аудитором ПриватБанку була PwC. 20 липня 2017 року правління НБУ ухвалило рішення позбавити фірму права аудіювати українські банки — за нездатність виявити ознаки порушень у фінансовій звітності. Керівник управління ризиків НБУ Ігор Буднік публічно заявляв українським медіа, що PwC допомогла банку приховати проблемні кредити, переоцінивши заставу, частина якої, схоже, не існувала.
У квітні 2018 року вже націоналізований ПриватБанк подав до кіпрського суду позов проти PwC на $3 млрд, оскаржуючи три річні аудити — за 2013, 2014 і 2015 роки. Паралельно українські суди скасували рішення НБУ про виключення PwC з реєстру аудиторів банків. Фірма продовжила працювати в Україні.
Тягар діри у $5,5 млрд ліг на державний бюджет України — тобто на платників податків, більшість із яких про існування аудиторського висновку за 2015 рік ніколи не чули. Судові процеси навколо колишніх власників банку тривають у кількох юрисдикціях дотепер.
Позов на £2 мільярди, який закінчився конфіденційною угодою
NMC Health була компанією індексу FTSE 100 і найбільшим приватним оператором лікарень в ОАЕ. У 2020 році вона впала після розкриття понад $4 млрд прихованих боргів.
Адміністратори NMC подали проти EY позов на £2 млрд ($2,7 млрд), стверджуючи, що аудити 2012–2018 років були недбалими. Перелік претензій, оприлюднений у ході процесу, читається як підручник із того, чого аудитор робити не повинен: фірма не перевіряла повноту наданої менеджментом фінансової інформації, не отримала належного доступу до головної книги, не помітила, що керівництво само добирало вибірку транзакцій для тестування, дозволяла працівникам NMC втручатися в процес отримання банківських підтверджень і не виявила банківських гарантій, які мали бути відображені у звітності.
Слухання у Високому суді Лондона тривали дванадцять тижнів, з травня по жовтень 2025 року. Рішення суддя так і не ухвалив. 2 лютого 2026 року позов було відкликано — сторони врегулювали спір. У травні 2026 року Bloomberg повідомив, що EY UK виплатила адміністраторам NMC Health понад £100 млн, тобто приблизно 5% від заявленої суми. Угоду уклали без визнання відповідальності, її умови залишилися конфіденційними.
Механізм повторюваний: багатомільярдний позов, роки підготовки, дванадцять тижнів свідчень, і потім — виплата без судового прецеденту. Так само завершувалася більшість справ проти банків у європейських податкових схемах cum-ex: гроші повертають, правову норму не створюють.
Інспекції липня 2026-го: 79% і два аутсайдери
22 липня 2026 року FRC опублікував щорічний огляд якості аудиту. Він і є фактичною основою урядового аргументу про те, що реформа стала «менш нагальною».
Регулятор проінспектував 116 аудитів. 79% були оцінені як добрі або такі, що потребують лише обмежених покращень, — показник не змінився порівняно з попереднім роком. Кількість аудитів, які потребували суттєвих покращень, впала з десяти до трьох.
| Фірма | Результат інспекції FRC 2026 |
|---|---|
| KPMG | 95% (з 20 перевірених аудитів) |
| Deloitte | 90% |
| EY | 90% |
| PwC | 89% |
| Forvis Mazars | 70% |
| BDO | 50% |
Жоден аудит Великої четвірки не отримав оцінки «потребує суттєвих покращень». KPMG — фірма, яка п’ять років тому була головним об’єктом критики після Carillion — очолила рейтинг. Виконавчий директор FRC з питань нагляду Ентоні Барретт супроводив публікацію короткою тезою.
«Якість аудиту й довіра до аудиторського сектору є фундаментальними для нормального функціонування ринків.»
Ентоні Барретт, виконавчий директор FRC з питань нагляду, 22 липня 2026 року
Картина за межами Великої четвірки виглядає інакше. У BDO позитивний результат отримала половина перевірених аудитів. Інспекції ICAEW щодо непублічних аудитів KPMG дали 63% оцінок «добре або загалом прийнятно» проти 100% роком раніше — тобто всередині однієї й тієї самої фірми показники різняться залежно від того, хто перевіряє й що саме.
Вашингтон: голову регулятора попросили піти
Британія не єдина юрисдикція, де наглядова конструкція над аудитом слабшає.
22 липня 2025 року Еріка Вільямс залишила посаду голови Public Company Accounting Oversight Board — американського регулятора аудиту, створеного після краху Enron. Формально вона подала у відставку; фактично голова Комісії з цінних паперів Пол Аткінс попросив її це зробити. Наступного дня, 23 липня 2025 року, тимчасовим головою PCAOB SEC призначила члена ради Джорджа Ботіча.
Відставка сталася менш ніж за місяць після невдалої спроби республіканських законодавців ліквідувати PCAOB узагалі, передавши його функції SEC. Норму внесли до бюджетного пакета; вона з нього випала. Ідея не нова: план Project 2025 прямо пропонував скасувати PCAOB і злити його повноваження з SEC — задля зменшення витрат і, як стверджували автори, покращення прозорості та підзвітності Конгресу.
PCAOB встиг накласти найбільший штраф у своїй історії — $25 млн на нідерландський підрозділ KPMG у 2024 році за масове поширення відповідей на внутрішніх іспитах. У червні 2025 року нідерландські підрозділи Deloitte, PwC та EY отримали за схожі порушення сукупно $8,5 млн. Йдеться не про складні судження щодо оцінки активів, а про шахрайство на кваліфікаційних тестах — усередині фірм, які продають ринку саме довіру до своєї кваліфікації.
$219 мільярдів і те, звідки вони насправді беруться
Сукупна глобальна виручка чотирьох фірм за 2025 фінансовий рік склала близько $219 млрд, штат — понад 1,5 млн людей у більш ніж 150 країнах. Deloitte — $70,5 млрд і приблизно 473 тис. співробітників. PwC — близько $56,9 млрд і 364 тис. EY — $53,2 млрд, зростання 3,9% у доларовому вимірі. KPMG звітувала про зростання виручки на 5,1%.
Аудит у цій структурі — менша частина. Найбільший внесок у рекордні показники Deloitte дав консалтинг; з чотирьох фірм лише EY отримує основну частку доходу від аудиторських послуг. Саме тут лежить конфлікт, який мало розділити операційне розділення бізнесів у скасованому законопроєкті: фірма, що перевіряє звітність компанії, часто продає тій самій групі, її конкурентам або її регуляторам консультаційні послуги на суми, непорівнянні з аудиторським гонораром. Це той самий структурний вузол, який описували стосовно консалтингових фірм у справах про опіоїди та державні контракти.
Австралійський епізод показує механіку в чистому вигляді. Партнер PwC Пітер-Джон Коллінз, який консультував уряд щодо розробки антиухильного податкового законодавства, передавав конфіденційну інформацію колегам, а ті використовували її для побудови продуктів для міжнародних клієнтів. Податкова служба вирахувала його ще у жовтні 2017 року й передала матеріали Федеральній поліції; у травні 2019 року поліція вирішила, що доказів для переслідування недостатньо. У липні 2020-го справу передали Раді податкових практиків, яка до листопада 2022 року дерегістрував Коллінза на два роки, а PwC зобов’язала провести навчання персоналу з конфліктів інтересів. Кримінальне розслідування Федеральна поліція відкрила лише у травні 2024 року — через шість із половиною років після першого сигналу. Сенатський комітет у підсумковому звіті констатував, що PwC роками провадила свідому стратегію приховування витоку.
Ще один австралійський сюжет — жовтень 2025 року. Deloitte погодилася частково повернути A$440 тис. (близько $290 тис.), сплачені урядом за звіт для Департаменту зайнятості про автоматизовані штрафи в системі соціальних виплат. Дослідник Сіднейського університету Кріс Радж виявив у документі вигадані посилання на неіснуючі наукові роботи й неправдиво атрибутовану цитату з рішення федерального суду. У виправленій версії з’явилося розкриття: при підготовці використовувалася генеративна мовна система Azure OpenAI.
Читачам, які стежили за історіями Theranos чи Credit Suisse, конструкція знайома: зовнішня перевірка існує, має підпис, має гонорар і не спрацьовує в момент, коли вона єдина мала значення. Ширший контекст корпоративної підзвітності ми зібрали в розділі про бізнес і ринки.
Рішення від 20 січня спирається на реальні дані: інспекційні показники Великої четвірки в Британії справді вищі, ніж були у 2018-му, і уряд має право посилатися на них. Але три найважчі санкції проти цих фірм за десятиліття наклали Мюнхен, Пекін і Київ — юрисдикції зі статутними регуляторами, які мають право забороняти діяльність, а не переконувати. Британія обрала зберегти наглядача, який на 40% фінансується тими, кого перевіряє, і не може відкрити провадження проти директора компанії, якщо той не є членом бухгалтерської інституції.
Наступний щорічний огляд якості аудиту FRC має вийти в липні 2027 року. Дворічна заборона Apas для EY у Німеччині завершилася в березні 2026-го, і фірма повернулася до тендерів на аудит публічних компаній. За рік до 31 березня 2026 року аудиторські фірми у Британії заплатили £11,8 млн санкцій після знижок. Сукупна глобальна виручка Великої четвірки за 2025 фінансовий рік — $219 млрд.
Джерела: GOV.UK, “Update on the government’s plans for audit reform legislation” · FRC, “Annual Review of Audit Quality 2026” · Institute for Government, “The government is wrong to ditch plans for ARGA”
Незалежні новини від News Group – Дякує Вам за підтримку та активність, ми цінуємо кожного, та хвилюємось за Вас, якщо ви бажаєте підтримати наш проєкт або додати пропозицію.
Для звʼязку переходьте за посиланнями:
Приєднуйтесь до соціальної мережі для інвесторів та підприємців VIR.GROUP — live-стрічка проектів, ескроу-угоди, VIR AI аналітика і Matrix-чат.
VIR.GROUP is available on Google Play VIR.GROUP is available on the App Store
Наша захищена Мережа Mastodon
1 thought on “Британія скасувала реформу аудиту, обіцяну після Carillion”
Comments are closed.